Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Важеніна Олена, Бардукова Ганна — ЕЛІПСИС ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТ КОМПЛЕКСУ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКИХ ВИДОЗМІН ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНОГО ТИПУ (НА МАТЕРІАЛІ МОВИ ХИМЕРНОГО РОМАНУ О. ІЛЬЧЕНКА “КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ, АБО Ж МАМАЙ І ЧУЖА МОЛОДИЦЯ”)

У статті розглянуто еліпсис як вид структурно-семантичної трансформації фразеологізмів. Аналіз
здійснено на фактичному матеріалі химерного роману О. Ільченка “Козацькому роду нема переводу, або ж
Мамай і Чужа Молодиця”.
Ключові слова: трансформація фразеологізмів, фразеотрансформи, фразеологічний еліпсис.

Сформована в межах функціональної наукової парадигми теорія лінгвістики тексту сьогодні фокусує
особливу увагу науковців на питанні про функціонування мовних одиниць, фразеологічних (ФО) насамперед, у
художньому тексті, їх взаємодію із середовищем – найближчим або / і віддаленим контекстом – і різного типу
видозміни як результат такої взаємодії.
Нашу увагу привернули трансформаційні перетворення фразеологізмів, зокрема еліпсис як репрезентант
комплексу видозмін такого типу, свідомо здійснювані письменниками передовсім із певною семантико-
стилістичною метою, відтак кваліфіковані в науковій літературі індивідуально-авторськими.
Актуальність нашого наукового пошуку зумовлена активним розвитком функціонально-мовленнєвого
напряму вивчення фразеології, що скерував увагу лінгвістів до семемно-компонентної організації ФО й
© Важеніна О.Г., Бардукова Г.О., 2011 Розділ IV. ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

