Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Людмила Лонська — ДИСТРИБУТИВНО-СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЄСЛОВА СТОЯТИ В ІДІОСТИЛІ І. С. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО

Статтю присвячено дистрибутивно-статистичному аналізові дієслова стояти в повістях
І. С. Нечуя-Левицького; з’ясовано синтагматичні властивості названого дієслова; проведено статистичне
опрацювання кількісних даних, зокрема проаналізовано абсолютні частоти сполучуваності полісемічного
дієслова стояти з відповідними семантичними класами суб’єктних синтаксем.
Ключові слова: дистрибуція, квантитативний аналіз, синтагматичні властивості, статистичний
аналіз, абсолютна частота, коефіцієнт полісемантичності.

На сучасному етапі розвитку лінгвістики існують проблеми, пов‘язані з якісною категорізацією мовних
явищ. Проте наявні й такі питання, вирішення яких не можливе без серйозного квантитативного аналізу
мовного матеріалу. Для успішного вивчення мовних явищ необхідно поєднувати ці два підходи – статистичне
опрацювання кількісних даних та їхню якісну інтерпретацію, оскільки використання квантитативного підходу
при дослідженні лінгвістичних одиниць забезпечить достовірні результати.
Об‘єктом дослідження стали синтагматичні властивості дієслова стояти та їхній статистичний аналіз,
що уможливить такий лінгвістичний підхід, при якому кількісні характеристики вибірок двох повістей
І. С. Нечуя-Левицького «Дві московки» та «Хмари», які є джерелом вивчення, дадуть підстави для виявлення
їхніх якісних ознак.
Застосування квантитативного підходу до аналізу дистрибутивних особливостей полісемічного дієслова
стояти, зокрема статистичне опрацювання абсолютної частоти сполучувальної спроможності названої
лексеми, сприятиме розкриттю закономірностей його функціонування в досліджуваних текстах. Тому мета
статті й полягає у виявленні синтагматичного оточення дієслова стояти та визначення абсолютних частот його
сполучуваності з відповідними семантичними класами лівобічних суб‘єктних синтаксем. Виявлення
співвіднесеності синтагматичних і парадигматичних властивостей семантичних груп, як і будь-яких інших
лексичних одиниць, на думку І. М. Баскевич, «створює можливість проводити аналіз у напрямі від
безпосередньо досліджуваних фактів тексту до опису впорядкованої системи» [Баскевич 1988 : 4].
Лексичне значення багатозначного слова через статистичні методи, дистрибутивний аналіз досліджували
такі мовознавці: Б. А. Плотников, Р. М. Фрумкіна, Ю. А. Тулдава, О. О. Полікарпов [Плотников 1979;
Фрумкина 1964; Тулдава 1979; Поликарпов 1987]. Серед українських вчених, які працюють в галузі
квантитативної лінгвістики, чільне місце займають дослідження В. В. Левицького, С. В. Кійка та Ю. Є. Кійко,
М. Муравицької, В. І. Перебийніс [Левицький 2006; Левицький 1989; Левицький 2003; Кійко, Кійко 1991].
Відома в Україні школа з квантитативної лінгвістики діє при Донецькому національному університеті, зокрема
© Лонська Л.І., 2011 Розділ V. ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА: НАПРЯМИ Й АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

