Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Єлізавета Голоднова — ДЕСЕМАНТИЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТА „СОБАКА‟ / „HUND‟ ЯК КОМПОНЕНТА СТАЛИХ НАРОДНИХ ПОРІВНЯНЬ І ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ УКРАЇНСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ

У статті продовжується вивчення особливостей функціонування концепту ‗собака‘ / ‗Нund‘ в мовних
картинах світу українців та німців. У ній розглянуто випадки десемантизації номенів на позначення собаки у
структурі сталих народних порівнянь і фразеологізмів української та німецької мов.
Ключові слова: концепт, мовна картина світу, номінативний процес, десемантизація.

Одним із пріоритетних напрямків сучасних концептологічних досліджень є вивчення концептів
тваринного світу з погляду їх ролі у розкритті образно-номінативної природи мови. Лінгвістичні дослідження
номінативних одиниць з анімальним компонентом проводилися як на матеріалі окремих мов (М.В. Дмитрук,
Т.В. Козлова, І.Л. Покровська, Д.В. Ужченко та баг. ін.), так і в міжмовному зіставному аспекті
(О.М. Брославська, Т.І. Гончарова, А.Д. Райхштейн та ін.). Вивчення ж особливостей функціонування концепту
‗собака‘ / ‗Нund‘ в мовних картинах світу українців та німців входить до кола поки що не досліджених питань
сучасної лінгвістики, що зумовлює актуальність обраної теми дослідження.
Концепт ‗собака‘ є органічною частиною мовних картин світу як українського, так і німецького народів.
Лексеми, що вербалізують концепт ‗собака‘ у мові, широко застосовуються при створенні мовної картини світу
на різних рівнях мови. Номени на позначення собаки та їхні мовні аналоги використовуються у кількох
основних напрямках: для характеристики людини на основі ознак, притаманних собаці, для характеристики
собаки за ознаками, притаманними людині, в лайливих одиницях різних типів тощо. Фразеологізми української
мови із компонентом ‗собака‘ вже досліджувалися з погляду того, як за їх допомогою можна характеризувати
вдачу особи, її інтелектуальний рівень, стосунки у суспільстві, зовнішність, моральні якості тощо [Доброльожа
2004]. Метою пропонованої статті є дослідження випадків використання репрезентантів концепту ‗собака‘ /
‗Hund‘ в українській та німецькій мовах у десемантизованому вигляді, тобто, у відриві від позначення собаки.
Однією із універсальних ознак концепту ‗собака‘ / ‗Hund‘ в українській та німецькій мовних картинах
світу є участь елементів на позначення собаки у компаративних одиницях і фразеологізмах у
десемантизованому вигляді. В таких одиницях відповідні елементи фігурують як одні з центральних у «сюжеті
вислову», проте як такі, що самі по собі нічого не означають і потенційно легко можуть бути замінені на будь-
які інші. Однак, з-поміж усіх інших тварин із оточення людини, для утворення цих мовних одиниць обирається
саме образ собаки, при чому саме цей образ служить уяскравленню і підсиленню колоритного значення мовної
одиниці.
Регулярними для обох досліджуваних мов є такі порівняльні звороти, як злий, як собака; голодний, як
собака; втомився, як собака, змерз, як собака, що їм в німецькій мові відповідають bцse, wie ein Hund; hungrig,
wie ein Hund, hundemьde (Hundsmьde – крайній ступінь втоми), hundekalt.
Німецька мова має відмінний граматичний устрій і, відповідно, словотворчі способи. Порівняймо, укр.
худий, як собака (дуже худий) = нім. hundsmager, укр. підлий, як собака = нім. hundsgemein, укр. собача
підлість = нім. Нundsfцtterei, укр. як собака = нім. hundemaβig, wie ein Hund, укр. собачий гавкіт = нім.
Hundegebell, укр. собачий холод = нім. Hundekalt, нім. Hundstage українською означає найспекотніші дні року в
Німеччині (з 24 липня по 23 серпня) та протилежне до наведеного Hundekдlte – укр. собачий холод тощо. Такі
синтетичні форми вираження смислу ‗дуже‘ (‗дуже змерз‘, ‗дуже підлий‘, ‗дуже голосний‘, ‗як собака /
собачий‘) функціонують паралельно із аналітичними формами порівнянь, до складу яких входить Hund та wie
ein Hund.
