Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

3.2. Безсполучникові складні речення у структурному аспекті

загрузка...
Тлумачення безсполучникових складних речень в аспекті їх струк­турних особливостей основується на загальному визначенні складних речень закритої і відкритої структури. Безсполучниковим складним реченням відкритої структури властивим є співвідношення сполучни-

 

РОЗДІЛ XVIII. Безсполучникове складне речення


739


кового і безсполучникового типів зв’язку. При цьому це співвідношен­ая може поширюватися і на складносурядні, і на складнопідрядні ре­чення, пор.: …Мрійно в’ється бабине літо, зеленими берегами тихо плине річка, запашне сіно огріває спину, туманіє, лісові спалахи осені ваблять око (К. Гордієнко) — співвідноситься із складносурядним реченням; Мрія ставала дійсністю, дійсність була схожа на мрію (Л. Дмитерко) — співвідноситься із складнопідрядним реченням.

У безсполучникових складних реченнях закритої структури проти­ставлення безсполучниковості і сполучниковості є суттєвим, оскільки наявність того чи іншого сполучника є визначальною для вираження семантики. У безсполучникових складних реченнях протиставлення сурядності і підрядності є нейтралізованим, зведення їх на основі інто­наційного малюнку до складносурядних і складнопідрядних є дещо спрощеним поглядом на специфіку безсполучниковості, оскільки за­лежно від лексичного наповнення інтонація того самого порядку ви­ражає різні відношення. Речення з різнотипними предикативними ча­стинами може характеризуватись різними малюнками інтонації в мов­ленні, яка реалізує відповідний тип смислових відношень між ними. Усе це дає підстави стверджувати наявність у безсполучниковому склад­ному реченні особливого виду зв’язку — недиференційованого синтак­сичного. З-поміж речень цього типу розрізняються речення, частини яких характеризуються типізованим виявом структури (їм властива специфічна формальна організація), і речення нетипізованого вияву структури (позбавлені специфічної формальної організації, за В. А. Бє- лошапковою, І. Р. Вихованцем, Ф. Данешом та ін.).

загрузка...

2.1.1. Безсполучникові складні речення типізованого вияву струк­тури. Для безсполучникових складних речень типізованого вияву струк­тури властивим є той чи інший формальний різновид структурації, що й дає підставу стверджувати наявність трьох (найзагальніших) типів їх вияву: 1) речення з анафоричним елементом у першій частині (зрідка в другій); 2) речення факультативного типізованого вияву структури;

2) речення з незаповненою синтаксичною позицією у першій частині.

3.2.1.1.     Безсполучникові складні речення типізованого вияву струк­тури з анафоричним елементом. Безсполучниковими складними ре­ченнями закритої структури з недиференційованим різновидом син­таксичного зв’язку типізованого вияву структури з анафоричним еле­ментом є такі речення, у яких в одній із поєднуваних частин наявний певний анафоричний елемент, завдяки якому досягається формальна і смислова цілісність предикативних одиниць. Виступаючи в одній із частин, анафоричний елемент посилює злитість частин, оскільки в другій частині розшифровується його смисл. Анафоричними елемента­ми в складі безсполучникових складних речень можуть бути вказівні займенники, поєднання вказівної частки з питальним займенником, означальний займенник, поєднання неозначеного займенника з прик­метником, абстрактний іменник (або будь-яке інше синсемантичне слово): Жаль і шкода мені тільки одного: не зустрілись вчасно ми з тобою, шляхи наші розійшлися і ніде не перетнулися (Г. Світлична);


24*

 

740

 

Синтаксис

 

Ялинки всі вкриті снігом з якимсь казковим відтінком, кожну голоч­ку хочеться погладити — такі вони ніжні й дивовижні (З журн.). З-поміж цього різновиду речень можна розмежовувати речення з ана­форичним компонентом у першій частині й речення з анафоричним ком­понентом у другій частині. Підставою для такої диференціації є різне смислове навантаження анафоричних елементів у першій і другій час­тинах, але суттєвішим виступає те, що в другій частині, наприклад, можуть виступати анафоричними елементами тільки вказівні займен­ники або їх сполучення з різноманітними частками тощо.

3.2.1.2.    Безсполучникові складні речення факультативного типі­зованого вияву структури. Речення з факультативним типізованим виявом структури являють собою такі утворення, у яких перша або друга частина обов’язково вміщує (експліцитно чи імпліцитно) частку так: Зійшло сонце — погідної днини поспішайте в поле збирати уро­жай (3 газ.) = Зійшло сонце — так погідної днини поспішайте в поле збирати урожай.

3.2.1.3.     Безсполучникові складні речення типізованого вияву струк­тури з незаповненою синтаксичною позицією. Безсполучникові ре­чення типізованого вияву структури з незаповненою синтаксичною по­зицією — це такі речення, у яких в одній з частин наявне слово, що передбачає розгортання власної семантики — слово активної валент­ності, пор.: Марія ворухнула коромислами брів і повернулась — зна­ла: він дивиться (А. Головко); Вона не відповіла, а про себе подимала: справді, як точно він визначив отой перепелиний жагучий поклик (І. Цюпа).

2.1.2. Безсполучникові складні речення закритої структури з нети- пізованим виявом будови. Безсполучникові складні речення закритої структури з нетипізованим виявом своєї формальної будови позбав­лені чітких формальних ознак внутрішньої диференціації. Узагаль­нюючи смислові відношення між їх частинами, можна виділити два семантичних різновиди нетипізованого вияву структури: 1) поясню­вальні безсполучникові складні речення, у яких друга частина пояс­нює, мотивує, коментує перебіг події першої частини: Видно, давно ніхто не приїжджав до тітки: скрізь позаростало, хоч обкошуй (Я. Мельник); Робота тепер у Степана була цікавою: за столом відпо­відального секретаря письменницького журналу він відбирав рукопи­си і виносив свій їм присуд (В. Підмогильний); 2) зіставні речення, у яких друга частина вміщує повідомлення, що істотно відрізняється від повідомлення про події першої частини: Пора вечірня наступала, денна пора ще своїх прав не віддала (М. Хвильовий); Василька спробу­вали заспокоїти, він ще більше зайшовся в плачі (В. Підмогильний). Виділення цих двох пластів речень з-поміж безсполучникових склад­них речень нетипізованого вияву структури є умовним, оскільки їх семантичні площини зумовлюються лексичним наповненням кожної частини та рівнем їх взаємозалежності. Важливим елементом виник-, нення відношень зіставлення є елемент асоціативності, що формуєть­ся завдяки взаємодії модально-часових форм дієслів-присудків.

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.