Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Жанна Краснобаєва-Чорна — ГЕНЕТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ: МАТЕРІАЛИ ДО СЛОВНИКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Стаття продовжує цикл публікацій, присвячений класифікаційним параметрам фразеологічних одиниць.
Запропоновано основні погляди на джерела української фразеології у ХХ ст. і на початку ХХІ ст. За усталеною
моделлю словникової статі «Словника фразеологічних термінів сучасної української мови» опрацьовано базові
складники термінологічної підсистеми «генетична класифікація фразеологічних одиниць».
Ключові слова: власне-генетична класифікація фразеологізмів, когнітивно-генетична класифікація
фразеологізмів, терміносистема, фразеологічна одиниця.

Генетична класифікація фразеологізмів – це класифікація фразеологічних одиниць, що передбачає
групування фразеологічного матеріалу за джерелами походження. Класифікація опрацьована у фразеологічних
студіях ХХ століття Л. Авксентьєва [Авксентьєв 1983], Л. Булаховського [Булаховский 1953], А. Івченка
[Івченко 1999], Ф. Медведєва [Медведєв 1977], В. Мокієнка [Мокиенко 1989; Мокієнко 1990], Л. Скрипник
[Скрипник 1973], М. Шанського [Шанский 1963] та ін., а на початку ХХІ століття отримала нову інтерпретацію
у працях М. Жуйкової [Жуйкова 2004; Жуйкова 2007]. Актуальність статті зумовлена відсутністю у науковій
літературі системного опису генетичних типів фразеологічних одиниць, а також необхідністю структурування
термінологічної підсистеми «генетична класифікація фразеологічних одиниць» для «Словника фразеологічних
термінів сучасної української мови».
Мета роботи: 1) визначити складники термінологічної підсистеми «генетична класифікація
фразеологічних одиниць» (пор. термінологічна система «фразеологія»); 2) опрацювати словникові статті
термінів цієї підсистеми для «Словника фразеологічних термінів сучасної української мови».
Проаналізувавши наукову літературу з теми, ми встановили, що термінологічна підсистема «генетична
класифікація фразеологічних одиниць» формується з двох блоків: власне-генетична класифікація
фразеологізмів (терміни: фразеологізм власне-український, фразеологізм запозичений, фразеологізм питомо
український, фразеологізм спільнослов‘янський, фразеологізм східнослов‘янський, фразеологічна калька
(фразеологічна калька точна, фразеологічна калька неточна; фразеологічна калька денотативно-образна,
фразеологічна калька смислово-образна), фразеологічна напівкалька) та когнітивно-генетична класифікація
фразеологізмів (терміни: фразеологізм квазіреальний; фразеологізм проміжного типу; фразеологізм, утворений
незалежно від вільного словосполучення; фразеологізм, утворений шляхом переосмислення вільного
словосполучення; фразеологізм фантомний). За усталеною моделлю словникової статті «Словника
фразеологічних термінів сучасної української мови» (див. [Краснобаєва-Чорна, Усенко 2010; Краснобаєва-
© Краснобаєва-Чорна Ж.В., 2012 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇЇ. Випуск 24______________________________________________________
80

Чорна, Усенко 2011; Краснобаєва-Чорна 2011]) опрацьовано дефініції зазначених термінів підсистеми
«генетична класифікація фразеологічних одиниць».

