Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Ольга Присяжнюк — СТРУКТУРНІ ОЗНАКИ НЕОЛОГІЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

У статті вивчається фразеологічна система української мови з погляду нових структурних ознак. У
дослідженні представлено лінгвістичний та екстралінгвальний аналіз фразеологічних одиниць, дібраних із
монологічного радіомовлення.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, структура, варіант фраземи, постмодерністичні риси,
конотація, стилістичні ознаки.

Стаття присвячена дослідженню структурної динаміки фразеологізмів з погляду прагматико-
культурологічного оновлення мовних засобів.
Актуальність пропонованої до розгляду проблеми визначається необхідністю вивчення структурної
динаміки мови та дослідження мовної картини світу, оскільки саме національна фразеосистема, по-перше,
найбільш об‘єктивно висвітлює означені наукові напрямки, а по-друге, найкраще відбиває оновлення
об‘єктивної дійсності (див.: [Серебренников 1988]).
Сьогодні дослідження фразеологічних одиниць (далі ФО) у мовленнєвому потоці та процеси змінності
мови є предметом інтересу таких відомих українських науковців, як С.Я.Єрмоленко, В.М.Білоноженко,
В.Д.Ужченко, І.О.Голубовська, В.І.Кононенко, Є.А.Карпіловська, О.О.Тараненко, Л.О.Ставицька, О.А.Стишов,
Л.І.Шевченко та ін.
© Присяжнюк О.М., 2010 Розділ IV. ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

153
У пропонованій науковій розвідці застосовано синхронне використання прийомів власне лінгвістичного
й екстралінгвального аналізів. Зазначимо, що для дослідження площиною об‘єктивної дійсності обрано
культурологічний напрям постмодернізму (див.: [Телия 1999]). Слід наголосити, що в аналогічному ракурсі
вивчення фразеологізмів у науковій літературі ми не зустрічали.
Пропонована стаття присвячена презентації та структурному вивченню новоутворених фразеологічних
одиниць, які широко використовуються у різних жанрах засобів масової інформації та все частіше стають
притаманними мовленню сучасної людини.
Нині у розмовному мовленні та публіцистиці спостерігається досить часте використання структурно
перекручених фразеологічних зворотів, крилатих висловів, кліше тощо. Унаслідок зовнішніх видозмін одиниці
мовлення отримують нову семантику. Змістове викривлення фразем, які називатимемо деформованими
фраземами (далі ДФ), досягається за рахунок їх навмисного експліцитного спотворення авторами чи мовцями.
Матеріалом дослідження вибрано монологічне радіомовлення розважального жанру. Використання
методу суцільної вибірки дало можливість зафіксувати більше 40 деформованих фразем, а саме: апетит
приходить вчасно, а ось їжу знову затримують; баба з возу – вовки ситі / і баба з возу – і вовки ситі; баба з
возу – кобила на перекур; баба з возу – фініш ближче; будеш багато жити – скоро постарієш; великому
кораблю довше тонути; дарованому коневі кулаками не розмахують; довгі ноги – не розкіш, а засіб пресування;
з ким поведешся – з тим і наберешся; з милом рай і в курені; зупиніть Землю – я зійду; костюм навинос; любо-
дорого – дуже дорого; мистецтво в маси, гроші – в каси; міняю програвач на вигравач; народжений повзати
впасти не може; не відкладай на завтра те, що можна випити сьогодні; не все те золото, що погано лежить;
не йоги горшки обпікають; не май сто карбованців, а май сто друзів з карбованцем; не перепились ще на Русі
богатирі, добрі молодці; нічого не дається нам так дешево, як хотілося б; обіцяного не усякий дочекається;
поки сім разів відміряєш, інші – відріжуть; прийшов, побачив і… пішов / побілив / поділив; протягну ноги в
хороші руки; робочий день скорочує життя на 8 годин; семеро вихідних ждуть; семеро одного знайдуть; сміх
без причини – ознака незакінченої вищої освіти; те, що занадто – те Мінздрав попереджує; тихіше їдеш –
взагалі не доїдеш; тримай себе в руках, якщо ноги не тримають; у рогах правди немає; у товстому бакшишу
червонці водяться; усе нове – це добре одягнуте старе; хто тяжко працює – той тяжко і відпочиває; чим далі
в ліс – тим більше партизан; шматок масла вважається нахлібником; щоб ти жив на одну рекламу; яйця від
курки не далеко падають; яйця курку дисциплінують.
