Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Анна Габай — ЗНАЧЕННЄВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ЛОГІЧНИХ ПРИЙМЕННИКІВ

Статтю присвячено аналітичним прислівникам синтаксичного ступеня адвербіалізації з логічною
семантикою; подано низку прийменникових новотворів та їхніх функціональних еквівалентів, що переводять
субстантиви в адвербіальну площину; з‘ясовано особливості функціонування прийменниково-відмінкових форм
у детермінантній формально-синтаксичній позиції.
Ключові слова: синтаксична адвербіалізація, прийменник, прийменниково-відмінкова форма,
аналітичний прислівник, детермінант.

У сучасній українській граматиці група логічних прийменників вирізняється з-поміж інших
семантичних груп. Подібно до просторових, вони протиставляються за семантичною ознакою контактність –
дистантність, яка модифікується в них в ознаку одночасності – різночасності [Вихованець, Городенська 2004:
340]. Група логічних прийменників характеризується перевагою вторинних прийменників та продуктивним
формуванням нових одиниць. За допомогою цих прийменників постали аналітичні прислівники з причиновою,
© Габай А.Ю., 2011 Розділ ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ

71
цільовою, допустовою, умовною семантикою та значенням відповідності/невідповідності, виражені
прийменниками та формами родового, знахідного, давального, орудного і місцевого відмінків.
Одним із центральних у системі логічних прийменників є значення причини та мети. Прийменниково-
відмінкові форми з допустовою, умовною семантикою та значенням відповідності/невідповідності
перебувають у напівпериферійній позиції.
У сучасній українській мові причиновість кваліфікують як семантичну категорію, що вказує на подію,
явище, які породжують іншу подію або явище [Українська мова 2007: 257]. Л. Дубовик зауважує, що
актуальною постає сучасна концепція причиновості, згідно з якою факт є причиною події. Основною
диференційною ознакою категорії причини є її фактуальність, яка конкретно виявляється в межах семантичної
опозиції ―породжувальна реальна подія – породжена реальна подія‖ [Дубовик 2005: 63-64]. Категорія
причиновості сформувалася на основі просторових і часових відношень, які передавали наявні в об‘єктивній
дійсності локативно-темпоральні зв‘язки і є продуктом пізнішого й складнішого за своєю суттю осмислення
людиною навколишнього світу [Финкель 1962: 54]. О. Мельничук трактує причинові відношення як складніші
– порівняно з просторово-часовими, тому що вони передбачають високий ступінь вияву абстрактного
мислення, вимагаючи різнобічнішої системи засобів вираження [Мельничук 1961: 127-128].
На вираженні причинових відношень спеціалізуються адвербіалізовані сполуки прийменників від (од),
з, з приводу, з нагоди, на основі, на підставі, внаслідок, у результаті, під впливом, під дією, під натиском, під
тиском, через вплив, за наказом, за велінням, з вини, з волі, через, за, з огляду на, зважаючи на, за, у зв‘язку з,
завдяки з формами родового, знахідного, орудного та давального відмінків.
Родовий відмінок як типовий відмінок транспозиції належить до центральної форми вираження
причинового значення, оскільки поєднується з найбільшою кількістю прийменників, що належать до різних
значеннєвих підгруп. Форма родового відмінка з прийменником від виражає значеннєвий відтінок
―походження явища‖ [Вихованець 1992: 148], напр.: Отроходін, від недовір’я до власного враження, зразу ж
погасив думку (В. Барка).
У певному контексті функціональним синонімом до конструкції ―від + род.в.‖ виступає
прийменниково-відмінкова форма ―з + род.в.‖ та зрідка вживаний прийменник од з формою родового
відмінка, напр.: …не з кохання, а з жалості одружився [Свирид] на молодій удовиці (М. Стельмах); Стара
верба од старості зомліла… (Л. Костенко).
Семантичний відтінок приводу, мотиву передають сполуки ―з приводу + род.в.‖, ―з нагоди + род.в.‖,
спирання на щось, ґрунтування на чомусь – ―на основі, на підставі + род.в.‖, пор.: Нацбанк збирається
звернутися до прокуратури з приводу виготовлення монет Луганським патронним заводом (Хрещатик);
Близько тисячі представників правих політичних партій з нагоди свята Соборності урочистою ходою
пройшли вулицями Львова (Львівська газета); … на основі переосмислень і виникло теперішнє розуміння
усталеної сполуки брати ноги на плечі – іти геть, тікати (І. Вихованець); Результати… дають змогу на
підставі законів подібності встановити дані роботи великих турбін на гідростанціях (Наука і суспільство).