Очевидно, що елементи укр. як собака нім. wie ein Hund / junger Hund та їхні аналоги втратили зв‘язок із
позначенням тварини, а служать у цих висловах для підсилення значущості сказаного, надання переконливості
виразу. На нашу думку, за змістом вони дорівнюють значенню слова сильно або дуже, тобто, змерз, як собака =
‗сильно / дуже змерз‘. Розглянемо інші порівняння, наприклад, дісталось / попало як куцому на перелазі – ‗дуже
дісталось‘ = ‗дуже побитий‘ [Юрченко 1993: 80]; Гарчить як собака на прив‘язі – ‗лютує‘, ‗дуже сильно
гарчить‘ [Юрченко 1993: 141]; Привик / пристав мов собака до різниць – ‗дуже звик до чого-н.‘ [Юрченко 1993:
142] тощо. Як бачимо, наведені порівняння демонстують механізм утворення емоційно-експресивних
компаративних одиниць, в яких семи ‗дуже‘, ‗сильно‘ експонує елемент як собака: старий · як (попова)
собака = дуже старий. Схематично цей принцип номінації можна зобразити наступним чином: А · ЯК
СОБАКА = ДУЖЕ (СИЛЬНО) А, де А – елемент, що порівнюється.
Значний інтерес представляє пласт порівнянь, пов‘язаних з процесами прийняття їжі. Порівняння цієї
групи не обмежуються тільки широко відомим зголоднів, як собака та відповідно нім. hungrig, wie ein Hund,
hundehungrig, пор. ще Зголоднів, як пан пес [УПППЛП: 53]; Так виголодався, як собака [Укр. пр. 1963: 58];
Наївся, як бик, перепався, як смик, і голодний, як собака [Ном.: 117]. Крайній ступінь зголодніння представляє
порівняння Згибає з голоду, як пес [УПППЛП: 65]. У порівняльній частині українських компаративем на
позначення зголодніння можуть фігурувати й такі означення собаки, як паламарів, мельників, попова, бондарів:
Голодний, як мельникова собака / паламарів пес / попова собака [УПППЛП: 53].
© Голоднова Є.Ю., 2011 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 22

264
Однією з відмітних ознак собак є те, що вони постійно гавкають (в народі кажуть брешуть). Ця риса
собак відображена у наступних порівняннях: Гавкає, мов собака на прив‘язі; Виє, як пес (собака); …як пес на
прив‘язі; …як собака в гречці; Виєш так, як пес коло хати [УПППЛП: 126-127]; Бреше, як пес (на місяць); ….як
пес до місяця; Бреше, як попова собака; …як рябий / рудий собака; Бреше, як Сірко / собака на вітер / на
висівки; …як Сірко на прив‘язі; Бреше, як піп та собака [УПППЛП: 124]; Верещить, як собака в качанах
[УПППЛП: 125]; Звивається, як пес у (на) сливах [УПППЛП: 155]; Скиглить, мов кривий цуцик [УПППЛП:
142]; нім. wimmert, jammert, wie ein Hund (укр. голосить / ниє / канючить, як собака), winseln, wie ein junger
Hund (укр. скиглить / визжить, як собака), stцhnen, wie ein Hund (укр. стогне, як собака), heulen wie ein
Schlosshund – укр. ‗реве / виє як собака‘. Як і у розглянутих вище прикладах, наведені порівняння актуалізують
сему ‗дуже сильно‘, ‗дуже голосно‘ у структурі основного значення дієслів ‗видавати голос‘, ‗гавкати‘,
‗верещати‘, ‗вити‘ тощо.
Для актуалізації та підсилення різних відтінків значення дієслова бігати існує багато народних
порівнянь: Бігає, висолопивши язика, як пес; Бігає, як собака без хвоста; …як собака по хаті [УПППЛП: 146] –
‗швидко бігає, привертаючи до себе багато уваги‘; Бігає / ганяє як куций по череді, Бігає як собака на цепу –
‗безтолково, безладно метушиться‘ [Юрченко 1993: 80]; Біжить, як гончий пес; Біжить, як пес пішки до млина
[там само] – ‗дуже швидко біжить‘, Як хортова собака – про здорову, сильну людину, яка нерозумно витрачає
енергію [Юрченко 1993: 140], пор. нім. laufen wie ein Wiesel (досл. бігти як ласка) – ‗швидко бігти‘ та
синонімічне huschen wie ein Wiesel – укр. прослизнути, промайнути як ласка [Мізін 2004: 11]; Ганя, як Сірко в
ярмарку [УПППЛП: 161] – ‗вільно бігає‘; Втік, як опарений пес [УПППЛП: 158] – ‗швидко втік‘, пор. нім.
abhauen / abziehen wie ein begossener Pudel – укр. ‗бігти геть‘ [Мізін 2005: 140], wie der Mops im Paletot – укр.
