Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Іванна Мислива-Бунько — “ЄВРОСЛОВА” В СУЧАСНІЙ УКРАЇНОМОВНІЙ ГАЗЕТНО-ЖУРНАЛЬНІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ

У статті проаналізовано складні слова з препозитивним компонентом євро-. Виокремлено семантичні
групи абревіатур з євро-: суспільно-політична, економічна, спортивна, побутова лексика, поняття
культурного життя. Простежено стилістичне навантаження слів із євро- в мові сучасних газет і журналів
(книжність, емоційність, оцінність, характеристика, іронічність, дотепність), а також закцентовано увагу
на обґрунтованому вживанні цих лексем у сучасному медійному дискурсі.
Ключові слова: складне слово, абревіатура, мова газети, емоційність, оцінність, експресивність.

Здобуття Україною незалежності, утвердження демократичного ладу та свободи слова у державі, стрімке
пожвавлення та розширення міжнародних зв‟язків країни із Західним світом неабияк відобразилося в мові.
Українська мовна система відреагувала активним запозиченням, проте не лише на лексичному рівні
(найдинамічнішому й найвідкритішому), а й на словотвірному. Зокрема почалося залучення іншомовних слів та
основ для деривації складних лексем. Нині в ЗМІ, як і українській мові загалом, простежується тенденція до
інтенсивного використання складника євро- для творення абревіатур.
На цю проблему оглядово звертали увагу дослідники загальноукраїнської та мас-медійної мов –
Н. Клименко, Є Карпіловська, І. Кочан, О. Стишов, О. Мітчук, М. Навальна, Г. Шаповалова, С. Климович,
О. Гриценко, Ю. Педенко, Я. Прихода. Незважаючи на чисельні розвідки, присвячені цьому питанню, подібні
деривати залишаються ще не достатньо простудійованими. З огляду на викладене вище наше дослідження
набуває особливого значення та актуальності.
Мета статті – виокремити лексико-семантичні групи похідних із компонентом євро- та виявити основні
стилістичні функції цих слів у мові газетно-журнальної публіцистики ХХІ ст.
Актуалізація складних лексем із євро- в українській мові пов‟язана передусім із екстралінгвальними
чинниками: “геополітичними змінами на карті Європи, європейським вибором України, новим діалогом між
Україною та Європою” [Прихода 2005: 1]. Слово-основа євро ввійшло в обіг українців передусім зі значенням
“єдина грошова одиниця країн Європи, які входять до Європейського Союзу” [Новий словник 2008: 245].
Пізніше скорочена відприкметникова основа євро- (← європейський), “що вносить значення: стос. до держав
Західної Європи” [Великий тлумачний словник 2009: 360], почала інтенсивно використовуватися в деривації. І
як зазначає Н. Клименко, завдяки політичним і соціально-економічним процесам, що відбувалися в Європі
наприкінці ХХ сторіччя, ця основа стала інтернаціональною [Клименко 2004: 23-24].
Преса як оперативний фіксатор нових світових та державних подій, суспільних змін тощо активно
творить, нагромаджує та використовує частковоскорочені слова з євро-. Дехто з науковців процес
інтенсифікації цього складника у словотворенні окреслює як “пристрасть до євроназивання” [Гриценко]. На
нашу ж думку, завдяки високій частотності досліджуваних дериватів у сучасній газетній публіцистиці, як і
українській мові загалом, та європеїзації суспільства, держави євро- виступає ключовим словом-основою в
мовній картині України, оскільки “позначає поняття важливих для суспільства сфер життя і характеризує
лексику певних історичних етапів, періодів” [Тараненко 2000: 237].
Зафіксовані слова з євро- у сучасному медіа-дискурсі поділяємо на кілька лексико-семантичних груп.
Найчисельнішу – формує суспільно-політична лексика: Євросоюз, Європарламент, Єврокомісія,
Євроконституція, євродепутат, єврокандидат, європолітика, єврокомісар, євробюлетень, євроделегат,
європрикордонник, євровіза, єврозакон, євростандарт, євроглибинка, єврошпарина, євроґвалт,
євроустремління, євроімперія, євроатлантична заява, Єврозона, ―єврокухня‖, євроінтеграція, єврокраїни,
євротертя, євро-євразійський світ, єврочиновник, Єврогрупа, євробюрократ, Євросуд, євродекларація,
євроінституція, Єврорегіон, Євробарометр, Євроатом, євростратегії, європідхід, євроспільнота, євросусіди,
євродіалог, єврозразок, європростір, євроринок, євроафера, європротокол, євромрія, європерспектива,
євроскептики, Євроунія, єврогромадянство, європапери, єврохартія, євросвіт. Наприклад: ―У Брюсселі майже
всю Європу поділили на умовні території, так звані єврорегіони‖ (“Експрес”, 19. 03. 2008 р.); ―Нещодавно
служба дослідження громадської думки Європейської комісії ―Євробарометр” опублікувала результати
проведеного в 27 країнах-членах Європейського Союзу опитування, спрямованого на з‘ясування ставлення
громадян до науки і технологій‖ (“Дзеркало тижня”, 25. 12. 2010 р.); ―Не стукання у двері ЄС, а становлення
Європи в Україні забезпечить реалізацію євростратегій‖ (“Експрес”, 20. 08. 2009 р.).
Чимало слів маємо з економічної галузі: єврооблігації, євроекономіка, євровалюта, євродолар, євроціна,
євробанкір, євробанк, єврокредит, євроринок та інші.
© Мислива-Бунько І.Я., 2012 Розділ ІІ. СЛОВОТВІР: НАПРЯМИ, АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