І. Власне-генетична класифікація фразеологізмів
Генетична класифікація є надзвичайно корисною з погляду історичного вивчення фразеології кожної
мови, проте, як слушно зазначають мовознавці, не завжди можна точно встановити джерело виникнення певної
фразеологічної одиниці [СУЛМ 1973: 343; Скрипник 1973: 22]. Генетична класифікація фразеологічних
одиниць (далі ФО) покладена в основу розгляду джерел української фразеології Л. Скрипник. Ґенеза багатьох
уживаних в українській мові фразеологізмів, за Ф. Медведєвим, свідчить про тісний зв’язок української мови та
культури з усією світовою культурою [Медведєв 1977: 12].
У русистиці генетичні типи ФО розглянуті Л. Булаховським, М. Шанським та ін. Так, Л. Булаховський
виділяє вісім груп ФО: 1) прислів‟я та приказки; 2) професіоналізми, що набули метафоричного вжитку;
3) усталені вислови з анекдотів, жартів; 4) цитати й образи з «Старого» і «Нового» завітів; 5) ремінісценції з
античної старовини; 6) переклади поширених іншомовних висловів французьких, рідше – німецьких,
італійських, англійських; 7) крилаті слова російських та іноземних письменників; 8) влучні фрази видатних
людей.
М. Шанський членує фразеологічний фонд російської мови за походженням на чотири групи: 1) питомо
російські фразеологізми – фразеологічні одиниці, що виникли у російській мові або успадковані нею з більш
давньої мови-джерела (загальнослов‟янські ФО: пор., рос. водить за нос – укр. водити за нiс – польск. wodzic za
nos – болг. водя за носа; східнослов‟янські ФО: пор., рос. под горячую руку – укр. пiд горячу руку – білор. пад
гарачую руку; власне-російські: рос. дело в шляпе); 2) запозичені фразеологізми – фразеологічні одиниці, що
прийшли у мову зовні і вживаються у ній у тому вигляді, в якому відомі у мові-джерелі (запозичення зі
старослов‟янської мови: рос. всей душой, рос. ради бога, рос. знамениевремени, рос. на сон грядущий, рос.
злачное место; запозичення із західноєвропейських мов без перекладу: пор., жереб кинуто – лат. alea jacta est);
3) фразеологічні кальки – фразеологічні одиниці, що виникли внаслідок дослівного перекладу іншомовного
фразеологізму (рос. борьба за жизнь – англ. struggle for life, рос. разбить наголову – нім. aufs Haupt schlagen);
4) фразеологічні напівкальки – це напівпереклад-напівзапозичення іншомовного фразеологізму, тобто частина
складників фразеологізму перекладається, а частина запозичується без перекладу (пор., рос. пробить брешь –
фр. batter en breche, рос. смешать карты – фр. brouiller les cartes).
В україністиці ґенезою українських ФО займались Л. Авксентьєв, Ф. Медведєв, Л. Скрипник та ін. У
[СУЛМ 1973: 396-398] зазначено, що фразеологічний склад української мови, як і лексичний, має кілька
генетичних груп: 1) питомо українські фразеологізми (спільнослов‟янські ФО: пор., укр. мати зуб – рос. иметь
зуб; укр. бити в очі – рос. бить в глаза – болг. бия в очи; східнослов‟янські фразеологізми: укр. під гарячу руку
(пор. з рос. і білор.);власне-українські фразеологізми: облизня піймати); 2) запозичені фразеологізми (Ab ovo –
лат. «від яйця», переносно «з давніх-давен, з самого початку»); 3) фразеологічні кальки: синя панчоха (англ.
blue stocking) та напівкальки: фр а vol d‘oisean – з польоту птаха, пор., укр. з пташиного польоту [СУЛМ 1973:
396-398]. За джерелами, що живлять фонд крилатих висловів української літературної мови, за ступенем їх
поширення в інших мовах світу у [СУЛМ 1973: 396-398] виділено три групи: 1) вислови найрізноманітнішого
походження, що являють собою спільний культурний фонд європейської цивілізації (одиниці античного
походження (старогрецькі: гордіїв вузол, прокрустове ложе, сізіфова праця; староримські: гроші не пахнуть,
Ювеналів бич, перейти Рубікон); одиниці релігійного (церковно-книжного) джерела (біблійні: не хлібом єдиним,
камінь спотикання, обітована земля; євангельські: блудний син, нести хрест); переклади із художніх,
філософських та інших творів багатьох мов, засвоєні в різні часи (німецького походження: договір з дияволом
(Й.-В. Гете), чисте мистецтво (І. Кант); англійського походження: бути чи не бути (В. Шекспір); одиниці,
засвоєні з інших неслов‟янських мов: італійські (Дантове пекло), іспанські (п‘ята колона), бельгійські (синій
птах), норвезькі (любовний трикутник)); одиниці із фразеологічного фонду східних народів: випустити духа з
пляшки, тисяча й одна ніч, Сади Семіраміди; одиниці з російської класики: золота рибка (О. Пушкін), рильце в
пуху (І. Крилов), живий труп (Л. Толстой)); 2) вислови давньоруського джерела, засвоєні в основному
східнослов‟янськими мовами: криваве вино, розтікатися мислію по древу (по дереву) («Слово о полку
Ігоревім»); 3) вислови, що виникли на власне-українському національному ґрунті: конотопськавідьма
(Г. Квітка-Основ‟яненко), баба Палажка і баба Параска (І. Нечуй-Левицький). За [СУЛМ 1973] генетичну
класифікацію ФО можна деталізувати класифікацією фразеологізмів за сферами первісного вжитку1,
безвідносно до того, чи вони належать до групи питомо українських одиниць, чи виникли внаслідок
калькування.
Л. Авксентьєв класифікує ФО за сферами вжитку на декілька груп: 1) вислови основоположників
марксизму-ленінізму, політичних діячів (Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах (Д. Ібаррурі)); 2) крилаті
вирази видатних майстрів слова (Всякому городу нрав і права (Г. Сковорода); А судді хто? (О. Грибоєдов));
3) вирази, які походять з античних джерел (дамоклів меч, ахіллесова п‘ята); 4) вислови біблійного походження,
засвоєні з церковнослов‟янської мови (вовк в овечій шкурі, валаамова ослиця); 5) вирази народного походження,

1Класифікацію фразеологічних одиниць за сферою вживання позиціоновано у «Словнику фразеологічних термінів
сучасної української мови» як окрему термінологічну підсистему. ___________РОЗДІЛ VІ. ФУНКЦІЙНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

81

приказки, прислів‟я (під лежачий камінь вода не тече, друзі пізнаються в біді); 6) вирази професійно-
виробничого походження (брати на буксир, пливти за течією, кинути якір, викидати за борт – з мови
моряків).
Ф. Медведєв зазначає, що українська фразеологія складається з трьох основних шарів [Медведєв 1977:
10-13]: 1) загальнослов‟янська фразеологія, що поширена з найдавніших часів у всіх або майже всіх
слов‟янських мовних групах, хоч і не завжди в однаковому оформленні. Ця група становить кількісно
обмежений шар, до якого здебільшого належать ФО біблійного походження (око за око, корінь зла, і плоть і
кров). З-поміж них дослідник виділяє: стійкі вислови власне старослов‟янської мови; біблійні та євангельські
вислови, що прийшли через старослов‟янську мову; давньоєврейські та давньогрецькі вирази, що пов‟язані з
релігійним культом; 2) давньоруська фразеологія, виникнення якої пов‟язане з окремим існуванням давніх
діалектів східних слов‟ян, з існуванням давньоруської мови. Цей шар охоплює широке коло питань суспільного
буття, зокрема економіку, політику, побут, родинні стосунки; відомий усім східнослов‟янським мовам і
зафіксований у давньоруських пам‟ятках (взяти на щит (захопити город), указати путь (прогнати)); 3) власне-
українська фразеологія.
Фразеологічний склад української мови, як і лексичний, за Л. Скрипник, має такі генетичні типи: питомо
українські фразеологізми, запозичені фразеологізми, фразеологічні кальки або напівкальки.
Отже, складник «власне-генетична класифікація фразеологізмів» термінологічної підсистеми «генетична
класифікація фразеологічних одиниць» має структуру (див. Табл. 1):
Таблиця 1
Структура власне-генетичної класифікації фразеологізмів
у сучасній українській мові
Фразеологізм питомо український Фразеологізм
запозичений
Фразеологічна калька Фразеологічна
напівкалька
 фразеологізм
власне-український
 фразеологізм
спільнослов‟янський
 фразеологізм
східнослов‟янський
 фразеологічна
калька точна
 фразеологічна
калька неточна