‗жвавий, бадьорий, веселий, життєрадісний, безтурботний‘ ≈ хто-н. бігає / брикає як теля на мотузку [Мізін
2005: 121], nachlaufen wie ein Hund – укр. ‗бігти невідчепно слідом‘ ≈ хто-н. біжить як цуцик за тичкою [Мізін
2005: 85], rennen / laufen wie ein Besenbinder – укр. ‗поспішати‘ ≈ біжить як дурний до образа [Мізін 2005: 28]. В
німецькій мові для змалювання того, як хтось тікає, використовують насамперед вислів jmdn. fliehen wie die
Pest, що по-українськи означає ‗бігти від когось, як від чуми‘.
Порівняльна частина компаративних одиниць може і не обмежуватися тільки як собака / wie ein Hund
(hund-), а містити й інші образи: Вискочив, як куций з маку [УПППЛП: 201] – ‗вискочив раптово, несподівано‘;
Стрибає / підскакує, як зінське щеня [СНМ: 176]; Сердиться, ніби йому пес ковбасу з‘їв [УПППЛП: 82] –
‗гнівається, сердиться‘, нім. wьtend wie tausend Mann / Berserker / Spinne – укр. ‗дуже розлючений‘ ≈ як із цепу
зірвався [Мізін 2005: 115]; Зав‘яз, як собака в тину, Ув‘яз, як пес на ланцюгу [УПППЛП: 167] – ‗застряг у
чомусь і не має можливості вибратися звідти‘, leben wie ein Hund ≈ укр. як собаці на прив‘язі [Мізін 2005: 85];
Охляв, як в дощ щеня [УПППЛП: 189] – ‗погіршився зовнішній вигляд, схуд‘, нім. jmds. Brust sieht aus wie eine
Hundehьtte ( , in jeder Ecke ein Knochen) – укр. у кого-н. слабкі, кістляві груди (грудна клітка) [Мізін 2005: 86];
Збирає, як собака кістки – ‗збирає старанно‘; Іде, як пан пес – ‗іде‘ [УПППЛП: 172]; Качається, як собака на
відлигу, Скиглить, як пес на мороз, Заскавучав, як цуцик, Скиглить, мов кривий цуцик (значення порівняння
дорівнюється народним метеорологічним прикметам); Виляє, як Сірко хвостом; Виляє, як собака, …як пес коло
ятки, …як пес у човні, Не виляй, як Сірко хвостом, Крутить, як пес хвостом [УПППЛП: 153-154] – ‗крутить‘;
Лежить, як пес на стерні – ‗лежить і не має бажання навіть зсуватися з місця‘, Заліз, як собака в солому
[УПППЛП: 181], Заліг як собака в грубі – ‗уклався спати, уникає роботи‘ [Юрченко 1993: 141]; Зсунувся, як пес
з соломи – ‗не зсунувся‘; пор. нім. etw. abschnьtteln wie der Hund die Flцhe – укр. ‗не наближатися до чого-н.
(справа, афера)‘ [Мізін 2005: 84]; sich schьtteln wie ein nasser Hund – ‗не приймати до уваги заперечень,
відхиляти що-н. обтяжливе‘ [Мізін 2005: 85], sich schьtteln wie ein nasser Pudel – ‗не брати чого-н. до уваги‘
[Мізін 2005: 140]; Вертиться, як собака – ‗вертиться‘; Висить, як пес коло ятки, Висить, як пес на гілляці,
Висить, як той пес у човні – ‗висить‘; Бий, як пса – ‗бий сильно, без жалю‘ [УПППЛП: 145-154], jmdn. abknallen
wie einen tollen / tollwьtigen Hund – ‗кого-н. розстріляти як собаку‘ [Мізін 2005: 85]; Дражнить, як собаку –
‗дражнить‘ тощо.
