Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Галина Волинець — ФУНКЦІОНУВАННЯ НУЛЬСУФІКСАЛЬНИХ ІМЕННИКІВ У МЕЖАХ ЛЕКСИКО- СЛОВОТВІРНОГО МІКРОПОЛЯ НАЗВ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ

У статті на матеріалі сучасної української мови проаналізовано особливості нульсуфіксального
словотворення назв продуктів харчування, з‘ясовано специфіку функціонування нульсуфіксальних іменників у
межах визначеного мікрополя (на тлі дериватів з матеріально вираженими суфіксами), встановлено
стилістичне маркування розгляданих похідних.
Ключові слова: нульсуфіксація, лексико-словотвірне мікрополе, функції суфіксів, девербативи,
деад‘єктиви.

У суфіксальній підсистемі деривації українського іменника вагоме місце посідає нульовий суфікс, який
належить до поліфункційних афіксів: він формує значну кількість словотвірних типів у межах трьох
словотвірно-семантичних полів – абстрактності, предметності та суб‘єктності (що мають свої розгалуження –
мікрополя).
Мікрополе назв продуктів харчування належить до однієї з найдавніших груп лексики, причому частина
слів має праслов‘янське коріння [Крижко 1997; Приймак 2003; Яценко 2009]. Протягом багатьох століть ця
група поповнювалася як за рахунок власнеукраїнських мовних ресурсів, так і за допомогою запозичень.
Проблеми формування згаданого мікрополя досліджували Е.Гоца, Й.Дзендзелівський, Я.Закревська, О.Крижко,
В.Німчук, А.Поповський, О.Приймак, С.Яценко та інші. Однак словотвірна структура іменників на позначення
їжі на сьогодні недостатньо вивчена: поза увагою науковців залишилося, зокрема, й нульсуфіксальне
словотворення, не визначено функціональне навантаження нульового суфікса, його активність і продуктивність
у порівнянні з матеріально вираженими суфіксами, стилістичні особливості нульсуфіксальних дериватів тощо.
© Волинець Г.М., 2011 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 23

