Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Надія Загнітко — НАЗВИ СТРАВ З ВАРЕНОГО ТІСТА В ДОНЕЦЬКИХ ГОВІРКАХ

Стаття продовжує цикл публікацій автора про особливості назв їжі в говірках Донеччини.
Подається структурно-семантичний аналіз однієї лексичної мікрогрупи назв їжі – назв страв з вареного
тіста, уживаних у донецьких говірках. Докладно розглядається специфіка зазначеного сегмента лексики
харчування в новостворених східностепових говірках.
Ключові слова: діалект, донецькі говірки, моделювання, сема, лексема.

Діалектна лексика на позначення їжі вже була предметом спеціальних досліджень в українському
мовознавстві. Ці роботи виконані переважно на матеріалі старожитніх українських говорів (праці Є.Д. Турчин,
З. Бичка, З. Ганудель, Е. Ґоци та ін.). Однак лексика харчування новостворених українських говорів до цього
часу залишається недослідженою. Вивчення різних тематичних груп лексики (у т. ч. назв їжі) говорів
“територій пізнього заселення є важливим, оскільки відображає своєрідність перебігу еволюційних процесів на
лексичному рівні…, дає можливість не тільки докладніше вивчити лексику окремих діалектів, але й подолати
нерівномірність дослідження українського діалектного континууму” [Клименко 2001: 1].
Системний аналіз назв будь-якої тематичної групи лексики (ТГЛ) передбачає передусім з’ясування
структурно-семантичних особливостей досліджуваних номенів та встановлення їх просторової поведінки. При
цьому важливо розглядати аналізовану ТГЛ як багатопланову систему, до складу якої входять лексико-
семантичні групи різних типів, кожна з яких розпадається на більші або менші лексико-семантичні парадигми.
Так, у межах ТГЛ їжі виділяємо назви їжі рослинного походження, назви їжі тваринного походження та ін.
Серед назв рослинного походження виокремлюємо назви крупів і страв з них, назви з овочів і фруктів, назви
страв з борошна. У цій роботі розглянемо лише одну лексико-семантичну мікрогрупу назв їжі – назви страв,
приготовлених з вареного тіста.
Назви страв з борошна в досліджуваних говірках охоплюють назви більш загальні, які відбивають
диференціацію номенів на позначення страв з борошна за способом їх приготування, і спеціальні, які виникли в
результаті диференціації лексики в межах назв страв, приготовлених певним способом, за рядом
диференційних ознак (ДО). Кожна група назв страв з борошна за конкретним способом їх приготування
утворює окрему лексико-семантичну мікрогрупу, пов’язану узагальненим поняттям про спосіб приготування
таких видів їжі. “Для української народної кулінарії, як і для кулінарії багатьох слов’янських народів, властиве
приготування страв, передусім, за допомогою варіння, тушкування і меншою мірою смаження, випікання”
[Артюх 1977: 30]. Одним з найпоширеніших способів приготування страв з борошна було варіння. Тому в
межах лексики на позначення страв з борошна, уживаних в українських східностепових говірках, чи не
найбільшу групу утворюють назви варених страв з борошна. Крім назв кашоподібних варених борошняних
страв (лемішка, мамалига, соломбха), у донецьких говірках дотепер активно вживаються й назви інших видів
вареної їжі, приготовленої з борошна. Так, окрему лексичну мікрогрупу утворюють номени, що позначають
страви з вареного тіста: збт’ірка, галэшки, лукшина, варйники тощо.