247
інтенсифікував зацікавленість прагматичними аспектами фразеологічної семантики та структури: визначив
необхідність семантичного й структурного аналізу фразеологічних одиниць і вияву кореляції змін їх значення,
структури й функціонального навантаження в художньому мовленні.
На сьогодні лінгвістичне явище фразеологічного еліпсиса залишається найменш вивченим виявом
мовної динаміки, незважаючи на те, що є одним із найбільш продуктивних засобів створення нових
експресивних виразів у сфері мовлення, художнього зокрема.
Огляд наукової літератури з питання показав, що в сучасній лінгвістичній науці відсутній єдиний
усталений погляд на усічення компонентного складу як вид структурно-семантичних трансформацій
фразеологізмів. Відтак і термінологічне визначення явища й досі не є впорядкованим. Так, для позначення
досліджуваного лінгвістичного процесу науковці активно послуговуються термінами редукція й еліпсис.
Термін редукція фіксуємо в роботах О.М. Бабкіна, В.А. Чабаненка, В.Д. Ужченка. Терміном еліпсис
послуговуються мовознавці: В.В. Виноградов, І.С. Гнатюк, Н.М. Неровня, Т.В. Цимбалюк, А.П. Супрун,
Л.Ф. Щербачук.
Явище редукції, за визначенням О.М. Бабкіна, ―полягає у видаленні деяких слів – компонентів
фразеологізму, внаслідок чого фразеологічна одиниця стає компактнішою і лаконічнішою, що збільшує її
поєднувальну здатність і цілком відповідає семантичній еволюції в бік розвитку абстракції‖ [Бабкин 1968: 12].
Терміном еліпсис Н.М. Неровня пропонує означувати явище, пов‘язане з опущенням одного або кількох слів-
компонентів фразеологізму і розрізняти два види такого явища: еліпсис-скорочення й еліпсис-стиснення. Цей
погляд поділяє й Л.Ф. Щербачук: ―Розрізняємо два види еліпсиса: еліпсис-скорочення та еліпсис-стиснення.
При еліпсисі-скороченні опускається один або кілька крайніх компонентів: солі на рану, всіма фібрами. При
еліпсисі-стисненні опускається один або кілька центральних компонентів: як об стінку, як виріс‖ [Щербачук
2000: 11].
На думку Т. Кучеренко, такий поділ є некоректним, оскільки стабільність зовнішньої структури ФО не є
абсолютною. Компоненти фразеологізму часто зазнають інверсії, дистантного розташування. Тому розрізнення
еліпсиса-стиснення й еліпсиса-скорочення буде не об‘єктивним, а суб‘єктивним [Кучеренко 1997: 144]. Ми
вважаємо, по-перше, що встановити позицію, у якій перебував усічений компонент ФО, незважаючи на
нестабільність зовнішньої структури фразеологізму, можна під час зіставлення еліптованої й словникової
одиниці. По-друге, є очевидним те, що дефініції понять еліпсис та редукція суттєво не різняться, а це є
маркером того, що терміни часто використовуються науковцями як синонімічні (Л.Г. Скрипник, І.С. Гнатюк).
Розвиваючи погляд І.С. Гнатюк, Т.П. Свердан, вважаємо, що вживати терміни фразеологічний еліпсис і
фразеологічна редукція як синонімічні на тій підставі, що ними визначаються, на думку вчених, лінгвістичні
явища однакової природи, не можна. Поняття редукція й еліпсис у фразеології треба розмежовувати в аспекті
таких антиномій: діахронія – синхронія, узуальне – оказіональне, варіант – трансформ.
Редукція компонентного складу ФО – це ―тривалий процес творення і функціонування усічених варіантів
ФО, викликаний загальною тенденцією до економії мовних засобів і внутрішнім протиріччям між
розчленованою структурою та цілісним змістом фразеологізму‖ [Свердан 2003: 5]. Відтак редуковані
фразеологічні одиниці, або фразеологічні варіанти, досліджуються на рівні діахронії й поза контекстом чи
ситуацією, є взаємозамінними, функціонують паралельно з інваріантними й фіксуються словником, наприклад:
підносити / піднести [тертого] хріну (хрону, перцю і т. ін.). Вибір мовцем усіченого варіанта ФО
детермінується традицією, або узусом, і є здебільшого автоматичним.
Еліпсис (гр. elleipsis – випущення, пропуск) компонентного складу ФО – це свідоме зменшення
продуцентом кількості зафіксованих словником нефакультативних компонентів фразеологізму з метою досягти
необхідного семантико-стилістичного ефекту. Це вид структурно-семантичних трансформацій ФО,
дослідження якого можливе й здійснюється тільки на рівні синхронії й передбачає обов‘язкове вивчення
функціонування трансформованих фразеологізмів у контексті, встановлення мети й причин, умов і способів
оказіонального усічення комунікантом словникових ФО, прийомів уведення їх у контекст.
Погляду, згідно з яким розмежування фразеологічного еліпсиса й фразеологічної редукції здійснюється
саме за вищезазначеними критеріями, дотримується й І.Ф. Печериця, проте вживає інші терміни: оказіональний
еліпсис і узуальний еліпсис.
Отже, предметом нашого дослідження є явище еліпсиса компонентного складу як виду структурно-
семантичних трансформацій фразеологізмів, що передбачає свідоме ―звуження рамок фразеологізму, усічення
окремих його компонентів, зумовлене прагненням до економії мовних засобів і лаконізації мовлення, до
усунення надлишкових з точки зору конкретного факту комунікації компонентів‖ [Білоноженко 1989: 130].
Еліптованими ФО, відтак, називатимуться фразеотрансформи, що за збереження відносної тотожності
фразеологічного значення й етимологічного образу з повними інваріантами відрізняються від них експресивно-
стилістичними відтінками значення й меншою кількістю компонентів структури.
Метою нашого наукового пошуку є дослідити індивідуально-авторську видозміну ФО у спосіб їх
еліптування на матеріалі химерного роману О. Ільченка. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:
1) з‘ясувати механізм еліпсиса – оказіонального перетворення фразеологізмів структурно-семантичного
типу;
2) подати детальну лінгвістичну характеристику еліптованих ФО у романі О. Ільченка;
3) установити прагматичні й екстралінгвістичні чинники фразеологічного еліпсиса. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 22