22
До найменувань продуктів харчування належать назви страв і напоїв, а також назви складників, що
входять до рецептури приготування цих страв. Серед них знаходимо такі нульсуфіксальні девербативні
похідні: вивар (СУМ І, 360) ―рідина, у якій що-небудь виварилось, наситивши її певними речовинами‖; випік
(СУМ І, 452) ―випечений, спечений виріб‖; відвар (561) ―рідина, у якій що-небудь варилося‖; рідко за біл (ІІІ,
23) ―сметана або молоко як приправа до рідкої страви, наприклад, до борщу‖; закал (137) ―непористий, глевкий
шар хліба чи якогось печива над нижньою шкуринкою‖ від закалити ―зробити міцним, твердим‖; розм. закусь
(ВТСУМ, 306) ―закуска: легкі страви, зазвичай холодні, що їх їдять перед обідом‖; запара (СУМ ІІІ, 245) ―рідке
тісто, виготовлене запарюванням борошна гарячим молоком чи водою і потім заправлене дріжджами, що
використовуються для замісу дріжджаного тіста‖; заправа (275) ―те, чим заправляють їжу‖; спец. затір (352)
―суміш, яка використовується для бродіння при виготовленні горілки, пива і т.ін.‖; розм. кандьор (ВТСУМ, 413)
―рідка пшоняна або гречана каша‖, пор., діал. пантьорити (Чаб ІІІ, 73) ―ірон.: варити страву‖ (і фонетичні
варіанти пандьорити, кандьорити); квас (ІV, 131) ―кислуватий напій, який готують із житнього хліба або
житнього борошна з солодом‖, це слово давнього походження [див. Етимологічний словник, т.5, 1985: 415-416]
у сучасній мові співвідноситься з дієсловом квасити (ВТСУМ, 423) ―піддавати бродінню, окислювати що-
небудь поживне‖, мотиваційні зв‘язки неоднозначні; напій (СУМ V, 150) ―спеціально приготовлена рідина,
призначена для пиття‖ (напитися, пор., напоїти); кул. підлива (VI, 449) ―рідка приправа до страви, соус‖;
приправа (ВТСУМ, 944) ―те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату‖; розм. просіл (СУМ VІІІ,
285) ―солона риба; страва з солоної риби‖, пор. просіл (Кл, 184) ―солона риба‖ (просолитися); розпар (СУМ
VІІІ, 757) ―настій чого-небудь на окропі‖ тощо. Фіксується ряд іменників, що обмежені територією вживання
або активністю використання в сучасній українській мові (архаїзовані лексеми), наприклад: варя (Д, 32) ―їжа‖,
пор. варя (Кл, 196) ―у Карпатах так називають своєрідний вінегрет із суміші варених і квашених буряків,
вареної квасолі й чорносливу‖; вар (Лем, 395) ―юшка з капусти‖, пор. вар (Бевка, 39; Бр, 15; Гол, 384; ГорбачБр,
144; О І, 83) ―компот; узвар‖; варь (Яв, 65) ―пиво, мед, вино‖; розм., заст. загреба (СУМ ІІІ, 92) ―корж,
випечений у жару‖; заспа (Гол, 579) ―крупа, засипана в суп чи борщ‖ (заси пати); діал., кул. захолод (СУМ ІІІ,
389) ―холодець‖ від захолодити; діал. локша (ІV, 543) ―локшина‖, ймовірно, від розм. локшити (там само)
―сікти, рубати на дрібні частини, шматки‖; сьорба (Дз, 112) ―суп; юшка‖; застуда (114) ―холодець‖ застудити
(можливо, конфіксальне від студити); нагул (114) ―тваринний жир‖; кул., заст. підлева (СУМ VI, 448) ―підлива;
соус‖, пор. пидлева (Б-Н, 279) ―солодкий соус із медом і фруктами‖ та полива (290) ―соус‖; пригара (Добр, 477)
―пінка на спареному молоці‖; топ, ток, тик (Дз, 114; ВерхДол, 122) ―смалець; жир, витоплений із свинячого
сала‖; звар (115) ―узвар‖, пор. кул. звар (Корз, 126) ―1) окріп, в якому варилися вареники; 2) певна кількість
вареників, які кидають за один раз в окріп‖; вара (О І, 83) ―вариво‖; квась (345) ―що-небудь дуже кисле‖ від
квасити; тоўч [Аркушин 2004: 485] ―корж із товченого конопляного насіння‖ тощо.
Зрідка трапляються відприкметникові нульсуфіксальні деривати (деад‘єктиви) на позначення страв та
напоїв, наприклад: заст. гаряч (СУМ ІІ, 36) ―гарячий напій, зроблений з води, меду і прянощів; збитень‖; гуща
(Дз, 112) ―куліш; густий суп (звичайно з пшона), заправлений салом‖; кип‘яч (Ващ, 44) ―кип‘яча вода; окріп‖ і
под.
Нульсуфіксальні назви продуктів харчування використовуються у художній та публіцистичній
літературі, в епістолярії, наприклад: квас (Кв-Осн І, 650); підлева (ІІ, 440); ―В борщі була сама за себе бутвина
та квас‖ (Нечуй, 116-117) тощо.
Для творення похідних іменників на позначення продуктів харчування досить продуктивним є формант
-иця, що, сполучаючись із прикметниковими й ад‘єктивізованими дієприкметниковими основами, утворює
переважно діалектизми, наприклад: варениця, гірчиця, парениця, печениця, смажениця, солониця, пікниця
―домашня ковбаса‖, товканиця ―картопляне пюре‖ та ін. [Білоусенко, Німчук 2002: 109-110].
Деривати з афіксом -ина (квашенина, смаженина, свіжина) часто ―мають відтінок збірності‖ [Родніна
1979: 111]. Крім того, ―у сучасній українській мові словотвірна модель на -ина залишається незмінною для
позначення м‘яса і м‘ясних страв‖ [Білоусенко, Німчук 2009: 125], наприклад: баранина, заячина, звірина,
конина, оленина, осетрина, свинина, утятина, яловичина тощо [Там само: 123-126]. Сполучаючись із
прикметниковими (дієприкметниковими) основами, формант -ина виявляє помірну продуктивність у творенні
назв страв ―за способом приготування продукту‖, а саме: буженина ―копчене м‘ясо‖ (бужений ―копчений‖),
кришенина ―дрібно покришене м‘ясо‖, смаженина ―засмажене м‘ясо‖, заст. шарпанина ―страва з борошна‖
(шарпаний, можливо, й від шарпати ―рвати‖) та ін. [Білоусенко, Німчук 2009: 127-130].
Афікс -ка (-анка, -івка), активно поєднуючись із субстантивними та ад‘єктивними основами, формує
розвинену групу іменників на позначення видів наливок, настоянок, а також страв і круп, наприклад: анисівка,
агрусівка, айвівка, вишнівка, калганівка, перцівка, слив‘янка; маслянка, запіканка, кров‘янка, круп‘янка,
вівсянка, гречанка, лободянка, манка тощо [Родніна 1979: 111; Токар 1959: 27-28].
Стилістично нейтральні назви творяться за допомогою малопродуктивних (та непродуктивних) суфіксів,
що сполучаються з дієслівними, прикметниковими та іменниковими основами, зокрема: -ник (вареник, січеник,
товченик; сирник), -во (вариво, пиво, морозиво, печиво), -няк (капусняк), -ня (яєшня), -ець (млинець, холодець)
та ін. [Родніна 1979]. Розділ І. СЛОВОТВІР: НАПРЯМИ, АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