275
проблеми кількісного аналізу лінгвістичних одиниць досліджують на кафедрі української мови під
керівництвом А. П. Загнітка. Більшість із названих учених здійснюють системно-квантитативні аспекти
полісемії на матеріалі іноземних мов (російської, білоруської, німецької чи інших мов). Дослідження
І. М. Баскевич присвячені дистрибутивно-статистичному аналізові семантичних підкласів прикметників у
німецькій мові [Баскевич 1988]. В. В. Левицький і Т. А. Романова вивчає лексичну сполучуваність слів у
текстах різних функціональних стилів на матеріалі англійської мови [Левицький, Романова 1987]. На матеріалі
української мови дистрибутивно-статистичні дослідження полісемічних лексем майже не досліджені з точки
зору їхньої семантичної розгалуженості й синтагматичних особливостей. Тому актуальність проблеми є
безсумнівною.
Для виявлення синтагматики мовних одиниць у лінгвістиці використовують термін «дистрибуція», який
в одних випадках ототожнюється зі сполучуваністю, в інших – він є ширшим за сполучуваність і валентність.
Як зазначає М. І. Степаненко, дистрибуція, крім валентності, «включає функцію слова як члена речення,
позицію у структурі речення, місце в контексті, інакше кажучи – усі елементи його актуалізації в мовленнєвому
оточенні щодо цього оточення» [Степаненко 1997: 13–14]. На думку вченого, дистрибуція займає проміжне
місце між сполучуваністю й валентністю, «вона формується на базі зафіксованих реальних і оказіональних
сполучуваностей, отже, стосовно до сполучуваності є більш широким поняттям… Дистрибуція прирівнюється
до того валентного ряду мовної одиниці, який знайшов реалізацію через сполучуваність в усних і писемних
комунікативних актах, тобто став реальною валентністю, і не співвідноситься з потенціальною валентністю»
[Степаненко 1997: 11].
Усі вчені сходяться на одній думці, що дистрибуція – це факт мовлення. У нашому розумінні,
дистрибуція – це сума всіх оточень, у яких трапляється відповідний лексичний елемент.
Дистрибутивно-статистичний аналіз дієслова стояти дає підстави виділити його семантичний
потенціал. З 19-ти значень і лексико-семантичних варіантів, зафіксованих у Словникові української мови (далі
– СУМ), у досліджуваному матеріалі письменник вживає 7 із них (див. табл. 1).
Таблиця 1
Підрахунки абсолютних частот дієслова стояти

п/п
Значення дієслова стояти
(див. СУМ, т. ІV)
Повість«Дві московки» Повість «Хмари»
Кількість
слово-
вживань
Абсолю
тна
частота
% Кількість
слово-
вживань
Абсолютна
частота
%
1. 1.«бути на ногах у
вертикальному положенні,
не рухаючись з місця //
Міститися на якій-небудь
горизонтальній поверхні //
Розміщатися де-небудь
певним чином
19458 29 82,8% 115184 58 57,8%
2. 2. «не рухатися,
залишатися на тому
самому місці»
19458 2 5, 7% 115184 18 17, 7%
3. 5. «бути укріпленим,
установленим на чому –
небудь, утримуватися на
якійсь основі, опорі»
19458 1 2, 85% 115184 4 3, 9%
4. 11. «існувати, не зникати,
зберігатися (наставати)
19458 1 2, 85% 115184 6 5, 6%
5. 12. «бути в дійсності,
існувати»
19458 — 115184 1 0,9%
6. 14. «бути, перебувати в
якому-небудь стані»
19458 — 115184 8 7, 7%
7. 15. «міститися на якому-
небудь рівні, займати якесь
місце, положення (про
небесні світила)
19458 1 2, 85% 115184 2 1,8%
8. у складі ФО 19458 1 2,85 % 115184 5 4, 9%
Усього 35 102

За допомогою статистичної обробки матеріалу двох підвибірок були визначені абсолютні частоти
дієслова стояти. Середня частота підвибірки № 1 = 5, 83 (35:6); середня частота підвибірки № 2 = 12,7 (102: 8).
Найвищу часотність має дієслово стояти1 (82, 8% – у 1 підвибірці й 57, 8 % – у 2 підвибірці). Названа
лексема має статистично значущі синтагматичні зв‘язки з лівобічними суб‘єктними синтаксемами, функцію
яких виконують іменники таких семантичних класів: 1) назви осіб з узагальненою семантикою (людина, ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 23