 фразеологічна
калька денотативно-
образна
 фразеологічна
калька смислово-образна

ФРАЗЕОЛОГІЗМ ВЛАСНЕ-
УКРАЇНСЬКИЙ – ФО, що відображає
особливості національної історії, культури,
побуту. Фразеологізми цього типу групуються
навколо вітчизняних власних назв, пов‟язані з
історією України; крилаті вислови українських
історичних діячів, письменників (у широкому
розумінні фразеології): передати куті меду, на
руку ковінька, не до шмиги.
ДИВ.: фразеологізм питомо український,
фразеологізм спільнослов‘янський, фразеологізм
східнослов‘янський.
ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЗАПОЗИЧЕНИЙ –
ФО, що являє собою стійку сполуку слів, яка
склалася в іншій мові і була перенесена на
український мовний ґрунт без перекладу – в
транслітерованому або не транслітерованому
вигляді. Наприклад, фразеологізм ab equo ad
asinum – букв.: із кобил та в клячі (англ. to discend
from horse to donkey; to change a horse for a
donkey, нім. man soll nicht vom Pferde auf den Esel
Kommen, укр. був кінь та з‘їздився,
рос. променять сапоги на лапти; из попов да в
дьяконы). Давня сентенція. Йдеться про
нерівноцінний обмін, а також про пониження на
посаді [ЛФСД 2009].
ДИВ.: фразеологізм питомо український,
фразеологічна калька, фразеологічна напівкалька.
ФРАЗЕОЛОГІЗМ ПИТОМО
УКРАЇНСЬКИЙ – ФО, що виникла в українській
мові або ФО, що була свого часу успадкована з
давнього мовного джерела. До питомо українських
фразеологічних одиниць належать
спільнослов‟янські фразеологізми,
східнослов‟янські фразеологізми та власне-
українські фразеологізми.
ДИВ.: фразеологізм власне-український,
фразеологізм запозичений, фразеологізм
спільнослов‘янський, фразеологізм
східнослов‘янський; фразеологічна калька,
фразеологічна напівкалька.
ФРАЗЕОЛОГІЗМ
СПІЛЬНОСЛОВ’ЯНСЬКИЙ – ФО, що увійшла
в українську фразеологію із спільнослов‟янської
мови (до V-VI ст. н.е.) і дотепер відома
здебільшого усім слов‟янським мовам:укр. з
голови до п‘ят, рос. с головы до пят, сербохор. од
главе до петл, чеськ. оd hlavy az do paty.
ДИВ.: фразеологізм власне-український,
фразеологізм питомо український, фразеологізм
східнослов‘янський.
ФРАЗЕОЛОГІЗМ
СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИЙ – ФО, що виникла в ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇЇ. Випуск 24______________________________________________________
82

давньоруську епоху і є здобутком мовної
спільності предків росіян, українців, білорусів.
Фразеологічні одиниці цієї групи побутують у
мовах усіх східних слов‟ян, але не мають
дослівних еквівалентів в інших слов‟янських
мовах: укр. під гарячу руку, рос. под. горячую
руку, білор. пад гарячую руку.
ДИВ.: фразеологізм власне-український,
фразеологізм питомо український, фразеологізм
спільнослов‘янський.
ФРАЗЕОЛОГІЧНА КАЛЬКА –
фразеологізм, що з‟явився в мові внаслідок
дослівного перекладу іншомовного звороту
[Шанский 1955; Шанский 1963]; фразеологізм, що
передає цілісність семантико-стилістичного й
експресивно-емоційного значення ФО мови-
джерела із збереженням образної основи
[Зорівчак 1975]. Так, фразеологізм боротьба за
існування – це фразеологічна калька англійського
вислову англ. struggle for life, яка перекладена
частинами (іменник struggle – боротьба,
прийменник for – за, іменник life – життя).
Необхідно пам‟ятати, що іноді фразеологічне
калькування призводить до виникнення сполук, у
яких синтаксичні зв‟язки та семантичні
відношення слів не відповідають законам мови-
рецептора, що може спричинити появу нових
значень і нових моделей сполучення слів. У такий
спосіб розрізняють точні кальки та неточні.
За Р. Зорівчак, калькування – це
виправданий дослівний переклад, уміле
застосування якого вносить у текст багато
оригінальної образності, експресії та влучності
вислову [Зорівчак 1975: 79]. Калька повинна
відповідати законам і нормам мови-рецептора.
Найчастіше калькують ті ФО, в основі яких немає
національно-специфічної реалії. Дослідниця
розрізняє кальки денотативно-образні та кальки
смислово-образні.
ДИВ.: фразеологізм запозичений,
фразеологізм питомо український, фразеологічна
калька денотативно-образна, фразеологічна
калька неточна, фразеологічна калька смислово-
образна, фразеологічна калька точна,
фразеологічна напівкалька.
ФРАЗЕОЛОГІЧНА КАЛЬКА
ДЕНОТАТИВНО-ОБРАЗНА – скалькований
вислів зовнішньої маніфестації словесних образів
оригіналу. Під час перекладу інтерпретатор
усвідомлює словесний образ оригіналу в усіх його
зв‟язках, з усіма його інгерентними й
адгерентними конотаціями. Керуючись художнім
чуттям, стилістичною традицією мови-
реципієнта, він подумки переносить словесний
образ на рідний ґрунт, намагаючись відтворити
його засобами своєї мови, виходячи з її
особливостей та естетичних потенцій. Інколи
можна передати буквальний зміст образного
вислову оригіналу, тобто покомпонентно
скалькувати перший смисловий шар словесного
образу оригіналу. Так, в англійському перекладі
поеми Т. Шевченка «Сон», здійсненому
Дж. Віром, є вислів англ. to sink the claws into
one‘s liver. Ця полілексемна структура не
належить до англійського образного фонду, а є
покомпонентним відтворенням ужитого
Т. Шевченком словесного образу укр. запустити
пазурі в печінки у контексті: «А той, тихий та
тверезий, Богобоязливий, Як кішечка
підкрадається, Вижде нещасливий У тебе час та й
запустить Пазурі в печінки…» (Т. Шевченко).
Лінгвостилістичне зіставлення й опитування
інформантів підтверджують, що англомовні носії
сприймають скалькований вислів, який викликає
в їхній уяві образ, аналогічний образові, що
виникає в уяві українців під впливом вислову
запустити пазурі в печінки [Зорівчак 1985].
Завдяки чуттєво уявному образові-посередникові
англійці сприймають смислове значення
словесного образу, оскільки він має таку саму
денотативну та конотативну семантику, такі самі
асоціації та конотації, як і вислів оригіналу. Тут
додається ще проблема історико-філологічного,
так званого вертикального контексту: носії
англійської мови мають певне літературне
підґрунтя для сприйняття цього скалькованого
словесного образу завдяки легенді про
страждання Прометея та увічнення цього
героїчного образу у вірші Дж.-Г. Байрона
«Прометей» і в ліричній драмі П.-Б. Шеллі
«Визволений Прометей».
На думку Р. Зорівчак, денотативно-образні
кальки – не абсолютні копії з оригіналів [Зорівчак
1975]. Калькування пов‟язане з інтерференцією у
граматичну будову цільової мови. Цей шар, якому
належить провідна роль у збереженні стійкості
мовної системи загалом, найнедоступніший для
впливу інших мов. В українсько-англійських
міжмовних взаєминах калькування
ускладнюється великими розбіжностями в
морфолого-фонетичній організації та
синтаксичній будові обох мов, тим, що деякі
особливості англійської граматики (нормативне
вживання присвійних і особових займенників,
артиклі із семантичним навантаженням,
необхідність формального підмета, перевага
аналітичних дієслівних форм тощо) заважають
перекладачеві домогтися такої ж образної
сконденсованості, лаконічності й чіткості
звучання, які властиві словесним образам
оригіналу.
Щодо словесного образу укр. запустить
пазурі в печінки та його денотативно-образної
кальки англ. would drive the claws into your liver
Р. Зорівчак зауважує, що лексема печінка вжита у
множині, яка має певне конотативне
навантаження. Перекладач, очевидно, мав рацію,
не використавши множинної форми англійського
іменника англ. а liver. Якщо англійська мова
сприйме цю денотативно-образну кальку, то з
часом, можливо, англомовні носії також
вживатимуть іменник англ. а liver у множині.
ДИВ.: фразеологізм запозичений,
фразеологізм питомо український, фразеологічна
калька, фразеологічна калька смислово-образна,
фразеологічна напівкалька. ___________РОЗДІЛ VІ. ФУНКЦІЙНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