Виразниками результативної причини є вторинні прийменники внаслідок, у результаті та
прийменникові функціональні еквіваленти під впливом, під дією, через вплив, під натиском, під тиском, що
поєднуються з формою родового відмінка. Такі сполуки вживаються здебільшого за потреби передати зміну
чого-небудь під впливом указаної причини. Домінанту цієї підгрупи становлять конструкції ―внаслідок
(унаслідок)+ род.в.‖, ―у результаті + род.в.‖, напр.: Внаслідок “газової війни” збитки Росії можуть скласти
близько чотирьох мільярдів доларів (Українська газета); У результаті модернізації виробництва, потужності
КЗШВ ―Столичний‖ зростуть у 2 рази (Хрещатик). Сполуки ―під впливом + род.в.‖, ―під дією + род.в.‖,
―через вплив + род.в.‖ є найнейтральнішими з-поміж зазначених вище інших одиниць та безпосередньо
―вказують на вплив, який чинять на когось або щось‖ [Балабан 2007: 107], напр.: Під впливом кризи на
Рівненщині зростає заборгованість від оренди державного майна (Рівне вечірнє); Більшість тяжких злочинів
скоєно під дією алкоголю (Україна молода). Зрідка вживаним у прийменниковій функції є прийменниковий
еквівалент через вплив: ―Альбіна‖ стане переможцем конкурсу на реконструкцію НСК ―Олімпійського‖ через
вплив Суркіса? (Українська правда). У Словнику українських прийменників сполуку під впливом зараховано
до еквівалентів, уживаних у функції прийменника з причиновим і наслідковим значенням [Словник… 2007:
237], Пробний зошит подає під впливом серед причинових прийменників [Українські прийменники 2003: 131],
П. Дудик зараховує до найчисленнішої групи вторинних складених прийменників [Дудик 2005: 211].
Транспоновані у синтаксичний прислівник компоненти виражені переважно абстрактними номінаціями.
Синонімічними виступають сполуки під натиском, під тиском з формою родового відмінка, оскільки
вказують на насильницький вплив на когось, пригнічення, тиск тощо, пор.: У Литвина під натиском
комуністів не витримали нерви (Українська правда); Під тиском представників контролюючих органів
депутати відклали розгляд законопроекту… (Народна правда). У Словникові українських прийменників
синонімічні сполуки під натиском, під тиском кваліфіковано як еквіваленти, уживані у функції прийменників
з причиновою семантикою та причиново-наслідковою семантикою [Словник… 2007: 247, 249], у Пробному
зошиті їх зараховано до прийменників [Українські прийменники 2003: 131]. Одиниці під натиском, під
тиском, що поєднуються з адвербіалізованими субстантивами у формі родового відмінка, кваліфікуємо як
прийменники. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 22

72
Поповнюють систему периферійних засобів причиновості синкретичні прийменникові одиниці за
наказом, за велінням, з вини, з волі + род.в. з домінантою значення імперативної, спонукальної причини, що
―підкреслюють якийсь усвідомлений вплив (особи, групи осіб, організації тощо), який і спричинив дії,
конкретизовані в контексті‖ [Балабан 2007: 111], напр.: За наказом головного міліціонера Рівненщини
обшукано його першого заступника… (Рівне вечірнє); За велінням долі жити і працювати Д. Чижевському
довелося за межами своєї батьківщини (Літературна Україна); З вини іноземців стається кожна 10-та ДТП в
Україні (День); Саме з волі людини ініційовано тупик для осетрових риб (Спортивна газета).
Форма знахідного відмінка поєднується з первинними прийменниками через, за та похідними
прийменниками з огляду на, зважаючи на, що виражають семантичний відтінок зважання або обґрунтування,
напр.: …саме через байдужість населення до власного здоров‘я, через стреси та неякісне харчування, через
погану питну воду, через нашу екологію й зростає число захворювань (Науковий світ); З огляду на економічну
кризу президент Франції Ніколя Саркозі має намір підтримати малозабезпечені родини… (Україна молода);
Зважаючи на останні досягнення та помилки влади, як може змінюватися динаміка довіри до неї до
парламентських виборів 2010 року? (Львівська газета).
Форма прийменникового орудного відмінка належить до напівпериферійних форм вираження
причинової семантики і поєднується лише з первинним прийменником за, який виражає семантичний відтінок
перешкоди та відповідності, і похідним прийменником у зв‘язку з, що передає значення взаємозв‘язку явищ,
напр.: Наприкінці квітня 1935 року за звинуваченням в терористичній діяльності Зерова було заарештовано
(Літературна Україна); У зв’язку з кризою в Україні скоротився випуск золотих ювелірних виробів (Львівська
газета).