276
чоловік, жінка, дівчина, хлопець, парубок), за родинними, близькими стосунками (дід, дочка, невістка, син), за
родом діяльності чи занять (жнець, косар, студент), антропоніми, адже майже всі персонажі письменника
поіменовані (Настя, Марина, Ганна, Дашкович, Воздвиженський), напр.: А дівчина стояла коло порога (1, с. 1);
У правому притворі стояли чоловіки та парубки, у лівому – діди, серед церкви – малі хлопці, а в бабинці –
молодиці та дівчата (1, с. 2); Женці стояли рядками суспіль до самого лісу (2, с. 5); Радюк стояв позад усіх (2,
с. 7); 2) назви будівель та їхніх частин (церква, лавра, монастир, дзвіниця, академія, корчма, хата, шинок,
повітка), напр.: Саме проти їх стояла лавра (2, с. 1); Серед самого монастиря стояла велика гарна
Богоявленська церква (2, с. 1); На подвір’ї стояла нова повітка, нова невеличка комора (1, с. 1); 3) назви
предметів побуту (посуд, кухонне начиння, меблі – вазон, мисник, горшки, каструлі, крісла, столи, стільці),
напр.: Де колись на вікнах стояли вазони з квітками, там тепер стояли горшки, кострулі, лежали сковороди
(2, с. 2); …мисник з образами стояв під парканом коло черешень (2, с. 1). Найвищий показник абсолютної
частоти мають іменники на позначення назв осіб (59 %), назви будівель, споруд – 12, 4%, предмети побуту – 9,
5%.
У разі сполучуваності дієслова стояти з іменниками-назвами споруд, крім семи «вертикальне
положення», актуалізується сема існування. Пор.: Дім стояв осторонь (2, с. 14) → Дім був осторонь; На
великому вигоні стояла корчма (2, с. 4) → На великому вигоні була (розміщувалася) корчма. Подібні приклади
засвідчують доречність внесення певних коректив у словникові статті. Вертикальній позиції може
протиставлятися горизонтальна, якщо дієслово стояти сполучається з іменниками на позначення меблів чи
предметів посуду, хатніх речей, напр.: У розкішних покоях митрополита стояли великі крісла, криті
малиновим оксамитом (2, с. 1); Серед столової, неначе десь на пригорку, стояв довгий стіл з самоваром (2,
с. 14). На позначення горизонтальної позиції названих суб‘єктів можуть вживатися дієслова лежати, валятися,
у яких актуалізуватимуться семи недбалості, незвичного, недоречного розташування, адже саме вертикальна
позиція є для окремих предметів звичною, напр.: На вікнах стоять в кухликах квіти (1, с. 1), обов‘язковість
вертикальної позиції зумовлене вибором поширювача (об‘єктно-обставинного – кухлик), бо кухлик – це місце
локалізації суб‘єкта квіти лише у вертикальному положенні.
Стояти 2 має абсолютну частоту 18 одиниць (17, 7% ) – у 1 підвибірці й 2 (5, 7%) – у 2 підвибірці й має
здатність сполучатися з іменниками на позначення: 1) засобу пересування, переміщення, напр.: На Дніпрі
стояли й плавали барки, плоти (2, с. 5); 2) тих предметів, які мають здатність залишатися на тому самому
місці, не рухаються (гори), напр.: Стоять київські гори непорушно (1, с. 1). В останньому випадку неможливе
протиставлення вертикальна / горизонтальна позиція: суб‘єкт гори не може бути розташованим горизонтально.
На нашу думку, тлумачення словникових дефініцій дієслова стояти потребує коректив, адже в подібних
випадках актуалізується сема буття, існування, а не позиції розташування на певній поверхні.
Абсолютна частота стояти 6, що займає 3-ю позицію, становить 8 одиниць (7, 7%) – у 2-ій підвибірці й
зовсім не зафіксоване в першій підвибірці. Сполучається назване дієслово з назвами осіб, напр.: Вона стояла
серед зали, висока, рівна й люта (1, с. 2). Дієслово може мати сполучувальні властивості й із назвами неживих
предметів тоді, коли відбувається метафоризація, напр.: Марина глянула на вишні, що стояли без листу (1,
с. 1).
На нашу думку, не зовсім переконливим є тлумачення в СУМі стояти 11 і стояти 12: в обох випадках
це значення існування, різняться ці варіанти лише тим, що стояти 11 має одну з фаз буття – його початок –
настання, у такому разі воно сполучається з іменниками на позначення часових понять, напр.: Раз над Києвом
стояла чудова весняна ніч (2, с. 1); Спека стояла надворі, як звичайно буває в Спасівку (2, с. 8), а стояти 12
означає власне буття як основну фазу його протікання: все, що існує постійно, довго, наявне в дійсності. У
І. С. Нечуя-Левицького з таким значенням дієслово сполучається з іменниками-назвами рослин, напр.: Тополі й
липи стояли тихо і мліли в благодійному теплі, не ворушачи ані листочком (2, с. 2); В кутку стоять фікуси,
листаті та високі, аж під стелю (2, с. 13). Як нам видається, значення існування, буття, зафіксоване в СУМі,
необхідно було б об‘єднати.
Дієслово стояти 5 реалізує свою семантику унаслідок дистрибутивного оточення з суб‘єктами, що
потребують якоїсь опори, укріплення. Напр.: Де колись був перелаз через старий тин, тепер там стояли нові
тесані ворота ( 1, с. 1); Тільки велика картина Ноя з синами стояла на перині (2, с. 4), адже локалізатор, роль
якого виконує іменник перина, є незвичним місцем для стояння, швидше – перина – це місце горизонтального
розміщення предметів. Тому без якоїсь опори картина стояти не може.
Cуб‘єкти на позначення назв небесних світил сполучаються з дієсловом стояти15, що реалізує значення
розміщення на якому-небудь рівні, місці, положенні. Абсолютна частота названого значення є незначною (2 – 1,
95 % в 1-ій підвибірці й 1 – 2, 8% в 2-ій). Напр.: Сонце стояло на заході (2, с. 4); Місяць повний, але не ясний
стояв високо (1, с. 1).
Компонент стояти функціонує у складі фразеологічної одиниці. Статистичний аналіз засвідчив 5
одиниць (4, 9 % – у 2-му джерелі), 1 одиницю (2, 8% – у 2-му). Напр.: Професор стояв ні в сих ні в тих (2,
с. 10); Син придивлявся до батька, котрий вже стояв однією ногою в могилі (2, с. 4). Розділ V. ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА: НАПРЯМИ Й АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

