Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Олександр Межов — СУБСТАНЦІАЛЬНО-ПРЕДИКАТНІ МІНІМАЛЬНІ СИНТАКСИЧНІ ОДИНИЦІ У СТРУКТУРІ ПРОСТОГО УСКЛАДНЕНОГО РЕЧЕННЯ

У статті проведено системне дослідження складних мінімальних семантико-синтаксичних одиницьу
структурі семантично ускладнених простих речень сучасної української літературної мови. З‘ясовано
закономірності ускладнення субстанціальних синтаксем предикатними значеннями дії, процесу, стану,
причини, наслідку, умови, допустовості, часу.
Ключові слова: мінімальна семантико-синтаксична одиниця, складна синтаксема, суб‘єкт, об‘єкт,
предикат.

У сучасному українському мовознавстві дослідники синтаксичної семантики, зокрема І.Р. Вихованець,
К.Г. Городенська, В.М. Русанівський, М.Я. Плющ, А.П. Загнітко, Н.Л. Іваницька, К.Ф. Шульжук,
Т.Є .Масицька, М.В. Мірченко та ін., вивчають речення з опорою на поняття семантико-синтаксичної
структури речення, змістових відношень, валентності як міжрівневої категорії, елементарних та ускладнених
речень, предикатних і субстанціальних синтаксем. Семантично елементарне просте речення складається тільки
з одного предиката й зумовлених його семантико-синтаксичною валентністю іменникових (субстанціальних)
синтаксем. Семантично ускладнені прості речення, крім субстанціальних синтаксем, містять вторинні
предикатні та складні синтаксеми. Виділення мінімальних і елементарних одиниць та встановлення їх
взаємовідношення з неелементарними (ускладненими) одиницями належить до найважливіших завдань сучасної
синтаксичної теорії. У цьому плані недостатньо вивчено механізм творення складних субстанціально-
предикатних мінімальних синтаксичних одиниць, спроби аналізу яких знаходимо у працях І.Р. Вихованця
[Вихованець 1983, 1987, 1992, 1993], К. Г. Городенської [Городенська 1991], А.П. Загнітка [Загнітко 2001],
М.В. Мірченка [Мірченко 2004], Г.О. Золотової [Золотова 1988] та ін. Складні субстанціально-предикатні
компоненти формують значну кількість ускладнених простих речень української мови, тому без усебічного їх
дослідження не можна глибоко пізнати природу речення як основної синтаксичної одиниці, а без цього
неможлива побудова викінченої синтаксичної теорії, що зумовлює актуальність цього дослідження. Метою
пропонованої статті є детальний опис субстанціально-предикатних мінімальних синтаксичних одиниць в
ускладнених простих реченнях сучасної української літературної мови; аналіз їхніх семантичних функцій,
особливостей деривації, засобів морфологічного вираження, формально-синтаксичних і комунікативних
позицій у реченнєвій структурі; з‟ясування закономірностей ускладнення суб‟єктних, об‟єктних та
© Межов О.Г., 2012 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24

50
інструментальних синтаксем власне-предикатнимизначеннями дії, процесу, стану, а також вторинними
предикатними (адвербіальними) – причини, наслідку, умови, мети, допустовості, часу.
Протиставлення слів на позначення предметності (субстанціальних) і слів на позначення ознак
(предикатних) виступає найфундаментальнішим протиставленням у семантико-граматичній структурі мови,
тому найбільш віддаленими від первинної позиції предиката є позиції субстанціальних синтаксем [Вихованець
1992: 163]. Ознакові слова в семантично елементарних простих реченнях перебувають у позиції предикатної
синтаксеми, яка своєю валентністю передбачає відповідну кількість субстанціальних синтаксем, виражених
іменниками з конкретним значенням (власне-іменниками). У семантично ускладнених простих реченнях
ознакові слова, зазвичай, заступають ще й позиції вторинних предикатних синтаксем – адвербіальних або
атрибутивних. Нерідко в субстанціальних позиціях перебувають абстрактні іменники (віддієслівні,
відприкметникові чи відприслівникові деривати) або інфінітиви, що є наслідком переміщення предикатних
синтаксем в ці позиції. Наприклад, переміщення предикатного (ознакового) слова з присудкової позиції у
суб‟єктну (підметову) воно стає синтаксичним іменником, напр.: Працювати для такого народу, як наш, це і
радість, і честь (О. Гончар); Кохати – нові землі відкривати (І. Драч). Предикат дії, процесу або стану набуває
суб‟єктного значення у підметовій позиції, внаслідок чого утворюється складна суб‟єктно-предикатна (суб‟єктно-
акціональна, суб‟єктно-процесуальна, суб‟єктно-станова) мінімальна синтаксична одиниця. Синтаксичний
іменник (інфінітив) при закріпленні в суб‟єктній позиції може перетворюватися на морфологізований іменник (в
окремих випадках переміщення предикатної синтаксеми в суб‟єктну позицію не завершується морфологізацією),
пор.: Праця для такого народу, як наш, – це і радість, і честь; Кохання – нових земель відкривання. Тут
предикатні синтаксеми набувають функцій іменникових (суб‟єктних) синтаксем, з одного боку, і зберігають
акціональні чи процесуальні властивості предикатних слів – з іншого. Водночас абстрактні відпредикатні
іменники нерідко набувають ще й адвербіальних функцій, зокрема умови, пор.: Якщо працюєш для такого
народу, як наш, то радієш; Якщо кохаєш, нові землі відкриваєш.