Давальний відмінок з причиновою семантикою функціонує тільки з одним прийменником завдяки,
передаючи специфічне значення сприятливої причини: Завдяки книжкам і батькам я рано зрозумів… що
толерантність і відкритість — це велика цінність (Україна молода).
Цільове значення, або значення мети, належить до одного із центральних у системі логічних
прийменників. Дослідниця категорії причини Л. Дубовик зауважує, що причинові зв‘язки характерні для
світу природи, а світу людини притаманні цільові, оскільки причина здебільшого асоціюється з
ненормативними явищами й негативною оцінкою, а мета – з позитивними подіями й оцінкою. Мета пов‘язана
з активною дією; незрозумілість дії людина співвідносить із невиявленням її мети. Значення причини і мети
пов‘язані онтологічно, оскільки бажання досягти мети постає причиною дії [Дубовик 2005: 34]. В. Лещенко
вважає, що цільові відношення є важливим складником широкої семантичної категорії (і відповідного
функціонально-семантичного поля) зумовленості [Лещенко 2003: 104]. На думку З. Іваненко, прийменникові
конструкції мети в сучасній українській мові – одне з мікрополів у складній системі макрополя обставинного
значення [Іваненко 1972: 3]. І. Вихованець указував, що значення мети ґрунтується на семантичних ознаках
наступності у плані часової перспективи, гіпотетичної модальності бажальності, специфіки події, що
виступає бажаним наслідком [Вихованець 1980: 224]. А. Загнітко та Н. Загнітко зауважили, що прийменники
із семантикою мети в українській мові постійно поповнювані новими конструкціями з різноманітними
семантичними відтінками [Загнітко, Загнітко 2007: 136-137].
У сучасній українській мові цільова семантика репрезентована двома підгрупами: власне мети та мети з
відтінком присвяти.
Семантику власне мети реалізують прийменниково-відмінкові сполуки з прийменниками для, з метою,
на предмет, у (в) пошуках, на виконання та формою родового відмінка, на, під, про, по, в, на згадку про, у (в)
пам‘ять про – з формою знахідного відмінка, у гонитві за – з формою орудного відмінка.
Форма родового відмінка функціонує як складник аналітичних прислівників цільової семантики.
Основним засобом вираження власне мети виступає словоформа ―для + род.в.‖, напр.: Скільки б не судилося
страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди
(В. Симоненко).
Стильовими еквівалентами конструкції ―для + род.в.‖ виступають прийменниково-відмінкові форми ―з
метою + род.в.‖ та ―на предмет + род.в.‖, пор.: З метою економії газу для теплопостачання населенню
припинили подавати гарячу воду… (Україна молода); Депутати підготували проект закону на предмет
обговорення (Голос України).
Підгрупу власне мети поповнили такі прийменниково-відмінкові еквіваленти ―у (в) пошуках + род.в.‖ та
―на виконання + род.в.‖ з відтінком відповідності, напр.: Мільйони українців правдами і неправдами виїздять
закордон у пошуках роботи (Урядовий кур‘єр); На виконання завдання Президента України Державна
податкова служба найближчим часом зведе до мінімуму кількість підприємств, які приховують справжні
доходи (Урядовий кур‘єр). Варто зазначити, що прийменниковий еквівалент у (в) пошуках, крім цільової
семантики, передає ще й причинову, зокрема до еквівалентів, уживаних зі значенням прийменника з цільовою
та причиновою семантикою його зараховує Словник українських прийменників [Словник… 2007: 339].
Форма знахідного відмінка зі значенням власне мети поєднується з первинними прийменниками на, по,
під, про, в та прийменниками на згадку про, у (в) пам‘ять про, які утворилися внаслідок перерозкладу
адвербіального комплексу, напр.: Ти щире слово-квітку ніжну – Подарував мені на біль (В.Малик); Пішов дід
по гриби, Баба — по суниці, Заросив дід штани, А баба спідницю (Нар. пісня); Спектакль таки відбувся. Розділ ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ

73
Недаремне Джіафер бігав по місту, шукав будинку під сцену… (М.Коцюбинський); Я чомусь зіщулився і про
всяк випадок пірнув у сидіння (О.Чорногуз). Тотожними виступають конструкції ―на згадку про+ зн.в.‖ та ―в
пам‘ять про + зн.в.‖, що виражають семантику ‗пам‘ятати, не забувати про кого-, що-небудь‘, напр.: На згадку
про українську революцію 2004 року голландські квітникарі вивели сорт тюльпанів помаранчевого кольору і
назвали їх ―Віктор Ющенко‖ (Волинь); В пам’ять про жертв Голодоморів названо сквер на Сумщині
(Україна молода). Ці сполуки виступають периферійними засобами реалізації семантики мети. У Словникові
українських прийменників вони зафіксовані як еквіваленти, уживані зі значенням прийменника [Словник…
2007: с.185].