83

ФРАЗЕОЛОГІЧНА КАЛЬКА
НЕТОЧНА – фразеологізм, що виник у мові-
рецепторі внаслідок неточного калькування
іншомовної сполуки, тобто це послівний переклад
іншомовного фразеологізму з певними
відхиленнями у лексико-граматичній передачі
його окремих компонентів: бути як на голках –
фр. кtre sur des йpines (у французькому звороті
відсутній порівняльний компонент як); фр а vol
d‘oisean – з польоту птаха, пор., укр. з пташиного
польоту. Неточні фразеологічні кальки
з‟являються і за умови, коли на місці слова під
час калькування виникає фразеологізм. Це явище
спостерігається тоді, коли калькуються іншомовні
складні слова, складники яких можуть бути
передані не тільки морфемами, а й цілими
лексичними одиницями: адамове яблуко з нім.
Adamsapfel.
Див.: фразеологічна калька, фразеологічна
калька точна.
ФРАЗЕОЛОГІЧНА КАЛЬКА
СМИСЛОВО-ОБРАЗНА – скалькований вислів,
що відображає вмотивоване калькування певного
смислу словесного образу (другого смислового
шару), а не його зовнішньої маніфестації (пор.,
калька денотативно-образна).Так,на перший
погляд легко розширити валентні властивості
окремих слів, щоб утворились нові, оригінальні
засоби вислову. Однак найуживаніші образні
вислови мови можуть бути абсолютно різними,
пор.: укр. ушко голки – англ. the eye of a needle
(досл. «око голки»), укр. стрілка годинника –
англ. the hand of a clock (досл. «рука годинника»)
тощо. Під час перекладу інтерпретатор
усвідомлює чуттєво-уявний образ і відтворює
його засобами рідної мови, керуючись художнім
відчуттям і виходячи з її граматичних
особливостей, символіки, засобів просодії. При
цьому два різномовні словесні образи відмінної
зовнішньої маніфестації можуть мати ту саму
денотативну та конотативну семантику, тобто
другий смисловий шар у них повністю збігається.
Так, у соціально-психологічній новелі
«Intermezzo» М. Коцюбинський створив
надзвичайно місткий і яскравий словесний образ
укр. пустити душу під чорний пар із семантикою
«оновитися», «відродитися морально» (Ліниво всі
встали, ліниво ступаєм з ноги на ногу й несемо
обережно додому спокій. Йдемо повз чорний пар.
Тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, повна
спокою й надії. Вітаю. Спочивай тихо під сонцем,
ти така ж втомлена, земле, як я. Я теж пустив
свою душу під чорний пар… (М. Коцюбинський)).
Цей словесний образ створений шляхом
метафоризації на основі поняття пар – «рілля,
залишена на одне літо без посіву з метою
поліпшення якості землі для наступного посіву
озимих» і ФО термінологічного характеру чорний
пар – «чистий пар, оброблення якого починається
восени». Хлібороб чорноземних районів України
асоціює вид свіжозораного поля з певною
ознакою – чорним кольором землі і називає це
поняття чорний пар, виділяючи ту ознаку, що
впадає у вічі та характеризує предмет загалом.
Цікаво, що мешканцям Карпат, які живуть не на
чорноземах, вислів чорний пар зовсім невідомий,
його не знайти у творах І. Франка, В. Стефаника,
Марка Черемшини, Леся Мартовича та ін.
Створений М. Коцюбинським словесний
образ виявився надто сильним, щоб перекладач
міг його проігнорувати. До покомпонентного
калькування, створення денотативно-образної
кальки українського словесного образу він не міг
вдатися. Тому А. Мистецький скалькував другий
смисловий шар, смислову образність і віднайшов
відповідні англійські вислови англ. a fallow field
«земля під паром» i англ. to lie fallow «залишитися
під паром». В основу англійського вислову
покладено іншу ознаку – пухкість землі (пор.,
англ. All of with care. We walk along a fallow field.
Our faces sense the warmth of the mellow, plowed up
loam, full of peace and hope. I greet the field. Rest
quietly under the sun, O earth, you are as weary as I
am. I too have le my soul lie fallow). Отже, англ. to
let one‘s soul lie fallow – це смислово-образна
калька словесного образу укр. пустити душу під
чорний пар.
До смислово-образних кальок можна
зарахувати також деякі випадки відтворення
семантико-стилістичних функцій
контекстуальних словесних образів, в основу яких
покладено гру слів. Наприклад, розмова між
лікарем і хворим гуцулом-бідаком Митром
Пасемківим в оповіданні Марка Черемшини
«Лік» («Гм, чекай, ага, твої діти повмирали на
сухоті?» – «А, то сухі були покійнєтка, нема що
казати, сухі, єк сухариці!»). У цьому контексті
важливим постає глибоке відображення народної
ментальності: слово сухотиналежало до так
званих «заборонених» слів (серед простого люду
побутувало повір‟я, що назвати сухоти –
означало викликати цю страшну, смертоносну
хворобу). М. Скрипник майстерно відтворила цей
складний контекстуальний словесний образ
смислово-образною калькою, побудованою за
допомогою семантичної кореляції слів
англ. consumption «туберкульоз», «сухоти» – англ.
consumed «змарнілий», «висохлий»
(пор., англ. «Um-hm! Now wait a minute, didn‘t your
children die of consumption?» – «Ah, consumed they
were, the dear departed, what else could you say but
consumed, they dried up like those rusks»).
ДИВ.: фразеологізм запозичений,
фразеологізм питомо український, фразеологічна
калька, фразеологічна калька денотативно-
образна, фразеологічна напівкалька.
ФРАЗЕОЛОГІЧНА КАЛЬКА ТОЧНА –
фразеологізм, що відтворює лексико-граматичний
склад чужої фразеологічної одиниці без змін:
папір не червоніє – лат. epistola non erubescit.
Див.: фразеологічна калька, фразеологічна
калька неточна.
ФРАЗЕОЛОГІЧНА НАПІВКАЛЬКА–
фразеологізм, що постає напівперекладом,
напівзапозиченням чужого фразеологізму, і
виникає тоді, коли частина компонентів ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇЇ. Випуск 24______________________________________________________
84

