Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Олексій Воробець — ТЕМПОРАЛЬНА ПРЕДИКАЦІЯ ПРИЙМЕННИКОВО-СУБСТАНТИВНОГО КОМПЛЕКСУ

У статті висвітлюється проблема семантико-синтаксичного статусу речень із прийменниково-
субстантивним комплексом, який служить для вираження темпоральної семантики, входячи у склад
двоядерної предикативної структури. Репрезентовано основні модифікації та можливості трансформації
семантичних прийменниково-субстантивних комплексів.
Ключові слова: прийменниково-субстантивний комплекс, темпоральна синтаксема, предикат,
прийменник, розширена модель, семантика.

У лінгвістичній концепції темпоральність визначається як семантична категорія часу, що охоплює усі
різновиди значення часу. Отож людина членує час на окремі відрізки, пов‘язуючи їх із поняттями тяглості –
тривалості й нетривалості, повільності й швидкості, початку й кінця, одночасності й різночасності,
співвіднесеності з моментом мовлення тощо [Українська мова 2007: 706]. Це означає, що можна констатувати
певну субстанцію, враховуючи вагому темпоральну характеристику як розрізнювальний елемент дійсності. Що
ж до вираження темпоральної семантики, то часову семантику здатні репрезентувати такі одиниці, як
прийменниково-субстантивні комплекси, прислівники й подібні елементи, залишаючи за вербальним
компонентом базову роль у формуванні предикативного ядра речення [Яковлева 1994: 84].
Мета пропонованої статті – аналіз семантико-синтаксичної організації речень із прийменниково-
субстантивним комплексом (ПСК) [Кононенко 2002: 87–92], що виражає темпоральну семантику. Реалізація
поставленої мети передбачає розв‘язання таких завдань: 1) окреслити поняття темпоральність; 2) розглянути
розширену конструктивну модель S +P [P1(Vf) + P2 (Prep. + NХ) temp.]; 3) охарактеризувати висловлення із
досліджуваним семантичним комплексом; 4) описати семантико-синтаксичні модифікації темпоральної
синтаксеми.
Актуальність дослідження вмотивована тим, що у сучасній україністиці статус речень із ПСК
залишається неоднозначним і не має чіткого окреслення меж семантико-синтаксичних модифікацій. Цю
проблему на різних теоретичних засадах досліджували А. П. Загнітко [Загнітко 2001], В. І. Кононенко
[Кононенко 2002], Г. О. Золотова [Золотова 1998], І. Р. Вихованець [Вихованець 1992], К. Г. Городенська
[Городенська 2004], Н. В. Гуйванюк [Гуйванюк 2009], Н. Д. Арутюнова [Арутюнова 1980] та інші, проте вона
вимагає нових рішень, зокрема, з урахуванням різних засобів реалізації темпоральності.
У ході аналізу постає доцільність розгляду розширеної моделі семантико-синтаксичної структури
речення із ПСК, який виступає в ролі темпорального компонента двоядерної предикативної системи. Вихідною
конструктивною моделлю, яка відображає необхідні для комплексного розуміння глибинної структури
висловлення компоненти, є S +P [P1(Vf) + P2 (Prep. + NХ) temp.], де S – суб‘єкт, P – предикатний комплекс, P1 –
основний предикат, P2 – потенційно основний предикат. Семантичний комплекс розглядаємо в складі
предикатора, дотримуючись концепції Н. Д. Арутюнової [Арутюнова 1980: 357], визначаючи його як
центральний компонент валентно-інтенційних моделей речення, за якими утворюються мінімальні, але
граматично й інтонаційно конкретні речення-висловлення, що характеризуються двома складниками –
© Воробець О.Д., 2011 Розділ ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ

67
предикатним і предикативним. Предикатний складник предикаторів відбиває різні дії і стани, на основі яких
формуються відношення між учасниками позамовної ситуації, а предикативний – аналізує їх у мовно-часовому
плані [Андерш 2009: 38].