248
За словами В.В. Виноградова, лінгвістичною основою фразеологічного еліпсиса є злитість,
недиференційованість елементів ФО в смисловому відношенні. І це зумовлює те, що еліптичне опущення,
втрата хоча б одного з компонентів фразеологізму (часто це фразеологічне зрощення) не впливає на значення
цілого, відбувається безболісно.
Зауважимо, що не всі ФО допускають усічення компонентного складу. Еліптуються тільки ті
фразеологізми, що ―внаслідок цілісності семантики прагнуть до замкненості структури і яким притаманна
певна семантична надлишковість: із фразеологізму вилучаються структурно факультативні, менш образні та
менш експресивні компоненти, які не несуть важливої інформації або є тавтологічними‖ [Свердан 2003: 12].
Отже, усікаються насамперед периферійні, нерелевантні компоненти фразеологізму з уточнювальним
значенням. Константним завжди залишається семантичний стрижень одиниці.
Цілісність структури й семантики новоутвореної еліптованої ФО, за Т.П. Свердан, забезпечує
референтна співвіднесеність усіченої ФО з інваріантною, що існує у свідомості реципієнта. Усічена форма
(ентимема – за О. Костомаровим) перебирає на себе семантику повної, словникової, обслуговує потреби мовців
без комунікативних труднощів.
Відповідно до позиції компонентів фразеологічної структури, що опускаються, диференціюємо еліпсис
препозитивний, інтерпозитивний та постпозитивний.
Здійснений аналіз фактичного фразеологічного матеріалу мови роману О. Ільченка дає підстави
констатувати, що найчастіше еліптується постпозитивний компонент фразеологізму:
Схема 1.

*ні сліду – і слід пропав (запав) / пропадає
Замріє коли-не-коли гайок чи діброва, самотня верба чи груша або очерет, мов той ліс, понад річкою, – а
то все трави й трави. Зайдеш у них чи й верхи вскочиш, то й нема тебе, мов потонув, – ні сліду, як на морі (1,
с. 6), пор.: і слід пропав (запав) / пропадає [ФСУ 1999: 826].
*шукай вітра – шукати (ловити, доганяти і т. ін.) / пошукати (догнати, зловити і т. ін.) вітра в
полі
– Не встигне сказати! Тільки рота роззявить, а мене вже й нема: шукай вітра! – і Мамай аж підвівся
з-за столу (1, с. 221), пор.: шукати (ловити, доганяти і т. ін.) / пошукати (догнати, зловити і т. ін.) вітра в
полі [ФСУ 1999: 969].
*кивати – накивати (рідко закивати) / кивати п’ятами
Але й кивати було нікуди (1, с. 205), пор.: накивати (рідко закивати) / кивати п’ятами [ФСУ 1999:
525].
*аж іскри з очей – [аж] іскри з очей сиплються (летять, скачуть, крешуть і т. ін.) / посипались
(полетіли, поскакали, скакнули і т. ін.)
Забавка була-таки без жартів. Аж іскри сіклися з шабель. Аж іскри з очей (1, с. 222), пор.: [аж] іскри з
очей сиплються (летять, скачуть, крешуть і т. ін.) / посипались (полетіли, поскакали, скакнули і т. ін.)
[ФСУ 1999: 351].
Рідше еліптується препозитивний компонент ФО:
Схема 2.

Умовні позначки: Z↔Z – інверсія компонентів ФО (синтаксична варіація)
*мов у роті вода – набирати / набрати води в рот
– Мовчать?
У1
+
У2
+
У3