іншомовної фразеологічної одиниці
перекладається, а частина запозичується без
перекладу: артезіанський колодязь – фр. puits
artesian.
ДИВ.: фразеологізм запозичений,
фразеологізм питомо український, фразеологічна
калька.

ІІ. Когнітивно-генетична класифікація фразеологізмів
Когнітивно-генетична класифікація фразеологічних одиниць – класифікація фразеологізмів за
когнітивними механізмами породження. Класифікація, опрацьована М. Жуйковою, дозволяє поглянути на
усталену думку про те, що ФО виникають переважно на основі готових словосполучень або речень шляхом їх
семантичного переосмислення.
На думку авторки, серед сталих виразів можуть бути виділені різні мотиваційні типи: слід розрізняти
ідіоми, утворені на основі існуючих сполучень слів змінного складу (див. словникову статтю фразеологізм,
утворений шляхом переосмислення вільного словосполучення) та ідіоми, які виникли незалежно від вільних
словосполучень (див. словникову статтю фразеологізм, утворений незалежно від вільного словосполучення),
проте можуть збігатися з ними за своїм компонентним складом. Ідіоми, не пов‟язані генетичними зв‟язками з
вільними словосполученнями, утворюються одразу як цілісні семантичні одиниці, значення яких не
інтегрується із значень окремих слів-компонентів. Породження ідіом цього різновиду часто зумовлюється
комунікативно-прагматичними потребами мовця, які виникають у конкретній ситуації спілкування і є
реакцією на певні спостережувані ознаки, релевантні для мовця. Тому, на думку М. Жуйкової, лише частину
ідіом слід вважати знаками непрямої номінації, що виникли внаслідок переосмислення певних мовних
одиниць – знаків прямої номінації. Інша частина ідіом, очевидно, є більшою кількісно і надзвичайно
динамічною, виникає шляхом комбінації окремих лексем. Їхні складники здатні породжувати у свідомості
людини певний образ, асоційований з тим змістом, який необхідно передати за допомогою ідіоми.
«Когнітивна відстань» між значенням, яке задається вербальними складниками ідіоми, і тим змістом, який
мовець має передати з її допомогою, може бути досить значною (пор., укр. одважити солі – «зробити комусь
прикрість», рос. карманная чахотка – «про відсутність грошей»). Тому вони сприймаються як своєрідні
загадки, які вимагають від слухача інтерпретації з урахуванням власного досвіду.
Протиставлення двох типів ідіом видається дуже важливим. Воно відкриває перспективи вивчення
різних когнітивних механізмів ідіомотворення, зокрема механізмів породження нового значення та його
маніфестації мовними засобами.
Отже, згідно з цією класифікацією М. Жуйкової функціонують ідіоми, утворені на основі вільних
словосполучень, та ідіоми, утворені незалежно від вільних словосполучень. Одиниці першого типу можуть
утворюватися шляхом фразеологічної метафоризації (розв‘язати руки, впіймати(ся) на гачок, встати на ліву
ногу,дати гарбуза) або шляхом фразеологічної метонімізації (різати пупа, вивертати кишені). Одиниці
другого типу членуються на дві групи: квазіреальні ідіоми та фантомні ідіоми. У фразеологічній системі
також виділено ідіоми проміжного типу, які не можна однозначно віднести ані до квазіреальних, ані до
фантомних.
ФРАЗЕОЛОГІЗМ КВАЗІРЕАЛЬНИЙ –
ідіома, що теоретично може бути знаком якихось
реальних ситуацій, оскільки існування останніх не
суперечить нашому досвіду (укр. поцілувати
клямку (замок), укр. піти раків годувати, рос. бить
по карману, рос. топтатися на одном месте,
білор. зваць ваўка з лесу). Квазіреальні
фразеологізми становлять різновид фразеологізмів,
утворених незалежно від вільного
словосполучення.
ДИВ.: фразеологізм проміжного типу,
фразеологізм, утворений незалежно від вільного
словосполучення, фразеологізм фантомний.
ФРАЗЕОЛОГІЗМ ПРОМІЖНОГО ТИПУ –
ідіома, яку не можна однозначно віднести ані до
квазіреальної, ані до фантомної. Створюваний у ній
образ не суперечить концептуальній картині світу,
ситуацію можна легко уявити, однак така ситуація
виявляється настільки далекою від конкретних
реалій життя, що її можна вважати майже
нереальною, малоймовірною (укр. з рибалки носити
копчену рибу, укр. шнурки жувати і т. ін.).
ДИВ.: фразеологізм, утворений незалежно
від вільного словосполучення, фразеологізм
квазіреальний, фразеологізм фантомний.
ФРАЗЕОЛОГІЗМ, УТВОРЕНИЙ
НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВІЛЬНОГО
СЛОВОСПОЛЕЧЕННЯ – фразеологізм, що
утворюється одразу як цілісна семантична
одиниця, значення якої не інтегрується із значень
окремих слів-компонентів. Враховуючи кореляцію
між семантикою ідіоми та позамовною дійсністю,
серед ФО цієї групи можна виділити різні типи:
1) можна розглядати такі ідіоми з погляду
відповідності / невідповідності між тим образом,
що твориться внутрішньою формою ідіом, та
концептуальною картиною світу, сформованою
внаслідок осмислення як чуттєвої, так і вербальної
інформації, яка дозволяє носію свідомості
орієнтуватися в навколишній дійсності (пор.,
фразеологізм квазіреальний, фразеологізм
фантомний); 2) предикатні ідіоми можуть бути
розмежовані за феноменологічними параметрами
тих референтних ситуацій, з якими вони
співвідносяться. Серед цих параметрів слід
назвати характер розгортання в часі,
спостережувальність / неспостережувальність,
роль суб‟єкта свідомості в процесі їхнього
осмислення.
Так, ідіоми можуть позначати ситуації, які
мають конкретні спостережувальні ознаки і
розгортаються перед очима спостерігача як
динамічні сцени або статичні картини: укр.
сушити зуби («посміхатися»), укр. витрішки ___________РОЗДІЛ VІ. ФУНКЦІЙНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