Прямими репрезентантами семантичної моделі S +P [P1(Vf) + P2 (Prep. + NХ) temp.] у сучасній українській
літературній мові функціонують такі 30 субмоделей: 1) S + P [P1(Vf) + P2 (в (у) + N4/6) temp.];
2) S +P [P1(Vf) + P2 (з + N2) temp]; 3) S + P [P1(Vf) + P2 (за + N4) temp.]; 4) S + P [P1(Vf) + P2 (на + N4/6) temp.];
5) S + P [P1(Vf) + P2 (при + N6) temp.]; 6) S + P [P1(Vf) + P2 (серед + N2) temp.];
7) S + P [P1(Vf) + P2 (посеред + N2) temp.]; 8) S + P [P1(Vf) + P2 (о (об) + N4) temp.];
9) S + P [P1(Vf) + P2 (впродовж (упродовж) + N2) temp.]; 10) S + P [P1(Vf) + P2 (наприкінці + N2) temp.];
11) S + P [P1(Vf) + P2 (протягом + N2) temp.]; 12) S + P [P1(Vf) + P2 (під час + N2) temp.];
13 S + P [P1(Vf) + P2 (одночасно з + N5) temp.]; 14) S + P [P1(Vf) + P2 (у процесі + N2) temp.];
15) S + P [P1(Vf) + P2 (близько + N2) temp.]; 16) S + P [P1(Vf) + P2 (перед + N5) temp.];
17) S + P [P1(Vf) + P2 (напередодні + N2) temp.]; 18) S + P [P1(Vf) + P2 (проти + N2) temp.];
19) S + P [P1(Vf) + P2 (над + N4) temp.]; 20) S + P [P1(Vf) + P2 (раніше (раніш) + N2) temp.];
21) S + P [P1(Vf) + P2 (до + N2) temp.]; 22) S + P [P1(Vf) + P2 (по + N4) temp.]; 23) S + P [P1(Vf) + P2 (після (опісля)
+ N2) temp.]; 24) S + P [P1(Vf) + P2 (по + N6) temp.]; 25) S + P [P1(Vf) + P2 (через + N4) temp.];
26) S + P [P1(Vf) + P2 (вслід (услід) за + N5) temp.]; 27) S + P [P1(Vf) + P2 (слідом за + N5) temp.];
28) S + P [P1(Vf) + P2 (пізніше (пізніш) + N2) temp.]; 29) S + P [P1(Vf) + P2 (між + N5) temp.];
30) S + P [P1(Vf) + P2 (поміж + N5) temp.]. Наприклад: Ти ж їх з трьох років примушував трудитися
(О. Коломієць); За кілька хвилин опинився й Орядин біля мене (О. Кобилянська); Я переконаний, що остануся
для нього якимось irritamentum на ціле життя (О. Кобилянська); Серед ночі натягували сітку для гри у
волейбол (О. Гончар); Більша частина національно-орієнтованої громадськості зібралась біля пам‘ятника
Кобзарю о десятій годині (З газети); Відбувся відомий страйк наймитів у Британах наприкінці двадцятих
років (О. Гончар); У вас під час арешту знайшли оце [земля] (О. Довженко); Логотип Харкова презентували
одночасно з урочистим відкриттям квіткової клумби (З газети); Після кожного літнього дня розпечена
земля поволі скидає з себе золоті шати (М. Коцюбинський); Через кілька хвилин мовчанки вона запитувала і
запитувала мене (О. Довженко).
ПСК в ролі темпоратива, що входить до предикативного центра, виражає часові відношення між
компонентами семантико-синтаксичної структури речення, вказуючи на одночасність або різночасність подій,
явищ і на їхні кількісно-часові вияви. Семантичні модифікації темпоральної синтаксеми ґрунтуються на
протиставленні одночасність – різночасність та неозначена тривалість – означена тривалість [Вихованець 1992:
140]. Розглядаючи семантико-синтаксичні властивості ПСК, проаналізуємо дві їх модифікації на позначення
темпоральних відношень.
Перша модифікація – темпоратив, утворений в результаті входження в семантико-синтаксичний зв‘язок
прийменника і субстантива, що позначає відрізок часу з кількісним значенням, репрезентуючи проміжок в часі
між двома подіями. Зокрема, в реченні За кілька хвилин опинився й Орядин біля мене (в момент t0 Х опинився
біля А) ПСК за кілька хвилин, займаючи початкову, семантично і функціонально сильну позицію відносно
вербального компонента предикативної структури, виражає темпоральне значення, конденсуючи в собі
потенційно основну предикацію: Пройшло кілька хвилин (потенційно основна предикація) + Опинився Орядин
біля мене (основна предикація) = Коли пройшло кілька хвилин, опинився й Орядин біля мене. Завдяки
трансформації семантичного комплексу отримуємо повноцінне як із семантико-синтаксичного, так із
формально-граматичного боку складне речення, що підтверджує потенціал семантичного комплексу в його
самостійному функціонуванні. Складовий компонент реченнєвої структури за кілька хвилин включаємо до
двоядерного предикативного центра, оскільки він семантично навантажений важливими відомостями для
комплексного інформативного смислу висловлювання.