21

За допомогою основи євро- творяться й активно вживаються нові поняття та реалії спорту, як-от:
єврокубки, єврофорум, євроарена, євростадіон, Євро-2012, євротурнір, євроформа, євроліга, євроспорт,
єврочемпіонат. У значній частині цих слів компонент євро- вказує на чемпіонат Європи з футболу 2012 року.
Порівняймо: ―Нині ринкова ціна однієї сотої землі біля євростадіону коштує … 5 тисяч доларів, або ж 40
тисяч гривень‖ (“Експрес”, 11. 11. 2010 р.), де євростадіон – це стадіон, що будується спеціально для ігор
Євро-2012; ―У випадку, якщо Кубок виграє чемпіон або віце-чемпіон України, до єврокубків зможе потрапити
п‘ята наша команда‖ (“Україна молода”, 27. 09. 2008 р.).
В україномовній пресі ХХІ століття зрідка фіксуємо деривати з євро- (або ж англійський варіант euro-),
що позначають поняття та явища культурного життя: євро-поп, євромода, єврокультура, євромузика, євротури,
EuroparlTV, EuroNews, напр.: ―Крім того, вважаю, що нам вдалось поєднати національний колорит із
сучасними тенденціями євромоди‖ (“Урядовий кур‟єр”, 16. 01. 2009 р.); ―17 вересня розпочав мовлення онлайн-
телеканал Європейського парламенту EuroparlTV‖ (“День”, 19. 09. 2008 р.).
Кількісно велику групу складають похідні з основою євро-, котра набула переносного значення – „знак
якості‟, „вища якість‟, „краще‟, „покращене‟, „новіше‟, та називають абстрактні поняття та конкретні предмети з
побутової сфери: євроремонт, єврованна, євроквартира, євровікна, євродвері, євробалкони, єврокухня,
євродизайн, євроізолятор, єврокамера, єврооселя, європомешкання, євросадиба, єврооздоблення,
євроконтейнери, євросупермаркет, євровигляд. Порівняймо: ―Але, ймовірно, підвищену кубатуру,
єврооздоблення, імпортну сантехніку, склопакети на вікнах і навіть автономне водопостачання <…> навряд
чи можна вважати показниками особливої комфортності житлового будинку‖ (“День”, 02. 02. 2005 р.);
―Днями у місто привезли понад три сотні новеньких металевих оцинкованих євроконтейнерів для роздільного
збору сміття‖ (“День”, 28. 10. 2010 р.); ―Після оглядин школи переконуєшся, як багато не лише коштів, а й
творчої видумки, сумління докладено, аби це приміщення набрало сучасного євровигляду‖ (“Волинь-нова”,
02. 09. 2009 р.). О. Гриценко щодо цих утворень висловлює думку про те, що подібна “євро-наліпка” до
предметів і явищ, притаманних нашому, українському сучасному життю, свідчить не стільки про філологічне
явище, скільки про дію символіки споживчих товарів, про “символізм європейський товарів” [Гриценко] і
навіть про соціальний престиж українців.
Оскільки у багатьох словах основа євро- реалізує своє пряме значення, то зазвичай вони вносять
газетним і журнальним текстам книжності, чіткості, “сухості”, науковості й офіційності. Порівняймо:
―Євроконституція, про яку всі говорять і яку мало читають‖ (“Віче”, 2005, № 11); ―Єврочиновники також
зосередять свою увагу на заощадженні енергії…‖ (“Урядовий кур‟єр”, 27. 01. 2009 р.); ―Євросоюз готовий
обговорити конкретний план дій щодо безвізового режиму з Україною‖ (“Сільські вісті”, 26. 05. 2010 р.);