Семантичний потенціал орудного прийменникового становить лише підгрупу власне мети, яка виражена
сполукою ―у (в) гонитві за + ор.в.‖, напр.: Телебачення у гонитві за сенсаціями і політичними новинами
вичавлює з себе останні краплі творчої роси (Україна молода).
Семантику мети з відтінком присвяти реалізують форми родового і давального відмінків, зокрема
відтінок присвяти передають прийменники задля, ради, заради, в ім‗я, на благо, на захист, на зміну, на
підтримку, на радість з родовим відмінком та прийменники на догоду, на зміну, на радість з формою
давального відмінка.
Значеннєво тотожними виступають словоформи ―задля, ради, заради, в ім‗я + род.в.‖ і розрізняються
тільки прийменниками, пор.: По-друге (а може, саме це й було по-перше?), не хотів помирати просто задля
самого себе. Бо хотів жити! (П.Загребельний); Вольовий, пронозуватий, бідовий, він міг піти на що завгодно
ради свого підрозділу (О.Гончар); …він з жахом думав про те, що вранці треба залишати цю дівчину-жінку
заради жінки іншої — держави, владної і немилосердної… (П.Загребельний).
До засобів, що стали виразниками семантики присвяти, належать форми на благо, на захист, на зміну,
на підтримку, на радість. Зокрема, прагнення підтримати когось, порадувати виражають сполуки на благо, на
підтримку, на радість, причому ці сполуки надають значенню присвяти позитивного відтінку, напр.:
Відпрацьовувати на благо нашої держави мають можливість мешканці як Івано-Франківської області, так і
цілої України ще з 17 листопада минулого року (Українська правда); Прогресивним кроком коаліційного уряду
на підтримку молоді є започаткування державних пільгових кредитів на здобуття вищої освіти (Урядовий
кур‘єр).
На заміні кого-, чого-небудь акцентує функціональний прийменниковий еквівалент на зміну, який може
поєднуватися з формами родового та давального відмінків і частково виражати семантику присвяти, напр.:
Цього тижня ринок нерухомості Рівного відреагував на зміну курсу долара (Рівне вечірнє); На зміну біг-
бордам приходять світлодіодні екрани (Хрещатик). В українській мові у Словнику українських прийменників
сполуку на зміну подано як уживаний за аналогією прийменник [Словник… 2007: 186]. Зрідка вживана
сполука ―на захист + род.в.‖ функціонує переважно у публіцистичному стилі, напр.: Лауреати премії Стуса
виступили на захист скверу імені поета (Українська правда). Сполуку на захист Словник українських
прийменників подає як еквіалент, уживаний зі значенням прийменника [Словник… 2007: 185].
Прийменниково-відмінкові форми на зміну, на захист з родовим відмінком зрідка вживані, ці прийменники
поєднуються переважно з формою давального відмінка.
Семантичний потенціал форми давального відмінка з цільовим значенням представлено семантикою
мети з відтінком присвяти. Виразниками такого значення виступають сполуки, утворені внаслідок
перерозкладу елементів в адвербіальному комплексі на радість, на догоду, на зміну + дав.в. Бажання когось
порадувати підкреслює слоформа ―на радість + дав.в.‖, напр.: На радість дворазовому олімпійському чемпіону
Володимиру Голубничому, котрий не міг пропустити таку подію в рідному місті, перемогла сумчанка
Людмила Шелест (Україна молода). Зауважимо, що прийменниково-відмінкова форма ―на догоду + дав.в.‖
функціонує у текстах переважно з негативним відтінком, пор.: Україна не мала обмежувати постачання зброї
в Грузію на догоду Росії (Україна молода).
Кілька похідних прийменників вживається для вираження значення, яке розвинулося в межах
причиново-цільових відношень, – значення недиференційованої зумовленості, нерозчленованої мотивації
[Вихованець, Городенська 2004: 341]. Серед них – на честь, на знак, у відповідь на, напр.: У Києві відкриють
пам‘ятний камінь на честь Івана Мазепи (Українська правда); У знак дружби обидва президенти посадили
дерева в алеї Слави (Україна молода); У відповідь на наказ складати вступні тести тільки українською мовою
молодь Сімферополя спалила опудало міністра освіти (Україна молода).