Порівняймо семантико-синтаксичні характеристики семантичного комплексу із реченням Більша
частина національно-орієнтованої громадськості зібралась біля пам‘ятника Кобзарю о десятій годині (А-и
зібрались біля Х-а в момент t0). ПСК о десятій годині виражає темпоральне значення, акумулюючи в собі
потенційно основну предикацію: Більша частина національно-орієнтованої громадськості зібралась біля
пам‘ятника Кобзарю (основна предикація) + Настала десята година (потенційно основна предикація) =
Більша частина національно-орієнтованої громадськості зібралась біля пам‘ятника Кобзарю, коли настала
десята година. Семантичний комплекс займає потенційно слабку кінцеву позицію, про що свідчить не лише
його місцерозташування, а й семантична інертність, оскільки, з огляду на семантику ситуації, можна замінити
ПСК о десятій годині на будь-який інший із позначенням конкретної години: о дванадцятій годині чи о
п‘ятнадцятій годині. Тому можна стверджувати, що ПСК залишається на межі складового компонента
предикативного центра і його поширювача. Але на відміну від попереднього прикладу вживання ПСК, який
тяжіє до самостійності, наведений комплекс варто розглядати як детермінант речення, що має уточнювальну
інформативну цінність.
Неоднозначний семантико-синтаксичний набір властивостей темпоральної синтаксеми спостерігаємо в
реченні Ти ж їх з трьох років примушував трудитися (О. Коломієць). Складність семантики ситуації
(А примушував Х-ів, відколи Х-и перебувають в моменті t0) побудована на акумуляції потенційно основної ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 22

68
предикації ПСК: Ти ж їх примушував трудитися (основна предикація) + Їм виповнилось три роки (потенційно
основна предикація) = Відколи їм виповнилось три роки, ти ж їх примушував трудитися. Семантичний
комплекс виступає компонентом двоядерної предикативної структури, знаходячись у тісному взаємозв‘язку із
дієслівним компонентом (основна предикація), і під час трансформації виявляє здатність до переходу в
повноцінну із семантико-синтаксичної точки зору реченнєву конструкцію. Як видно, семантична модифікація
темпоральної синтаксеми, вираженої ПСК, репрезентує проміжок в часі між двома подіями, входячи до складу
двоядерного предикативного центра речення.
Друга модифікація – темпоратив, виражений ПСК, відтворює часовий проміжок між діями чи процесами,
що періодично повторюються. Наприклад, у реченні Серед ночі щоразу натягували сітку для гри у волейбол (в
момент t0 А натягували Х) ПСК серед ночі займає ініціальну позицію, що є семантично і функціонально
сильною, виражає темпоральне значення, конденсуючи в собі потенційно основну предикацію: Наставала
середина ночі (потенційно основна предикація) + Щоразу натягували сітку для гри у волейбол (основна
предикація) = Коли наставала середина ночі, натягували сітку для гри у волейбол. Складовий компонент
реченнєвої структури серед ночі включаємо до предикативного центра, розуміючи його як невід‘ємний
компонент висловлення в цілому, який вносить у смисл інформацію про конкретний і незамінний
темпоральний момент дії. Виразником повторюваної періодичності служить додатковий складник щоразу, який
позиційно розташований між першим (серед ночі) і другим (натягували) ядрами предикатора, наповнюючи
семою ‗повторюваність‘ семантико-синтаксичну структуру речення.
Аналогічно у висловленні Після кожного літнього дня розпечена земля поволі скидає з себе золоті
шати (в момент t0 А скидає Х-ів: Х-и стають непотрібними А в певний момент t0) семантичний комплекс після
кожного літнього дня посідає ініціальну позицію, акумулюючи в собі потенційно основну предикацію:
Закінчується кожний літній день (потенційно основна предикація) + Розпечена земля поволі скидає з себе
золоті шати (основна предикація) = Коли закінчується кожний літній день, розпечена земля поволі скидає з
себе золоті шати. Складність ПСК полягає передусім у тому, що він ускладнений залежними від субстантива
компонентами: кожного і літнього, перший з який виступає показником періодичної повторюваності.
Репрезентований семантичний комплекс після кожного літнього дня зараховується до двоядерної
предикативної структури та характеризується потужним тяжінням до самостійності, що засвідчує порівняння із
трансформантом.