277
Таблиця 2
Дистрибутивні характеристики дієслова стояти

Дієслово зі
значенням
Абсолютна частота суб‘єктів-іменників на позначення
Назви
осіб
Бу
дівлі
Пред
мети
побуту
Засоби
пересу
вання
Назви
рос
лин
Резуль-
тат
дії
Не
бесні
сві-
тила
Ча-
сові
по-
няття
Аб-
страк-
тні
назви
Гі-
дро-
німи
Нау
ка

1.Вертикального
положення;
розміщення на
якій-небудь
горизонтальній
поверхні
80 –
58%
17–
12,
4%
13–
9, 5%

2. Бути на тому
самому місці, не
рухатися
3 –
2, 15%
1–
0,7
%

5.Бути
укріпленим на
чому-небудь,
утримуватись на
якійсь основі
2 –
1, 45%

11.Існувати, не
зникати,
зберігатися
2–
1,45%

12.Бути в
дійсності,
існувати
4 –
2, 9%
3–
2,2 %
3-
2,2
%

14.Перебувати в
якому-небудь
стані

15.Міститися на
якому-небудь
рівні
3 –
2,2 %

У складі ФО 3 –
2,2 %

У процесі аналізу було визначено коефіцієнт полісемантичності дієслова стояти в текстах І. С. Нечуя-
Левицького. У повісті «Дві московки» він становить 0, 31 (6:19); у «Хмарах» – 0, 42 (7:19). Оскільки коефіцєнт
полісемантичності в обох підвибірках майже однаковий, це дає підстави для висновку: досліджувані значення
майже однаковою мірою реалізуються в обох повістях, хоч є й відмінності у вживанні окремих значень у
порівнюваних джерелах. Проведений квантитативний аналіз засвідчив, що коефіцієнт полісемантичності не є
високим, він менший за 0, 5, це дає підстави стверджувати, що семний обсяг дієслова стояти в досліджуваних
джерелах має низьку вживаність із значеннями, зафіксованими в Словнику.
Дослідження важливе в аспекті семантичної різноплановості зазначеного дієслова, що дає підстави
виявити його смислову диференціацію, яка знаходить своє вираження в дистрибутивно-статистичних
параметрах. Визначення й уточнення значень дієслів через їхні дистрибутивні зв‘язки сприятиме уточненню
їхніх меж, а через вивчення статистичних даних можна отримати певну інформацію про самі тексти. Тому
вивчення сполучувальних властивостей дієслів з підкласами іменників через кількісне опрацювання потребує
глибокого подальшого дослідження, що, можливо, сприятиме внесенню певних коректив у лексикографічні
джерела.

