Євгенія Карпіловська — ГРАМАТИКА МОВИ І КОРПУС

Предмет розгляду в статті становлять проблеми формування фактичного підґрунтя для укладання
нової академічної граматики української мови, зокрема принципи створення корпусу мікроконтекстів
(=діагностичних контекстів) нової лексики. Призначення такого корпусу – уможливити моделювання
функціонального потенціалу мовних інновацій різних типів. Підкреслено взаємоналаштування словника як
класифікаторної моделі граматики мови й корпусу як його функціонально-стилістичної й комунікативно-
прагматичної моделі. Взаємодію цих двох типів моделей граматики продемонстровано на прикладі нових явищ
у сучасному українському словотворенні.
Ключові слова: мовна динаміка, граматика, корпус, словотворення, інновація, конкурування номінацій.

На двадцятому році своєї незалежності Україна все ще чекає на нову академічну граматику та
національний корпус української мови. Щодо останнього, то попри всі запевнення відповідального за його
створення Українського мовно-інформаційного фонду, не лише широкий загал користувачів, а й науковці
доступу до нього не мають, а отже, й не можуть судити про його придатність для виконання мовознавчих
досліджень. Прикро, що в такій патовій ситуації сьогодні перебуває слов‘янська мова, одна з найпотужніших за
кількістю носіїв. Відсутність корпусної підтримки української мови тривожить не тільки українських
мовознавців, оскільки вона не лише гальмує розвиток українського мовознавства, а й унеможливлює вивчення
української мови в зіставленні з іншими сучасними слов‘янськими та неслов‘янськими мовами. Своє
занепокоєння цією ситуацією нещодавно відверто висловили наші російські колеги – розробники
Національного корпусу російської мови в огляді стану досліджень із слов‘янської корпусної лінгвістики: «Для
української мови на сьогодні ще не створено загальнодоступного електронного корпусу текстів» [Резникова
2009: 442]. Причини такої, здавалось би, парадоксальної для державної мови країни ситуації добре відомі
мовознавцям і всій зацікавленій громаді. Тут не місце для їх обговорення, та й взагалі давно вже час від розмов
перейти до справи. Зокрема, кроки, необхідні для реальної праці над новою академічною граматикою і
корпусом, необхідним для виконання фундаментальних мовознавчих досліджень, уже зробив Інститут
© Карпіловська Є.А., 2011 Розділ V. ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА: НАПРЯМИ Й АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

261
української мови НАН України, відкривши з цього року відповідну планову тему у своєму відділі граматики.
Будемо щиро сподіватися на те, що ці фундаментальні завдання загальнонаціональної ваги здобудуть ширшу й
відчутнішу підтримку не лише керівництва НАН України, а й уряду, і для цього колективу будуть створені
нормальні умови праці. У цій статті подаю на суд небайдужих до цих проблем читачів свої міркування щодо
створення фактографічного підґрунтя нової академічної граматики та методико-процедурного спорядження для
роботи з ним.


Loading...