У2
+
У3

У1
+
У2
+
У3

У1
+
У2

Розділ IV. ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

249
– Обоє?
– Мов у роті вода. В одного. В роті. Вода (1, с. 379), пор.: набирати / набрати води в рот [ФСУ 1999:
517], Z↔Z. Реалізація еліптованої ФО в художньому тексті супроводжена синтаксичним явищем парцеляції й
сегментації речення. Це дає змогу авторові наголосити на семантичному значенні відокремлюваних членів,
виділивши їх у самостійні ритмо-інтонаційні одиниці.
*як у чорта на рогах – лізти (наскакувати) / полізти (наскочити) чортові на роги
– Як ся маю? Посередині! Як у чорта на рогах … (1, с. 183), пор.: лізти (наскакувати) / полізти
(наскочити) чортові на роги [ФСУ 1999: 438].
*Пилип-з-Конопель – вискочити (вистрибнути) як Пилип з конопель
Та й Пилип-з-Конопель уже носом ловив окуні, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки, а то й вина,
доброго французького бордо з лоз Медока, Грава чи Сент-Емільйона (1, с. 444), пор.: вискочити
(вистрибнути) як Пилип з конопель [ФСУ 1999: 104]; ловити [носом] окунів (окуні) [ФСУ 1999: 446], Z↔Z.
*повівши вусом – хоч би [тобі (собі, вам)] вусом (усом, вухом, бровою і т. ін.) повести
– Розмова йшла саме про неї? – спитав Мамай, повівши вусом на дерев‘яний образок, що його так і
тримав на колінах Пилип (1, с. 65), пор.: хоч би [тобі (собі, вам)] вусом (усом, вухом, бровою і т. ін.) повести
[ФСУ 1999: 653], Z↔Z. Усічення часток хоч, би, а також утворення за допомогою суфікса –вши
дієприслівникової форми дієслова генерує переведення фразеологічного значення з площини заперечення в
площину ствердження: не зважати, не реагувати на кого-, що-небудь → звернути увагу, зважити, поглянути на
щось, когось.
Значно рідше еліптується інтерпозитивний компонент фразеологізму:
Схема 3.

*кинути оком – кидати / кинути недобрим оком
І хлопчина замовк, кинув оком на своє лахміття, таке пошарпане, що не вчепиться й рак, і зніяковів (1, с.
123), пор.: кидати / кинути недобрим оком [ФСУ 1999: 369].
Досліджуючи явище еліпсиса фразеологізму в аспекті структурно-семантичного моделювання, ми
простежили механізм усічення компонентів структури ФО з метою виявити закономірності творення й
функціонування синхронічного трансформа щодо діахронічного структурно-семантичного інваріанта
фразеологізму. Принагідно зауважимо на тому, що можливість аналізу в такий спосіб регулюється специфікою
ФО. Ми послаблюємо властивість одиниці абстрагуватися від значень лексем-компонентів – її семантичну
злитість – і працюємо з вільним словосполученням, на основі якого утворений фразеологізм, усвідомлюючи
при цьому, що в тексті ФО функціонуватиме монолітно, репрезентуючи один компонент семантико-
синтаксичної структури речення, наприклад: А дівчина S (Noms1) – набрала води в рот Pred (Vfs).

Отже, схематично механізм виглядає так:
*і слід пропав (запав) / пропадає
S (Noms1) Pred (Vfs)

ні сліду
Pred (ні + Noms2)

*шукати (ловити, доганяти і т. ін.) / пошукати (догнати, зловити і т. ін.) вітра в полі
Pred (Vinf) O (Noms2) Loc (в + Noms6)

шукай вітра
Pred (Vfs) O (Noms2)
У1
+
У2
+
У3

У1
+
У3

ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 22

250

*накивати (рідко закивати) / кивати п’ятами
Pred (Vinf) Instr (Noms5)

кивати
Pred (Vinf)

*[аж] іскри з очей сиплються (летять, скачуть, крешуть і т. ін.) / посипались
(полетіли, поскакали, скакнули і т. ін.)
аж S (Nompl1) Locвихідний (з + Nompl2) Pred (Vfpl)

аж іскри з очей
аж S (Nompl1) Pred (з + Nompl2)

*набирати / набрати води в рот
Pred (Vinf) O (Noms2) Locкінцевий (в + Noms4)

мов у роті вода
мов Pred (у + Noms6) S (Noms1)

в роті вода
Pred (у + Noms6) Pred (Noms1)
*лізти (наскакувати) / полізти (наскочити) чортові на роги
Pred (Vinf) Adr (Noms3) Locкінцевий (на + Nompl4)