Предикатні слова-іменники найчастіше займають дві полярні субстанціальні позиції: центральну
суб‟єктну та найпериферійнішу інструментальну. Якщо відпредикатні іменники потрапляють у позицію
орудного інструментального, то його семантику ускладнює значення причини з відтінком суб‟єктного
значення. Зокрема, у конструкції Вибухомобпекло груди й кинуло у хвилі Влтави (Б. Харчук) стан суб‟єкта
зумовлений вибухом: Обпекло груди й кинуло у хвилі Влтави, бо вибухнуло. Аналогічно у реченнях …десь аж
біля сонця розлітаються порвані вибухом ферми (О. Гончар); …вибухом кілька будинків знесло (О. Гончар)
маємо складні синтаксеми в орудному відмінку, що поєднують у собі елементарні значення причини, знаряддя і
суб‟єкта.
У реченнях Погляд зупинив мене (В. Дрозд); Помста принижує переможців (П. Загребельний)
абстрактні іменники виступають у позиції називного суб‟єкта. Домінування суб‟єктної позиції для предикатних
слів-іменників пов‟язане насамперед із закономірностями актуального членування речення. Предикатне слово в
такій позиції поєднує в собі семантико-синтаксичну функцію суб‟єктної синтаксеми і семантику відношень між
елементарними простими реченнями. За таких умов просте речення стає семантично ускладненим
(неелементарним), у якому складна субстанційно-предикатна синтаксема є репрезентантом згорнутого
елементарного простого речення, виражаючи семантико-синтаксичні відношення до незгорнутого (основного)
в ускладненій конструкції елементарного простого речення, пор.: Погляд зупинив мене (В. Дрозд)  Я
зупинився, бо хтось поглянув на мене; Помста принижує переможців (П.Загребельний)  Якщо переможці
мстять, то цим вони принижуються. Такого типу речення є трансформами семантично ускладнених речень із
адвербіальними вторинними предикатними синтаксемами часу, причини, умови, мети, допустовості, які
утворені внаслідок редукції (згортання) відповідних підрядних обставинних частин складного речення
[Городенська 1991: 16], пор.: … несподіванка приголомшила Марка (М. Стельмах)  Марко був приголомшений
від несподіванки  Марко був приголомшений, бо не сподівався. Відпредикатний іменник в суб‟єктній позиції
функціонує не як елементарна синтаксема, а як комплексна мінімальна одиниця (складна синтаксема), що свою
основну семантику суб‟єкта доповнює адвербіальними значеннями. Відповідно до типів адвербіальної семантики слід
виділити такі різновиди складної субстанційно-адвербіальної синтаксеми: причиновий суб‟єкт, умовний суб‟єкт,
цільовий суб‟єкт, допустовий суб‟єкт, темпоральний суб‟єкт. Проаналізуємо особливості їх деривації.