―Представник Єврокомісії заявив про відсутність ризику браку газу для кінцевих споживачів і що
промисловість також продовжує отримуватиросійський газ‖ (“Волинь-нова”, 06. 01. 2009 р.); ―Якби тепер
постало питання про розширення Євроунії, то Україна – разом з Ірландією та Хорватією – належала б до тих
кандидатів, які дістали б підтримку більшості європейців‖ (“Експрес”, 05. 08. 2010 р.); ―Незважаючи на це,
ВТО вже відзначає деякі позитивні ознаки у євроекономіці‖ (“Урядовий кур‟єр”, 25. 03. 2009 р.).
Серед суспільно-політичної лексики чималу групу становлять емоційно-оцінні (частіше негативні, ніж
позитивні) похідні, котрі виникли завдяки поєднанню різностильових основ: євробюрократи, євроскептики,
європерспективи, євромрії, євронадії, євроімперія, євроустремління, євроциніки, євроґвалт, єврошпарина,
євроентузіасти, євроглибинка, євроочікування, європесимізм, єврократія, євробалаканина, єврожебрак,
єврофобія. Їхнє активне функціонування в сучасній пресі пов‟язано з тим, що медійний підстиль
характеризується не тільки докладністю, інформативністю, чіткістю та логічністю викладу, але й емоційністю,
експресивністю, соціальної оцінністю [Мова і час 1977: 30; Солганик 1981: 8, 13]. З певним глузуванням та
дотепністю, іронічністю та засудженням вжито складні одиниці на зразок: євроглибинка, єврошпарина,
євроґвалт, євроімперія, єврофобія, євроциніки й ін. Напр.: ―В Україні є простір для євромрії та надії. Однак
його треба виборювати, а не сіяти цинізму і зневіри‖ (“Експрес”, 05. 08. 2010 р.); ―Євроімперія не в змозі
запропонувати Україні навіть альтернативних варіантів співробітництва‖ (“Голос України”, 30. 06. 2006 р.);
―А тим часом, виявляється, їхня ―євроглибинка‖ для нас теж досі залишається своєрідною ―террою
інкогніто‖ (“Україна молода”, 25. 09. 2008 р.); ―Євроґвалт від народних обранців (заголовок). Народні
депутати поїхали в Європу і зчинили там бійку‖ (“Високий замок”, 22. 05. 2007 р); ―Єврошпарина для України
(заголовок). Комісія закордонних справ Європейського парламенту <…> проголосувала за надання Україні
перспективи членства в Європейському Союзі‖ (“Україна молода”, 07. 06. 2007 р).
До кола соціально й емоційно забарвлених лексем потрапляють деривати, у котрих компонент євро-
пов‟язаний не з територією, а з чемпіонатом Європи з футболу 2012 року: ―Центр євротертя‖ – стаття про
підготовку Києва до Євро-2012, реконструкцію стадіону і те, що всьому цьому заважає ТРЦ “Троїцький”
(“Дзеркало тижня”, 05. 04. 2008 р.); ―Євроформу‖ шитимуть поляки. Зате цемент для ―євростадіону‖ –
український…‖ (“Високий замок”, 17. 09. 2009 р.), де євроформа – офіційний одяг на Євро-2012, а євро
стадіон – стадіон, де проходитимуть фінальні ігри чемпіонату з футболу.
До емоційно знижених належать деякі новотвори з євро-, значення яких передусім залежить від другого
компонента. Їхньою характерною ознакою є те, що через називання дій і процесів відбувається негативна ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24