як у чорта на рогах
як O (у + Noms2) Pred (на + Nompl6)

*вискочити (вистрибнути) як Пилип з конопель
Pred (Vinf) як S (Noms1) Locвихідний (з + Nompl2)

Пилип-з-Конопель
S (Noms1)

*хоч би [тобі (собі, вам)] вусом (усом, вухом, бровою і т. ін.) повести
хоч би Instr (Noms5) Pred (Vinf)

повівши вусом
Pred (Vadv) Instr (Noms5)
Розділ IV. ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

251
*кидати / кинути недобрим оком
Pred (Vinf) Atr (Adjs5) Instr (Noms5)

кинув оком
Pred (Vfs) Instr (Noms5)

Умовні позначки:
Репрезентанти семантико-синтаксичної структури ФО: S – суб‘єкт дії; Pred – предикат; O – об‘єкт
дії; Adr – спрямованість дії на певного суб‘єкта, адресат; Instr – інструмент, засіб і знаряддя дії; Atr –
атрибут; Loc – обставина.
Морфологічне вираження репрезентантів семантико-синтаксичної структури ФО: Vf – відмінювана
форма дієслова, Vinf – дієслово-інфінітив, Nom – іменник, Adj – прикметник, Vadv – дієприслівник.
Категорійні ознаки: підрядкові s – однина, pl – множина; 1-7 – порядкові номери відмінків.
Очевидно, що в усіх випадках еліптована ФО зберігає основу діахронічного структурно-семантичного
інваріанта у формі речення – предикат (Pred). Опускаються другорядні члени, змінюється спосіб вираження
предиката. Відносна семантична й структурна тотожність із інваріантом зберігається.
Проте зафіксовано випадок порушення такої закономірності: Пилип-з-Конопель – вискочити
(вистрибнути) як Пилип з конопель. За збереження відносної семантичної тотожності з інваріантом
структурна тотожність ФО значно порушується: опускається предикат вискочити (вистрибнути), відтак
репрезентантом фразеологічного значення є суб‘єкт Пилип-з-Конопель, що акумулює компаративну групу
(порівняльний зворот) словникової ФО, виражену суб‘єктним та локативним компонентом.
Таке порушення структурної тотожності еліптованого фразеологізму з інваріантом, на нашу думку,
зумовлене насамперед специфікою вихідної ФО – порівняльної з ономастичним компонентом.
Порівняльні, або компаративні ФО, за М. Алефіренком, мають трикомпонентну структуру:
1) орієнтир, основа порівняння (tertium comparationis);
2) порівняльний сполучник – формальний показник порівняння;
3) агент порівняння.
Четвертий факультативний компонент (референт порівняння) здебільшого залишається за межами
фразеологізму.
У таких трикомпонентних компаративних ФО, за спостереженнями Т.П. Свердан, завжди усікається
орієнтир порівняння. Порівняльний сполучник і агент порівняння як обов‘язкові компоненти компаративної
групи завжди константні. У нашому випадку несталістю характеризуються орієнтир порівняння (О) вискочити
(вистрибнути) та, усупереч результатам спостереження, порівняльний сполучник (С) як. Інтенсифікатором
ознак, названих орієнтиром, виступає агент порівняння (А) Пилип з конопель. Механізм усічення
компаративної ФО показано на схемі 4:

Схема 4.