На нашу думку, подібні мовні явища стосуються постмодернізму як ультрасучасного культурологічного
напряму, оскільки чітко виявляють його риси, а саме – цинізм, прояви масової культури, надмірний негативізм,
утвердження зневіри та зневажливого, нігілістичного ставлення до попередніх ідеалів, зняття усіх залишків
колишніх естетичних табу, посилення тенденції до пониження авторського «я» тощо. Зазначимо, що
постмодернізм як напрям сучасної літературної епохи чи культурне явище широко описаний у спеціальній
літературі (див.: [Гром‘як 1997: 565-566; Закович 2001: 521]), проте не описані прояви його у живому
людському мовленні, що відбивається у різних жанрах масової культури та популярної літератури –
публіцистиці, радіомовленні, телебаченні.
Проаналізуємо групу деформованих фразем за такими структурними ознаками: 1) загальні формальні та
композиційні риси ДФ; 2) мовні засоби творення ДФ; 3) варіативність ДФ.
Характерною постмодерністичною рисою є орієнтація тексту художнього твору на масову культуру.
Властивість орієнтиру на масовість у змісті деформованих фразем провідна. Ця стилістична ознака ДФ
досягається, з одного боку, тим, що аналізовані фраземи добиралися із радіомовлення розважального жанру, а з
іншого боку – простотою побудови (а, отже, й доступністю для сприйняття реципієнта), переданої
категоріальним для ФО лапідарним і образним способом вислову.
Деформовані фраземи зберігають стислість і виразність, наявну у першооснов, наприклад: будеш багато
жити – скоро постарієш (першооснова будеш багато знати – скоро постарієш); великому кораблю довше
тонути (першооснова великому кораблю велике плавання); з ким поведешся – з тим і наберешся (першооснова з
ким поведешся – від того наберешся); з милом рай і в курені (першооснова з милим рай і в курені); костюм
навинос (першооснова костюм навиріст); семеро одного знайдуть (першооснова семеро одного не чекають) та
ін. (першооснови тут і далі тлумачаться за [Білоноженко 1999]). Подібна простота структури, наявна у ДФ, є
жорстко встановленою композиційною формою, ознакою саме постмодерністичних літературних творів.
Жорстке дотримання встановленої форми ДФ виявляється в тому, що при їх творенні використовуються
найбільше два т. з. класичних фразеологізми, а саме: баба з возу – кобила на перекур (баба з возу – коням легше
+ піти на перекур); дарованому коневі кулаками не розмахують (дарованому коневі в зуби не заглядають +
розмахувати кулаками після бійки); довгі ноги – не розкіш, а засіб пресування (довгі ноги + автомобіль – не
розкіш, а засіб пересування); не все те золото, що погано лежить (не все те золото, що блищить + погано
лежить); протягну ноги в хороші руки (протягнути ноги + віддати в хороші руки); сміх без причини – ознака
незакінченої вищої освіти (сміх без причини – ознака дурачини + незакінчена вища освіта); тримай себе в
руках, якщо ноги не тримають (тримати себе в руках + ноги не тримають); хто тяжко працює – той
тяжко і відпочиває (хто працює – той їсть + тяжка праця – легкий відпочинок); яйця від курки не далеко
падають (яйця курку не вчать + яблуко від яблуні не далеко падає). У названих прикладах яскраво визначена ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 21

154
така риса постмодернізму як деконструктивізм культури минулого, фольклорних традицій, що виявляється у
відхиленні та запереченні притаманних їм ознак раціональності, лаконізму.