Допустові синтаксеми в сучасній українській мові розташовані на семантичній площині, пов‘язаній із
градацією значення допустовості – від нейтрального ступеня її вияву до виразного змістового акцентування,
підкреслення [Вихованець 1992: 152]. А. Загнітко та К. Розова сполуки прийменника з іменником, що
виражають допустову семантику, кваліфікують як вторинні предикатні синтаксеми, що належать до різновиду
адвербіальних синтаксем із вказівкою на реальну модальність і характер явища, що суперечить
повідомлюваному наслідкові [Загнітко, Розова 1997: 94].
Допустову функцію реалізують прийменники незважаючи на, попри, без огляду на, всупереч, наперекір,
незалежно від, без урахування, при з формами знахідного, давального, родового та місцевого відмінків.
Прийменниковий знахідний відмінок є домінантною формою з допустовою семантикою і вживається з
найбільшою кількістю прийменників. Найпоширенішим серед усіх прийменників, які виражають допустові ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 22

74
семантико-синтаксичні відношення, є прийменник незважаючи на, який вказує на різноспрямованість явищ,
порушення їхньої природної взаємопов‘язаності [Вихованець 1992: 152], напр.: …незважаючи на бiль,
гiркоту, розпуку, Рогнiда вiдчула, що любить Володимира так само, як любила колись… (С. Скляренко).
Останнім часом дедалі більшого поширення із семантикою допустовості набуває прийменник попри з формою
знахідного відмінка. Цей прийменник спрямований ―на вираження підкресленої несумісності, невідповідності
перебігу двох явищ‖ [Вихованець 1992: 152], напр.: Адже досі, попри резолюцію ООН, відносини між двома
Кореями регулює угода про тимчасовий мир, підписана ще 1953 року (Голос України). Периферійною
сполукою з допустовою семантикою виступає конструкція ―без огляду на + знах.в.‖, напр.: Кримські татари
хочуть… справедливості без огляду на національність (День). В Пробному зошиті одиницю без огляду на
зафіксовано як вторинний прийменник [Українські прийменники 2003: 8].
Форма давального відмінка належить до напівцентральної і поєднується з прийменниками всупереч
(усупереч) та наперекір. Прийменник усупереч/всупереч, семантично співвідносний з дієсловом суперечити,
підкреслює несумісність, невідповідність, суперечність перебігу двох явищ [Вихованець 1992: 152], напр.:
…вся наука там була болгарська, всупереч грецькій (П. Загребельний). Функціональним еквівалентом сполуки
―всупереч/усупереч + дав.в.‖ виступає прийменник наперекір з формою давального відмінка, який ―посилює
відтінок несумісності, невідповідності і суперечності‖ [Вихованець 1992: 152], пор.: Наперекір усьому існує ж
таки спадкоємність людяного в людині (О. Гончар); Треба зціпити зуби й жити. Жити наперекір усьому
(М. Слабошпицький). Напівпериферійними є сполуки ―незалежно від + род.в.‖ та ―без урахування + род.в.‖,
напр.: …разом з ним зникало кілька людей незалежно від статі, майнового стану і віку (М. Матіос). Нова
препозиціоналізована сполука без урахування та форма родового відмінка з допустовим значенням трапляється
в наукових та публіцистичних текстах, напр.: Кабінет Міністрів і Національний банк вирішили
встановлювати обсяг рекапіталізації банків державою без урахування зобов’язань цих банків перед
Нацбанком (Економічна правда).
Форма місцевого відмінка з прийменником при належить до периферії, пор.: При громі сурм та полум’ї
свiчок – ми в темряві примушені томитись без світла… (І.Кочерга).
З-поміж семантичної групи логічних прийменників виокремлюють підгрупу прийменників із
семантикою умови. Значення умови складають диференційні ознаки передування в плані часової перспективи,
гіпотетичної і реальної модальності (можливості), характеру явища, що породжує наслідок [Вихованець 1992:
153]. На синтаксичному рівні умова є одним із виявів формально-граматичної макрокатегорії обставини, на
семантико-синтаксичному вона є складником одного з детермінантних значень зумовленості, репрезентуючи
окрему пропозицію [Функціонально-комунікативна… 2009: 85-86]. Варто зауважити, що у системі засобів
вираження умовних семантико-синтаксичних відношень є тенденція до ―поступового витворення власної
підсистеми форм‖ [Вихованець 1992: 153].