Причинові синтаксеми, пересуваючись у лівобічну субстанційну позицію, зберігають попередню
семантику складнопідрядного речення і набувають значення суб‟єкта, напр.: А праведна помста часто теж
проливає невинну кров (Р. Іваничук); Помста і злоба скорпіонами поженуть її на крутий шлях злочину…
(Б. Лепкий); Гізин погляд кожного разу додавав йому рівноваги (Р. Іваничук); Вибух на подвір‘ї парламенту
держави Грузія знову привернув увагу засобів масової інформації до цієї країни (З газети); Спека та посуха
того літа Мертвили поле і серця в‘ялили (М. Рильський); Десь болючий крик бентежив ніч – били когось, і
плакала жінка, діти… (А. Головко); Гуркіт прокатного стана рвав вуха (Ю. Яновський); …і цей веселий шум
освіжив і обновив степ і людей і викликав у них дитячий радісний настрій (Г.Т ютюнник). У поданих
конструкціях абстрактні іменники вибух, удар, спека, посуха, погляд, помста, злоба, крик, гуркіт, шум
виражають значення причинового суб‟єкта. Подібні речення є трансформами семантично ускладнених речень із
причиновими синтаксемами, які утворені від складнопідрядних речень із підрядною частиною причини, пор.: Розділ IV. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ СИНТАКСИСУ

51
Такий прямий удар приголомшив Каретникова (Ю. Яновський)  Каретников приголомшений від удару 
Каретников приголомшений, бо вдарило.
Ускладнення суб‟єктної синтаксеми значенням умови демонструють трансформації: Творчий підхід
гарантує попит (З газети)  Якщо творчо підходити до справи, то попит гарантовано; Гаяння часу тільки
ускладнює ситуацію (З газети)  Якщо гаяти час, то ситуація тільки ускладниться; Забруднення повітря
різними шкідливими домішками заважає поширенню рослин («Географія рослин з основами ботаніки») 
Якщо забруднювати повітря різними шкідливими домішками, то рослини не поширюватимуться; Читання і
виконання креслень сприяє розвитку просторових уявлень («Креслення»)  Якщо читати і виконувати
креслення, то розвиватимуться просторові уявлення; Випаровування води листками сприяє надходженню її в
корінь („Ботаніка”)  Якщо вода випаровується листками, то надходить у корінь; [Праця]…приносить
навіть у самотності радість (О. Гончар)  Якщо людина працює, вона навіть в самотності
радісна;Нестача вологи поступово змінює зовнішній вигляд і будову рослини („Ботаніка”)  Якщо не
вистачає вологи, поступово змінюється зовнішній вигляд і будова рослини; Ходить пісня поміж працюючих
людей, згуртовує їх, ріднить, веселить їм серце, родить надію на краще (П. Колесник)  Якщо співають
працюючі люди, то вони згуртовані, рідні, веселі, надіються на краще.
Нерідко умовно-наслідкові або причиново-наслідкові відношення виражають прості семантично
ускладнені речення з так званими зв‟язковими дієслівними предикатами типу зумовлювати, спричинювати,
викликати, будити (пробуджувати), породжувати, призводити, передбачати, заподіювати, настроювати,
налагоджувати, схиляти, за яких предикатні слова-іменники, що є наслідком згортання елементарних речень
заповнюють не одну, а дві субстанціальні валентно зумовлені позиції – суб‟єктну й об‟єктну, напр.: Веселі
жарти та гострі дотепи викликали довгий і безжурний регіт (З. Тулуб); Особисте знайомство з народними
поетамиу всіх нас збудило ще більшу цікавість до їхньої творчості („Слово і час”); Іти було важко,… але
негода породжувала ще більшу впертість (М. Стельмах); Та ця думка народжувала в його душі страшний
біль (Григорій Тютюнник); Рана загоювалась, але виснаження і застуда на фронті призвелидо захворювання
на туберкульоз (С. Скляренко); Мікотичні отруєння сільськогосподарських тварин щороку заподіюють
чималу шкоду (З журналу); Німецькі вірші, здається, Вас трошки засмутили і настроїли на поважний лад
(Леся Українка); Гуркотнява рухомого поїзда зовсім налагодиладо інтимної розмови (І. Ле); Саме місце зборів
схиляло до невеселих жартів та похмурих дотепів (Ю. Смолич). Суб‟єктну позицію у поданих конструкціях
займають відпредикатні іменники, які передають складні причиново-суб‟єктні або умовно-суб‟єктні значення, а
об‟єктні синтаксеми ускладнені семантикою наслідку, пор.: Бездуховність породжує жорстокість
(«Сучасність»)  Якщо людина бездуховна, то вона жорстока; Зневіра породжує бездіяльність (З газети) 
Хтось зневірився, і тому бездіяльний; …загроза … готів призводила до консолідації слов‘янських общин
(«Старожитності Русі-України»)  Якщо загрожували готи, то слов‘яни консолідувалися (Готи загрожували,
тому слов‘яни консолідувалися).