23
У межах мікрополя назв продуктів харчування зрідка трапляються випадки спільнокореневої
словотвірної синонімії, що пояснюється територіальними варіаціями назв однієї страви, наприклад: локша –
діалектне, локшина – загальномовне, нейтральне.
У розгляданому мікрополі домінують суфікси, що вільно сполучаються з різними типами основ.
Оскільки нульовий суфікс уникає поєднання з імениковими основами, це знижує його активність у творенні
назв продуктів харчування. Тому нульсуфіксальні деривати посідають медіальну зону цього угруповання.
Поодинокі нульсуфіксальні іменники на позначення страв та напоїв ввійшли до фахової (кулінарної)
термінології. Панівна більшість похідних із матеріально не вираженим суфіксом має розмовний або діалектний
характер, незначна кількість нульсуфіксальних дериватів архаїзувалася.

Список скорочень назв використаних джерел
Бевка – Бевка Олекса. Словник-пам‘ятник: діалектний словник села Поляни Мараморошського
комітету / Олекса Бевка / Редагував та передмову написав Іштван Удварі. – Ніредьгаза, 2004. – 178 с.
Б-Н – Білецький-Носенко П. Словник української мови / Павло Білецький-Носенко; підгот. до вид.
В.В.Німчук. – К.: Наук. думка, 1966. – 424 с.
Бр – Брилінський Д.М. Словник подільських говірок / Д.М.Брилінський. – Хмельницький: Редакційно-
видавничий відділ, 1991. – 116 с.
Ващ – Ващенко В.С. Словник полтавських говорів / В.С.Ващенко. – Вип.1. – Харків: Вид-во
Харківського державного університету ім. О.М.Горького, 1960. – 107 с.
ВерхДол – Верхратский І. Про говір долівский / Іван Верхратский // Записки Наукового товариства
ім. Шевченка. – Львів. – 1900. – Т.35-36. – С.1-127.
ВТСУМ – Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. –
К.; Ірпінь: ВТФ ―Перун‖, 2003. – 1440 с.
Гол – Словник української мови Я.Ф.Головацького // Науковий збірник Музею української культури у
Свиднику. – № 10. – 1982. – С.311-612.
ГорбачБр – Південнобуковинська гуцульська говірка й діалектний словник с.Бродина, повіту Радівці
(Румунія) // Олекса Горбач. Зібрані статті. VІІІ: Історія мови. Діялектологія. Лексикологія. – Мюнхен:
Український вільний університет, 1997. – С.123-275.
Д – Дубровський В. Українсько-російський словник / В.Дубровський. – К.: Час, 1909. – 319 с.
Дз – Дзендзелівський Й.О. Програма для збирання матеріалів до лексичного атласу української мови /
Й.О.Дзендзелівський. – К.: Наукова думка, 1984. – 308 с.
Добр – Олекса Горбач. Словник північно-підляської говірки села Добровода близько Гайнівки
(Польща) // Діалектологічні студії.3: Збірник пам‘яті Ярослави Закревської / Відп. ред. П.Гриценко, Н.Хобзей. –
Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип‘якевича НАН України, Вид-во М.П.Коць, 2003. – С.454-488.
Кв-Осн – Словник мови творів Г.Квітки-Основ‘яненка: у 3-х томах. – Т.1. – Харків, 1978. – 664 с.; Т.2. –
Харків, 1979. – 679 с.; Т.3. – Харків, 1979. – 689 с.
Кл – Клиновецька З. Страви й напитки на Україні / З.Клиновецька. – К.: Час, 1991. – 218 с. (Видання
репринтне. З видання: Київ – Львів, 1913).
Корз – Корзонюк М.М. Матеріали до словника західноволинських говірок / М.М.Корзонюк // Українська
діалектна лексика: зб. наук. праць. – К.: Наукова думка, 1987. – С.62-267.
Лем – Верхратский І. Про говор галицких лемків / Іван Верхратский. – Львів: Збірник фільольоґічної
секції Наук. тов-ва ім.Т.Шевченка, 1902. – 490 с.
Нечуй – Нечуй-Левицький І.С. Кайдашева сім‘я: Вибране / Іван Нечуй-Левицький. – К.: Рад. школа,
1990. – 416 с.: іл.
О – Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок / М.Й.Онишкевич. – К.: Наукова думка, 1984. – Т.1. –
496 с.; Т.2. – 515 с.
СУМ – Словник української мови: в 11 т. – К.: Наукова думка, 1970-1980.
Чаб – Чабаненко В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини: в 4-х т. / В.А.Чабаненко. – Запоріжжя:
ЗДУ, 1992.
Яв – Яворницький Д.І. Словник української мови / Дмитро Яворницький. – Катеринослав: Слово, 1920. –
Т.І. – 412 с.