Однією з популярних варених страв з борошна в Україні здавна вважається збт’ірка [Артюх 1977: 22;
Українська минувшина 1994: 86; Культура і побут 1993: 139]. Ця страва готувалася з крутого підсоленого
пшеничного тіста, яке ретельно розтирали з борошном у посуді доти, поки не утворювалися кульки розміром з
горошину або квасолину, а потім їх засипали в окріп або кипляче молоко. Після того, як вони спливали затірка
вважалася готовою. Найпоширенішою назвою цієї страви в східностепових говірках є лексема збт’ірка
(С-В НА, Нелепівка, Сп-мих Ол, М, С, Кр Кр, Ул Кр, Ур ВН, М Ст, Петр В, Зач В, Стмл ВН, Ст Ш, Кост, Шевч
ВН, Пр Арт, Гродівка, Некр Ол, Єг В, Різн Арт, Мик В, Н-мих М, Св В, Пр НА, Кост М, Бил Сл, Корсунь, Сів,
Н-дон ВН, Гл Ст, Р Т, Прох В, Олекс ВН, Нескучне, Андр ВН, А Амв). Порівняймо: у нас варъли збт’ірку / в
мъску насипбли мукэ / молоку / солъли / вбиевбйеш йайцу / і треш рукбми в мук’н / мужно і в молок’н варът’ /
тод’н це молушна збт’ірка // (С-В НА). У частині східностепових говірок уживається варіант лексеми збт’ірка
з твердим т та голосним и в середині слова – збтирка (Нмйр ВН, Зл В, Мих Ол, Окт В, Ст Ол, П-2 Ол, Курах,
М Амв). Цікаво, що більшість населених пунктів, у яких функціонує назва збтирка, заселялися вихідцями з
Чернігівщини. А тому й не дивно, що в поліських українських говірках також знаходимо варіант збтирка,
правда, з дещо іншою семантичною структурою – порівняймо: збтирка “галушки, що готуються з рідкого тіста,
яке набирається ложкою і опускається в окріп” [Лисенко 1972: 81]. Серед інших спорадичних назв такого виду
© Загнітко Н.Г., 2010 Розділ VIІ. ОСОБЛИВОСТІ ГОВОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛІНГВІСТИКИ

223
страви, уживаних в донецьких говірках, зустрічаються лексеми затиерэха (Міч Т, Біл Д, ЧЯ Арт, Бил Сл),
колотэха (В В).
Іншою, не менш популярною стравою з вареного тіста, у донецьких говірках здавна були галушкъ –
порівняймо: йак спитбйу булу / шо зготувит’ / так хлупц’і вс’ігдб кричбт’ / збт’ірку абу галушкъ // (С)
галушкъ робъли так / водб закипът’/ картόшечку къдайем / къдайем зажбрку і на муц’н м’нсим к’нсто / к’нсто
м’нсим на йаййчку / а неимб йаййчка / на кис’л’ачкόв’і абό молочкόв’і / зам’ісъли к’нсто / а тод’н др’ібнйн’ко
рвемό і къдайемо у бул’йόн галушкъ // (Кост М). Найбільш уживаною назвою на позначення страви у вигляді
різаних або рваних шматочків прісного тіста, відварених на воді або на молоці, у цій частині українського
діалектного континууму є назва галушкъ з акцентуаційним варіантом галэшки, причому варіант галэшки також
характеризується значним ареалом у досліджуваних говірках. Порівняймо: галушкъ – Шевч ВН, Гродівка, Некр
Ол, Н-мих М, Корсунь, Березове, Окт В, Кост, С, Кр Кр, Стмл ВН, Петр В, Ул Кр, Сп-мих Ол. Новоукр, Гр Кр,
Верх Яс, Є М, Сів, Олен В, Н-дон ВН, Нескучне, М Амв, Пр Арт, Мик В, Бл Амв, Олекс ВН, П-2 Ол, Нмйр ВН,
Ол-Ор Ш, Серд Ш, Прох В, галэшки – Зап Т, Нелепівка, Єг В, В В, Ст Ол, Св В, Пр НА, Ст Ш, Рівнопіль, Зач В,
Серд Ш, Кум Ст, Олекс В, Стародубівка, Гл Ст, Стмй ВН, Андр ВН, Міч Т, М Ст, С-В НА, Олекс ВН.
Для частини донецьких говірок релевантною є опозиція сем “різані шматочки прісного тіста” : “рвані
шматочки прісного тіста”, у якій перша сема-опозит репрезентована лексемою галушкъ (Стмл ВН, Серд Ш,
М Амв), а друга – назвами рвбн’ц’і (Серд Ш, М Амв, Бл Амв), рвбники (Стмл ВН), рвбн’і галушкъ (Стмл ВН).
