Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Оксана Андрейченко — АРТЕФАКТНА МЕТАФОРА В СУЧАСНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

Статтю присвячено концептуальному аналізу сучасної політичної метафори, визначено ієрархічну
структуру узагальненої метафоричної моделі «Політика – артефакти», розглянуто фреймово-слотову
організацію метафоричних субмоделей «Політика – будівля», «Політика – техніка», «Політика – транспорт».
Ключові слова: політичний дискурс, фрейм, слот, політична метафора, узагальнена метафорична
модель, метафорична модель, метафорична субмодель.

Лінгвістична наука на межі ХХ і ХХІ століть – це період докорінних змін, коли мову почали розглядати
не як самостійну, незалежну від людини систему, а як своєрідний антропологічний феномен. Однак принцип
антропоцентричності досить давно є предметом дослідження національної культури, мови. Ще Д. М. Овсянико-
Куликовський писав, що ―мистецтво прагне до відтворення і пізнання всього людського, воно –
антропоцентричне і всю суму відчуттів переробляє в норми людської психіки‖ [Овсянико-Куликовский 1989:
343 – 344]. За постулатом В. фон Гумбольдта, ―людина думає, почуває й живе тільки в мові‖ [Гумбольдт 1985:
378]. Лінгвістика антропологічна передбачає вивчення мови в тісному зв‘язку з людиною, її свідомістю,
мисленням, духовно-практичною діяльністю [Постовалова 1988: 8]. В основі антропоцентричної парадигми –
мовна особистість, яка створює різні типи дискурсів.
Важливим постулатом сучасної когнітивної лінгвістики є дискурсивний підхід до вивчення мовних
фактів. Метафори, які функціонують у мові, повинні розглядатися в дискурсі, у тісній взаємодії з умовами їх
виникнення й формування, з урахуванням авторських, прагматичних настанов. Використовуючи в сучасному
політичному дискурсі метафоричну модель замість прямої номінації, автор таким чином спрямовує думку
реципієнта в заданому напрямку, робить спробу нав‘язати свою систему оцінок і поглядів. Оскільки система
метафоричних моделей – це важлива частина національної мовної картини світу, національної ментальності,
важливо виявити в кожній мові продуктивні й актуальні метафоричні моделі, які ―характеризують сприйняття
етносом того чи іншого абстрактного поняття цієї сфери й політики взагалі‖ [Селіванова 2010: 393]. Таким
чином, метою роботи є виявити метафори з вихідною сферою «артефакт», схарактеризувати ієрархічну
структуру та функції метафоричної моделі ―Політика – артефакти‖ в сучасному політичному дискурсі.
Під концептуальною (когнітивною) метафорою розуміємо осмислення одного концепту за рахунок
перенесення певного комплексу знань у тематично інший текст. За функціональними критеріями метафору в
політичному дискурсі розглядають як спосіб мислення та пізнання дійсності [Баранов 1991: 61]. Метафора дає
назву абстрактним поняттям.
Метафорична модель – це реалізована або та, що складається у свідомості мовців, схема зв‘язку між
поняттєвими сферами. У бінарній метафоричній моделі розрізняємо ментальні сферу-джерело і сферу-мету.
Ментальна сфера-джерело слугує для утворення продуктивних метафоричних моделей за допомогою
фреймово-слотових операцій. Фрейм – це структура репрезентації знань, у якій відображено набуту досвідним
шляхом інформацію про деяку стереотипну ситуацію та про текст, що її описує, а також інструкцію щодо її
використання [Селіванова 2010: 771]. Зазвичай система фреймів розгортається в когнітивні динамічні сценарії,
які відображають уявлення про типове розгортання моделі. Фрейми складаються зі слотів – елементів ситуацій,
певного типу інформації, релевантної для фрагмента описуваної дійсності.
За семантикою метафор можна вивчати політичну історію держави, а за продуктивністю тих чи інших
метафоричних моделей – скласти уявлення про певну політичну ситуацію [Гутман 1997: 71].
Однією з найбільш продуктивних метафор у сучасному політичному дискурсі є артефактна.
Досліджуючи сфери-джерела концептуального поля «артефакт», спостерігаємо, що найчастіше держава, її
політичне життя виявляється в семантичних категоріях ‗будівля‘, ‗механізм‘, ‗транспорт‘.
Метафора з вихідною сферою «артефакт» концептуалізує різноманітні соціально-політичні явища й
процеси, що відбуваються в Україні, шляхом звернення до артефактів, тобто предметів і об‘єктів, створених
людиною. Щоразу, інтерпретуючи, сприймаючи таку метафору, адресат звертається до узагальненої
концепосфери «артефакт», з якою пов‘язані певні асоціації. Тобто метафорична модель «Політика – це
артефакт» характеризується прагматичною потенцією, усталеною оцінкою, закріпленою в етносвідомості.
За своєю структурою сфера-джерело «артефакт» – складний і неоднорідний концепт, у межах якого
умовно можна виокремити дві концептуальні сфери – «будівля» (архітектурні артефакти), «механізм» (технічні
артефакти).
© Андрейченко О.І., 2011 Розділ ІІ. ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ, ДИСКУРСОЛОГІЇ, ДИСКУРС-АНАЛІЗУ

