Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Наталія Клименко — НАЗВИ ОДЯГУ ДЛЯ НІГ У СХІДНОСТЕПОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ГОВІРКАХ

У статті здійснено структурно-семантичний аналіз однієї лексико-семантичної групи – назв одягу для
ніг, що дозволяє виявити їх лексичний репертуар у донецьких говірках, особливості семантичної структури,
специфіку функціонування; встановлено просторову поведінку аналізованої лексики в східностепових говірках.
Ключові слова: наддіалектна модель, сема, семантична структура слова, варіативність, українські
східностепові говірки.

Українська діалектологія на сучасному етапі розвитку характеризується посиленою увагою до
лексичного складу українських говорів. Триває активна робота над збиранням і систематизацією діалектного
лексичного матеріалу, що проводиться “у річищі реалізації… комплексної Програми, спрямованої на створення
Лексичного атласу української мови і Словника українських народних говорів. Програмою, за якою збирається
лексика українських говірок, передбачено широкомасштабне вивчення народної термінології різноманітних
тематичних груп” [Євтушок 1992: 3-4]. Вивчення словникового складу різних тематичних груп лексики (ТГЛ)
всіх говіркових масивів є невідкладним завданням діалектної лексикології, без вирішення якого не можна
говорити про системне дослідження лексики. Причому вичерпну інформацію про досліджуване діалектне
явище дає “лише розгляд мовних одиниць говірок як складових парадигми (чи кількох парадигм), мікросистем
різної величини та як елемента дво- чи багатокомпонентного ареального протиставлення ” [Гриценко 1984: 22].
Беручи за основу структурно-семантичний аналіз лексики, в українській діалектології на матеріалі
різних говорів, здійснені дослідження сільськогосподарської лексики (П.Ю. Гриценко, М.В. Никончук);
ботанічної (І.В. Сабадош, Л.Д. Фроляк); обрядової (В.Д. Дроботенко, М.М. Бігусяк, І. Магрицька) та інших
ТГЛ. Значну увагу приділено дослідженню побутової лексики: назв житлових приміщень та їх частин
(К.Д. Глуховцева); назв меблів (Г.І.Мартинова, К.Д.Глуховцева); назв одягу (Й.Ф. Бабій, Н.І. Пашкова,
Л.Г. Анісімова, Н.Б. Клименко). Предметом цього дослідження є структурно-семантичні особливості назв одягу
східностепових говірок Донеччини, які будуть розглянуті на прикладі одного сегмента ТГЛ одягу – назв одягу
для ніг.
Репертуар назв одягу для ніг у досліджуваних говірках включає як давні, так і інноваційні номени на
позначення жіночого й чоловічого одягу для ніг, пошитого з різного матеріалу, різноманітної гами кольорів,
виготовленого за певним кроєм. Однак домінантною диференційною ознакою (ДО), яка організовує структурно
й семантично всі лексеми, що можна віднести до цієї лексико-семантичної групи, є ДО “стать носія одягу”.
Жіночий різновид одягу для ніг може бути двох типів: “вив’язаний одяг для ніг без штанців” і
“вив’язаний разом із штанцями одяг для ніг”. Ці дві семи вступають у відношення опозиції, що є релевантною
для всіх східностепових говірок. Дистрибуцію такої опозиції сем можна простежити в таблиці, яка передає
наддіалектну модель назв жіночого одягу для ніг (табл. 1).
© Клименко Н.Б., 2010 Розділ VIІ. ОСОБЛИВОСТІ ГОВОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛІНГВІСТИКИ

227
Таблиця 1
Модель номінативного поля семи “жіночий одяг для ніг”