Порівняймо: на молоц’н м’нс’ут’ / а хот’ і на вод’н / а потόм рвут’ йіх / рвбниеми назиевбйут’ галушкбми / це
рвбн’і галушкъ // (Стмл ВН) йес’т’ галушкъ / а йес’т’ рвбн’ц’і / йак лόжеичку биерйш і къдайеш / це галушкъ / а
йак крутйн’ко зам’нсиеш / а тод’н рвеш т’нсто і къдайеш / це рвбн’ц’і // (Бл Амв)
Для деяких досліджуваних говірок в аналізованій лексичній мікрогрупі можна виділити ще одну
лексико-семантичну парадигму назв страв з вареного тіста: на основі ДО “спосіб приготування”. Так, галушки
можна готувати з напіврідкого тіста, яке набирається ложкою й опускається в окріп (інший спосіб з однаковим
кінцевим результатом – на пару) або кидаючи шматочки круто замішаного тіста в окріп. У першому випадку
галушки виходять пухкі, м’які, тануть у роті, в іншому – тугі, але все одно приємні на смак. Тому в деяких
східностепових говірках назви цієї страви є додатково маркованими за ДО “спосіб приготування”.
Маніфестантами семи “з рідкого тіста” є лексеми галушкъ – Олекс ВН, С, Бл Амв, Нмйр ВН, галэшки – Міч Т,
М Ст, С-В НА, Андр ВН, а сема “з крутого тіста” репрезентована лексемами кл’уцки – Олекс ВН, Бл Амв, Міч
Т, М Ст, С-В НА, кл’уцики – С, Різн Арт, Нмйр ВН. У ряді східностепових говірок назви галэшкъ і кл’уцки
(кл’уцики) не є репрезентантами сем-опозитів, оскільки номінують страву зі шматочками вареного тіста,
приготовану будь-яким способом. Для таких говірок ця додаткова ДО є нерелевантною. У цих говірках назви
галушкъ і кл’уцки (Пр Арт, Мик В, А Амв), галушкъ і кл’уцики (Ол-Ор Ш, Прох В, Серд Ш), галэшки і клйцки
(П-2 Ол) є дублетно-синонімічними назвами однієї реалії. У частині говірок Донеччини номен кл’уцки є єдиним
на позначення страви зі шматочків прісного тіста, відварених на воді або молоці – порівняймо: кл’уцки
“галушки” – Н-гр Волод, Мих Ол, М Ст, Біл Д, Бил Сл, Курах, ЧЯ Арт, Р Т.
Однотипною із затіркою та галушками є ще одна страва з тіста – лукшина. Виріб із прісного пшеничного
тіста у вигляді тонких висушених смужок у східностепових говірках називається : лапшб – Прох В, М Амв,
Некр Ол, Н-гр Волод, Нелепівка, Зап Т, Ст Ол, Н-мих М, Пр НА, Березове, Ст Ш, М Ст, Зач В, Нмйр ВН, Ул Кр,
Сп-мих Ол, С-В НА, Бл Амв, Ур ВН, Олен В, Ол-Ор Ш, Макс М, Курах, Самс Т, ЧЯ Арт, А Амв; лопшб – Ямп
КЛ, лукшина – П-2 Ол, Корсунь, Кост, Серд Ш, Сів, Бл Амв, Олекс В, Стмй ВН, Гл Ст, Нескучне, лапшб і
лукшина – Гродівка, Різн Арт, Міч Т, Рівнопіль, Н-2 Яс, Серд Ш, Біл Д, Бил Сл, Р Т, Олекс ВН; лукша – Єг В,
В В, Св В, Мих Ол, Кр Кр, Стмл ВН, Петр В, С, Є М, Новоукр; лапшб і лукша – Мик В, Окт В, М, Гр Кр, Н-дон
ВН, Андр ВН. Так, найбільш поширеною назвою страви з прісного пшеничного тіста у вигляді тонких
висушених смужок у донецьких говірках є лексема лапшб, що, очевидно, почала активно функціонувати в
українських говірках під впливом російських – порівняймо: рос. лапшб “изделие из пшеничной муки в виде
узких тонких полосок теста” [Ожегов 1989, с.338 ]. Одним із найважливіших чинників у розвитку лексичної
системи східностепових говірок “є контактування з російською мовою, літературною і діалектною, що
пояснюється: а) характером заселення території аналізованого району (частина переселенців була вихідцями з
колишніх російських губерній), б) впливом російської мови як мови міжнаціонального спілкування,
в) сучасними українсько-російськими міждіалектними взаємовпливами (східностепові говірки межують з
російськими)” [Омельченко 1982: 101]. Номен лапшб й дотепер поширений в багатьох українських говірках.
