Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Іван Думчак — СУФІКСАЛЬНА УНІВЕРБАЦІЯ В ТЕКСТАХ СУЧАСНОЇ ПЕРІОДИКИ

У статті універбація розглядається як явище вторинної номінації. Розкрито функціональне
навантаження суфіксальних універбів та причини їх використання в засобах масової інформації, описано
структуру твірних складених назв та похідних універбів, вказано на продуктивні суфікси. Визначено також
найуживаніші лексико-семантичні групи універбів.
Ключові слова: універбація, універб, вторинна номінація, лексико-семантична група, засоби масової
інформації (ЗМІ), стійке словосполучення.

Універбація як один із способів компресивного словотвору часто використовується в розмовному
мовленні. Передумовою для активного використання універбів є намагання мовців експресивізувати
висловлювання, надати йому емоційності, природності. Іноді вживання універбів сприяє ідентифікації мовця
(вказує на його належність до певної соціальної групи: студентської, виробничої і т. ін.), відображає намагання
мовця встановити тісніший контакт з адресатом (викладача зі студентами, батьків з дітьми).
Об‘єктом ж нашої розвідки є публіцистичні тексти сучасних ЗМІ, зокрема увагу привертають часті
вживання суфіксальних універбів у мас-медіа. Відомо, що характерною рисою публіцистичного стилю є
орієнтація на розмовне мовлення, елементи якого не лише виступають у ролі експресем, а й стають одним із
прийомів зацікавлення читача, слухача, глядача. Саме універби, котрі виникають і функціонують у розмовному
мовленні, і є здебільшого тими експресемами в публіцистичних текстах. Ставимо за мету з‘ясувати причини
використання у ЗМІ універбів, їх функціональне навантаження, а також спробуємо виявити найбільш вживані
конденсати, згрупувавши їх у лексико-семантичні групи (ЛСГ).
Термін «універбація» (від лат. unus – один, verbum – слово) в сучасному мовознавстві інтерпретується
по-різному: як словотвірно-стилістичне явище, що представляє вторинну номінацію, напр.: мінеральна вода –
мінералка [Лопатин 1978; Нелюба 1992; Сидоренко 1992; Kaliszan 1986; Szczepańska 1994]; як явище первинної
номінації, коли творення будь-якого похідного пов‘язують із стягненням семантико-словотвірної перифрази,
напр.: школяр – той, хто вчиться в школі [Кубрякова 1981; Мартынов 1989; Сахарный 1974]; лише як
«різновид суфіксального способу словотворення, при якому словосполучення за допомогою суфіксації
згортається в слово: записна книжка > записник» [Клименко 2000: 688]. Під універбацією ми вбачаємо
словотвірний акт, у результаті якого декількаслівне найменування (здебільшого це стійке словосполучення)
перетворюється в однослівний відповідник – універб. Таким чином, результатом універбації можуть бути і
суфіксальні похідні (Маріїнський палац – Маріїнка), і еліптичні субстантиви (контрольна робота – контрольна),
і деякі типи абревіатур (медична сестра – медсестра) та складних слів (Добрий день – Добридень) (див.
[Исаченко 1958: 341–342; Kaliszan 1986]).
Основними причинами частого вживання конденсатів у засобах масової інформації є економія мовних
засобів, прагнення до найкоротшого повідомлення, експресивізація мовлення.
© Думчак І.М., 2011 Розділ І. СЛОВОТВІР: НАПРЯМИ, АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