Із семантикою умови функціонують прийменники у разі, на випадок, за умови (умов), в умовах, за
наявності, в обставинах (за обставин) з формою родового відмінка. Форма родового відмінка належить до
найбільш частотного та поповнюваного класу прийменникових одиниць зі значенням умови. У сфері
гіпотетичної можливості реалізації основної події перебувають семантично однотипні словосполуки ―у разі
+род.в.‖ та ―на випадок + род.в.‖, пор.: У разі краху фінансової системи багатьом українським банкам не
вистачить грошей, щоб повернути населенню і компаніям їх депозити (Економічна правда); На випадок його
оточення або захоплення важливе місце відводилось організації партизанських загонів… (А.Чайковський).
Адвербіальними лексемами у формі родового відмінка виступають переважно абстрактні субстантиви.
Найзагальніше семантику умови виражають одиниці за умови (за умов), в умовах з формою родового відмінка,
напр.: Тільки за умови рішучого і раптового наступу на місто можна досягнути бажаного успіху (О.Гончар);
В умовах світової фінансової кризи на перший план виходять оперативні, фахові та зважені дії власників та
вищого керівництва компанії… (Економічна правда).
Прийменникова конструкція ―за наявності + род.в.‖ виражає семантику, яка має додаткове значення,
близьке до прийменників із семантикою сумісності дій, напр.: Застосовувати зазначені пільги такі
підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з
оподаткування (Закон України). Умовну семантику передає адвербіалізований іменник у формі родового
відмінка, що позначає наявність явища, предмета, кількості чогось тощо. Деякі мовознавці вважають одиницю
за наявності прийменником [Українські прийменники 2003: 131], Словник українських прийменників подає як
еквівалент, уживаний зі значенням прийменника [Словник… 2007: 113]. Прийменникову форму за наявності
вважаємо функціональним еквівалентом прийменника, який переводить субстантив у прислівникову позицію.
Прийменниково-відмінкова форма ―в обставинах (за обставин) + род.в.‖ диференціює значення
умови, з‘ясовуючи обставини, у яких щось відбувається, пор.: в Часом кажуть про Шевченків культ на
Україні. В обставинах Стусової біографії, творчого шляху й темпераменту це більше, ніж культ (З
підручника); Усталитися позиції мови можуть тільки за обставин державності… (О.Ткаченко).
Функціональний еквівалент прийменника в обставинах (за обставин), з формою родового відмінка
трапляється в науковому та публіцистичному стилях.
Семантичну підгрупу прийменників відповідності/невідповідності свого часу виокремив І. Вихованець і
зауважив, що синтаксеми відповідності/невідповідності відображають структуру відношень між двома Розділ ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ

75
ситуаціями, одна з яких являє собою явище, що пов‘язане з певним наслідком іншої ситуації. Синтаксеми
відповідності / невідповідності об‘єднуються спільним для них стосунком до часової перспективи – часової
попередності, а також планом реальної модальності. Вони розрізняються єдиною диференційною ознакою –
характером події або явища, що відповідає наслідкові (значення відповідності) / що не відповідає наслідкові
(значення невідповідності) [Вихованець 1992: 155].
Зі значенням відповідності/невідповідності вживаються прийменники відповідно до, залежно від з
формою родового відмінка, згідно з, за погодженням (за погодження, у (в) погодженні) з, за угодою з, за
домовленістю з, у (в) згоді з – з формою орудного відмінка, на – з формою знахідного відмінка.
Форма родового відмінка з семантикою відповідності/невідповідності поєднується з двома
найуживанішими прийменниками відповідно до та залежно від, напр.: Відповідно до рішення Державної
акредитаційної комісії у 2008 році анульовано ліцензії 37 вишам України… (Освіта України). Прийменник
залежно від у загальне значення відповідності вносить семантичний відтінок взаємозалежності або причинової
взаємозумовленості [Вихованець 1992: 155], напр.: Залежно від приналежності до ―групи‖ і вирішується
доля атестації (Голос України).
Найуживанішою сполукою, що поєднується з формою орудного відмінка, виступає вторинний
прийменник згідно з, напр.: Згідно з документами ООН, геноцид може бути не тільки етнічним (День).
Прислівниковими компонентами виступають абстрактні номінації.
