Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

4.1. Складносурядні речення відкритої структури

загрузка...
Складносурядні речення відкритої структури характеризуються відкритістю смислового ряду поєднуваних предикативних частин, тоб­то перелік останніх може бути продовжений.

2.1.1. Різновиди складносурядних речень відкритої структури. Склад­носурядні речення відкритої структури за смисловим відношенням між частинами поділяються на дві групи: єднальні і розділові. У складно­сурядних реченнях із єднальними відношеннями, як правило, наявна однотипність сурядних частин. За характером часової співвіднесеності частин розрізняються єднальні речення із семантикою одночасності та послідовності: Лука зазеленіла, і груша із зломленою верховиною біля хатки вбралася в листву, і зашумів гай по горах округи, і розливсь Дніпро й далеко-далеко заточивсь у луку розливним потоком, і нале­тіли птахи з далеких країв, заспівали й защебетали (М. Стельмах); Баші рожі привезла я додому, і вони завмирають на моїм столі (О. Кобилянська). У першому реченні яскраво виражені єднальні відно­шення одночасності, у другому реченні наявні єднальні відношення послідовності.

загрузка...

Складносурядні речення з розділовими відношеннями охоплюють значення вибору, чергування тощо. Розділові відношення виражають­ся здебільшого в складносурядних (зрідка в складнопідрядних) речен­нях. З-поміж речень із розділовими відношеннями розрізняються ре­чення із взаємовиключенням і речення чергування.

У реченнях взаємовиключення перераховується ряд передбачуваних явищ, реальне існування одного з яких робить неможливим вияв інших (сполучники чи, або, не то… не то, чи то… чи то): Не то сплю, не то дрімаю, не то в уяві все проходить (О. Пчілка); От тільки трудно було сказати: чи то ми були панами над своїми животами, чи то наші животи панували над нами, їхніми хазяївами (Є. Гуцало).

У реченнях чергування перераховується ряд подій, які повторюють­ся у певній послідовності. Для таких речень властивим є спільний часовий план (минулого, теперішнього, майбутнього або давномину­лого часу), що організується за допомогою сполучника то… то: То вітер свище, то сніг посипе, то захурделить, аж світа божого не видно, то знову вигляне сонечко ясне (В. Самійленко); Тичини томик та дівчина… Немов нектар спива з рядків… То ордами — вітри прудкі, то пропливе хмарина чинно, то лісові дзвіночки счинять в душі спо­луки голосні… Тичини томик і дівчина… (А. Мойсієнко); То раз хоті­лося йому наздогнати качок на ставі, то намагався вловити кульки води, що розбризкувалися від весла, то хотілося йому квітки водяної лілії (І. Вільде).

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.