Своєрідна семантико-синтаксична ситуація простежується у реченні Через кілька хвилин мовчанки вона
запитувала і запитувала мене (А запитувала у Х-а в конкретний момент t0), де семантичний комплекс займає
ініціальну позицію, зосереджуючи потенційно основну предикацію: Минало кілька хвилин мовчанки
(потенційно основна предикація) + Вона запитувала і запитувала мене (основна предикація) = Коли минало
кілька хвилин, вона запитувала і запитувала мене. ПСК через кілька хвилин аналізуємо як складник двоядерного
предикативного центра, що виражає темпоральну семантику: час дії, що періодично повторюється. У цьому
прикладі сема ‗повторюваність‘ функціонує з огляду на повторення вербального компонента предикатора.
Можна стверджувати, що для позначення семантики часового проміжку між діями чи процесами, які
періодично повторюються, в структуру висловлення вноситься додатковий компонент: в першому прикладі –
компонент прислівникового походження, в другому – компонент прикметникового походження, в третьому –
повторне вживання вербального компонента.
Фокусуємо дослідження предикації ПСК-а із темпоральною семантикою у складі двоядерної
предикативної структури на розгляді конструктивної субмоделі S +P [P1(Vf) + P2 (в (у) + N4/6) temp], приділяючи
увагу первинному прийменникові в (у), наприклад: В дитинстві він дивився на Ісаакову ситуацію як на
несерйозну (І. Багряний) – ПСК [в + N6]; У неділю, приміром, можна було сміятися до розпуки
(О. Кобилянська) – ПСК [у + N4]; В останню мить породілля раптом покликала її, Тетяну (І. Багряний) –
ПСК [в + N4]; порівняймо вживання вторинного (похідного) еквівалента: в (у) епоху, в (у) еру, у (в) кінці, у (в)
період, у (в) період між, у (в) пору, у (в) проміжку між, у (в) процесі, у (в) розквіті, у (в) роки, у (в) середині, у
(в) ході, у (в) час, наприклад: Нам потрібні залізні люди в цю епоху великих робіт (В. Сосюра) – ПСК [в (у)
епоху + N2]; В еру прав людини поруч із спільними цілями існують й спільні вороги (З газети) – ПСК [в (у)
еру+N2]; А потім засіяти житом в кінці серпня (О. Гончар) – ПСК [у (в) кінці+N2]; Час має здатність
ущільнюватися в найнапруженіші періоди твого життя (П. Загребельний) – ПСК [у (в) період + N2]; «Школа
виконавської майстерності» діє в період між конкурсами (З газети) – ПСК [у (в) період між+N5]; У пору
цвітіння (квітень-травень) милує око різнокольорове вбрання степу (З газети) – ПСК [у (в) пору+N2]; У
проміжку між двома світовими війнами християнська демократія не знайшла свого місця в політиці
(З газети) – ПСК [у (в) проміжку між+N5]; В процесі пристосування до неї [радіація] виживатимуть
найсильніші… (О. Гончар) – ПСК [у (в) процесі+N2]; А тим часом молоді люди в розквіті сил гублять себе
(О. Гончар) – ПСК [у (в) розквіті+N2]; А вже у роки незалежності експедиція під керівництвом директора
Борщівського історичного музею Михайла Сохацького знайшла цілісний культурний пласт часів неоліту
(З газети) – ПСК [у (в) роки+N2]; У середині року в країні сталося чергове зростання цін (З газети) – ПСК [у (в)
середині+N2]; У ході конференції розглядаються питання про критичний баланс і перспективи міст (З газети)
– ПСК [у (в) ході+N2]; Чутки пливли як хмари, самі собою, носились в повітрі, мов пил з квіток в час
красування ниви (М. Коцюбинський) – ПСК [у (в) час+N2]. Розділ ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ

69
Розглянемо речення В дитинстві він дивився на Ісаакову ситуацію як на несерйозну (в момент t0 А
дивився на Х: А не усвідомлював важливості Х в конкретний момент t0). ПСК в дитинстві виступає в ролі
компонента предикативного центра, акумулюючи потенційно основну, здатну до самостійного функціонування
предикацію: Він був дитиною (потенційно основна предикація) + Він дивився на Ісаакову ситуацію як на
несерйозну (основна предикація) = Коли він був дитиною, дивився на Ісаакову ситуацію як на несерйозну. Як
бачимо, темпоратив займає початкову препозицію і служить виразником конкретного моменту дії, який, з
огляду на важливість інформативного наповнення, не підлягає заміні. Семантичний комплекс залишається на
межі між компонентом двоядерної предикативної структури і самостійною реченнєвою одиницею. Подібно у
висловленні В останню мить породілля раптом покликала її, Тетяну (в конкретний момент t0 А покликала Х:
А розуміє, що це дійсно Х в момент t0) ПСК в останню мить виражає темпоральну семантику, конденсуючи в
собі потенційно основну предикацію: Прийшла остання мить (потенційно основна предикація) + Породілля
раптом покликала її, Тетяну (основна предикація) = Коли прийшла остання мить, породілля раптом покликала
її, Тетяну. Семантичний комплекс виступає в ролі темпорального компонента двоядерної предикативної
структури. У зв‘язку із позиційним і семантичним навантаженням констатовано обов‘язковість і зосередженість
інформативно-ціннісного центра навколо темпоратива. Отже, ПСК [в (у) + N4/6] позиційно займає ініціальну
позицію і наділений достатньою семантичною цінністю для комплексного розуміння реченнєвої структури, що
дає змогу включати семантичний комплекс такого композиційного складу до двоядерного предикативного
центра.