Первинний прийменник за з формою орудного відмінка також функціонує із семантикою відповідності,
конструкцію ―за + ор.в.‖ зазвичай конкретизують означальні елементи, пор.: За своїми функціями світогляд
постає такою формою духовного засвоєння світу, яка покликана інтегрувати людину у світ… (З підручника);
За наказом Брянського бійці розділились (О.Гончар). З-поміж новоутворених сполук найпоширенішими
виступають синонімічні сполуки за погодженням (за погодження, у (в) погодженні) з, за угодою з, за
домовленістю з та формою орудного відмінка. Ці сполуки є синонімічними завдяки віддієслівним іменникам
погодження, угода, домовленість, пор.: За погодженням з Головним управлінням освіти і науки Києва,
школярам… інспектори столичної ДАІ робитимуть запис у щоденники… (Хрещатик); За угодою з редакцією
журналу ―Киевская старина‖… Б. Грінченко з 1902 р. приступив до редагування словника… (З підручника).
Транспонованими у прислівник лексемами виступають номінації на позначення назв організацій, підприємств
тощо, а також іменники, що позначають назви осіб. На думку Г. Балабан, новотвори за погодженням (за
погодження, у (в) погодженні) з, за угодою з, за домовленістю з) є функціональними еквівалентами
прийменника, оскільки їхнє використання обмежене офіційно-діловим та науковим стилями, де вони цілком не
усталені, не підтримують стійкості сполуки, у них поки що чітко простежуємо лексичне значення
повнозначного складника [Балабан 2007: 133]. До периферійних сполук належить зрідка вживана конструкція
―у (в) згоді з + ор.в.‖, для якої характерний значеннєвий відтінок сумісності, напр.: …найважливіше — жити у
згоді з собою (День). В. Веселитський уважає, що сполука у згоді з увіходить до низки тих, які за своєю роллю
в реченні межують із прийменниковими сполуками, хоч такими цілком не є. Вони є застиглими мовними
зворотами, фразеологізмами, штампами, що не втратили повноти лексичного значення [Веселитский 1961: 25].
Семантику невідповідності передає зрідка вживана в ролі прийменника одиниця без погодження з та
форма орудного відмінка, напр.: Призначені без погодження з Президентом заступники мера Києва мають
бути звільнені (Урядовий кур‘єр). Семантику відповідності/невідповідності зрідка виражає прийменник на з
формою знахідного відмінка, напр.: Держбюдет може бути переглянутий на вимогу МВФ (Урядовий кур‘єр).
На формально-граматичному рівні аналітичні прислівники з причиновою, цільовою, допустовою, умовною
семантикою та значенням відповідності/невідповідності функціонують у детермінантній позиції і залежать від
предикативної основи речення.
Отже, останнім часом зазнав змін прийменниковий склад української мови, з яким пов‘язані
найпотужніші вияви синтаксичної прислівникової транспозиції. Істотно розширилося коло вторинних
прийменників з причиновою, цільовою, допустовою, умовною семантикою та значенням відповідності
/невідповідності. Для групи логічних прийменників характерне істотне кількісне поповнення за рахунок нових
вторинних прийменників та їхніх функціональних еквівалентів, що зумовлене активними процесами в
розвитку суспільства, інтелектуалізацією мовлення та іншими суспільними чинниками. Зважаючи на
параметри вживання таких прийменників у ролі засобів переведення іменників із субстантивної позиції в
адвербіальну, маємо переконливі підстави стверджувати про домінування аналітичних тенденцій у
граматичному ладі сучасної української мови.

Література
Балабан 2007: Балабан, Г.С. Динамічні процеси в прийменниковій системі сучасної української
літературної мови [Текст] : дис. …кандидата філол. наук : 10.02.01 / Галина Степанівна Балабан. – К., 2007. –
283 с.
Веселитский 1961: Веселитский, В. Предлоги в русском языке [Текст] / В. Веселитский // Русский язык в
национальной школе. – 1961. – №1. – С.17-25.
Вихованець 1980: Вихованець, І.Р. Прийменникова система української мови [Текст] / Іван Романович ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 22

76
Вихованець. – К. : Наукова думка, 1980. – 286 с.
Вихованець 1992: Вихованець, І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови [Текст] / Іван
Романович Вихованець. – К. : Наукова думка, 1992. – 222 с.
Вихованець, Городенська 2004: Вихованець, І. Теоретична морфологія української мови : Академічна
граматика української мови [Текст] / Іван Вихованець, Катерина Городенська. – К. : Унів. вид-во ―Пульсари‖,
2004. – 400 с.