29
Найактивніше для творення суфіксальних універбів використовують суфікс –к(а) (більше половини всіх
найменувань)1. Твірною основою суфіксального універба є атрибутивний член складеної назви, а суфікс
імпліцитно опредмечує опущений іменник (пор.: сателітка – сателітарна антена, мобілка (мобільник) –
мобільний телефон).
Атрибутивні словосполучення, які зазнають універбації, найчастіше виражаються:
1) прикметником (дієприкметником) + іменник: соціальна допомога – соціалка, багатоповерховий
будинок – багатоповерхівка, академічна відпустка – академка. Оскільки такі універбізовані деривати
мотивуються формою ад‘єктива, а семантично – значенням відповідного прикметниково-іменникового
словосполучення, то універби цього зразка можна зарахувати до різновиду суфіксальних типів іменників
прикметникового походження (деад‘єктивів) [Ґрещук 1995: 40-41; Лопатин 1978: 78].
2) порядковим числівником + іменник: автобус (трамвай, тролейбус) другого маршруту – двійка,
четвертий гуртожиток – четвірка.
Значно рідше для творення універбів у газетних публікаціях використовують суфікси -ник (-ик), -івк-,
-як, -ік-, -ух-: сольник (сольний концерт), вантажівка, коров‘як (коров‘ячий послід), органіка (органічні
добрива), медовуха. Напр.: «Машиніст вчасно помітив вантажівку і почав гальмувати» («Експрес», 19–26
серпня 2010), «Це може бути настій кропиви, коров‘як тощо» («Експрес», 12–19 серпня 2010).
Найбільшу ЛСГ утворюють універби – «назви продуктів харчування та напоїв»: грушівка, картоплянка,
житнівка, цукрівка, яблунівка, шипучка, медовуха, ліверка. Напр.: «Тут із зерна мелють борошно, яким годують
худобу та з якого печуть хліб і … женуть житнівку» («Експрес», 5–12 серпня 2010), «На святковому столі
яблунівка має особливий попит» («Експрес», 19–26 серпня 2010), «У медовусі Корнищука ні дріжджів, ні
ароматизаторів, ні цукру («Експрес», 2–9 серпня 2010), «Музики були невдоволені: замість півтораста гривень
за ніч заплатили всього сотню й замість першосортної «цукрівки» (цукрова горілка – авт.) хазяїн підсунув
каламутно-жовту «хлібну» (хлібна горілка – авт.)» («Молодь України», 2008, 12 липня), «Краще вже «ліверку»
за 10 гривень купити – і смачніше, і поживніше» («Високий замок», 2010, №81). До речі, саме ця ЛСГ
суфіксальних універбів є найчисельнішою загалом в українській мові [Думчак 1998: 9].
Часто в мас-медійних текстах використовують універби на позначення транспортних засобів:
маршрутка, підземка, електричка, легковик, вантажівка, аварійка, двійка. Напр.: «А взагалі життя – це як
очікування «маршрутки» («Україна молода», 2008, №234, с. 11), «У Виборзькому районі Петербурга, неподалік
станції метро, вибухнув легковик «Лада-Пріора» («Експрес», 15 вересня 2008).
До ЛСГ «назви навчальних закладів, установ, будівель, фабрик» належать: Києво-Могилянка,
трикотажка, хрущовка, комуналка, малосімейка, хрущовка. Напр.: «Бараки», «комуналки», «хрущовки»,
«кавалерки», «малосімейки»,– через ці унікальні архітектурні творіння довелось пройти не одній сім‘ї»
(«Експрес», 18 серпня 2007), «Тож не дивно, що для значної кількості українських геніїв-абітурієнтів
нагадування про «Києво-Могилянку» викликає такі ж почуття, як органна меса у католиків» («Експрес», 23
березня 2008).
До ЛСГ «технічні назви і новітні технології» належать: вітряк (вітрогенератор), вузькоколійка,
мікрохвильовка, есемеска, електронка (електронна книжка – E-book), мобілка (мобільник). Напр.: «До речі,
електронка – це вихід і для інтелектуальної літератури» («Експрес», 16–23 вересня 2010), «– І все ж у час
існування стільникових телефонів, І-Pad, «Твіттера» виглядає дивацтвом, що ви не користуєтеся ані інтернетом,
ані мобілкою. …– Та я волію, якщо вже спілкуватись із кимось, то не есемесками і односкладовими реченнями,
а ґрунтовніше і серйозніше» («Експрес», 19–26 вересня 2010) .
ЛСГ «назви документів» можна проілюструвати такими універбами: заліковка, візитівка (візитка),
платіжка, страхівка. Пор.: «Його візитівка – пісня «Ничего на свете лучше нету», відома всім з пелюшок»
(«Експрес», 12–19 серпня 2010), «…потрібно лише протягнути у потрібний момент заліковку і справу
вирішено» («Експрес», 21 червня 2009).
Рідше на шпальтах газет трапляються універби на позначення суспільних обставин, процесів: соціалка,
мінімалка, гуманітарка, аморалка; локативні назви: Пейзажка (Пейзажна алея), спортивних найменувань:
молодіжка, націоналка. Пор.: «Краще б гроші на «соціалку» дали, а не на меморіальні комплекси» («Експрес»,
25 січня 2008), «Збережімо Пейзажку» («День», 2008, №203), «На Євро-2012 нас може порятувати лише
«молодіжка»» («Експрес», 16 вересня 2010), «Були фактори боязні втратити партквиток за аморалку, але це не
означає, що не було аморалки» («День, 2008, №214), «Вони віддали свої голоси за те прізвище, яке їм вказали, а
взамін мали світло, воду і перебрану гуманітарку» («Молодь України», 2008, №124).
Варто відзначити й те, що доволі часто автори газетних публікацій задля привернення уваги читачів у
назві використовують універб, а одразу ж в тексті вживають мотивувальне стійке словосполучення. Напр.:
«Нобелівка» за класику
Цьогоріч Нобелівську премію з економіки віддали за дослідження ринків, що увійшло до підручників;
Феномен «молодіжки»