Порівняймо: дл’а лапш’н м’нс’ут’ т’нсто на йбйц’ах / м’нс’ут’ / а тоад’н р’нжут’ / а тоад’н сэшат’/ тόнко
раскбтуйец’:а / склбдуйец’:а гармόшеч’коай і р’нжиец’:а тόн’ін’ко // (Гр Кр) з лапшόйу можна суп варът’ / а
мόжна молόшне // (Нелепівка).
У говірці н.п. С-В НА функціонує й похідний номен від назви лапшб – лапшйвник “бабка з локшини”.
Порівняймо: лапшйвник / це такб / йак зап’ікбнка з веирмишйл’і / нбда одварът’ / на друшл’бк одткънут’ /
йбйц’ів накъдат’ / посолът’ і в духувку // (С-В НА).
Отже, лексичними маніфестантами семеми “виріб із прісного пшеничного тіста у вигляді тонких
висушених смужок” у донецьких говірках є назви лапшб, лукшина, лукша, рідко – лопшб. У випадку з номеном
лопшб спостерігаємо явище гіперизму в системі голосних східностепових говірок. Очевидно, таке “окання”
розвинулось в умовах, коли мовці “хибно ототожнюють етимологічно неоднорідні ряди звуків і уніфікують їх ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 21

224
за певним поширеним зразком” [Шарпило 1956: 59]. У цьому випадку, як справедливо зазначає Б.А. Шарпило,
з’ясування природи згаданого явища вимагає деяких відомостей про історичні умови розвитку досліджуваних
говорів [Шарпило 1956: 61]. Оскільки історія заселення цього району дає можливість передбачати утворення
тут гетерогенних говірок з різнодіалектною основою [Фроляк 2002: 142], то цілком умотивованим видається
виникнення гіперичного явища “окання”, яке сформувалося внаслідок відштовхування від “акання”,
поширеного в деяких “акаючих говірках” на півночі Донецької області та в окремих слобожанських говірках,
що є сусідніми для досліджуваних.
До страв, приготованих з вареного тіста, належить і страва з невеликих варених виробів, зліплених з
прісного тіста й начинених сиром, картоплею, капустою, ягодами тощо. Семема “борошняні варені вироби,
зліплені з тіста, з начинкою” репрезентована в східностепових говірках однотипно – лексемою варйниеки.
Різниця в номінації видів страви зумовлена лише відмінностями в назвах начинки: варйниеки з съром – А Амв,
Андр ВН, Біл Д, Бл Амв, Времівка, Верх Яс, Гр Кр, Гродівка, Єг В, Є М, Зап Т, Зач В, Зв А, Зл В, Кост,
Корсунь, Кост М, Кр Кр, Кум Ст, Курах, М, Макс М, Мик В, М Ст, Мих Ол, Міч Т, Некр Ол, Нескучне, Нмйр
ВН, Нов КЛ, Новоукр, Окт В, Олекс В, Олекс ВН, Ол-Ор Ш, Олен В, Петр В, Покр Арт, Пр Арт, Пр НА, Прох,
Рівнопіль, Різн Арт, С, Св В, С-В НА, Сів, Сп-мих Ол, Стародубівка, Стмй ВН, Ст Ш, Ст Ол, Ур ВН, Ул Кр,
Ч Сл, ЧЯ Арт, Шевч ВН, Ямп КЛ, варйниеки з твурогом “вареники із сиром” – Нов КЛ, Ямп КЛ, ЗК КЛ, Різн
Арт, Сів, Пр Арт, Бил Сл, Тет Сл, Ч Сл, Покр Арт, П-2 Ол, Некр Ол, Гр Кр, Нелепівка, Гродівка, Н-2 Яс, Серд
Ш, Бл Амв, М Амв, Ол-Ор Ш, Р Т, А Амв, Ст Ш, Кум Ст, Міч Т, Зап Т, Самс Т, Н-гр Волод, Зач В, Рівнопіль, Зл
В, Св В, Прох В, Окт В, Березове, Олекс В, Олен В, Мик В, М Ст, Петр В, Н-дон ВН, Стмл ВН, Стмй ВН, Ур
ВН, Олекс ВН, Андр ВН, Шевч ВН, Кр Кр, М, Макс М, Новоукр, Н-мих М; варйниеки з въшн’ами, варйниеки з
йбгодами “вареники з вишнями”, варйники з картόшкойу, варйники з картόшеч’койу – в усіх східностепових
говірках, варйники з капэстойу – в усіх східностепових говірках. Серед особливостей східностепових назв
борошняних варених виробів, зліплених з тіста, з начинкою, є наявність у складі описових номінативних
конструкцій семантичного діалектизму йбгоди “вишні”, поширеного в переважній більшості східностепових
говірок. Крім того, у багатьох досліджуваних говірках активно вживаною є назва варйники с твόрогом, що