Дубовик 2005: Дубовик, Л.І. Логіко-граматичні аспекти категорії причини [Текст] : дис. …кандидата
філол. наук : 10.02.01 / Людмила Іванівна Дубовик. – Горлівка, 2005. – 212 с.
Дудик 2005: Дудик, П.С. Стилістика української мови : навч. посібн. [для студ. вищих навч. заклад.]
[Текст] / Петро Семенович Дудик. – К. : Видавн. центр ―Академія‖, 2005. – 368 с.
Загнітко 1996: Загнітко, А.П. Теоретична граматика української мови: Морфологія : Монографія [Текст]
/ Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк: ДонДУ, 1996. – 437 с.
Загнітко, Розова 1997: Загнітко, А.П. Функціональні особливості синтаксем допустовості в простому
реченні [Текст] / А.П. Загнітко, К.В. Розова // Функціонально-комунікативні вияви граматичних одиниць:
зб.наук.праць. – К. : ІЗМН., 1997. – С. 92-102.
Загнітко 2006: Загнітко, А.П. Теорія сучасного синтаксису: Монографія [Текст] / А.П. Загнітко. –
Донецьк: ДонНУ, 2006. – 378 с.
Загнітко, Загнітко 2007: Загнітко, А., Загнітко, Н. Синтагматика прийменників зі значенням мети
[Текст] // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр. / Укл. А.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007. –
Вип.15. – С. 131-142.
Іваненко 1971: Іваненко, З.І. Прийменникові конструкції із значенням причини в українській мові :
[навч. посіб.] [Текст] / Зоя Іванівна Іваненко. – Чернівці, 1971. – 81 с.
Іваненко 1972: Іваненко, З.І. Прийменникові конструкції мети в сучасній українській мові: [навч.
посіб.] [Текст] / Зоя Іванівна Іваненко. – Чернівці, 1972. – 25 с.
Лещенко 2003: Лещенко, В.Л. Русские и белорусские целевые предлоги: сходства и различия [Текст] /
В.Л. Лещенко // Вестник Моск. ун-та. Серия 9: Филология. – 2003. – № 4. – С.104-107.
Мельничук 1961: Мельничук, О.С. Історичний розвиток функцій і складу прийменників в українській
мові [Текст] / О.С. Мельничук // Слов‘янське мовознавство. – К., 1961. – Т.3. – С. 124-194.
Словник… 2007: Словник українських прийменників. Сучасна українська мова [Текст] / А.П. Загнітко,
І.Г. Данилюк, Г.В. Ситар, І.А. Щукіна. – Донецьк : ТОВ ВКФ ―БАО‖, 2007. – 416 с.
Українська мова 2007: Українська мова. Енциклопедія [Текст] / [редкол.: В.М. Русанівський,
О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк та ін.]. – [3-є вид., зі змінами і доп.]. – К. : Вид-во ―Українська енциклопедія‖
імені М.П.Бажана, 2007. – 856 с.
Українські прийменники 2003: Українські прийменники : Синхронія і діахронія : [пробний зошит]
[Текст] / [за ред. проф. А.П. Загнітка]. – Донецьк : ДонНУ, 2003. – 162 с.
Финкель 1962: Финкель, А.М. Производные причинные предлоги в современном русском литературном
языке : их возникновение, развитие, значение, употребление [Текст] / Александр Моисеевич Финкель. –
Харьков : Изд-во Харьк. ун-та, 1962. – 238 с.
Функціонально-комунікативна… 2009: Функціонально-комунікативна і текстова парадигма українських
прийменників та їхніх еквівалентів : монографія [Текст] / [А.П. Загнітко, К.М. Виноградова, І.Г. Данилюк та
ін.]. – Донецьк : Вид-во ―Вебер‖ (Донецька філія), 2009. – 209 с.

В статье исследованы аналитические наречия синтаксической степени адвербиализации;
проанализированы первичные и вторичные предлоги с логической семантикой, а также их функциональные
эквиваленты, которые переводят субстантив в адвербиальную синтаксическую позицию; выявлено
своеобразие предложно-падежных форм в детерминантной формально-синтаксической позиции.
Ключевые слова: синтаксическая адвербиализация, предлог, предложно-падежная форма,
аналитическое наречие, детерминант.

The article is dedicated to analytical prepositions of syntactic adverbialisation level with logical semantics. It
provides a number of newly derivated prepositions and their functional eguivalents transforming nouns into adverbial
space. The author states functional peculiarities of prepositional case forms in the determinant syntactical position.
Keywords: syntactical adverbialization, preposition, prepositional-case form, analytical adverb, determinant.

Надійшла до редакції 3 вересня 2010 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.