107
Артефактні метафори, за нашими спостереженнями, репрезентують узагальнену метафоричну модель
«Політика – це артефакт», яка є гіперонімом для двох метафоричних моделей: «Політика – це архітектурний
об‘єкт», «Політика – це механізм», що вступають між собою у гіпонімічні відношення. Кожна із двох моделей
складається із субмоделей – елементів нижчого рівня, що конкретизують тип архітектурного та механічного
об‘єктів. Ієрархія метафоричної моделі ґрунтується на тому, що, з одного боку, вона складається з кількох
(рідше – однієї) субмоделей, з іншого – є частиною більш узагальненої моделі [Керимов 2005]. Умовно
ієрархічну структуру артефактних метафор у сучасному українському політичному дискурсі можна подати у
вигляді схеми:

І. Метафорична модель «Політика – архітектурний об‟єкт»
Для політичного дискурсу характерним є використання артефактів із сфери-джерела «Архітектурний
об‘єкт», до складу якого входять назви будівель, споруд, об‘єктів комунального господарства.
Слід зазначити, що архітектурна метафора є традиційною для політичного дискурсу. Суспільство, за
словами Н. Д. Арутюнової, – це певна ―будівля… ця метафора дозволяє виокремити в суспільстві базис
(фундамент), різноманітні структури (інфраструктури, надбудови)‖ [Арутюнова 1990: 14 – 15]. Концептуальна
метафора «Політика – будівля» належить до таких моделей, на основі яких можна демонструвати вплив
політичних подій на життя суспільства. Для політичного дискурсу Радянського Союзу використовували
метафору руйнації старого і побудову нового світу (пригадаймо будівництво нового суспільства, комунізму
тощо). У період перебудови активізується відповідна метафора: ―ми ―перебудовуємо дім на ім‘я Радянський
Союз, ми ―замішуємо цемент гласності‖ і ―вимуровуємо правову державу тощо‖ [Баранов 1991: 61].
На сучасному етапі активізується метафора розбудова України (держави), закладання фундаменту
стабільності тощо. Починаючи з 1989 року у засобах масової комунікації продуктивною є метафора
загальноєвропейський дім [Кравченко 2003: 272].
Метафорична субмодель «Політика – це будівля»
Розглянемо фреймову організацію концептуальної субмоделі «Політика – це будівля».
Фрейм 1. Конструкція будівлі
Слот 1. 1. Загальна конструкція будівлі
Будівля, дім – один із найважливіших концептів у людській свідомості. Складовими частинами будівлі є
фундамент, дах, двері, вікна та інші компоненти, що зазнають переосмислення в політичному дискурсі,
формуючи при цьому важливі номінації. Наприклад, концепт фундамент репрезентує уявлення про міцний дім,
твердиню. Дах та стіни – це кордон із зовнішнім світом і, водночас, вони можуть слугувати притулком від
непроханих гостей тощо, пор.: Якби вже сьогодні кожен хоч раз схопив за руку негідника, який шкодить
Україні, захистив свою честь чи честь рідних, знайомих від свавілля антинародних чиновників, поклав хоч одну
цеглину в велику будову нашої держави, завтра ми не пізнали б України [КС: 07: 03]; Українська національна
ідея – це мій дім, де панує добробут, здоров‘я, дитячий сміх і любов [УК: 10: 04].
Слот 1.2. Внутрішня структура приміщення
Досліджуючи сферу-джерело «будівля», спостерігаємо, що найчастіше держава, її політичне життя
виявляється в номінаціях „кухня‟, „кабінет‟, „коридор‟, „кімната‟ тощо. Особливою продуктивністю
відзначаються метафори кухня (політична кухня, кухня на Банковій), коридор (владні коридори), пор.:
Після ознайомлення з отією силою-силенною цифр стає зрозумілим, чому кухня на Банковій вулиці, назвавши
―6, 6 мільйона‖, далі немов ковтає язика і ходить по колу довкола цієї цифри, немов коза на прив‘язі [СВ: 01:
Узагальнена метафорична модель «Політика – це артефакти»
(третій рівень)