Процес утворення значення порівнянь з центральним смисловим компонентом ‗собака‘, який передбачає
вживання конструкції як собака (часто ускладненої чи поширеної іншими елементами) на підтвердження,
образного прикрашення, підсилення інтенсивності міри вияву ознаки у смисловій структурі порівняння,
шляхом додавання компоненту ‗дуже‘, що формально відсутній, але мається на увазі, характерний насамперед
для тих порівнянь, що вживаються для зображення рис характеру і вдачі людини, змалювання деяких
властивостей реалій навколишньої дійсності. Наприклад, укр. Голодний, як мельникова собака; Голодний, як
пан пес; …як пес , …як собака, … як цуцик [Укр. пр. 1963: 58]; нім. hundehungrig, hungrig, wie ein Hund – ‗дуже
голодний‘; Злий, як собака, Великий, як ломака, а злий, як собака; … а дурний, як собака; лютий, мов собака,
злий, як зінське щеня; недобрий, як собака, Як пес скажений; нім. bцse, wie ein Hund, wьtend wie tausend Mann /
Berserker / Spinne [Мізін 2005: 115] – ‗дуже розлючений‘, ‗дуже злий‘ ≈ як із цепу зірвався; Переболить і
присохне, як на собаці [Обр. сл.: 136]; Заживе, як на сірому; Засохне, як на собаці; Присохне як на собаці –
‗швидко і легко (загоїться)‘; Швидкий, як хорт [Обр. сл.: 219], Моторний, як собака чорний [Укр. пр. 1963: 414]
– ‗надзвичайно швидкий, спритний‘; Хитрий, як собака (за вечерею) [Обр. сл.: 206]; нім. wie ein schlauer Hund
(укр. як бестія) – ‗дуже хитрий‘; Лінивий, як пес – ‗дуже лінивий‘, пор. нім. faule Hund – укр. ‗ледащо‘;
Вредний, як собака [Обр. сл.: 40] – ‗має дуже неприємну вдачу‘; Добрий, як собака [Обр. сл.: 64], Недобрий, як
собака – ідент. ‗злий‘; Таке говорить, що й собака з маслом не з‘їсть [СНМ: 43]; Стар, як котюга, а бреше, як
щеня [УПППЛП: 63]; нім. wie ein krummer Hund (укр. як кривий собака = ‗нечесна людина‘) – ‗брехливий‘; Розділ IV. ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

265
Делікатний, як панський хорт – ‗дуже делікатний‘; Довга, як собача пісня [УПППЛП: 94-95] – ‗довго триває‘.
Відданий, як пес; як вірний собака – ‗дуже відданий, вірний‘ = нім. treue sein, wie ein Hund; j-m hьndisch
anhдngen – розм. раболепно відданий, як відданий пес.
Цей принцип діє також і при утворенні тих порівнянь, які служать для опису зовнішності: Босий, як пес
[Обр. сл.: 21]; Ходить босий, як пан пес – ‗босий‘; Зубатий, як пес [УПППЛП: 36] – ‗дуже зубатий‘; Рудий, як
собака [Укр. пр. 1963: 569] – ‗дуже рудий‘; Худий, як хорт / пес [УПППЛП: 118], нім. hundsmager – ‗дуже
худий‘, jmds. Brust sieht aus wie eine Hundehьtte ( , in jeder Ecke ein Knochen) означає, що у кого-небудь слабкі,
кістляві груди [грудна клітка] [Мізін 2005: 86].
Значна кількість народних порівнянь демонструє інший спосіб утворення значення порівняльної одиниці,
який полягає у формально-граматичному порівнянні таких елементів, що в сумі не можуть утворювати логічне
значення, мати відношення до адекватного відображення реалій навколишнього світу. Внаслідок цього стає
зрозумілою повна нелогічність вислову і, отже, повне заперечення тієї ознаки, що підлягає порівнянню.
Наприклад, Веселий, як цуцик на прив‘язі [Обр. сл.: 28] – ‗невеселий, засмучений‘; Весело, як собаці після ціпа
[Обр. сл.: 128] – ‗невесело, сумно‘; Везе як куцому на перелазі – ‗не щастить‘ [Юрченко 1993: 80]; Йому це так
потрібно, як собаці другий хвіст / брязкало / палка / п‘ята нога / бантик / реп‘ях – ‗не потрібно‘; Потрібний як
собака в / на ярмарку – ‗непотрібний‘; Поможе, як собаці п‘ята нога – ‗не допоможе‘; Добре, як собаці на
перелазі / на прив‘язі – ‗зле, незручно‘; Добрий, як собака [Обр. сл.: 64] – ‗злий‘; Здалий, як пес до ярмарку
[УПППЛП: 85] – ‗непридатний ні до чого‘. Німці ж у наведених вище ситуаціях кажуть etw. ьberhaupt nicht
brauchen, jem., etw. ist absolut nicht zu gebrauchen – ‗зовсім не потрібний, потрібний‘ ≈ як собаці п‘ята нога
[Гандельман 1990: 205] та er taugt so viel dazu, wie ein toter Hund zum Bellen, що перекладається як з нього
толку, як з козла молока [Мізін 2004: 6].