У постмодерністських творах частим є використання т. з. прийому монтажу, при якому відбувається
розчленування художнього явища на складові елементи та подача фрагментів із їх довільним поєднанням. Діє
«принцип повторюваності та сумісності» [Гром‘як 1997: 565]: яйця від курки не далеко падають (яйця курку не
вчать «повага до старших за віком» + яблуко від яблуні не далеко падає «схожість дітей на батьків за
негативними рисами»); зупиніть Землю – я зійду (зупиніть автобус (чи будь-який інший транспортний засіб) –
я зійду); дарованому коневі кулаками не розмахують (дарованому коню в зуби не заглядають «цінувати
подарунок» + розмахувати кулаками після бійки «доводити, говорити, відстоювати і т. ін. що-небудь, коли вже
пізно»); щоб ти жив на одну рекламу! (щоб ти жив на одну зарплату! «низька зарплата, на яку складно
прожити»). Як наслідок, з‘являється гіпертрофовано абсурдні зміст і форма – структурна ознака творів
постмодернізму. У деформованих фразем вона виявляється у вигляді тарабарської мови. Подібні новоутворені
одиниці мають нуліфіковану сему, що є результатом транспонування – звуконаслідувальної, паронімічної
субституції елементів, набраних за асоціаціями та за фонетичною подібністю чи римою.
Мовні засоби, які використовуються для творення ДФ, складають п‘ять типів: 1) фонетичний,
2) морфологічний, 3) лексичний, 4) синтаксичний, 5) змішаний лексико-морфологічний.
Фонетичний спосіб деформування ФО полягає у заміні одного звука на інший звук, непарний до нього за
акустико-артикуляційними характеристиками: з милом рай і в курені (першооснова з милим рай і в курені); не
йоги горшки обпікають (першооснова не боги горшки обпікають); не перепились ще на Русі богатирі, добрі
молодці (першооснова не перевились ще на Русі богатирі, добрі молодці); у рогах правди немає (першооснова у
ногах правди немає). У результаті утворюється ДФ зі змістом цинічно-негативної конотації. Так, ФО з милим
рай і в курені, що мало сему «кохання», перетворилося в результаті фонетичної зміни на ДФ з милом рай і в
курені, що має сему «побутові потреби та нужди», знижувальну конотацію і, як наслідок, – семантичний
перехід «від високого → до низького». А у фонетичній зміні не боги горшки обпікають → не йоги горшки
обпікають відбувається такий семантичний перехід: сема «можливість досягнення чогось» → знижувально-
зневажлива конотація до семи «можливість досягнення чогось».
Стосовно фонетичних засобів творення деформованих фразем слід відзначити явище стилізації. Нами
зафіксовано можливість у ДФ фонетичної стилізації, яка полягає в штучній видозміні першооснови за
фонетичним принципом. У розглянутих прикладах відбувається фонетична заміна, що призводить до явищ
паронімізації, коли у ДФ з‘являються подібні за звучанням, проте відмінні за значенням слова: [б] → [й] (боги
→ йоги); [н] → [р] (ногах → рогах); [в] → [п] (перевились → перепились); [и] → [о] (милим → милом).
Морфологічний засіб творення презентує ДФ з ким поведешся – з тим і наберешся (першооснова з ким
поведешся – від того і наберешся). У наведеному прикладі маємо зміну форми відмінка: від того (родовий
відмінок) → з тим (орудний відмінок), – що переводить сему «зазнати прикрості від поганої людини» у сему
«п‘янство».
Лексичний спосіб утворення ДФ полягає у заміні однієї лексеми на іншу. Наприклад, будеш багато
жити – скоро постарієш (першооснова будеш багато знати – скоро постарієш); зупиніть Землю – я зійду
(першооснова зупиніть автобус (чи будь-який інший транспортний засіб) – я зійду); народжений повзати
впасти не може (першооснова народжений повзати літати не може); не відкладай на завтра те, що можна
випити сьогодні (першооснова не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні); прийшов, побачив і…
пішов / побілив / поділив (першооснова прийшов, побачив, переміг); усе нове – це добре одягнуте старе
(першооснова усе нове – це добре забуте старе); хто тяжко працює – той тяжко і відпочиває (першооснова
хто тяжко працює – той легко відпочиває). Така заміна, подібно вище описаним фонетичному та
морфологічному засобам, також неологізує ФО до цинічно-негативної конотації.