22

(частіше критична, іронічна) оцінка державної влади в Україні та суспільних відносин у світі загалом.
Порівняймо: ―Велика євроафера‖ (“Експрес”, 11. 11. 2010 р.) – підзаголовок статті про вилучення львівськими
чиновниками у громадян земельних паїв для будівництва начебто тільки стадіону для Євро-2012 та дороги,
проте справжні наміри місцевої влади журналіст наводить далі у репортажі-розслідуванні, таким чином
розкриваючи весь зміст пропонованого заголовка: ―На гектарах землі, що пропахла потом та кров‘ю, землі,
що не дочекалася, аби на ній, рідній, засіяли пшеницю, – на цій землі заплановано будувати готель,
торговельний пасаж, центр виставкового продажу, офісний комплекс, адміністративно-побутовий
комплекс… майже усе – заклади комерційного характеру. Нічого спільного з цільовим призначенням, яке
дозволяє примусово вилучити землю ―для суспільних потреб‖, тут немає. Себто людей просто дурять‖
(“Експрес”, 11. 11. 2010 р.); ―Спадкоємці ―єврокухні‖ (“Експрес”, 09. 10. 2009 р.) – стаття про нових господарів
Євро-2012 – Польщу та Україну – та всі клопоти з підготовки до чемпіонату чи ―Уповноважений представник
товариства органів місцевого самоврядування ―Єврорегіон Карпатський Польща‖ Давід Ляск, що
безпосередньо розробляв чимало проектів та добре знається на усій ―єврокухні‖, чимало розповідав про
специфіку фінансування та бюджет програми до 2013 року‖ (“Експрес”, 19. 03. 2008 р.).
Стає зрозуміло, що основне призначення цих інновацій – “відтворити певний образ, ситуацію, поняття,
явище, а водночас пожвавити виклад і вплинути на читача” [Стишов 2005: 156].
Виражально-зображальний ефект у сучасній пресі створюють слова, у яких складник євро- позбувся
високого звучання та набув нового, переносного значення – „вищий рівень якості‟. Це так звані “побутовизми”.
Вони надають медійному мовленню дотепності, абсурдності, іронічності, оцінності (негативної, зрідка
позитивної): ―У Рівному встановлять єроконтейнери для сміття‖ (“День”, 28. 10. 2010 р.); ―Кажуть, дехто,
маючи у гуртожитку дві кімнати, облаштовується не гірше, ніж у квартирі. Той же ―євроремонт‖,
ізольованість від сусідів, навіть окремий вхід…‖ (“Волинь-нова”, 13. 01. 2005 р.); ―Нещодавно київська міліція
презентувала журналістам євроізолятор із єврокамерами та єврованною‖ (“Експрес”, 16. 12. 2010 р.); ―Від
―совкових‖ казарм до єврокамер‖ (“Україна молода”, 18. 11. 2005 р.); ―Але євроремонт та євродизайн лиш
маскують та приховують нашу радянську ментальність‖ (“Експрес”, 11. 04. 2008 р.); ―Єврооселя для
―вісників щастя‖. Це сімейство з п‘яти осіб після зимівлі ―в‘їхало‖ вже в європомешкання‖ (“Україна
молода”, 01. 04. 2008 р.); ―При світлі фар оглянули продукт з хваленого євросупермаркету [супермаркет “Там-
там” у Луцьку. – І. М.-Б.]. Реакцію передавати не будемо – кожен рятував шлунок як міг. Адже всередині
тушок причаїлися запечені личинки‖ (“Волинь-нова”, 05. 11. 2009 р.); ―На вечорниці до євросадиби‖
(“Урядовий кур‟єр”, 17. 03. 2009 р.) – заголовок статті про зелений туризм та відпочинкові садиби в Україні з