Як бачимо з наведених прикладів, смислове значення порівнянь випливає із загального значення,
утвореного шляхом поєднання таких елементів, сума яких заперечуює логічність вислову: Потрібний, як собаці
реп‘ях ≠ ‗потрібний‘ = ‗непотрібний‘. Умовно, цей номінативний процес можна зобразити у вигляді формули:
А · Б ≠ АБ = НЕ АБ, де А – елемент, що порівнюється, а Б – це конструкція з як собака (в різних формах) та
залежних від нього інших членів мовної одиниці, напр. Така ладна, що як на двір вийде, то всі собаки брешуть
[Укр. пр. 1963: 570], Така красива, як собака сіра, Хороший як собака на морозі [Юрченко 1993: 142]; Якби
собаки побачили, то б три дні брехали – ‗дуже некрасивий (-а)‘, ‗незугарний (-а)‘.
Коли хтось з‘їв щось нетривне, кажуть Наївся / поживився, як собака мухою [Ном.: 93]. Якщо ж зовсім
нічого не отримав – Пожививсь, як Сірко паски(-ою) [Ном.: 37]; Поживився в гостях, як пес макогоном [Укр.
пр. 1963: 438].
Ситуації, в яких хтось позбавлений можливості вільно пересуватися і має певні обмеження свободи,
іронічно змальовують, порівнюючи людину з прив‘язаним собакою: Гуляє, як Сірко у ярмарку; Гуляє, як собака
на прив‘язі / на вірьовці / на вервечці / на мотузку; [УПППЛП: 163]. У німецькій мові знаходимо наступні
смислові відповідники до розглянутих прикладів: аussehen wie ein Hund – укр. ‗бути в поганому становищі‘ ≈
добре як собаці на прив‘язі [Мізін 2005: 84]; leben wie ein Hund ≈ укр. добре, як собаці на прив‘язі, ‗бідно жити‘
[Мізін 2005: 85]; sich krummlegen wie ein Hund – укр. ‗дуже себе обмежувати‘ [Мізін 2005: 85]; ein Hund lebt wie
ein Hund – укр. ‗життя як собаці на перелазі‘ [Мізін 2005: 242].
Людину, що не вважається в товаристві вдалим господарем чи господинею, порівнюють з собачим
хвостом, підкреслюючи цим іронічно-зневажливе ставлення як до хвоста, так і до господаря, тобто, даючи
негативну оцінку людині: Буде з неї така господиня, як із собачого хвоста сито [УПППЛП: 15] – ‗кепський
господар‘. Для вказівки на непридатність людини до якоїсь справи чи взагалі ні до чого, іншими словами
нікчеми використовується компаративна приказка er taugt so viel dazu, wie ein toter Hund zum Bellen, в якій
переконливо твердиться, що як мертвий собака не придатний до гавкання, так і людина не придатна ні до чого.
Небажання працювати, іноді притаманне людям, часто описується і пояснюється через порівняння з
діями собаки за певних умов, які унеможливлюють виконання якоїсь роботи. Цікаво, що ці умови нібито
виправдовують бездіяльність людини і є актуальними лише для людини, і насправді не мають жодного
відношення до собаки: Так хочеться робити, як собаці орати, Тобі так хочеться робити, як старому псові в
завірюху брехати [Укр. пр. 1963: 410] – ‗не хочеться працювати‘; Ховається від роботи, наче собака від мух
[Обр. сл.: 207] – ‗активно уникає роботи‘; Виляє як собака – ‗хитрує, ухиляється від роботи‘ [Юрченко 1993:
141]; Лежить, як пес на стерні, заліз, як собака в солому, Заліг як собака в грубі – ‗уклався спати, уникає
роботи‘ [Юрченко 1993: 141], пор. нім. auf dem Ohr liegen – укр. ‗байдикувати‘. Німці ж, уникаючи порівняння
(обходячись і без нього), ледарів називають просто нім. faule Hund (укр. ‗ледачий собака‘).