Номер
моделі
“Жіночий одяг для ніг”
”имяцнатш зі“ ” віцнатш зеб“Говірки

1

чэлки

колгути
28,30,32,35,38,39,41,44,
50,53,65,71,72,80,86,87,99,1
01

2

чулкъ

колгути
9-11,12,20,22,46,49,51,
52,55,56,58,62,63,85,66-
70,74,75,77,79,81,84,88,89,9
2,93,96-98,60,14,34,
36,61,105,106,104,100,17,21,2
5,45,48,54,107-109
3 чэлки // панчухи колгутки 102
4 чулкъ // панчухи колгути 59,95
5 чулкъ // п’інчухи колгути 57
6 чэ л˙ки колгути 26,24
7 чэл˙ки колгутки 3,4,33,6,1,15,16,18,23,
37,42,43,90,91,103
8 чулкъ колгутки 5,7,8,13,31
9 чулкъ колгутки // колготкъ 19
10 чэлки // чулкъ колгути 27,73,83
11 чэ л˙ки колготкъ 29,76
12 чэлки // чулкъ колготъ 40
13 чулкъ колготъ 47
14 чэлки колготкъ 78
15 чулкъ // панчухи колгути // колготкъ 82
16 чулкъ // чэлки // панчухи колгути // колготкъ 110
17 чу л˙къ // чулкъ колготкъ 67

Найбільш поширеними в східностепових говірках є такі лексичні репрезентанти аналізованої опозиції
сем: чэлки : колгути, чулкъ : колгути, чэлки : колгόтки. Чимала кількість моделей протиставлення
зумовлюється значною акцентуаційною та словотворчою варіативністю лексем, що функціонують у
східностепових говірках. Про таку варіативність лексики в новостворених українських говірках
неодноразово йшлося в роботах дослідників цих говорів [Сагаровський 1985; Фроляк 2000; Клименко2002;
Загнітко 2008].
Крім того, назви панчох утворюють ще мікропарадигму репрезентантів опозицій сем “панчохи з
бавовняної тканини” : “панчохи з фельдиперсової тканини” : “панчохи з капронової тканини”, що реалізуються
в досліджуваних говірках таким чином – прус’т’і чэлки : фел’дипйрсов’і чэлки : капрунов’і чэлки –
28,44,71,72,76,80,86,101; прус’т’і чэлки : хв’іл’іпйрсов’і чэлки : капрунов’і чэлки – 27,35,41,42,37-39; прус’т’і
чэлки : ф’іл’д’іпйрсов’і чэлки : капрунов’і чэлки – 34; прус’т’і чэлкъ : фел’дипйрсов’і чулкъ : капрунов’і чулкъ –
103,62,40,87; прус’т’і чулкъ : ф’іл’д’іпйрсов’і чулкъ : капрунов’і чулкъ – 94; прус’т’і чулкъ : ф’іл’д’іп’йрсов’і чулкъ
: капрунов’і чулкъ – 49,58-60,89,97,98; прос’т’н чулкъ : ф’іл’д’іп’йрсов’і чулкъ : капрунов’і чулкъ –
51,52,55,57,96,104-106,2; прос’т’н чулкъ : ф’іл’д’іп’йрсов’і чулкъ : капрунов’і чулкъ – 56,83; прус’т’і чэлки :
ф’іл’д’іп’йрсов’і чэлки : капрунов’і чэлки – 68,69,73,109; прус’т’і чулкъ : фел’дипйрсов’і чулкъ : капрунов’і чулкъ
– 67,108,74, 75,77,79,81,85,88,92,93; прос’т’н чэлки : ф’іл’іп’йрсов’і чэлки : капрунов’і чэлки – 1,17,32, 36,45;
прос’т’н чэлки : ф’іл’д’іп’йрсов’і чэлки : капронов’н чэлки – 10,53,54,61,99; прус’т’і чулкъ : ф’іл’д’іпйрсов’і чулкъ
: капрунов’і чулкъ – 5,66,13; прус’т’і чэлки : фел’дипйрсов’і чэлки : капрунов’і чэлки / чэлки – 24,26; прос’т’н
чэлки : фел’дипйрсов’і чэлки : капрунов’і чэлки – 3,4,14-16,18,21,23,33,48,64,78,90,102,107; прос’т’н чэлки :
ф’іл’д’іпйрсов’і чэлки : капрунов’і чэлки – 6,9; прос’т’н чулкъ : ф’іл’іпйрсов’і чулкъ : капрунов’і чулкъ – 7,8,31;
прос’т’н чулкъ : фел’дипйрсов’і чулкъ : капрунов’і чулкъ – 11,12,20,30,46,47,50, 63,82,84,95,100,19,110,22; прос’т’н
чэлки : хв’ілд’іпйрсов’і чэлки : капрунов’і чэлки – 25,43,91; прус’т’і чу л˙къ : фел’дипйрсов’і чу л˙къ : капрунов’і
чу л˙къ – 67.
Реалізація ДО “колір” дозволяє диференціаціювати східностепові говірки за лексичними маніфестантами
семи “панчохи світлобрунатного кольору”: т’ілйсн’і чэлки – 3,4,6,33,1,32,44, 48,50,28,29,30,37-39,42,43,76,
91,101,71-73,80,86,99,87; т’ілйсн’і чулкъ – 5,10-13,100,45-49,51-55,57,106,59,63,21,94,40,19,20,22,66,70,105,97,
98,74,75,79,82-85,92,95,110,89,88; т’іл’йсн’і чулкъ – 56,58,31,2,7-9,23,90,61,78,96,104,77,81; т’ілйсн’і чэлки – ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 21