найкращими умовами: чисте повітря, прогулянки лісом, риболовля, верхова їзда й усі побутові зручності.
Іноді часткові абревіатури з основою євро- можуть використовуватися для ігрових моментів із метою
зацікавлення читача («ЄВРОпоБАЧЕННЯ» (“Україна молода”, 14. 01. 2005 р.) – заголовок статті про візит
виконавчого директора “Євробачення” Сванте Стокселіуса до Києва), а також зіставлення-протиставлення (―В
майбутньому побачимо, чи якість пального, згідно з євроціною, відповідатиме євростандартам‖ (“Волинь-
нова”, 01. 07. 2007 р.).
Кількісне зростання складних слів із євро- у мові ЗМІ та значеннєва переорієнтація їх складника,
омонімічність лексем призводить до деякої незрозумілості чи неправильності трактування змісту. Порівняймо:
―Регіонали лякають терористами та Росією, ―нашоукраїнці‖ обіцяють євроінтеграцію та інвестиції―
(“Експрес”, 24. 01. 2008 р.) або ―Студентська євроінтеграція‖ (“Студентський меридіан”, 2007, № 4 (18) –
стаття про стажування студентів за кордоном; ―Крім того, італійський Приватбанк приймає кошти на
депозитні програми, апробовані в Латвії, Португалії й інших країнах Єврозони‖ (“Високий замок”, 19. 08. 2010
р.) чи ―Волинь‖ мітить в Єврозону? (заголовок). Наразі лучани, маючи 25 очок, посідають сьоме місце у
турнірній таблиці і наближається до ―зони‖ Ліги Європи‖ (“Вісник+К”, 25. 11. 2010 р.); ―Однак
єврочиновники попередили про неможливість одночасного вступу України до Митного союзу і до зони вільної
торгівлі з ЄС‖ (“Відомості. ua”, 21. 04. 2011 р.) чи ―За нашою інформацією, УЄФА пильно стежить за
ситуацією в Україні. І нібито розглядає можливість екстреного підключення до організації Євро-2012
Німеччини. <…> За відомостями, отриманими з деяких джерел, неофіційну позицію футбольних
єврочиновників доведено до відома всіх зацікавлених сторін в Україні‖ (“Дзеркало тижня”, 28. 01. 2011 р.).
Вважаємо, що необхідно обґрунтовано, критично та вмотивовано підходити до творення нових похідних із
євро- та їх використання у мові сучасної української газетно-журнальної публіцистики.
Отож, мова ЗМІ на початку ХХІ століття засвідчує нову епоху в Україні – “єврожиття” та “європонять”,
адже спостерігається підвищений словотвірний потенціал основи-вершини євро-, що розвинула кількісно
велику групу похідних та лексико-семантичне поле. У текстах сучасної української преси фіксуємо абревіатури
з євро- на позначення понять, явищ, дій із суспільно-політичної, економічної, спортивної, культурної і навіть
побутової сфер життя. Значній частині суспільно-політичних складних “єврослів” властивий книжний характер,
хоч серед цієї групи лексики трапляються й емоційно-оцінні деривати (євроентузіасти, єврошпарина, євромрії,
євроскептики, євроґвалт). Загалом же у мові мас-медіа спостерігається помітне зростання експресивно
маркованих аброутворень. Це спричинено соціальною переоцінкою та позбавленням високого звучання основи
євро- і відповідно – виникненням переносного значення „вища якість‟, „краща якість‟ (єврооселя, євросадиба, Розділ ІІ. СЛОВОТВІР: НАПРЯМИ, АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