Література
Баскевич 1988 : Баскевич, І. М. Дистрибутивно-статистичний аналіз семантичних підкласів прикметників
у німецькій мові [Текст] / І. М. Баскевич // Мовознавство. – 1988. – № 6. – С. 64– 67.
Бистрова 1978 : Бистрова, Л. В. Вивчення синтагматичних зв‘язків за допомогою статистичних методів
[Текст] / Л. В. Бистрова // Мовознавство. – 1978. – № 4. – С. 44–48.
Кійко, Левицький 2005 : Кійко, С. Статистичні дослідження полісемії дієслів сучасної німецької мови
[Текст] / С. Кійко, В. Левицький // Проблеми квантитативної лінгвістики. – Чернівці : Рута, 2005. – С. 210–245.
Левицкий 1989 : Левицкий, В. В. Статистическое изучение лексической семантики : Уч. пособие [Текст] /
В. В. Левицкий. – К. : УМК ВО, 1989. – 155 с.
Левицький 2003 : Левицький, В. В. Лексична полісемія та квантитативні методи її дослідження [Текст] /
В. В. Левицький // Мовознавство. – 2003. – № 4. – С. 17–25. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 23

278
Левицький 1987 : Левицький, В. В. Лексична сполучуваність у різних функціональних стилях [Текст] /
В. В. Левицький, Т. О. Романова // Мовознавство. – 1987. – № 4. – С. 33–36.
Муравицька 1973 : Муравицька, М. Статистичні дослідження лексики та закономірностей її
функціонування // Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія [Текст] / За заг. ред.
І. К. Білодіда. – К. : Наукова думка, 1973. – С. 280–291.
Плотников 1979 : Плотников, Б. А. Дистрибутивно-статистический анализ лексических значений [Текст]
/ Б. А. Плотников. – Минск : Вышэйшая школа, 1979. – 134 с.
Поликарпов 1987: Поликарпов, А. А. Полисемия: системно-квантитативные аспекты [Текст] /
А. А. Поликарпов // Ученые записки Тартуского ун-та : Изд-во Тартуского ун-та, 1987. – Вып.774. – С. 135–153.
Степаненко 1997 : Степаненко, М. І. Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у
структурі словосполучення та речення [Текст] / М. І. Степаненко. – К. : Національна Академія наук України,
Український мовно-інформаційний фонд. Наукове видання. – 1997. – 216 с. – ISBN 966-02-0297-0.
Тулдава 1979 : Тулдава, Ю. А. О некоторых квантитативно-системных характеристиках полисемии
[Текст] / Ю. А. Тулдава // Ученые записки Тартуского ун-та : Изд-во Тартуского ун-та, 1979. – Вып.502. –
С. 107–141.

Статья посвящена дистрибутивно-статистическому анализу глагола стоять в повестях И. С. Нечуя-
Левицкого; изучены синтагматические особенности полисемного глагола; произведена статистическая
обработка количественных данных, в частности проанализированы абсолютные частоты синтагматики
глагола стоять из соответствующими семантическими классами субъектных синтаксем.
Ключевые слова: дистрибуция, квантитативный анализ, синтагматические особенности,
статистический анализ, абсолютная частота, коэфициент полисемантичности.

The article deals with the distributive and statistical analysis of the verb to stand in the tales of I. Nechuy-
Levitsky. The syntagmatic properties of the polysemantic verb are researched. The statistical processing of quantitative
fact is carried out, including analysis of the absolute frequencies’ syntagmatics of the polysemantic verb to stand with
the relevant semantic classes of subjective syntaxems.
Keywords: distribution, quantitative analysis, syntagmatic properties, statistical analysis, absolute frequency,
coefficient of polisemantyvity.
Надійшла до редакції 17 вересня 2010 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.