1
У зв‘язку із такою продуктивністю суфікса –к(а) український мовознавець А. Нелюба пропонує виокремити дві
великі групи: універби з формантом –к(а) й універби з іншими суфіксами [Нелюба 2007: 236]. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 23

30
Молодіжна збірна України вкотре показала дорослим футболістам, як треба перемагати грандів
(«Експрес», 14-21 жовтня 2010 р.).
Похідне слово-універб може мотивуватися різними словосполученнями і бути еквівалентом абсолютно
різних позначень. Напр.: комуналка (комунальна квартира і комунальні послуги), п‘ятдесятка (п‘ятдесят років
і п‘ятдесят гривень), районка (районна газета і районна лікарня), фальшивка (фальшиві гроші і фальшивий
продукт виробництва), цукрівка (цукрова горілка і цукровий діабет). Без контексту або знання мотивувального
слова іноді важко встановити опущений іменник, семантика якого представлена в універбі суфіксом.
Порівняйте в текстах: «Ці «іноземні інвестиції» складають більшу частину загальної кількості фальшивок, що
вилучаються сьогодні й відрізняються досить високою якістю. Донедавна фальшиві гривні виготовлялися лише
з допомогою комп‘ютерної та копіювально-розмножувальної техніки» («Юридичний вісник України», 2006,
№121), «Фальшивки (підроблені сорти вин – авт.) дуже б‘ють по наших колективах, – розповідає Лідія
Йосафатівна. – Немає реалізації, люди сидять без грошей» («Експрес», 12 липня 2006).
Часто у ЗМІ задля кращого розуміння суфіксального універба (особливо коли це стосується маловідомих
слів-конденсатів) використовується мотивувальна офіційно-нейтральна назва. Паралельне вживання повної і
стягненої назви може також запобігати і повторам. Напр.: «Гуртожиток №4, приміром, давно вже став героєм
вітчизняного інформаційного простору. Особливого ефекту досягають телевізійники, адже в «четвірці» не
треба вишукувати промовисті кадри – керівництво студмістечка і не намагається хоча б візуально приховати всі
її «принади» («Україна молода», 2008, №167), «… ризик виникнення онкохвороб від вживання їжі,
приготовленої в мікрохвильових печах становить 50 %. Але ж нині мікрохвильовка ледь не в кожній квартирі!»
(«Експрес», 12–19 серпня 2010), «– Чи вибрали ви вже для себе мажоритарний округ? – Є попереднє рішення,
що мені не слід балотуватися по «мажоритарці», а координувати дії всієї партії («Молодь України», 2007,
№214), «Сашко заробляє на свої «зіркові» видатки концертами, та його нещодавній «сольник» … не був би
можливим без грандіозної підтримки … . …фірма наполягала, аби у сольному концерті на сцені столичного
палацу «Україна» співак з‘явився …у спортивному одязі від неї» («Тиждень», 2008, №12)/
Суфіксальні універби експресивізують висловлювання, сприяють адекватності передачі мовленнєвих
ситуацій, зацікавлюють читача, глядача, слухача. Поява універбів є також результатом економії мовних зусиль і
засобів. Можна зауважити, що частотність вживання універбів є різною в ЗМІ. Поясненням цього може бути
індивідуальний стиль газети (категоричне небажання привносити розмовні експресеми в інформаційні тексти),
орієнтація на вікові особливості читачів (йдеться насамперед про молодіжні видання такі, як «Молодь
України», «Україна молода», «Експрес-Cool»). Наша вибірка універбів засвідчила, що найчастіше вони
позначають продукти харчування, транспортні засоби, приміщення та будівлі. Процес входження універбів у
загальнонародну лексичну скарбницю є довготривалим і часто завдяки публіцистичному чи художньому стилю
розмовні деривати засвоюються й літературною мовою. Дослідження ж особливостей кодифікації універбів є
перспективним і актуальним.