Метафорична модель
«Політика – це архітектурний об‘єкт»
(другий рівень)

Метафорична модель
«Політика – це механізм»
(другий рівень)

Метафорична субмодель
«Політика – це будівля»
(перший рівень)

Метафорична субмодель
«Політика – це техніка»
(перший рівень)

Метафорична субмодель
«Політика – це транспорт»
(перший рівень)
ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 23

108
03]; Або вони будуть без опозиції, або в ролі опозиції виступлять зовсім інші сили, виготовлені та тій самій
політичній “кухні”, що й Партія регіонів [УТ: 04: 10].
Отже, метафорична субмодель «Політика – це будівля» часто допомагає журналістам знайти потрібне
метафоричне позначення для змалювання політичного життя, оскільки концептуальна сфера ―будівля‖ як
вихідна для творення метафори є достатньо структурованою й добре відомою носіям мови.
ІІ. Метафорична модель «Політика – це механізм»
Технічні артефакти з вихідною сферою «механізм» називають об‘єкти й транспортні засоби. Вони
об‘єднані в одну групу за принципом номінації різноманітних об‘єктів, які використовує людина для
здійснення певної роботи (дії, руху тощо), пересування в просторі тощо. Умовно в концептуальній сфері
«Механізм» виділяємо дві концептуальні субсфери «Техніка» і «Транспорт».
Метафорична субмодель «Політика – це техніка»
Спостереження за метафорами, які функціонують у сучасних газетах, дає змогу стверджувати, що
технічна метафора слугує свого роду моделлю, за якою пізнається політична реальність, створюється мовна
картина політичного світу.
Метафорична субмодель «Політика – це техніка» має відповідну фреймово-слотову організацію.
Фрейм 1. Політика – це механізм
Часто політична система представляється як налагоджений механізм або, навпаки, журналісти
закликають налагодити роботу механізму (тобто, держави, її структур тощо), пор.: Колективний барин‖
приїхав. Не йдеться вже ані про якихось сторонніх гвинтиків у цьому змащеному механізмі, ані про
―контрактників‖, ані, Боже збав, найманих інтелігентів у владі ―собі на умі‖ [УМ: 12: 02]. Продуктивною є
метафора модель, тобто ‗тип, марка конструкції‘ [СУМ 1973: 4: 776], що семантично пов‘язана з метафорою
механізму, пор.: Попри всі ―сюсюкання‖ з народом і залякування країни референдумом з приводу впровадження
нової моделі побудови влади, Президент та його ―глави‖ все ж не зважаться на варіант із всенародним
голосуванням-гвалтуванням на кшталт 2000 року [УМ: 06: 03].
Новою для політичного дискурсу є ―комп‘ютерна‖ метафора, яка вносить у контексти нові й дієві
можливості інтерпретації політичних подій, відзначається емотивністю, значним прагматичним потенціалом,
пор.: Говорячи сучасною мовою, операційна система “Україна” не розуміє запитів користувачів, і тому
потребує не апгрейдів, а принципово нового програмного забезпечення [ДзТ: 08-09: 10]; Йдеться про
необхідність тотального переформатування опозиції. Минули ті часи, коли вона існувала в ім‘я
―перетягування каната‖ у парламенті [УТ: 05: 10].
Фрейм 2. Технічний процес
Політична система зазвичай образно представляється як своєрідний технічний процес. Показовими для
відтворення сучасних політичних реалій, характеристики дій політиків є вторинні номінації закручування
гайок, затискання в лещатах, застосовування важелів тощо, пор.: Замість дієвих заходів по зростанню
економіки і добробуту людей суспільству нав‘язані дебати про політреформу, вектори політичного шляху
України, головна мета яких – продовжити існування при владі олігархічно-кланового режиму і ще більше
закрутити гайки [КС: 10: 03]; Адмінресурс стис у лещатах навіть комерційну сферу суспільної комунікації
[УМ: 12: 01].
Прагматичний потенціал субмоделі «Політика – це техніка» реалізується за рахунок закріпленої за нею
оцінки: політична система – це нещадний механізм, що зневажає інтереси окремої особистості, народу.
Метафорична субмодель «Політика – це транспорт»
Політичні реалії семантично перехрещуються із номінаціями, пов‘язаними з транспортом. Концепт
держави інформаційно наповнюється висловами, основою метафоричної транспозиції яких є назви
транспортних засобів, їх частин, видів руху, пов‘язаних із транспортом, назви територій і доріг, якими
здійснюють рух [Дацишин 2003: 108].
Розглянемо фреймово-слотову організацію метафоричної субмоделі «Політика – це транспорт».
Фрейм 1. Типи транспортних засобів
Політичні процеси, події, явища метафорично інтерпретуються як назви різноманітних транспортних
засобів. Продуктивною в текстах політичних дискусій є узагальнена субмодель «Держава – це машина», пор.:
Цьому перешкоджає те, що державна машина України сьогодні жорстко зімкнена на центр [УК: 09: 04].
Метафора корабель, човен, яка особливою популяризацією відзначалась у період перебудови (корабель
перебудови) [Баранов 1990: 26], у сучасному політичному дискурсі образно вживається для позначення
політичних сил, партій, блоків тощо, пор.: Хто розгойдує політичний човен в Україні? [КС: 08: 05]; Напевно,
лише від істотних різниць команда плавбанки засигналила SOS: рятуйте, йдемо переможно на дно. Можна
собі уявити які насправді відсотки тихенько шепчуть у вуха, коли самого Даниловича гукнули на капітанську
рубку [УМ: 03: 02]. На негативне сприйняття, зневажливе ставлення до політичної ситуації читача скеровує
вжита в контексті образна лексема плавбанка (пор. корабель). Така заміна надає висловлюванню іронічної
тональності.
Часто журналісти дають оцінку політикові, політичній силі крізь призму транспортної метафори, зокрема
через назву транспортного засобу. Так, у свідомості мовців номен ―Титанік‖ викликає певні стереотипи, за
якими проводиться паралель між політиком, політичною партією та конкретною подією – загибеллю лайнера Розділ ІІ. ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ, ДИСКУРСОЛОГІЇ, ДИСКУРС-АНАЛІЗУ