228
65,26,24; т’йл’н’і чэлки – 35,41; т’іл’нс’н’і чэлки – 109, т’ілйс’н’і чу л˙къ – 67, т’ілйс’н’і чулкъ // т’іл’йс’н’і чулкъ
– 14,15,64; т’ілйс’н’і чэлки // т’ілйс’н’і чулкъ – 73.
Аналіз назв одягу для ніг за ДО “матеріал” чи “колір” у східностепових говірках виявляє значну кількість
фонетичних (у тому числі й акцентуаційних) варіантів. Цією рисою такі лексико-семантичні мікропарадигми
близькі до інших назв одягу, наприклад, найменувань рукавиць за ДО “матеріал, з якого виготовлено одяг”.
Однак, для аналізованих номенів у досліджуваних говірках характерне функціонування обмеженої кількості
дублетно-синонімічних назв, що свідчить про гомогенну основу досліджуваних номінацій. Так, назва панчухи
зустрічається лише в деяких говірках Донеччини як абсолютний синонім до назви чулки. Низька функціональна
активність свідчить про перехід цієї номінації до пасивного словника сучасних донецьких говірок – пор. також
з н.-над. назвою чэлка “панчоха” [Чабаненко ІV: 222]. Отже, у східностепових говірках сема “жіночий одяг для
ніг без штанців” регулярно реалізується лексемою чулки (<тюрк. tšəlga, tšulga “чулок” [Фасмер ІV: 380]) або
описовою номінативною конструкцією, до складу якої обов’язково входить загальна назва чулки. Назва панчухи
(через польське й словацьке посередництво запозичена з німецької мови; нім. Bъndschuh “в’язаний черевик;
легке, в’язане шнурами аж до колін селянське взуття” [ЕСУМ ІV: с.280]) є спорадичною або й невластивою
зовсім.
Подібне явище спостерігаємо і в інших мікропарадигмах назв одягу для ніг. Так, у східностепових
говірках регулярною є лексична реалізація семи “короткі панчохи” – носкъ, відома всім говіркам Донеччини, за
винятком говірок н.п. 81,77,72,66,78,13,23, де вживається варіант ноаскъ (порівняймо етимологію: носок <нос –
рос. діал. вершук “чулок, носок” [Фасмер ІІІ: 85]). Говірки названих вище населених пунктів є або говірками
моногенного типу з північноукраїнською основою, або гетерогенними говірками, утвореними одночасним
змішуванням або поступовим накладанням кількох говірок різного походження, одна з яких найчастіше є
континуантом північноукраїнської материнської говірки [Фроляк 1999: 100].
Значно менший ареал утворює назва шкарпйтки (М.Фасмер тлумачить українське шкарпйтки як похідне від
пол. szkarpetka <iтал. scarpetta “башмачок” [Фасмер ІV: 447]), що вживається, як правило, паралельно з лексемою
носкъ – 2,21,48,24,40,37,39,42,41,70,65,67,101, 71,76,80, 88,82,59, і зрідка самостійно – 35,97 (картосхема 1). А в
говірці, позначеній на картосхемі 1 цифрою 1 уживаються три паралельні назви (синоніми-дублети): шкарпйтки //
носкъ // карпйтки (пор. дон. рос. карпйтки “1) шерстяные носки; 2) мужские шерстяные носки без пяток;
3) валенки с короткими голенищами в виде бот; 4) шерстяные вязаные туфли” [СРДГ ІІ: 51]).
Отже, хоча розглянуті лексико-семантичні мікропарадигми назв одягу для ніг і характеризуються співіснуванням