23

євроремонт, єврокамера, євроізолятор, єврованна). Такі складні слова вживаються майстрами пера зі
стилістичною метою та для досягнення виражально-зображального ефекту – іронічності, абсурдності,
засудження, дотепності, глузування, характеристики явища чи процесу (дії) й у результаті створення загального
образу (негативного, рідше позитивного).
З огляду на актуалізацію чужомовних лексем та основ перспективним видається дослідження структури і
стилістичних функцій складних дериватів із запозиченими елементами у мовленні друкованих ЗМІ.

Література
Великий тлумачний словник 2009: Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] /
[уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2009. – 1736 с. – ISBN 966-569-013-2.
Гриценко: Гриценко, О. Доба євроремонту [електронний ресурс] / О. Гриценко. – Режим доступу :
http://www.culturalstudies.in.ua/st_1.php. – Заголовок з екрана.
Клименко 2004: Клименко, Н. Новотворення чи мавпування [Текст] / Н. Клименко // Урок української . –
2004. – № 10. – С. 23-25.
Мова і час 1977: Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови
[Текст] / С. Я. Єрмоленко, Г. Л. Колесник, К. В. Ленець, А. Ф. Маратова, М. М. Пилинський, Л. О. Пустовіт,
В. М. Русанівський; за ред. В. М. Русанівського. – К. : Наук. думка, 1977. – 238 с.
Новий словник 2008: Новий словник іншомовний слів [Текст] / Л. І. Шевченко, О. І. Ніка, О. І. Хом‟як,
А. А. Дем‟янюк; за ред. Л. І. Шевченко. – К. : АРІЙ, 2008. – 672 с. – ISBN 978-966-498-027-9.
Прихода 2005: Прихода, Я.В. Концепт Європа в українській публіцистиці: конітивно-лінгвістичні
аспекти [Текст] : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.08 / Я. В. Прихода; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. –
Л., 2005. – 16 с.
Солганик 1981: Солганик, Г.Я. Лексика газеты [Текст] / Г. Я. Солганик. – М. : Высшая школа, 1981. –
112 с.
Стишов 2005: Стишов, О.А. Українська лексика кінця ХХ століття : (На матеріалі мови засобів масової
інформації) [Текст] / Олександр Анатолійович Стишов. – [2-ге вид., переобл.]. – К. : Пугач, 2005. – 388 с. –
Бібліогр. : с. 289-331. – ISBN 966-8359-04-6.
Тараненко 2000: Тараненко, О.О. Ключові слова [Текст] / О. О. Тараненко // Українська мова.
Енциклопедія / [редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови) та ін]. – К. : “Українська
енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 2000. – С. 237-238. – ISBN 966-7492-07-9.

В статье проанализированы сложные слова с препозитивным компонентом евро-. Выделены
семантические группы аббревиатур с евро-: общественно-политическая, экономическая, спортивная, бытовая
лексика, понятия культурной жизни. Прослежено стилистическую нагрузку слов с евро- в языке современных
газет и журналов (книжность, эмоциональность, оценочность, характеристика, ироничность, остроумие), а
также акцентировано внимание на обоснованном применении этих лексем в современном медийном дискурсе.
Ключевые слова: сложное слово, аббревиатура, язык газеты, эмоциональность, оценочность,
экспрессивность.

The article analyzes the complex words with prepositive component euro- which are grouped into semantic
groups of Euro-abbreviations: socio-political, economic, sport, home words, the notion of cultural life. A stylistic load
words with the euro- are traced in the modern newspapers and magazines (emotion, evaluation, characterization,
ironic, wit) and drowned attention to the reasonable use of these tokens in the current media discourse.
Keywords: complex word, acronym, newspaper language, emotionality, evaluation, expressiveness.
Надійшла до редакції 28 жовтня 2011 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.