85

продавати («задивлятися на щось»); рос. испечь
лепешку («вдарити по щоці»). Інтерпретація
ситуації суб‟єктом ґрунтується передусім на
враженнях, отриманих через органи відчуття.
Ситуації іншого типу здебільшого також
мають конкретні ознаки, проте не можуть
розгортатися перед спостерігачем в одному акті
спостереження. Такі ситуації охоплюють фрагмент
дійсності, який займає достатньо великий часовий
інтервал. У сприйнятті та інтерпретації ситуацій
цього типу вирішальну роль відіграють селекція
спостережувальних ознак та виділення серед них
низки релевантних ознак, інтеграція їх у єдиний
ментальний образ, а також осмислення цього образу
на основі попереднього досвіду. Нарешті, ситуація
може осмислюватися в культурно-аксіологічних
параметрах і отримати на основі цього раціональну
або емоційну оцінку: дихати на ладан, стояти
одною ногою в могилі, брати за душу, кусати лікті.
Навіть ті ситуації, які мають спостережувальні
ознаки, вимагають від суб‟єкта складних
когнітивних процедур для їх осмислення [Жуйкова
2004: 76].
ДИВ.: фразеологізм, утворений шляхом
переосмислення вільного словосполучення.
ФРАЗЕОЛОГІЗМ, УТВОРЕНИЙ
ШЛЯХОМ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ВІЛЬНОГО
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ – фразеологізм, утворення
якого є наслідком певного мисленнєвого процесу,
об‟єктом якого виступають не мовні одиниці, а
ментальні структурі. На першому етапі цього
процесу осмислюється прототипова ситуація,
унаслідок чого виникає вивідне знання, що
закріплюється в свідомості мовців. На другому етапі
осмислюється певна актуальна ситуація та
з‟являється нове знання – виведена з неї імплікація.
На третьому етапі відбувається пошук чогось
подібного до нової ситуації в попередньому досвіді,
причому зіставляються не образи двох ситуацій, а їх
абстрактні інтерпретації. Виявлення подібності між
ментальними структурами на рівні абстрактного
знання відкриває можливість використання
існуючого мовного знака (словосполучення) для
позначення нової (актуальної) ситуації. Проте
одноразове використання такого словосполучення
ще не означає утворення ідіоми. Вона виникає тоді,
коли відповідний звукокомплекс починає
співвідноситись з класом різних за своєю
феноменологічною природою ситуацій, які
отримують подібну інтерпретацію. До значення
ідіоми входить не лише вивідне знання, пов‟язане з
базовою ситуацією, а й нові змістові компоненти
(часто оцінні), отримані на основі інтерпретації
такого класу ситуацій, що позначаються ідіомою
[Жуйкова 2004: 75].
Виникненню сталого виразу передує
функціонування у мові вільного предикатного
сполучення слів, яке співвідноситься з відносно
однорідним класом ситуацій. У свідомості носія
мови цьому класові відповідає певна ментальна
модель образної природи, до якої входять
релевантні складники ситуацій (учасники ситуації,
їхні дії, локалізація тощо). Ця ментальна модель
отримала назву прототипова.
Прототипова модель, як правило, отримує
певну інтерпретацію, що продовжується внаслідок
осмислення класу споріднених ситуацій в широкому
культурному контексті. Часто інтерпретація
відбувається в цільовому і результативному аспектах.
Друга важлива для мовно-культурного колективу
форма інтерпретації полягає в осмисленні базової
ситуації в аксіологічних параметрах. Це означає, що
сама ситуація, її учасники, наслідки для певних
учасників тощо отримують логічну чи емоційну
оцінку, яка залежить від обраної точки відліку.
Оскільки інтерпретація завжди виникає
шляхом імплікації, логічного умовиводу, можна
говорити про неї як про вивідне знання. Ця
інформація у свідомості мовців співвідноситься з
базовим образом і доповнює його, утворюючи з ним
єдиний концепт. Вивідне знання завжди є наслідком
абстрагування від конкретних ознак ситуацій, що
може виявлятися більшою або меншою мірою.
Наприклад, фразеологізм розв‘язати руки. Базова
ситуація включає двох необхідних учасників –
активного і пасивного (руки якого були зв‟язані). У
свідомості актуалізується той компонент фреймової
структури (слот), який корелює з пасивним
учасником, адже у базовій ситуації найрелевантнішим
є його новий стан. Розв‟язання рук відкриває людині
можливість діяти активно і, що важливіше,
самостійно. Саме цей результативний компонент
ментальної структури стає основою для виникнення
ідіоми зі значенням «дати можливість діяти
самостійно; усунути перешкоди для вільної
діяльності». Зрозуміло, що цій ідіомі приписується
позитивна оцінка: «Перемога під Ярославлем
розв‘язала рукиДанилові і дала йому змогу
присвятити увагу внутрішнім справам»
(Н. Полонська-Василенко) [Жуйкова 2004: 74].
ДИВ.: фразеологізм, утворений незалежно від
вільного словосполучення.
ФРАЗЕОЛОГІЗМ ФАНТОМНИЙ – ідіома,
внутрішня форма якої творить фантомний, уявний
образ, якому жодна ситуація в реальній картині світу
не відповідає (укр. переливати з пустого в порожнє,
укр. полізти чортові в зуби, рос. прополоскати мозги,
рос. кошки шкребут на душе, білор. собакам сена
касіць, білор. у вушах коні стаяць). Фантомні
фразеологізми становлять різновид фразеологізмів,
утворених незалежно від вільного словосполучення.
ДИВ.: фразеологізм квазіреальний,
фразеологізм проміжного типу, фразеологізм,
утворений незалежно від вільного словосполучення.