Зв‟язкові дієслова виражають не лише семантико-синтаксичні відношення між компонентами речення
подібно до сполучників чи прийменників, але й мають лексичне значення, а тому займають формально-
синтаксичну позицію присудка і семантико-синтаксичну позицію предикатної синтаксеми. Семантичну функцію
загальної зумовленості одного елементарного простого речення і взаємопов‟язану з ним семантичну функцію
наслідку другого елементарного простого речення найпоказовіше передають зв‟язкові дієслова зумовлювати,
викликати і породжувати, напр.: Долю книги зумовлюють в однаковій мірі і якості книги, і якості читача –
його вдача, інтереси й смаки (Ю. Смолич); Які причинивикликають підвищення вмісту вуглекислого газу в
атмосфері? (З журналу); Чиєсь горе ставало і його горем, породжувало обурення і гнів (М. Стельмах). Із
причиновою семантичною функцією одного елементарного простого речення і наслідковою семантичною функцією
другого досить чітко пов‟язане зв‟язкове дієслово спричинювати,напр.: …його присутність спричиняє клопіт
(Григорій Тютюнник); Похолодання і зменшення кількості світла спричинюють руйнування хлорофілу
(„Ботаніка”); Розвиток економіки спричинив активізацію політичного життя (З газети). Як перше, так і друге
елементарне просте речення семантично складної конструкції перетворюються на субстантивний компонент, тобто
мають згорнуту форму. Трансформація тут спрямовується на предикати двох елементарних простих речень, які з
присудкової (центральної) позиції переходять у дві різні синтаксичні позиції: один предикат, перетворившись на
субстантив (суб‟єкт), займає підметову (центральну) позицію, взаємозв’язану з позицією присудка (зв‟язкового
дієслова), другий предикат, також перетворившись на субстантив (об‟єкт), займає залежну позицію другорядного
керованого члена речення щодо центральної позиції присудка., пор.: Розвиток економіки спричинив активізацію
політичного життя (З газети) і Економіка розвивається, політичне життя активізується.
У валентно зумовлених позиціях зв‟язкових дієслів здебільшого перебувають абстрактні іменники. Якщо ж у
мовленні і з‟являється іменник конкретного значення, то він набуває вторинної функції предикатного
іменника, пор.: …командир ескадрону …нагонив жах на білополяків..? (М. Стельмах) і Зовнішність
командира ескадрону …наганяла жах на білополяків; У шкільному літературному гуртку вчитель… зумів
заронити в її душу любов до мистецтва (А. Хижняк) і У шкільному літературному гуртку слово вчителя
зуміло заронити в її душу любов до мистецтва; Цей незнайомий вселяв недовір‘я (В. Гжицький) і Вигляд
незнайомого вселяв недовір’я; Шевченко …завжди будив і будить у серцях людей глибоку до себе пошану й ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24

52
палку любов (В. Козаченко) і Життя й творчість Шевченка завжди будили і будять у серцях людей глибоку
до себе пошану й палку любов.
Суб‟єктні синтаксеми із супровідним допустовим значенням маємо у простих неелементарних реченнях,
які утворені від складних конструкцій з підрядною допустовою частиною, пор.: Удар Остюкової шаблі не зніс
французові голови (Ю. Яновський)  Незважаючи на те що остюк ударив шаблею, він не зніс французької
голови; …удар танків не приголомшив їх посеред бою (О. Гончар)  Хоч вдарили танки, вони не були
приголомшені посеред бою; Невдача не розхолодила Гоголя (М. Попович)  Гоголь не розхолодився, хоч йому
щось і не вдавалося; Та навіть пережите горе не зробило стару німкеню добрішою (О. Гончар)  Стара
німкеня не стала добрішою, хоча пережила горе; Одначе й те зцілення справжньої радості Сірку не принесло
(Ю. Мушкетик)  Сірко не був по-справжньому радісний, хоча зцілився; Його не розкололо, не роздвоїло
пережите горе (Д. Павличко)  Він не розколовся, не роздвоївся, хоча пережив горе; Лесина суворість та
неприступність не злякали його (О. Гончар)  Він не злякався, незважаючи на те, що Леся була сувора та
неприступна.
Іноді натрапляємо на речення, у яких суб‟єктну позицію займає абстрактний іменник, що виражає
складне значення темпорального суб‟єкта. Такі конструкції є трансформами складних речень з підрядною
частиною часу, пор.: Літо приносить … надію (З газети)  Коли настає літо, з‘являється надія; О весно,
весно! Час любові! Який несеш ти [весна] мені сум, І томне хвилювання крові, І хвилювання томних дум!