в досліджуваних говірках декількох назв на позначення однієї реалії, але їх значно менше, ніж в інших лексико-
семантичних мікрогрупах.
Серед лексем, які можуть позначати як жіночий, так і чоловічий одяг для ніг, слід назвати інновацію
гул’фи – поширену в більшості досліджуваних говірок (гул’хви – 3, 4, 33, 38, 39, 35, 41, 65, 70, 108, 101, 34, 24,
26, 76, 80, 85, 92, 99, 104, 82, 83, 87, 89), яка вживається на позначення “коротких панчох до колін”. Англійське
запозичення гол’ф потрапило до словникового складу обстежених говірок, очевидно, з літературної мови й
фонетично адаптувалось до традиційної вимови приголосних у східностепових говірках. Такий незначний для
говірок Донеччини ареал фонетичного варіанта гул’хви, очевидно, детермінується значно ширшим
використанням аналізованої лексеми в мовленні молодшого покоління та ознакою більш пізнього запозичення.
Чи не найдавнішою в аналізованій лексико-семантичній групі назв одягу можна вважати номінацію
шматка тканини, яким обмотують ногу перед взуванням – пор.: онэчі Fussfetzen. “В Жєбю носє онучі
крашені…” [Верхратський 1877, с.44]; ст.-сл. оноушта <*onutia [Фасмер, ІІІ: 142]; псл. *onutja, очевидно,
префіксальне похідне від дієслівної основи *outei < іє. *eu/ou- “надягати” [ЕСУМ, ІV: 194]. Назва онэча
відома східностеповим говіркам як: онэча – 1-6,11,14,15,17-22,24,26-44,47,50,51,57,59-71,73-76,82,85-
88,91,93-98,100-105,107,109; анэча – 72,77,81,89,64,78,90,23,13; онэчка – 13,70 – і поширена на всій
території Донеччини (картосхема 2), як і протягом усього українського діалектного континууму: гуц. онэча
// унэча “шматок тканини, яким обмотують ногу перед взуванням” [Гуцульські говірки: 139]; поліс. онэча
“1) ганчірка для миття підлоги; 2) ганчірка, якою користуються на кухні; 3) кусок полотна чи сукна для
обмотування ніг під деяке взуття (переважно під чоботи)” [Лисенко: 144], бойк. онэчка “полотно, яким
обвивають ноги; взуття з овечої вовни” [Онишкевич, ІІ: 20].
Не менш поширеною назвою зазначеної реалії в східностепових говірках є лексема порт’бнка –
7,8,10,45,46,9,12,48,52,53,55,106,58,56,92,99,83,110, яка нерідко виступає лексичним дублетом номена онэча –
1,31,32,100,44,50,59,107,63,34,94,40,39,37,42,73,104,105,96,82,87 (картосхема 2), утворена на основі назви
матеріалу, з якого виготовлялася, і є такою ж давньою, як і онэча [Фасмер, ІІІ: 334-336]. У поліських діалектах
теж досить поширеною є лексема порт’бнка, але з семантикою дещо відмінною від східностепових говірок –
пор. поліс. “1) кусок бавовняної матерії домашнього виробу; 2) рідк. бавовняна хустка” [Лисенко: 169].
У центральних східностепових говірках використовується ще одна назва аналізованого типу одягу для
ніг – обмутка – 27,108,63,36,25,54,49,32,101,79,80,84, в основі творення якої, очевидно, лежить мотиваційна
ознака “спосіб носіння (одягання)”. Розділ VIІ. ОСОБЛИВОСТІ ГОВОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛІНГВІСТИКИ

229
У багатьох досліджуваних говірках назви обмутка, порт’бнка, онэча вживаються паралельно, що
характеризує донецькі говірки як типові новостворені українські говірки. Так, В.С. Ващенко зазначав, що
відмінною рисою новостворених говорів є “наявність у них численних і різноманітних паралельних форм.
Паралельні форми виступають живим і активним фактором у діалектному мовленні. При цьому вони
здебільшого не розмежовуються за територіальною ознакою, а виступають у говірці одного й того ж населеного
пункту, часто в мовленні однієї й тієї ж особи як молодшого, так і старшого віку, не розрізняючись значенням
або функціями” [Ващенко, 1960: 122].
Отже, назви одягу для ніг у досліджуваних говірках становлять структурне ціле. Ці лексеми об’єднують
спільні кореляції, що відбивають диференціацію реалій за статтю носія одягу, матеріалом, кольором,
призначенням, способом носіння. Лексико-семантична група назв одягу для ніг складається з давніх та
інноваційних номінацій, функціональне навантаження яких часто однакове (чулки, гол’фи). Ця лексика в
донецьких говірках характеризується такими ознаками: багато фонетичних, (у тому числі акцентуаційних),
словотворчих варіантів лексем, відомих не тільки східностеповим говіркам, а й іншим українським говорам;
майже відсутня семантична спеціалізація загальновживаних номенів; широко використовуються загальні назви
для номінацій окремих реалій аналізованої лексико-семантичної парадигми. Специфіка лексико-семантичної
групи назв одягу для ніг полягає швидше в частоті (іноді й регулярності) вживання паралельних назв, які є
абсолютними синонімами; в ускладненні структурної організації лексико-семантичної групи назв одягу для ніг,
що зумовлене різноплановістю денотатів, особливостями призначення одягу, впливом ДО “стать носія одягу”.
Фрагментарність опису аналізованої ТГЛ в українському діалектному континуумі детермінує
необхідність системного аналізу кожної ЛСГ назв одягу в східностепових говірках Донеччини.