Література
Аркушин 2004: Аркушин, Г. Л. Іменний словотвір західнополіського говору: Монографія [Текст] /
Г. Л. Аркушин. – Луцьк : РВВ ―Вежа‖ Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – 764 с. – Бібліогр.: с.719-
764. – ISBN 966-600-145-4.
Білоусенко, Німчук 2002: Білоусенко, П. І., Німчук, В. В. Нариси з історії українського словотворення
(суфікс -иця) [Текст] / П. І. Білоусенко, В.В.Німчук. – Київ – Запоріжжя : ЗДУ, 2002. – 206 с. – Бібліогр.: с.157-
168. – ISBN 966-599-613-6. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 23

24
Білоусенко, Німчук 2009: Білоусенко, П. І. Німчук, В. В. Нариси з історії українського словотворення
(суфікс -ина) [Текст] / П.І.Білоусенко, В.В.Німчук. – Запоріжжя – Ялта – Київ : ТОВ ―ЛІПС‖ ЛТД, 2009. – 252 с.
– Бібліогр.: с.201-213. – ISBN 978-966-191-026-2.
Гоца 2001: Гоца, Е. Д. Назви їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах [Текст] /
Е. Д. Гоца : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Ужгородський національний ун-т. – Ужгород, 2001. –
20 с.
Етимологічний словник української мови: у 7 т. [Текст] / редкол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. –
Т.5. – К. : Наукова думка, 1985. – 573 с. (Словники України).
Крижко 1997: Крижко, О. А. Розвиток семантики побутової лексики українських літописів кінця ХVІІ –
початку ХVІІ століття (назви їжі, напоїв, продуктів харчування) [Текст] / О. А. Крижко : автореф. дис. … канд.
філол. наук : 10.02.01 / Національний педагогічний ун-т ім.М.Драгоманова. – К., 1997. – 16 с.
Приймак 2003: Приймак, О. О. Відономастичний словотвір у сфері термінології та номенклатури (на
матеріалі кулінарної лексики) [Текст] / О. О. Приймак : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 /
Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Харків, 2003. – 16 с.
Родніна 1979: Родніна, Л. О. Суфіксальний словотвір іменників у сучасній українській мові [Текст] /
Л. О. Родніна // Словотвір сучасної української літературної мови. – К. : Наукова думка, 1979. – С. 57 – 118.
Токар 1959: Токар, В. П. Історія суфікса -к(а) в українській мові [Текст] / В. П. Токар. –
Дніпропетровськ : ДНУ, 1959. – 50 с.
Яценко 2009: Яценко, С. А. Назви продуктів харчування, страв і напоїв в українській мові ХІV-ХVІІ
століть [Текст] / С. А. Яценко : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Національна академія наук
України, Інститут української мови. – К., 2009. – 20 с.

На материале современного украинского языка проанализированы особенности нульсуффиксального
словообразования названий продуктов питания, определена специфика функционирования этих имен
существительных (по сравнению с дериватами с материально выражеными суффиксами), установлена
стилистическая маркировка рассматриваемых производных.
Ключевые слова: нульсуффиксация, лексико-словообразовательное микрополе, функции суффиксов,
девербативы, деадъективы.

The article represents the analysis of nouns with zero suffixes – the names of food products (based on the
modern Ukrainian language). The author describes the functioning specificity of these nouns (in comparison with other
derivatives) and establishes their stylistic marks.
Keywords: zero-suffix derivation, lexical and word-formation microfields, functions of suffixes, derivatives,
deajectives.
Надійшла до редакції 24 вересня 2010 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.