У німецькій мові концепт ‗Hund‘ представлений не тільки для апеляції до прямого номінативного
значення ‗собака‘ ↔ ‗тварина‘, а й служить базою для називання великої кількості предметів і явищ
навколишньої дійсності, що не містять у своїй семантиці семи ‗тварина‘. Відповідні концептуальні значення
презентуються у багатьох смислових реалізаціях.
‗Hund‘ може означати ‗справа‘, ‗процес‘: Da liegt der Hund begraben, Das war des Pudels Kern – укр. От
де собака заритий; Alter Hund = ‗процесс, що вже довго триває‘, ‗стара справа, питання, обставина‘: einen alten
Hund totmachen = укр. ‗вбивати старого собаку‘ = ‗доводити до кінця розпочате раніше‘ [Rцhrich 1976: 445].
‗Hund‘ використовується і по відношенню до поняття ‗їжа‘: kalter Hund – торт із сухого печива з какао
[НРФС, 300], blinder Hund – водяний суп, кава без молока [Rцhrich 1976: 445], HundefraЯ = згруб. жратва
[Рахманов 1983: 159]. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 22

266
Німецька фразеологія пропонує кілька тлумачень фраземи dicker Hund (укр. ‗товстий собака‘): ‗груба
орфографічна чи граматична помилка‘; ‗зарозумілість‘, ‗нахабство‘, ‗брутальність‘, ‗грубість‘; ‗помилкові,
хибні погляди‘; ‗тяжкі наслідки, викликані помилковими поглядами‘; ‗вражаюче складна справа‘; ‗розвиток
подій, що не заслуговує на довіру, невірогідність процесу‘; ‗вдала гра‘: einen dicken Hund haben – укр. мати
гарну гру (гейм, тайм, сет) на руках; ‗делікатна справа‘: einen ganz dicken Hund am Schwanz packen – укр.
‗вхопити товстого собаку за хвіст‘ – обговорювати делікатну справу [Rцhrich 1976: 445-446]. ‗Dicker Hund‘ ↔
‗dicke Freunde‘ означає ще й ‗найщиріший друг‘ [Rцhrich 1976: 445]. ‗Hund‘ означає ‗бідність‘, ‗злиденне
становище‘: auf dem Hund sein – укр. терпіти крайні труднощі, злидні, vor die Hunde gehen / kommen, mit allen
Hunden gehetzt sein – укр. розоритися, загинути. ‗Hund‘ передає зміст ‗зневажлива, презирлива констатація
певного факту‘: Das ist heute Hundewetter – укр. Сьогодні собача погода; Hundeleben – укр. ‗собаче життя‘,
hundemьde – укр. ‗втомився як собака‘, Hundekalt – згруб. ‗собачий холод‘: Heute ist es hundekalt = укр. Сьогодні
собачий холод тощо [Рахманов 1983: 250]. Мізерні гроші у розмовній практиці називаються Hundegeld n; а
незначна, жебрацька винагорода – Hundelohn m. Як бачимо, саме елемент Hund тут сигналізує про вкрай
невелику кількість грошей чи обсяг винагороди. ‗GroЯe Hund‘ = ‗великий собака‘ – так називають ‗поважну
людину‘ [Rцhrich 1976: 446]. Лексема Mops означає ‗буркотун‘, якщо виступає у функції прізвиська людини. На
противагу цьому, ein armer Hund – розм.-фам. ‗бідняк, нещасний‘ [НРФС: 300]. ‗Grote Hund‘ = жарг. море
[Rцhrich 1976: 446]. ‗Hundeflцhen‘ = ‗набридлива одноманітна справа‘ [Rцhrich 1976: 448]. ‗Schlafende Hunde‘ –
‗справа, певні обставини, яким не слід давати ходу‘, тому нім. schlafende Hunde wecken = букв. по-укр. ‗будити
собаку, що спить‘ [Rцhrich 1976: 448] = укр. ‗з неприємністю порушувати стару справу‘. ‗Hundehinken‘ –
‗хитрість, обман‘: den Hund hinken lassen = букв. по-укр. ‗дозволити собаці кульгати‘– укр. уникати чогось
через лінощі [Rцhrich 1976: 448]. ‗Hund‘ = ‗знущання‘, ‗кепкування‘, ‗насмішка‘: jem. einen Hund antun – букв.