Література
Ґрещук 1995: Ґрещук, В. В. Український відприкметниковий словотвір [Текст] / В. В. Ґрещук. –
Івано-Франківськ: Плай, 1995. – 208с.
Думчак 1998: Думчак, І. М. Універбація в українській мові [Текст] / І. М. Думчак : автореф. дис… канд.
філол. наук : 10.02.01 / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. – Івано-Франківськ,
1998. – 18с.
Исаченко 1958: Исаченко, А. В. К вопросу о структурной типологии словарного состава славянских
языков [Текст] / А. В. Исаченко // Slavia. – 1958. – Roč.27. – Seš.3. – С. 334-352.
Клименко 2000: Клименко, Н. Ф. Універбація [Текст] / Н. Ф. Клименко // Українська мова. Енциклопедія
/ Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), Зяблюк М.П. та ін. – К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім.
М.П. Бажана, 2000. – С. 688.
Кубрякова 1981: Кубрякова, Е. С. Типы языковых значений: Семантика производного слова [Текст] /
Е. С. Кубрякова. – М.: Наука, 1981. – 200 с.
Лопатин 1978: Лопатин, В.В. Суффиксальная универбация и смежные явления в сфере образования
новых слов [Текст] / В. В. Лопатин // Новые слова и словари новых слов. – Л.: Наука, 1978. – С. 72-80.
Мартынов 1989: Мартынов, В. В. Категории языка : Семиологический аспект [Текст] / В. В. Мартынов. –
М.: Наука, 1989. – 192с.
Нелюба 1992: Нелюба А. М. Універбація як вторинний спосіб найменуваня реалій [Текст] / А. М. Нелюба
// Лінґвістичні дослідження. Збірник наукових праць. – Харків, 1992. – С. 67-71.
Нелюба 2007: Нелюба А. Явища економії в словотвірній номінації української мови [Текст] / А. Нелюба.
– Х., 2007. – 302 с.
Сахарный 1974: Сахарный Л. В. Словообразование как синтаксический процесс [Текст] / Л. В. Сахарный
// Проблемы структуры слова и предложения. – Пермь: Изд-во Пермск. у-та, 1974. – С. 3-29.
Сидоренко 1992: Сидоренко О. М. Про поняття універбізації в сучасному слов’янському мовознавстві
[Текст] / О. М. Сидоренко // Мовознавство. – 1992. – №4. – С.42-47.
Kaliszan 1986: Kaliszan, J. Семантико-конденсационная универбация составных наименований в
современном русском языке [Текст] / J. Kaliszan. – Poznań, 1986. – 147 s.
Szczepańska 1994: Szczepańska, E. Uniwerbizacja w języku czeskim i polskim [Текст] / E. Szczepańska. –
Krakуw, 1994. – 103s.

Универбация рассматривается как явление вторичной номинации. Раскрыто функциональное
наполнение суффиксальных универбов и причины их использования в средствах массовой информации,
обозначена структура мотивирующих сложных наименований и производных универбов, выделены
продуктивные суффиксы. Определены наиболее употребляемые лексико-семантические группы универбов.
Ключевые слова: универбация, универб, вторичная номинация, лексико-семантическая группа, средства
массовой информации (СМИ), устойчивое словосочетание.

Univerbization as a phenomenon of the secondary nomination is analyzed in the article. Functional filling of the
suffixal univerbs and reasons of their use in the mass media are discovered, the structure of the parasynthetic notions
and derived univerbs is determined, productive suffixes are distinguished. The most useful lexical and semantic groups
of univerbs are determined.
Keywords: univerbization, univerb, secondary nomination, lexical and semantic group, mass media, set phrase.
Надійшла до редакції 28 вересня 2010 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.