(М. Рильського) і Коли приходить весна, я сумую і хвилююся; Літо на Полтавщині вилікувало невловимі
хвороби (М. Попович)  Коли настало літо, невловимі хвороби вилікувалися; Особливо гнітили його вечори
(В. Дрозд)  Коли наставали вечори, він був особливо пригнічений; Початок XX століття дав новий
поштовх до розвитку нового етапу української музичної культури («Історія української літератури»)  Коли
почалося двадцяте століття, настав новий етап розвитку української музичної культури; Весна розбудила
пана Супруна («Дзвін»)  Коли прийшла весна, пан Супрун прокинувся.
У реченнях Робота прес-секретаря потребує не тільки широких знань практично з усіх питань
внутрішньої політики … (З газети); Раціональне використання ресурсів біосфери потребує розробки методів і
засобів направленого наукового регулювання обміну речовин між людством і біосферою («Географія рослин з
основами ботаніки)», іменникові віддієслівні предикати робота, використання перебувають у позиції
суб‟єктної синтаксеми і зберігають семантико-синтаксичну функцію мети, перенесену до простого
ускладненого речення зі складнопідрядного із семантико-синтаксичними відношеннями мети між
предикативними частинами. Для наведених речень із суб‟єктно-цільовою синтаксемою вихідними є такі
складні речення: Щоб працювати прес-секретарем, потрібно не тільки знати практично усі питання
внутрішньої політики; Щоб раціонально використовувати ресурси біосфери, необхідно розробити методи і
засоби направленого наукового регулювання обміну речовин між людством і біосферою.
Як видно з наведених вище прикладів реченнєвих конструкцій, складні суб‟єктно-адвербіальні синтаксеми
заступають у типових виявах формально-синтаксичну позицію підмета та комунікативну позицію теми, об‟єктно-
адвербіальні та інструментально-адвербіальні – відповідно правобічного керованого другорядного члена речення
та реми.
Отже, складні субстанціально-предикатні одиниці є найчастіше наслідком згортання підрядних
обставинних частин складного речення і переміщення утворених адвербіальних синтаксем у субстанціальні
(суб‟єктну, об‟єктну, інструментальну) позиції простого ускладненого речення, що пов‟язано із особливостями
його актуального членування.
Перспективні в даному напрямку дослідження закономірностей ускладнення субстанціальних синтаксем
атрибутивними, квантитативними, посесивними та іншими предикатними значеннями.
Література
Вихованець 1987: Вихованець, І.Р. Система відмінків української мови [Текст] : [монографія] /
І. Р. Вихованець. – К. : Наук. думка, 1987. – 231с.
Вихованець 1993: Вихованець, І.Р. Граматика української мови. Синтаксис [Текст] : [підручник] /
І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – 368 с.
Вихованець 1992: Вихованець, І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови [Текст] :
[монографія] / І. Р. Вихованець. – К. : Наукова думка, 1992. – 224 с.
Вихованець 1983: Вихованець, І.Р. Семантико-синтаксична структура речення [Текст] : [монографія] /
І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський. – К. : Наук. думка, 1983. – 219 с.
Городенська 1991: Городенська, К.Г. Деривація синтаксичних одиниць [Текст] : [монографія] /
К. Г. Городенська. – К. : Наукова думка, 1991. – 190 с.
Загнітко 2001: Загнітко, А.П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис [Текст] : [монографія] /
А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2001. – 662 с.
Золотова 1988: Золотова, Г.А. Синтаксический словарь : Репертуар элементарн. единиц рус. синтаксиса
[Текст] / Г. А. Золотова. – М. : Наука, 1988. – 440с. Розділ IV. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ СИНТАКСИСУ

53
Мірченко 2004: Мірченко, М.В. Структура синтаксичних категорій [Текст] : [монографія] /
М. В. Мірченко. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – 393 с.

В статье проведено системное исследование сложных минимальных семантико-синтаксических единиц
в структуре семантически усложненных простых предложений современного украинского литературного
языка. Выяснена закономерность осложнения субстанциальных синтаксемпредикатными значениями
действия, процесса, состояния, причины, следствия, условия, уступки,времени.
Ключевые слова: минимальная семантико-синтаксическая единица, сложная синтаксема, субъект,
объект, предикат.

In the article a system research of complex minimal semantic-syntacticalunits is conducted in a structure of
semantically complicated simple sentences of modern literary Ukrainian language has been made. The pattern of
substantial syntaxemas complication with predicative values of action, process, condition, cause, effect, condition,
concession, time has been resolved.
Keywords: minimal semantic-syntactical unit, complicated sintaxema, subject, object, predicate.
Надійшла до редакції 31 жовтня 2011 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.