Отже, термінологічна підсистема «генетична класифікація фразеологічних одиниць» постає складником
терміносистеми «фразеологія». Аналіз термінів підсистеми засвідчив, що генетична класифікація
фразеологічних одиниць висвітлює не тільки джерела фразеології, а й специфіку творення ФО. Генетичну
класифікацію ФО можна деталізувати класифікацією фразеологізмів за сферою вживання (останню у роботі
розглянуто як окрему термінологічну підсистему), крім того, генетична класифікація тісно пов‟язана з Розділ VI. ФУНКЦІЙНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

86

перекладознавчою класифікацією фразеологізмів, що допомагає впевнитися у достовірності етимологічного
походження ФО, глибше проникнути в їх структурно-семантичні особливості як комплексних знаків вторинної
номінації, а також упорядкувати та порівняти одержані дані в межах лексико-фразеологічної системи мови-
джерела та мови-рецептора. Надалі актуальним видається формування термінологічних підсистем
«класифікація фразеологічних одиниць за сферою вживання» та «перекладознавча класифікація фразеологічних
одиниць».
Література
Авксентьєв 1983: Авксентьєв, Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія [Текст] / Л. Г. Авксентьєв. –
Харків : Вища шк., 1983. – С. 42-59. – Бібліогр. : с. 131-136.
Булаховский 1953: Булаховский, Л.А. Введение в языкознание [Текст] / Л. А. Булаховский. – М. :
Учпедгиз, 1953. – Ч. 2. – 178 с.
Влахов, Флорин 1986: Влахов, С., Флорин, С. Непереводимое в переводе [Текст] / С. Влахов,
С. Флорин. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Высшая школа, 1986. – 416 с.
Гавриленко 2009: Гавриленко, А. Фразеологические заимствования во французском языке [Текст] /
А. Гавриленко // Науковi записки : зб. наук. пр. Серія : Філологічні науки. – Кіровоград : Кіровоградський
державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2009. – Вип. 81(3). – С. 241-245. –
Бібліогр. : с. 245.
Гаращенко 2010: Гаращенко, О. Фразеологічні одиниці та проблеми їх класифікацій [Текст] /
О. Гаращенко // Науковi записки : зб. наук. пр. Серія : Філологічні науки. – Кіровоград : Кіровоградський
державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2010. – Вип. 89(3). – С. 176-180. –
Бібліогр. : с. 179-180.
Давыденко 2010: Давыденко, Ю. Макролингвистический подход к проблеме перевода
фразеологизмов[Текст] / Ю. Давыденко // Науковi записки : зб. наук. пр. Серія: Філологічні науки. –
Кіровоград : Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2010. – Вип.
89 (1). – С. 56-59. – Библиогр. : с. 60.
Денисенко 1989: Денисенко, С. Н. Проблеми фразеологічної деривації з погляду перекладу [Текст] /
С. Н. Денисенко // Мовознавство. – 1989. – № 3. – С. 36-42.
Жуйкова 2004: Жуйкова, М.В. Типологія ідіом у когнітивно-генетичному ключі [Текст] / М. В. Жуйкова
// Мовознавство. – 2004. – № 4. – С. 72-80.
Жуйкова 2007: Жуйкова, М.В. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов‟янських мов
[Текст] : монографія / М. В. Жуйкова. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волинського державного університету ім. Лесі
Українки, 2007. – 416 с. – Бібліогр. : с. 369-403.
Зорівчак 1975: Зорівчак, Р.П. Фразеологія письменника як проблема перекладу (на матеріалі англійських
перекладів поетичних творів Т.Г. Шевченка) [Текст] / Р. П. Зорівчак // Мовознавство. – 1975. – № 5. – С. 75-82.
Зорівчак 1983: Зорівчак, Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія [Текст] /
Р. П. Зорівчак. – Львів : Вища школа, 1983. – 175 с.
Зорівчак 1985: Зорівчак, Р.П. «Денотативно-образна калька» і «смислово-образна калька» як
перекладознавчі терміни [Текст] / Р. П. Зорівчак // Мовознавство. – 1985. – № 2. – С. 54-59.
Івченко 1999: Івченко, А. Українська народна фразеологія: ономасіологія, ареали, етимологія [Текст] /
А. Івченко. – Харків : ФОЛІО, 1999. – 304 с.
Краснобаєва-Чорна, Усенко 2010: Краснобаєва-Чорна, Ж., Усенко, О. Семантико-граматична
класифікація фразеологізмів у Словнику фразеологічних термінів сучасної української мови [Текст] /
Ж. Краснобаєва-Чорна, О. Усенко // Лінгвістичні студії : зб. наук. пр. – Донецьк, 2010. – Вип. 21. – С. 124-133. –
Бібліогр. : с. 132-133.
Краснобаєва-Чорна, Усенко 2011: Краснобаєва-Чорна, Ж., Усенко, О. Експресивно-стилістична
класифікація фразеологізмів у Словнику фразеологічних термінів сучасної української мови [Текст] /
Ж. Краснобаєва-Чорна, О. Усенко // Лінгвістичні студії : зб. наук. пр. – Донецьк, 2011. – Вип. 23. – С. 265-274. –
Бібліогр. : с. 297.
Краснобаєва-Чорна 2011: Краснобаєва-Чорна, Ж. Ідеографічна класифікація фразеологічних одиниць у
Словнику фразеологічних термінів сучасної української мови [Текст] / Ж. Краснобаєва-Чорна // Лінгвістичні
студії : зб. наук. пр. – Донецьк, 2011. – Вип. 22. – С. 289-298. – Бібліогр. : с. 297-298.
Лалаян 2009: Лалаян, Н. Генетичні типи та джерела походження ономастичної фразеологїї (на матеріалі
німецької мови) [Текст] / Н. Лалаян // Науковi записки : зб. наук. пр. Серія : Філологічні науки. – Кіровоград :
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2009. – Вип. 81(1). –
С. 137-141. – Бібліогр. : с. 141.
Медведєв 1977: Медведєв, Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо [Текст] /
Ф. П. Медведєв. – Харків : Вища школа, 1977. – 230 с.
Мокиенко 1989: Мокиенко, В.М. Славянская фразеологія [Текст] / В. М. Мокиенко. – 2-е изд., испр. и
доп. – М. : Высшая школа, 1989. – 286, [1] с. – Библиогр. : с. 247-254. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇЇ. Випуск 24_________________________________________________________