Найпродуктивнішим засобом творення ДФ виступає синтаксичний спосіб, представлений трьома типами,
а саме:
1) додавання нового закінчення – римованого (ФО любо-дорого → ДФ любо-дорого – дуже дорого; ФО
мистецтво в маси → ДФ мистецтво в маси, гроші – в каси) та неримованого (ФО апетит приходить вчасно
→ ДФ апетит приходить вчасно, а ось їжу знову затримують; ФО не май сто карбованців, а май сто друзів
→ ДФ не май сто карбованців, а май сто друзів з карбованцем);
2) заміна закінчення на нове (ФО обіцяного три роки чекають → ДФ обіцяного не усякий дочекається;
ФО семеро одного не ждуть → ДФ семеро вихідних ждуть; ФО тихіше їдеш – далі будеш → ДФ тихіше їдеш
– взагалі не доїдеш; ФО великому кораблю велике плавання → ДФ великому кораблю довше тонути);
3) поєднання двох класичних фразем в одній деформованій фраземі, зокрема початків двох класичних
фразем (ФО що занадто – те не здраво + ФО Мінздрав попереджує – куріння небезпечне для вашого здоров’я
→ ДФ те, що занадто – те Мінздрав попереджує), початку однієї класичної фраземи та закінчення іншої
класичної фраземи (ФО баба з возу – коням легше + ФО і віці цілі, і вовки ситі → ДФ баба з возу – вовки ситі / і
баба з возу – і вовки ситі).
Змішаний тип мовних засобів представлений ДФ міняю програвач на вигравач. Це лексико-
морфологічний тип творення неологічних фразем, який полягає у заміні лексем шило та мило (першооснова Розділ IV. ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

155
міняю шило на мило) відповідно на лексеми програвач та вигравач, причому останні протиставляються за
значенням префіксів: ФО міняю шило на мило + (програвач – вигравач) → ДФ міняю програвач на вигравач.
Оскільки ДФ є видозміненими одиницями, то їм, на відміну від первинних фразем, значно властива
фразеологічна варіативність, яка виявляє кілька модифікацій: баба з возу – вовки ситі / і баба з возу – і вовки
ситі / баба з возу – кобила на перекур / баба з возу – фініш ближче; прийшов, побачив і… пішов / побілив /
поділив; семеро вихідних ждуть / семеро одного знайдуть; яйця від курки не далеко падають / яйця курку
дисциплінують.
Варіативність у ДФ виникає або внаслідок змінності лексичного наповнення (прийшов, побачив, переміг
→ прийшов, побачив… і пішов / побілив / поділив; семеро одного не ждуть → семеро вихідних ждуть /
семеро одного знайдуть), або внаслідок змінності синтаксичної організації усталених компонентів (баба з возу
– коням легше + і віці цілі, і вовки ситі → баба з возу – вовки ситі / і баба з возу – і вовки ситі та ін.) [Грищенко
1997: 230-231].
Відомо, що значеннєва одиниця мови може існувати в усіх чотирьох вимірах мови – номінативному
(денотативному), понятійному (сигніфікативному), конотативному (прагматичному) і формальному –
одночасно. Отже, розглянуті у пропонованій розвідці т. з. деформовані лексеми можна назвати повнозначними
одиницями мови, адже новоутворена (денотативний аспект) ФО має нове, відмінне від першоснови, значення
(понятійний аспект) та форму вираження (формальний аспект), які визначають її нове використання
(прагматичний аспект).