розвинулась, очевидно, також під впливом сусідніх російських говірок, про що свідчить лексичний компонент
творог. У назвах варйники з картόшкойу, варйники з картόшеч’койу спостерігаємо словотвірні діалектні риси –
функціонування словотвірного діалектизму картόшка та демінутива картόшеч’ка, уживаних в усіх
східностепових говірках. Отже, особливості назв борошняних варених виробів з начинкою, зліплених з тіста, у
донецьких говірках детерміновані специфікою номінації начинки, а потім відповідно й виробу з такою
начинкою.
Перехідною формою борошняних страв з вареного тіста від галушок, локшини до вареників можна
вважати вар’анъц’і – порівняймо укр. літ. варенъц’і, варянъці “виготовлений для вареників, розкачаний як
коржик шматочок тіста, що його іноді варять і без начинки” [ВТС СУМ 2001: 75]. Лексична реалізація цієї семи
в східностепових говірках також є однотипною. Відмінністю є лише той компонент у семантичній структурі
цієї назви, що вона завжди була додатком до вареників. Л.Ф. Артюх зазначає, що вар’анъц’і “варили переважно
в піст або навесні, коли запаси продуктів істотно зменшувались” [Артюх 1982: 23]. У говірках Донеччини назва
вар’анъц’і вживається на позначення такого ж самого виробу з крутого тіста, порізаного на шматки й
розкачаного (без начинки), як і на всій території України, однак мотивація приготування такої страви
відрізняється. Так, вар’анъц’і на Донеччині готували частіше як додаток до вареників: коли залишалося тісто, а
начинка вже вся була використана, господині з цих залишків тіста ліпили вар’анъц’і, що були ласощами для
дітей, оскільки відрізнялися від решти приготовленої страви. Порівняймо: вар’анъц’і од’:йл’но неи варъли / а
колъ оставблос’а т’нсто од варйник’ів с картόшеичкойу чи с съром / тод’н къдали вар’анъц’і // (С)
Таким чином, лексико-семантична мікрогрупа назв страв з вареного тіста в східностепових говірках
Донеччини не відрізняється розмаїттям лексичного репертуару, що зумовлено структурою реалемного плану:
основна частина проаналізованих лексем є назвами однотипних реалій і відома всім іншим українським
говорам та українській літературній мові. Однак у говірках Донеччини наявні діалектні номени, що
характеризується рядом лексичних, семантичних, фонетичних, словотворчих особливостей. У цьому плані
показовими, на наш погляд, є назви лопшб, лапшб, лόкша, лапшйвник, варйники с твόрогом, варйники з
картόшеч’койу, варйниеки з йбгодами. На особливу увагу заслуговують лексичні маніфестанти опозиції сем
“різані шматочки прісного тіста” : “рвані шматочки прісного тіста” – галушкъ : рвбн’ц’і, рвбники, рвбн’і
галушкъ. Для повної характеристики зазначеного сегмента лексики харчування, уживаної в східностепових
українських говірках, необхідно дослідити кожну групу назв страв з борошна за конкретним способом їх
приготування, що утворюють окремі лексико-семантичні мікрогрупи, пов’язані узагальненим поняттям про
спосіб приготування таких видів їжі: назви варених страв з борошна, назви смажених страв з борошна, назви
печених страв з борошна. Тільки за умови аналізу всіх зазначених лексико-семантичних мікрогруп назв їжі
можна мати цілісне уявлення про специфіку назв досліджуваної ЛСГ (а значить і ТГЛ їжі) в донецьких говірках
і покрити одну з лакун у вивченні лексики новостворених українських говорів. Розділ VIІ. ОСОБЛИВОСТІ ГОВОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛІНГВІСТИКИ

225
Література
Артюх 1977 : Артюх, Л.Ф. Українська народна кулінарія: Історико-етнографічне дослідження [Текст] /
Л.Ф. Артюх – К.: Наук. думка, 1977. – 155 с. – Бібліогр.: с. 3-149. – 10000 пр.