87

Мокієнко 1990: Мокієнко, В.М. Історико-етимологічний аналіз фразеології та етимологія лексики
[Текст] / В. М. Мокієнко // Мовознавство. – 1990. – № 5. – С. 3-11.
Скрипник 1973: Скрипник, Л.Г. Фразеологія української мови [Текст] / Л. Г. Скрипник. – К. : Наук.
думка, 1973. – 280 с. – Бібліогр. : с. 275-279.
СУЛМ 1973: Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / І. К. Білодід (ред.). – К. :
Наук. думка, 1973. – С. 151-158; С. 173-178.
Шанский 1955: Шанский, Н.М. Лексические и фразеологические кальки в русском языке [Текст] /
Н. М. Шанский // Русский язык в школе. – 1955. – № 3. – С. 28-35.
Шанский 1963: Шанский, Н.М. Фразеология современного русского языка [Текст] / Н. М. Шанский. –
М. : Высшая школа, 1963. – С. 75-98.– Бібліогр. : с. 149.

Джерела
Коваль, Коптілов 1975: Коваль, А.П., Коптілов, В.В. Крилаті вислови в українській літературній мові
[Текст] / А. П. Коваль, В. В. Коптілов. – К. : Вища школа, 1975.
Коваль 2001: Коваль А.П. Спочатку було Слово. Крилаті вислови біблійного походження в українській
мові [Текст] / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 312 с.
Корж, Луцька 1994: Корж, Н.Г., Луцька, Ф.Й. Із скарбів античної мудрості : Словник [Текст] /
Н. Г. Корж, Ф. Й. Луцька. – К. : Вища школа, 1994. – 351 с.
ЛФСД 2009: Латинська фразеологія. Словник-довідник : навчальний посібник [Текст] / П. І. Осипов
(автор-уклад.). – К. : Академвидав, 2009.
СФУМ 2003: Словник фразеологізмів української мови [Текст] / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк,
В. В. Дятчук та ін. – К. : Наукова думка, 2003. – 1104 с.
ФСУМ 1999: Фразеологічний словник української мови : В 2-х кн. [Текст] / В. М. Білоноженко,
В. О. Винник, І. С. Гнатюк та ін. (уклад). – К. : Наукова думка, 1999. – Кн.1: А-Н. – 528 с. ; Кн.2: Н-Я. – С. 529-
980.

Статья продолжает цикл публикаций, посвященный классификационным параметрам
фразеологических единиц. В статье рассмотрены основные взгляды на истоки украинской фразеологии в ХХ в.
и в начале ХХІ в. Согласно принятой модели словарной статьи «Словаря фразеологических терминов
современного украинского языка» обработаны базовые составляющие терминологической подсистемы
«генетическая классификация фразеологических единиц».
Ключевые слова: собственно-генетическая классификация фразеологизмов, когнитивно-генетическая
классификация фразеологизмов, терминосистема, фразеологическая единица.

The article continues the cycle of publications which is devoted to classific parameters of phraseological units.
In the article essential ideas on the sources of the Ukrainian phraseology in the ХХth – beginning ХХІth century are
observed. Some basic terms of the term system «genetically classification of phraseological units» are processed by the
accepted model of the vocabulary entry from «The Dictionary of phraseological terms of the modern Ukrainian
language».
Keywords: strictly-genetically classification of phraseological units, cognitive-genetically classification of
phraseological units, terminological system, phraseological unit.
Надійшла до редакції 19 жовтня 2011 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.