Зауважимо також, що переведення фразеологічного значення в антропонімну площину усіченням
компонентного складу ФО супроводжується пунктуаційно-графічним способом уведення еліптованих
фразеологізмів у контекст.
Т.П. Свердан та інші фразеологи твердять, що найчастіше еліптуються фразеологізми зі структурою
складного речення. Проте здійснене дослідження свідчить на користь протилежного. Аналіз фактичного
матеріалу показав, що еліпсиса компонентного складу як виду структурно-семантичних трансформацій
фразеологізмів зазнають переважно ФО із синтаксичною структурою простого односкладного речення (7),
значно рідше – простого двоскладного (2). Результати досліджень також дають право констатувати, що
найбільше можливостей зменшити кількість компонентів мають ФО зі структурою простого поширеного
речення (8). Це пояснюється тим, що фразеологізми зі структурою простого поширеного речення первісно
реалізувалися в мовленні як висловлення, позначаючи, як і будь-яке речення, конкретну ситуацію. Згодом
відбувалося абстрагування від цієї ситуації, що й уможливило зменшення кількості компонентів структури.
Ми також не погоджуємося з думкою Т.П. Свердан про те, що усікаються найчастіше багатокомпонентні
фразеологізми: ―Природно, що чим більше є цих компонентів, тим більша ймовірність деяких з них позбутися‖
[Свердан 2003: 10]. За нашими спостереженнями, еліптуються переважно не багато-, а дво- або трикомпонентні
ФО. Дотримуючись погляду І.С. Гнатюк, вважаємо, це пояснюється тим, що ―цілісне значення дво- або ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 22

252
трикомпонентних фразеологізмів, порівняно з багатокомпонентними фразеологізмами, більш компактне,
лексичні значення окремих компонентів два-, трикомпонентних фразеологізмів менш відчутні‖ [Білоноженко
1989: 134].
Зауважимо, що найчастіше опускаються прості (однослівні) дієслівні за морфологічною приналежністю
компоненти: ні сліду пропав, аж іскри з очей сиплються, мов набрати у роті вода, як лізти у чорта на рогах,
вискочити Пилип-з-Конопель. Помічена тенденція до їх імплікованого вияву у внутрішньофразеологічній
семантичній структурі опосередковано через заперечні (ні), підсилювальні (аж) частки, а також обставинні
компоненти із локальним значенням (у роті, на рогах). Рідше опускаються іменники (шукай вітра в полі,
кивати п‘ятами), прикметники (кинув недобрим оком), частки (хоч би повівши вусом).
Послуговуючись методом моделювання фразеологічних полів, ми формулюємо й графічно відтворюємо
закономірності функціонування фразеологізмів у романі О. Ільченка ―Козацькому роду нема переводу, або ж
Мамай і Чужа Молодиця‖. Фразеологічне поле явища еліпсиса компонентного складу ФО із визначенням
центра й периферії показано на схемі 5:
Схема 5.

Ц

ПП
ччаассттккаа вв ппррееппооззииццііїї ((11))
ппррииккммееттнниикк уу ііннттееррппооззииццііїї ((11))

Усічення компонентного складу ФО відбувається під впливом комплексу зовнішніх і внутрішніх
чинників. Еліпсис як вид структурно-семантичних трансформацій ФО уможливлений передовсім слівною
природою компонентів. І це є одним із внутрішніх чинників перебігу явища усічення. Зовнішніми ж чинниками
є загальномовна тенденція до економії, лаконізації мовлення (спрощення синтаксичних структур, зменшення
надлишкової інформації), його увиразнення, а також до абстрагування від конкретної ситуації тощо. Вагомим є
також чинник наміру, психофізичного стану продуцента, фонової інформації.
Еліпсис ФО є дієвим засобом актуалізації експресивних властивостей ФО. Стилістично виправдане
оказіональне усічення фразеологізму дає можливість О. Ільченкові яскравіше передати відчуття, настрої
персонажів; підкреслити інтенсивність, несподіваність дії; каталізувати думки читача, дати змогу домислити
недоказане, насолодитися своєю лінгвальною ерудицією; експлікувати потенційні семи, надати словниковій
ФО нових відтінків у значенні; створити ситуацію непорозуміння між персонажами твору тощо.
Отже, ми дійшли висновку, що еліптовані ФО є важливим джерелом емоційно-експресивної насиченості,
мають яскраве прагматико-стилістичне спрямування і виконують функції лаконізації, естетизації,
деавтоматизації мовлення автора та його персонажів.
Перспективу дослідження вбачаємо в подальшому вивченні індивідуально-авторських видозмін
фразеологізмів структурно-семантичного й семантичного типу в химерному романі О. Ільченка.