Індекс обстежених населених пунктів Донецької області
1. М-Качкари Новоазовського району 2. Козацьке Новоазовського району 3. Старченкове Володарського
району 4. Зелений Яр Володарського району 5. Федорівка Володарського району 6. Комишувате
Першотравневого району 7. Мангуш Першотравневого району 8.Червоне Першотравневого району
9. Новоселівка Тельманівського району 10. Греково-Олександрівка Тельманівського району 11.Краснопілля
Старобешівського району 12. Хлібодарівка Волноваського району 13. Златоустівка Волноваського району
14. Степне Волноваського району 15. Петрівське Волноваського району 16. Єгорівка Волноваського району
17. Микільське Волноваського району 18. Благодатне Волноваського району 19. Ольгинка Волноваського району
20. Новотроїцьке Волноваського району 21. Оленівка Волноваського району 22. Миколаївка Волноваського району
23. Свободне Волноваського району 24. Олександринка Волноваського району 25. Павлівка Мар’їнського району
26. Новоукраїнка Мар’їнського району 27. Успенівка Мар’їнського району 28. Катеринівка Мар’їнського району
29. Антонівка Мар’їнського району 30. Новомихайлівка Мар’їнського району 31. Безіменне Новоазовського
району 32. Хомутове Новоазовського району 33. Українка Володарського району 34. м.Красногорівка
Мар’їнського району 35. Олексіївка Великоновосілківського району 36. Олександрівка Мар’їнського району 37. Іскра
Великоновосілківського району 38. Вільне поле Великоновосілківського району 39. Шевченко Великоновосілківського
району 40. Велика Новосілка 41. Андріївка Великоновосілківського району 42. Зелений Гай Великоновосілківського
району 43. Новопетриківка Великоновосілківського району 44. Петрівське Старобешівського району 45. Кумачеве
Старобешівського району 46. Глинки Старобешівського району 47. Новозар’ївка Старобешівського району
48. Новоселівка Старобешівського району 49. Благодатне Амвросіївського району 50. Грабське
Амвросіївського району 51. Артемівка Амвросіївського району 52. Лисиче Амвросіївського району 53. Василівка
Амвросіївського району 54. Кленівка Амвросіївського району 55. Дмитрівка Шахтарського району 56. Сердите
Шахтарського району 57. Андріївка м.Сніжного 58. Вільховчик Шахтарського району 59. Зуївка м.Харцизька
60. Петровське Єнакіївського району 61. Кобилівка м.Вуглегорська 62. Шахова Ясинуватського району
63. Опитне Ясинуватського району 64. Первомайське Ясинуватського району 65. Срібне Красноармійського
району 66. Красне Красноармійського району 67. Селидове 68. Петрівка Красноармійського району 69. Михайлівка
Красноармійського району 70. Удачне Красноармійського району 71. Сергіївка Красноармійського району 72. Гришине
Красноармійського району 73. Воздвиженка Красноармійського району 74. Вірівка Добропільського району
75. Добропілля Добропільського району 76. Золотий Колодязь Добропільського району 77. Спасько-Михайлівка
Олександрівського району 78. Старомихайлівка Мар’їнського району 79. Громова Балка Олександрівського району
80. Михайлівка Олександрівського району 81. Іверське Олександрівського району 82. Званівка Артемівського району
83. Сіверськ Артемівського району 84. Никифорівка Артемівського району 85. Привілля Слов’янського району
86. Сергіївка Слов’янського району 87. Дробишеве Краснолиманського району 88. Рідкодуб Краснолиманського
району 89. Новоселівка Краснолиманського району 90. Кирилівка Волноваського району 91. Вільне
Волноваського району 92. Хрестище Слов’янського району 93. Райгородок Слов’янського району 94. Нескучне
Великоновосілківського району 95. Роздолівка Артемівського району 96. Красне Артемівського району 97. Русин
Яр Костянтинівського району 98. Олександро-Калинове Костянтинівського району 99. Віролюбівка Костянтинівського
району 100. Первомайське Тельманівського району 101. Кам’янка Добропільського району 102. Платонівка
м.Волновахи 103. Мар’їнка 104. Кліщіївка Артемівського району 105. Микитівка м.Горлівки 106. Дібрівка
Шахтарського району 107. м.Ясинувата 108. Роя Мар’їнського району 109. Миколаївка Красноармійського
району 110. Ярова Краснолиманського району ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 21