по-укр. ‗причиняти комусь собаку‘ = насміхатись над кимсь, знущатись, причиняти гірку образу [Rцhrich 1976:
449]. ‗Hunde‘ = ‗таємне багатство‘, ‗заначка‘: Hunde hinten haben = букв. по-укр. ‗мати собаку позаду‘ = мати
заначку, таємне багатство [Rцhrich 1976: 449] тощо.
Часте вживання лексеми собака в живому мовленні у відриві від свого прямого номінативного значення
(позначення свійської тварини) породжує існування широкого асоціативного поля концепту ‗собака‘. Внаслідок
цього відповідні номени стають здатними узагальнено передати інформацію, яка у короткому вигляді містить
фрагмент знань про щось інше, в той час як зовнішньо цей елемент позначає собаку. Із розглянутих вище
лексичних і фразеологічних одиниць стає очевидним, що в деяких з них номени на позначення собаки тільки
зовнішньо (за формою вираження) мають відношення до цієї тварини. Під назвою собаки в них приховується
найрізноманітніша інформація, яку узагальнено можна сконденсувати у різні смисли, які містять у своєму
складі насамперед емоційний складник: ‗хтось‘ (dicker Hund – ‗найщиріший друг‘), ‗щось‘ (собачка – елемент
застібки-блискавки; alter Hund = ‗процесс, що вже довго триває‘, ‗стара справа, питання, обставина‘), ‗ніхто‘
(ніякий / жодний собака; kein Hund – жодний собака) тощо.
Отже, в обох порівнюваних мовних картинах світу найчастішими випадками реалізації концепту ‗собака‘
/ ‗Hund‘ є ті мовні одиниці, в яких йдеться про різні життєві негаразди. Із наведених вище міркувань випливає
спільна тенденція у функціонуванні концепту ‗собака‘ в українській та німецькій мовах, яка полягає в тому, що
лексеми-репрезентанти концепту мають широку сполучуваність і навіть здатні позначати предмети і реалії
навколишнього світу безвідносно до свого прямого номінативного значення – назвою тварини. Аналіз сталих
народних порівнянь, фразеологізмів та паремій української та німецької мов засвідчує існування певних
закономірностей у процесах номінації концепту ‗собака‘ / ‗Hund‘ в мовних картинах світу українців та німців.
Концепт ‗собака‘ / ‗Hund‘ вербалізує в межах досліджуваних мовних картинах світу не тільки
універсальні інтернаціональні знання, але і пропонує значну кількість етноспецифічної інформації. Відмінності
в уявленнях українців і німців про характерні риси собаки витікають із відмінностей менталітету,
світосприйняття, культури і традицій, історичного минулого українців та німців. Тому подальші дослідження
особливостей функціонування концепту ‗собака‘ / ‗Hund‘ є перспективним завданням для опису етнокультурної
специфіки мовних картин світу українців і німців.

Література
Брославская 2001: Брославская, Е. М. Этнокультурные особенности зооморфизмов в русском,
украинском и английском языках [Текст] / Е. М. Брославская // Вестник МСУ. – 2001. – т. 4. – ғ6. – С. 49-52.
Гандельман 1990: Гандельман, В. А. Краткий русско-немецкий словарь газетной лексики : Ок. 25000 слов
и выражений [Текст] / В. А. Гандельман . – 2-е изд., стер. – М. : Рус. яз., 1990. – 335 с.
Гончарова 1996: Гончарова, Т. І. Спільність та специфіка мовних зооморфних картин світу [Текст] :
автореф. дис. … канд. філол. наук / Т. І. Гончарова. — Х., 1996. — 22 с.
ГСЧ: Чабаненко, В. А. Гартоване слово [Текст] / В. А. Чабаненко. – Запоріжжя : Гарт, 1995. – 164 с.
Дмитрук: Дмитрук, М. В. Семантичні групи говіркових порівняльних конструкцій з компонентами-
назвами свійських тварин [Електронний ресурс] / М. В. Дмитрук. – Режим доступу : http://www.ccssu.crimea.ua
/tnu /magazine/culture/culture32/part1/zip/dmitruk.zip.
Доброльожа 2004: Доброльожа, Г. М. Образна парадигма фразеологізмів з компонентом «собака»
[Електронний ресурс] / Г. М. Доброльожа // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 14. —
С. 223-227. – Режим доступу до журн. : http://eprints.zu.edu.ua/1747/1/04dgmfks.pdf. Розділ IV. ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

267
Козлова 2003: Козлова, Т. В. Семантика фразеологизмов с названиями животных в современном русском
языке [Текст] / Т. В. Козлова. – М., 2003. – 192 с. – Библиогр.: с. 179-191.