Література
Бабкин 1968: Бабкин, А.М. Русская фразеология, ее развитие, источники и лексикографическая
разработка [Текст]: автореф. дис. докт. филол. наук: 10.02.01 – русский язык / Бабкин Александр Михайлович. –
Л., 1968. – 26 с.
Білоноженко 1989: Білоноженко, В.М. Функціонування та лексикографічна розробка українських
фразеологізмів [Текст] / В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк; відп. ред. Л.С. Паламарчук; Ін-т мовознавства ім.
О.О. Потебні АН УРСР. – К.: Наук. думка, 1989. – 156 с. – Бібліогр.: с. 145 – 154. – 520 прим. – ISBN 5 – 12 –
000619 – 1.
Важеніна 2000: Важеніна, О.Г. До проблеми розмежування фразеологічних трансформацій, модифікацій
та варіацій [Текст] / О.Г. Важеніна // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць. – Донецьк: ДонНУ, 2000. – Вип. 6. –
С. 310 – 313.
Загнітко 2001: Загнітко, А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис [Текст] / А.П. Загнітко;
Донецький національний університет. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 662 с. – Бібліогр.: с. 553 – 613. – 500 прим. –
ISBN 966 – 7277 – 90 – 9.
Кучеренко 1997: Кучеренко, Т.П. До проблеми трансформації фразеологізмів [Текст] / Т.П. Кучеренко //
Наук. вісник Чернівецького ун-ту: зб. наук. праць. Слов‘янська філологія. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – Вип. 9. –
С. 143 – 147. Розділ IV. ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

253
Неровня 1990: Неровня, Н.Н. Вариантность и синонимия в украинской фразеологии [Текст]: дис. канд.
филол. наук: 10.02.02 – языки народов СССР (украинский язык) / Неровня Надежда Никитична; Институт
языковедения им. А.А. Потебни. – К., 1990. – 160 с.
Свердан 2003: Свердан, Т.П. Усічення як тип структурно-семантичного варіювання і спосіб
трансформації у фразеології [Текст]: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 – українська мова / Свердан
Тетяна Петрівна; Прикарпатський університет імені Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2003. – 20 с.
ФСУ 1999: Фразеологічний словник української мови [Текст] / Уклад.: В.М. Білоноженко та ін. – К.:
Наукова думка, 1999. – 984 с. – 5000 прим. – ISBN 5 – 12 – 000635 – 3.
Цимбалюк 1996: Цимбалюк, Т.В. Мова перекладу М. Лукаша: Фразеологія роману Мігеля де Сервантеса
Сааведри ―Дон Кіхот‖ [Текст] / Т.В. Цимбалюк; ред. Л.О. Пустовіт; Ін-т української мови НАН України. – К.:
Довіра, 1996. – 238 с. – Бібліогр.: с. 185 – 203. – ISBN 966 – 507 – 035 – 5.
Щербачук 2000: Щербачук, Л.Ф. Загальномовна та індивідуально-авторська фразеологія в художніх
текстах (на матеріалі творів О. Гончара) [Текст]: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 – українська мова /
Щербачук Лідія Федорівна; Дніпропетровський державний університет. – Дніпропетровськ, 2000. – 20 с.

Джерела
Ільченко, О.Є. Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця [Текст]: роман /
О.Є. Ільченко. – К.: Дніпро, 1984. – 520 с.

В статье рассмотрен эллипсис как вид структурно-семантической трансформации фразеологизмов.
Анализ проведен на фактическом материале химерического романа А. Ильченко ―Казацкому роду нет
перевода, или же Мамай и Чужая Молодица‖.
Ключевые слова: трансформация фразеологизмов, фразеотрансформы, фразеологический эллипсис.

Ellipsis as a kind of semantic-structural transformation of phraseological units is presented in the article. The
analysis is based on the factual material of A. Ilchenko‘s chimeric novel ―Cossacks‘ stock will never come to an end or
Cossack Mamay and Another‘s Young Married Woman‖.
Keywords: transformation of phraseological units, phraseological transforms, phraseological ellipsis.

Надійшла до редакції 1 липня 2010 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.