Що ж до семантико-синтаксичних еквівалентів ПСК-ів, які композиційно складаються із вторинних
прийменників та відповідних субстантивів, то при їх аналізі виявляють себе характеристики, що суттєво
доповнюють тлумачення глибинних семантико-синтаксичних відношень. Зокрема, в реченні Нам потрібні
залізні люди в цю епоху великих робіт (А-ам потрібні Х-и в конкретний момент t0) семантичний комплекс, до
композиційного складу якого входить вторинний прийменник в епоху, позначає темпоральне значення,
акумулюючи в собі потенційно основну предикацію: Нам потрібні залізні люди (основна предикація) +
Настала епоха великих робіт (потенційно основна предикація) = Нам потрібні залізні люди, коли настала
епоха великих робіт / Нам потрібні залізні люди, бо настала епоха великих робіт. Як бачимо, з огляду на
репрезентовані трансформанти, ПСК в цю епоху великих робіт, поряд із основним темпоральним значенням,
наділений і каузальною семантикою, що засвідчує перехідну позицію між семантичними класами темпоративів
та каузативів, що додає неоднозначності та неординарності семантико-синтаксичним якостям ПСК.
У реченні А тим часом молоді люди в розквіті сил гублять себе (А знаходяться в стані Х у конкретний
момент t0), семантичний комплекс в розквіті сил конденсує в собі потенційно основну предикацію із
темпоральною семантикою: А тим часом молоді люди гублять себе (основна предикація) + Знаходяться в
розквіті сил (потенційно основна предикація) = А тим часом молоді люди гублять себе, коли знаходяться в
розквіті сил. ПСК в розквіті сил, виступаючи водночас і фразеологічною одиницею із прозорим значенням
(ідеться про молоду і здорову людину), входить до складу двоядерної предикативної структури. Ускладнена
семантико-синтаксична ситуація простежується у реченні У пору цвітіння (квітень-травень) милує око
різнокольорове вбрання степу (Х-и захоплюють А в конкретний момент t0), де семантичний комплекс займає
ініціальну позицію, акумулюючи потенційно основну предикацію: Приходить пора цвітіння (квітень-травень)
(потенційно основна предикація) + Милує око різнокольорове вбрання степу (основна предикація) = Коли
приходить пора цвітіння (квітень-травень), милує око різнокольорове вбрання степу. ПСК у пору цвітіння
розглядаємо в ролі темпорального компонента двоядерного предикативного центра. Як бачимо, ПСК-и, до
складу яких входять вторинні прийменники, не поступаються своєму первинному складникові – ПСК [в (у) +
N4/6], а навпаки, демонструють здатність до більшої семантично-функціональної самостійності, можливості
вступати у фразеологічні зв‘язки.
Отже, у семантико-синтаксичній структурі речення темпоральний компонент, виражений ПСК, не лише
служить для позначення конкретного часу, а й бере активну участь в аналізі реального суб‘єкта дії чи стану,
стимулюючи потенційну двозначність предикативного центра.

Література
Андерш 2009: Андерш ,Й.Ф. Типологія речень з дієслівно-ад‘єктивними предикатами в українській мові
в зіставленні з чеською [Текст] / Й.Ф. Андерш // Мовознавство. – 2009. – № 1. – С. 38-45.