Артюх 1982 : Артюх, Л.Ф. Народне харчування українців та росіян північно-східних районів України
[Текст] / Л.Ф. Артюх – К.: Наук. думка, 1982. – 111 с. – Бібліогр.: с. 3-104. – 1000 пр.
Клименко 2001: Клименко, Н.Б. Назви одягу в східностепових говірках Донеччини [Текст]: автореф. дис.
… канд. філол. наук / Донецький національний університет. – Донецьк, 2001. – 19 с.
Культура і побут 1993 : Культура і побут населення України: Навч. посібник [Текст] / В.І. Наулко (кер.).
– К.: Либідь, 1993. – 288 с. – Бібліогр.: с. 278-280. – ІSBN 5-325-00304-6.
Омельченко 1982 : Омельченко, З.Л. Взаємодія лексики східностепових говорів України з лексикою
російської мови [Текст] / З.Л. Омельченко // Лексика української мови в її зв’язках з сусідніми слов’янськими і
неслов’янськими мовами: Тези доп. –Ужгород: Вид-во Ужгород. ун-ту, 1982. – С. 100-102.
Українська минувшина 1994 : Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник [Текст] /
А. Пономарьов (кер.) – К.: Либідь, 1994. – 645 с. – Бібліогр.: с. 238-239. – ІSBN 5-325-00592-8.
Фроляк 2002 : Фроляк, Л.Д. До питання про типологію говірок діалектної суміжності степового і
слобожанського говорів [Текст] / Л.Д. Фроляк // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. – Харків: «ОВС»
ХДПУ ім. Г. Сковороди, 2002. – С. 141-148. – Бібліогр.: с. 148.
Шарпило 1956 : Шарпило, Б.А. До питання про історичну природу деяких гіперичних явищ в говорах
південно-східного наріччя української мови [Текст] / Б.А. Шарпило // Наукові записки Ворошиловградського
державного педагогічного інституту ім. Т.Г.Шевченка. – Вип. 5. – Філологічна серія. – Ворошиловград, 1956. –
С.59-67. – Бібліогр.: с. 67.

Джерела
ВТС СУМ 2001: Великий тлумачний словник сучасної української літературної мови [Текст] / В.Т. Бусел
(уклад. і гол. ред). – К., Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001. – 1440 с. – ІSBN 966-569-013-2.
Лисенко 1972: Лисенко, П.С. Словник поліських говорів [Текст] / П.С. Лисенко. – К.: Наук. думка, 1972.
– 260 с. – 2200 пр.
Ожегов 1989: Ожегов, С. И. Словарь русского языка [Текст] / С.И. Ожегов / Н.Ю. Шведова (ред.). – М.:
Рус. яз., 1989. – 750 с. – ISBN 5-200-00313-Х.