109
―Титанік‖ у 1912 р., пор.: Зважте. Як упали котирування Володимира Литвина, варто йому було посадити
“Титанік” блоку “За єдину Україну!” на міль [УМ: 06: 02]. ―Титаніком‖ можуть стати не тільки окремі
політичні постаті, політичні угруповання, але й уся держава, пор.: Сергій Головатий щиро зізнався, що подумує
покинути межі держави, мовляв, у цій країні все одно нічого путнього не буде. Гарні опозиціонери… Готові
першими покинути корабель, що йде на дно… Адже коли ми цей корабель будували, то не бажали йому долі
Титаніка [ВК: 01: 01].
Метафора президентський човен подає образну характеристику президентської команди – у човні всі
―свої‖, тому ―відхід‖ від нього може мати негативні наслідки для політичного опонента: його можуть потопити
як ворога, ―чужого‖, однак можуть залишитися й на плаву, пор.: Він перший з українських олігархів, хто не
побоявся відпливти від президентського човна і при цьому залишитися на плаву [УС: 08: 01].
Для політичного дискурсу показовою є метафора поїзд, потяг, прагматика якої надає динаміки
політичним подіям і явищам, показує міру наближеності до декларованої мети, оскільки в основі такої
метафори лежать семи руху, змін [Дацишин 2004: 306]. пор.: Передвиборчий потяг набирає хід. Кінцева
зупинка – спадкоємність влади? [ДУ: 08: 04]; Але часи змінилися, і поїзд пішов. Грубий тиск навіть на
аполітичних закарпатців дає зворотній ефект [УМ: 04: 03]; Таким “бронепоїздом” розпуску може стати,
приміром, Петро Порошенко або той же Борис Тарасюк [ДзТ: 01: 07].
Для суб‘єктів політики показовим є кар‘єрний ріст, що образно представляється як метафора літак, пор.:
МЗСівська молодь боролася за право цілодобово гарувати, як віл, аби з ним. Журналісти обожнювали Бориса
Івановича. Його доля склалася так, що майже всі зірки на фюзеляжі Тарасюка були намальовані до того, як
він став міністром [ДзТ: 10: 00].
Особливістю українського менталітету є метафоричне осмислення політичної реальності через такий вид
транспорту як віз. У свідомості читачів лексема віз асоціюється з відомим висловом а віз і нині там (а хура й досі
там), тобто справа, яка не йде, не просувається, пор.: Коли у воза впрягають кількох коней, то не всі однаково
тягнуть… Віз ―За єдину Україну!‖ тягнуть, образно кажучи, п‘ять коней, п‘ять партій [ВК: 03: 02]; Уряд
Ющенка зрушив з мертвої точки віз, який роками пробуксовував [ДзТ: 04: 01].
Фрейм 2. Частини транспортних засобів
Зазвичай політичні події метафорично інтерпретуються журналістами як частини транспортних засобів
кермо, двигун, гальмо. Так, лексема кермо в політичному контексті набуває значення ‗влада‘, пор.: Сам
Президент заявив, що майбутній прем‘єр має бути ―конячкою, яка тягне плуг, а ззаду має бути кермо. ―Я
постараюся тримати ручки цього плуга‖, – додав Л. Кучма. Не впевнена, чи далеко ми заїдемо на такій
конячці, коли кермо ззаду [ВК: 05: 01]; Загострюється підкилимна боротьба за місце біля урядового керма [Д:
05: 01].
Більшість із названих метафор мають негативний характер, прагматичний потенціал яких спрямований на
зображення негативних сторін політичної системи, пор.: Найбільшим гальмом, яке стримувало динамічні
процеси розвитку галузі, було небажання влади відмовитись від адміністрування господарської діяльності
[УК: 06: 04].
Фрейм 3. Люди, пов‟язані з транспортом
Метафоричне перенесення назв агентивів на політика часто передає іронічне ставлення автора до
висловлюваного, наприклад, наш машиніст, “наш рулєвой”, пор.: Нині наш “машиніст” агітує за перехід
державного “потяга” на парламентсько-президентські рейки [УМ: 05: 03]. З певною долею сарказму адресант
використовує росіянізм-радянізм наш рулєвой, пор.: Аж серце защеміло від ностальгії за світлим радянським
минулим. Адже вищенаведені цитати – це витримки з ―численних телеграм‖ на адресу “нашого рулєвого” (у
нинішніх умовах – Президента) [УМ: 03: 03].
Спостереження за метафорами, які функціонують у сучасних газетах, виявляє взаємозв‘язок між
політичною подією, її сприйняттям у національній свідомості та відповідною системою образних висловів.
Метафоричні моделі використовуються як засіб маніпулювання свідомістю читачів.
Таким чином, сучасна політична метафора зі сферою-джерелом «артефакт» складається з трьох
метафоричних субмоделей («Політика – будівля», «Політика – техніка», «Політика – транспорт»), об‘єднаних у
дві метафоричні моделі: «Політика – архітектурний об‘єкт», «Політика – механізм». Кожна з трьох субмоделей
має специфічну фреймово-слотову організацію, прийнятну для аналізу саме політичного дискурсу України.
Через семантичну структуру метафор із вихідною сферою «артефакт» автори газетних матеріалів досягають
іронічного звучання тексту, в якому висловлюють зневажливе ставлення до політичної події чи особи. У
перспективі подальших пошуків виявлення особливостей метафорики українського політичного дискурсу
порівняно з іншими дискурсами.
Література
Арутюнова 1990: Арутюнова, Н.Д. Метафора и дискурс [Текст] / Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры :
сборник / общ. ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской. – М. : Прогресс, 1990.– 512 с.
Баранов 1990: Баранов, А.Н. Что нас убеждает? (Речевое воздействие и общественное сознание) [Текст] /
А. Н. Баранов. – М. : Знание, 1990. – 64 с.
Баранов, Караулов 1991: Баранов, А., Караулов, Ю. Метафоры общественного диалога: война или
согласие? [Текст] / Анатолий Баранов, Юрий Караулов // Знание – сила. – 1991. – № 10. – С. 60-63. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 23