Апресян 1995: Апресян, Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография [Текст] /
Ю.Д. Апресян // Избранные труды. – Т.2. – М.: Языки русской культуры, 1995. – 767 с.
Арутюнова 1976: Арутюнова, Н.Д. Предложение и его смысл: логико-семантические проблемы [Текст] /
Н.Д. Арутюнова. – М.: Наука, 1976. – 383 с.
Арутюнова 1980: Арутюнова, Н.Д. Сокровенная связка (К проблеме предикативного отношения) [Текст]
/ Н.Д. Арутюнова // Известия АН СССР. Сер. Литературы и языка. – 1980. – Т. 39. – № 4. – С. 347-358.
Вихованець 1992: Вихованець, І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови [Текст] /
І.Р. Вихованець. – К.: Наук. думка, 1992. – 222 с.
Вихованець 1980: Вихованець, І.Р. Прийменникова система української мови [Текст] / І.Р. Вихованець. –
К.: Наук. думка, 1980. – 286 с. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 22

70
Вихованець, Городенська 2004: Вихованець, І.Р. Теоретична морфологія української мови: Академ.
граматика укр. мови [Текст] / І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська; За ред. І.Р. Вихованця. – К.: Пульсари, 2004. –
336 с.
Всеволодова 2003: Всеволодова, М.В. Предлог: поле и категория (аспект функционально-
коммуникативной грамматики) [Текст] / М.В. Всеволодова // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 11. У
2 частинах / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Част. І. – Донецьк: Дон НУ, 2003. – С. 33-38.
Гуйванюк 2009: Гуйванюк, Н.В. Слово – Речення – Текст: Вибрані праці [Текст] / Н.В. Гуйванюк. –
Чернівці: ЧНУ, 2009. – 664 с.
Загнітко 1996: Загнітко, А.П. Теоретична граматика української мови. Морфологія [Текст] /
А.П. Загнітко. – Донецьк: Дон НУ, 1996. – 437 с.
Загнітко 2001: Загнітко, А.П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис [Текст] / А.П. Загнітко.
– Донецьк: Дон НУ, 2001. – 662 с.
Золотова 1998: Золотова, Г.А. Коммуникативная грамматика русского языка [Текст] / Г.А. Золотова,
Н.К. Онипенко, М.Ю. Сидорова. – М.: Изд-во МГУ, 1998. – 528 с.
Колодяжний 1960: Колодязний, А.С. Прийменник: Матеріали до лекцій з курсу сучасної української
літературної мови [Текст] / А.С. Колодяжний. – Харків: Вид-во Харків. ун-ту, 1960. – 165 с.
Кононенко 2002: Кононенко, В.І. Мова. Культура. Стиль. Збірник статей [Текст] / В.І. Кононенко. –
Київ–Івано-Франківськ: Плай, 2002. – 460 с.
Падучева 1996: Падучева, Е.В. Семантические исследования [Текст] / Е.В. Падучева. – М.: Языки
русской культуры, 1996. – 464 с.
Селиверстова 2004: Селиверстова, О.Н. Труды по семантике [Текст] / О.Н. Селиверстова. – М.: Языки
славянской культуры, 2004. – 960 с.
Українська мова 2007: Українська мова: Енциклопедія [Текст] / Редкол.: В.М. Русанівський,
О.О Тараненко. (співголови), М.П. Зяблюк та ін. – 3-є вид., зі змінами і доп. – К.: Укр. енцикл. ім. М.П. Бажана,
2007. — 856 с.
Яковлева 1994: Яковлева, Е.С. Фрагменты русской картины мира (модели пространства, времени и
восприятия) [Текст] / Е.С. Яковлева – М.: Гнозис, 1994. – 344 с.

В статье освещается проблема семантико-синтаксического статуса предложений с предложно-
субстантивным комплексом, который служит для выражения темпоральной семантики, входя в состав
двухъядерной предикативной структуры. Представлены основные модификации и возможности
трансформации семантических предложно-субстантивных комплексов.
Ключевые слова: предложно-субстантивный комплекс, темпоральноя синтаксема, предикат, предлог,
расширенная модель, семантика.

The article highlights the problem of semantic and syntactic status of sentences with prepositional-substantival
complex, which serves to express temporal semantics, entering the dual structure of predicative one. There are
represented main modifications and transformative possibilities of semantic prepositionally-substantive complexes.
Keyworld: prepositionally-substantive complex, temporal syntaxem, predicate, preposition, expanded model,
semantics.
Надійшла до редакції 20 вересня 2010 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.