Мізін 2004: Мізін, К. І. Компаративні фразеологічні одиниці сучасної німецької мови: шляхи утворення
та ідеографія : автореф. дис. … канд. філол. наук [Електронний ресурс] / К. І. Мізін. – Київ, 2004. – 19 с. –
Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ard/2004/04mkisui.zip.
Мізін 2005: Мізін, К.І. Німецько-український фразеологічний словник [усталені порівняння] : Deutsch-
Ukrainisches Phraseologisches Worterbuch / К.І. Мізін. – Вінниця : НОВА КНИГА, 2005. – 302 с.
Ном.: 117: Українські приказки, прислів‘я і таке інше. Уклав М. Номис [Текст] / [упоряд.] М. М. Пазяк. –
К. : Либідь, 1993. – 768 с.
НРФС: Бинович, Л.Э. Немецко-русский фразеологический словарь [Текст] / Л. Э. Бинович, Н. Н. Гришин.
– М. : Русский язык, 1975. – 656 с.
Обр. сл.: Образне слово. Постійні народні порівняння [Текст] / [упоряд.] І. Гурин.— К. : Дніпро, 1974. –
238 с.
Покровська 2006: Покровська, І. Л. Зоонім кінь як складовий компонент турецьких фразеологізмів
[Текст] / І.Л. Покровська // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць. – [наук. ред.] А. П. Загнітко [та ін.]. — Донецьк
: ДонНУ, 2006. – Вып. 14. – С. 193-196.
Райхштейн 1980: Райхштейн, А. Д. Сопоставительный анализ немецкой и русской фразеологии [Текст] /
А.Д. Райхштейн. – М. : Высш. школа, 1980. – 143 с.
Рахманов 1983: Рахманов, И. В. [и др.]. Немецко-русский синонимический словарь : Ок. 2680 рядов
[Текст] / И.В. Рахманов, Н. М. Минина, Д. Г. Мальцева, Л. И. Рахманова. – М. : Рус. яз., 1983. – 704 с.
СНМ: Скарбниця народної мудрості [Текст] / [упоряд.] Т. М. Панасенко. – Харків : Фоліо, 2004. – 286 с.
Ужченко 2000: Ужченко, Д. В. Семантика українських зоофразеологізмів в етнокультурному
висвітленні : дис. … канд. філол. наук [Текст] / Д. В. Ужченко. — Луганськ, 2000. — 248 с.
Укр. пр. 1963: Українські прислів‘я та приказки. Дожовтневий період [Текст] / [упоряд.] Й. Багмут,
В. Бобкова, А. Багмут. — К : Вид-во АН УРСР, 1963. – 785 с.
УПППЛП: Українські прислів‘я, приказки та порівняння з літературних пам‘яток [Текст] / [упоряд.]
М.М. Пазяк. – К. : Наук. думка, 2001. – 392 с.
Юрченко 1993: Юрченко, О.С. Словник стійких народних порівнянь [Текст] / А. О. Івченко,
О.С. Юрченко. – Харків : Основа, 1993. – 173 с.
Rцhrich 1976: Rцhrich, L. Lexikon der sprichwцrtlichen Redensarten Band 1 [Тext] / L. Rцhrich. – Herder –
Freiburg – Basel – Wien : Verlag Herder KG Freiburg im Breisgau, Freiburger Graphische Betriebe. – 1976. – 624 s.

В статье продолжается изучение особенностей функционирования концепта ‗собака‘ / ‗Нund‘ в
языковых картинах мира украинцев и немцев. В ней рассмотрено случаи десемантизации номенов для
обозначения собаки в структуре устойчивых народних сравнений и фразеологизмов украинского и немецкого
языков.
Ключевые слова: концепт, языковая картина мира, номинативный процесс, десемантизация.

In the article the studying of the functioning of concept ‗dog‘ /‗Нund‘ in the Ukrainian and German language
world model continues. It examines the cases of desemantsation nomens to indicate the dog in the structure of stable
national comparisons and idioms of the Ukrainian and German languages.
Keywords: concept, language world model, nominative process, desemantisation.

Надійшла до редакції 27 вересня 2010 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.