110
Гумбольдт 1985: Гумбольдт, фон В. Язык и философия культуры [Текст] / В. фон Гумбольдт. – М., 1985.
– 450 с.
Гутман, Литвин, Черемисина 1997: Гутман, Е.А. Литвин, Ф.А., Черемисина, М.И. Сопоставительный
анализ зооморфных характеристик [Текст] / Е. А. Гутман, Ф. А. Литвин, М. И. Черемисина // Национально-
культурная специфика речевого поведения. – М., 1997. – С. 147-165.
Дацишин 2003: Дацишин, Христина. Транспортна метафора в українському політичному дискурсі:
конотативний аспект [Текст] / Христина Дацишин // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. –
2003. – Вип. 23. – С. 108-116.
Дацишин 2004: Дацишин, Христина. Метафорична інтерпретація політичних реалій і проблема впливу на
формування громадської думки [Текст] / Христина Дацишин // Пам‘ять століть, відтворена у слові. – К. :
Планета, 2004. – С. 302-307.
Керимов 2005: Керимов, Р. Д. Артефактная концептуальная метафора в немецком политическом
дискурсе [Текст]: Автореф. дисс. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Р. Д. Керимов. – Барнаул, 2005. – 18 с.
Кравченко 2003: Кравченко, В. Базові метафоричні моделі з концептом Європа у політичному дискурсі
[Текст] / В. Кравченко // Семантика мови і тексту. Збірник статей VIII Міжнародної конференції. – Івано-
Франківськ : Плай, 2003. – С. 27-273.
Овсянико-Куликовский 1989: Овсянико-Куликовский, Д.Н. Литературно-критические работы в 2-ух т.
[Текст] / Д. Н. Овсянико-Куликовский. – М. : Худож. лит., 1989. – Т. 1. – 541, [1] с.
Постовалова 1988: Постовалова, В.И. Картина мира в жизнедеятельности человека [Текст] /
В. И. Постовалова // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. – М., 1988. – С. 8-69.
Селіванова 2010: Селіванова, О.О. Лінгвістична енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава:
Довкілля-К, 2010. – 844 с.
СУМ 1973 : Словник української мови : в 11-ти томах [Текст]. – К. : Наук. думка, 1973. – Т. 4. – 839 с.