Список умовних скорочень обстежених населених пунктів Донецької області
А Амв – с. Артемівка Амвросіївського району, Андр ВН – с. Андріївка Великоновосілківського району,
Біл Д – с. Білецьке Добропільського району, Березове – с. Березове Мар’їнського району, Бил Сл –
с. Билбасівка Слов’янського району, Бл Амв – с. Благодатне Амвросіївського району, В В – с. Володимирівка
Волноваського району, Времівка – с. Времівка Великоновосілківського району, Верх Яс – с. Верхньоторецьке
Ясинуватського району, Гл Ст – с. Глинки Старобешівського району, Гр Кр – с. Гришине Красноармійського
району, Гродівка – с. Гродівка Красноармійського району, Єг В – с. Єгорівка Волноваського району, Є М –
с. Єлизаветівка Мар’їнського району, Зап Т – с. Запорожець Тельманівського району, Зач В – с. Зачатівка
Волноваського району, Зв А – с. Званівка Артемівського району, Зл В – с. Златоустівка Волноваського району,
ЗК КЛ – с. Зелений Клин Краснолиманського району, Кост – м. Костянтинівна, Корсунь – с. Корсунь
м. Єнакієвого, Кост М – с. Костянтинівка Мар’їнського району, Кр Кр – с. Красне Красноармійського району,
Кум Ст — с. Кумачеве Старобешівського району, Курах – м. Курахове Мар’їнського району, М – м. Мар’їнка,
М Амв – с. Металіст Амвросіївського району, Макс М – с. Максимільянівка Мар’їнського району, Мик В –
с. Микільське Волноваського району, М Ст – с. Мар’ївка Старобешівського району, Мих Ол – с. Михайлівка
Олександрівського району, Міч Т – с. Мічурине Тельманівського району, Н-2 Яс – с. Новоселівка-2
Ясинуватського району, НА В – с. Новоандріївка Волноваського району, Некр Ол – с. Некременне
Олександрівського району, Нелепівка – с. Нелепівка м. Дзержинська, Нескучне — с. Нескучне
Великоновосілківського району, Н-гр Волод – с. Новогригорівка Володарського району, Н-дон ВН –
с. Новодонецьке Великоновосілківського району, Нмйр ВН – с. Новомайорське Великоновосілківського
району, Н-мих М – с. Новомихайлівка Мар’їнського району, Нов КЛ – с. Новоселівка Краснолиманського району,
Новоукр – с. Новоукраїнка Мар’їнського району, Окт В – с. Октябрське Волноваського району, Олекс В –
с. Олександринка Волноваського району, Олекс ВН – с. Олексіївка Великоновосілківського району,
Ол-Ор Ш – с. Олексієво-Орлівка Шахтарського району, Олен В – с. Оленівка Волноваського району, Петр В –
с. Петрівське Волноваського району, П-2 Ол – с. Петрівка-2 Олександрівського району, Покр Арт –
с. Покровське Артемівського району, Пр Арт – с. Переїзне Артемівського району, Пр НА – с. Приморське
Новоазовського району, Прох В — с. Прохорівка Волноваського району, Р Т – с. Розсипне м. Тореза, Рівнопіль
– с. Рівнопіль Волноваського району, Різн Арт – с. Різниківка Артемівського району, С – м. Селидове,
Самс Т – с. Самсонове Тельманівського району, Св В – с. Свободне Волноваського району, С-В НА –
с. Сєдово-Василівка Новоазовського району, Серд Ш – с. Сердите Шахтарського району, Сів – м. Сіверськ
Артемівського району, Сп-мих Ол – с. Спасько-Михайлівка Олександрівського району, Стародубівка –
с. Стародубівка Першотравневого району, Стмй ВН – с. Старомайорське Великоновосілківського району, ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 21

226
Стмл ВН – с. Старомлинівка Великоновосілківського району, Ст Ш – с. Степанівка Шахтарського району,
Ст Ол – с. Степанівка Олександрівського району, Тет Сл – с. Тетянівка Слов’янського району, Ур ВН –
с. Урожайне Великоновосілківського району, Ул Кр – с. Улянівка Красноармійського району, Ч Сл –
с. Черкаське Слов’янського району, ЧЯ Арт — с. Часів Яр Артемівського району, Шевч ВН – с. Шевченко
Великоновосілківського району, Ямп КЛ – с. Ямпіль Краснолиманського району.

Статья посвящена анализу особенностей названий еды из варѐного теста в восточностепных
говорах Донетчины; в ней рассмотрены структурно-семантические особенности одной лексической
микрогруппы лексики питания – названий еды из варѐного теста, которые употребляются в донецких
говорах. В статье подробно описана специфика указанного сегмента лексики питания на материале
украинских говоров Донецкой области.
Ключевые слова: диалект, донецкие говоры, моделирование, сема, лексема.

The paper presents the attempt of structural and semantic analysis of the names of dishes of boiled dough in
eastern local dialects of the Donetsk region. The lexical features of the names of dishes of boiled dough is considered in
detail on the lexical local dialects’ material.
Keywords: dialect, local dialects of the Donetsk region, modelling, lexeme, semе.
Надійшла до редакції 19 січня 2010 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.