Окрім того, аналіз структурних ознак деформованих неологічних фразеологізмів дає можливість зробити
такі висновки: по-перше, серед загальних формальних та композиційних рис неологічних фразеологізмів
провідними є ознаки стилістичного орієнтиру на масового читача, лапідарний спосіб вислову, простота
композиції, що досягається переважно довільним поєднанням найбільше двох т. з. класичних фразеологізмів,
абсурдність форми, передана тарабарською мовою; по-друге, мовні засоби творення неологічних
фразеологізмів складають п‘ять типів – фонетичний, морфологічний, лексичний, синтаксичний
(найпродуктивніший), змішаний лексико-морфологічний; по-третє, варіативність неологічних фразеологізмів
має високий ступінь і виникає двома способами – внаслідок змінності лексичного наповнення та внаслідок
змінності синтаксичної організації усталених компонентів.
Визначений у пропонованій статі тип деформованих фразеологізмів потребує подальшого аналізу,
зокрема стосовно семантичних рис та інших стилістичних ознак, що і становитиме об‘єкт наших подальших
досліджень.

Література
Грищенко 1997: Грищенко, А.П., Мацько, Л.І., Плющ, М.Я., Тоцька, Н.І., Уздиган, І.М. Сучасна
українська літературна мова [Текст] / А.П.Грищенка (ред.). – К.: Вища школа, 1997. – 493 с. –
ISBN 5-11-004632-8.
Закович 2001: Закович, М.М., Зязюн, І.А., Семашко, О.М. та ін. Українська та зарубіжна культура: Навч.
посіб. [Текст] / М.М.Закович (ред.). – 2-ге вид., випр – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 550 с. – (Вища освіта
ХХІ століття). – ISBN 966-620-100-3.
Гром‘як 1997: Літературознавчий словник-довідник [Текст] / Р.Т.Гром‘як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.:
ВЦ «Академія», 1997. – 752 с. – ISBN 966-580-003-5.
Серебренников 1988: Серебренников, Б.А., Кубрякова, Е.С., Постовалова, В.И. и др. Роль человеческого
фактора в языке: язык и картина мира [Текст] / АН СССР; Ин-т языкознания. / Б.А.Серебренников (ред.). – М.,
1988. – 215 c. – Библиогр.: с. 205-213. – ISBN 5-02-010880-4.
Скиба 2005: Скиба, Н.Г. Активні фразеотворчі процеси в українській публіцистичній і художній прозі
кінця ХХ – початку ХХІ століть [Текст]: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський національний
університет імені Тараса Шевченка. – К., 2005. – 18 с.
Українська мова: Енциклопедія 2000: Українська мова: Енциклопедія [Текст] / За ред.
В.М. Русанівського, О.О. Тараненка. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – 752 с. – ISBN 966-7492-07-9.
Телия 1999: Телия, В.Н. Фразеология в контексте культуры [Текст] / РАН; Ин-т языкознания.
Проблемная группа «Общая фразеология» / В.Н.Телия (отв. ред.). – М.: Языки культуры, 1999. – 336 c. –
ISBN 5-88766-061-9.
Білоноженко 1999: Білоноженко, В.М. Фразеологічний словник української мови: В 2-х кн. [Текст] /
В.М. Білоноженко (уклад.), Л.С. Паламар (ред. кол.). – 2-е вид. – К.: Наук. думка, 1999. – 528 с. –
ISBN 5-12-000635-3.

В статье изучается фразеологическая система украинского языка со стороны новых структурных
признаков. В исследовании предоставлено лингвистический и екстралингвальный анализ фразеологических
единиц, выбранных из монологического радиовещания.
Ключевые слова: фразеологическая единица, структура, вариант фраземы, постмодернистические
черты, коннотация, стилистические особенности.
ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 21

156
The phraseological system of Ukrainian from the side of new structural features is investigeted in thi artticle.
The linguistis and extralinguistic analysis of phraseological units chosen from monological broadcasting is represented
in this work.
Keywords: phraseological units, structure, phraseological unit variant, postmodern features, connotation,
stylistic peculiarities.
Надійшла до редакції 14 грудня 2009 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.