230

Умовні скорочення
бойк.
гуц.
нім.
діал.
дон.
закарп.
запоріз.
іє.
iтал.
н.-над.
– бойківське
– гуцульське
– німецьке
– діалектне
– донське
– закарпатське
– запорізьке
– індо-європейське
– італійське
– нижньонаддніпрянське
пол.
поліс.
полт.
пор.
псл.
рос.
ст.-сл.
сх.-слоб.
сх.-степ.
черніг.
тюрк.
– польське
– поліське
– полтавське
– порівняйте
– праслов’янське
– російське
– старослов’янське
– східнослобожанське
– східностепове
– чернігівське
– тюркське

Література
Ващенко 1960: Ващенко, В.С. До загальної характеристики процесу змін у полтавських говорах [Текст] /
В.С. Ващенко // Середньонаддніпрянські говори. – К.: Вид-во АН УРСР, 1960. – С. 122-143. – Бібліогр.: с. 143.
Гриценко 1980: Гриценко, П.Ю. Структурна організація назв свійських тварин [Текст] / П.Ю. Гриценко //
Мовознавство. – 1980. – С. 48-58. – Бібліогр.: с. 58.
Гриценко 1984: Гриценко, П.Ю. Дослідження лексики українських говорів [Текст] / П.Ю. Гриценко //
Мовознавство. – 1984. – С. 22-30. – Бібліогр.: с. 30.
Євтушок 1992: Євтушок, О.М. Про стан і деякі аспекти вивчення діалектної лексики [Текст] /
О.М. Євтушок // Українська мова і література в школі. – 1992. – №2. – С. 3-5. – Бібліогр.: с. 5.
Загнітко 2008: Загнітко, Н.Г. Лексика на позначення часу споживання їжі в українських східностепових
говірках [Текст] / Н.Г. Загнітко // Науковий часопис Національного педагогічного університету
ім. М.П.Драгоманова. – Серія 10. – Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. пр. – Вип. 3. –
Кн. 2. – К., 2007. – С. 95-100. – Бібліогр.: с. 100.
Клименко 2002: Клименко, Н.Б. Назви частин одягу та його доповнень у східностепових говірках
Донеччини [Текст] / Н.Б. Клименко // Лінгвістичні студії. Зб. наук. пр. – Вип.10. – Донецьк: ДонНУ, 2002. –
С.197-205. – Бібліогр.: с. 205.
Сагаровський 1985: Сагаровський, А.А. Позасистемні чинники і реалізація діалектних рис у
багатоконтактних українських говорах Бєлгородщини [Текст] / А.А. Сагаровський // Вісник Харківського
університету. – №272. – 1985. – С. 85-91. – Бібліогр.: с. 91.
Фроляк 1999: Фроляк, Л.Д. Типологія українських говірок території пізнього заселення (на матеріалі
говірок Донеччини) [Текст] / Л.Д. Фроляк // Вісник Луганського державного педагогічного університету
ім. Тараса Шевченка: Філологічні науки. – Вип. 10. – Луганськ, 1999. – С. 99-104. – Бібліогр.: с. 104.
Фроляк 2000: Фроляк, Л.Д. Реалізація фонеми /о/ як типологічна ознака говірок Донеччини [Текст] //
Лінгвістичні студії. Зб. наук. пр. – Вип. 6. –Донецьк: Вид-во ДонДУ, 2000. – С. 240-244. – Бібліогр.: с. 244.

Джерела
Верхратський 1877: Верхратський, І. Знадоби до словаря южноруського [Текст] / І. Верхратський. –
Львів, 1877. – 88 с.
Гуцульські говірки 1997: Гуцульські говірки. Короткий словник [Текст] – Львів: Вид-во Ін-ту
українознавства ім. І. Крип’якевича, 1997. – 232 с.
ЕСУМ: Етимологічний словник української мови: У 7 т. [Текст] / О.С. Мельничука (ред.). – К.: Наук.
думка, 1983-2006. – Т.1-5.
Лисенко 1972: Лисенко, П.С. Словник поліських говорів [Текст] / П.С. Лисенко. – К.: Наук. думка, 1972.
– 260 с.
Онишкевич 1984: Онишкевич, М.Й. Словник бойківських говірок: В 2-х ч [Текст] / М.Й. Онишкевич. –
К.: Наук. думка, 1984.
СРДГ: Словарь русских донских говоров: В 3-х т. – Р н [Текст] /Д: Изд-во Ростов. ун-та, 1975. – Т.1-3.
Фасмер: Фасмер, М. Этимологический словарь русского языка [Текст] // Перев. с нем. и доп.
О.Н. Трубачева. – М.: Прогресс, 1964-1973. – Т.1-4.
Чабаненко 1992: Чабаненко, В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини [Текст] / В.А. Чабаненко. –
Запоріжжя: Вид-во ЗДУ, 1992. – Т.1-4.

Картосхема 1.
Короткі панчохи
– носкъ
– шкарпйтки
– карпйтки
– ноаскъ

Картосхема 2.
Шматок тканини, яким обмо-
тують ноги перед взуванням
– онэча
– порт’бнка
– обмутка
– анэча
– онэчка
В работе проведен структурно-семантический анализ одной лексико-семантической группы названий –
одежды, предназначенной для ношения на ногах: детально рассматрены лексический репертуар этой группы
слов, особенности семантической структуры анализированных наименований, специфика их
функционирования; определена ареальная характеристика в восточностепных украинских говорах.
Ключевые слова: наддиалектная модель, cема, семантическая структура слова, вариативность,
украинские восточностепные говоры.

The paper presents the aptempt of the structural and semantic analysis of the names of clothes for legs in
Ukrainian Eastern – Stepps dialects of Donetsk region.
Key words: super dialectal model, seme, semantic structure of a word, variety, Ukrainian Eastern – Stepps
dialects.
Надійшла до редакції 15 січня 2010 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.