Умовні скорочення
ВК – газета ―Вечірній Київ‖
Д – газета ―День‖
ДУ – газета ―Демократична Україна‖
ДзТ – газета ―Дзеркало тижня‖
КС – газета ―Кримська світлиця‖
СВ – газета ―Сільські вісті‖
СУМ – Словник української мови в 11-ти т.
УК – газета ―Урядовий кур‘єр‖
УМ – газета ―Україна молода‖
УТ – тижневик ―Український тиждень‖

Статья посвящена концептуальному анализу современной политической метафоры, определена
иерархическая структура обобщенной метафорической модели «Политика – артефакты», рассмотрена
фреймово-слотовая организация метафорических субмоделей «Политика – здание», «Политика – техника»,
«Политика – транспорт».
Ключевые слова: политический дискурс, фрейм, слот, политическая метафора, обобщенная
метафорическая модель, метафорическая модель, метафорическая субмодель.

The article deals with the conceptual analysis of contemporary political metaphors, the hierarchical structure of
a generalized metaphorical model «Policy – artifacts» is described, the frame-slot organization of metaphorical
submodels «Policy – building», «Policy – technology», «Policy – transport» is investigated.
Keywords: political discourse, frame, slot, political metaphor, generalized metaphorical model, metaphorical
model, metaphorical submodel.
Надійшла до редакції 8 вересня 2010 року

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.