Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Ярослав Голодюк — ОСВОЄННЯ ОНІМА GOOGLE УКРАЇНСЬКОМОВНОЮ ІНТЕРНЕТНОЮ КОМУНІКАЦІЄЮ: ГРАФІЧНИЙ ТА СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

У статті розкрито особливості графічного вираження прагматоніма Google в українськомовній
інтернетній комунікації, проаналізовано контекстуальну семантико-прагматичну специфіку використання
його мовцями.
Ключові слова: інтернетна комунікація, Google, фрейм пошуку.

Інноваційні процеси в лексичних системах різних мов є важливим об‟єктом дослідження сучасної
лінгвістичної науки. «Найпоказовішими для виявлення мовних змін, – зазначає Є. Карпіловська, – є ділянки
особливого напруження ресурсів мовної системи. Виявом такого напруження в лексиконі стають нові його
стратуми, а то й цілі нові відділи – сукупності стратумів для означення нових для мови концептосфер»
[Карпіловська 2003: 5]. Сегментом значної лінґвальної активності є Інтернет, який вважається чи не
найвпливовішим чинником швидкого засвоєння світовою спільнотою новітніх мовленнєвих одиниць.
Мережа є не лише своєрідним засобом трансмісії неологізмів між мовами, – вона виступає ареною
виникнення явищ, які, за умов тривалого використання під час спілкування, концептуалізуються у свідомості
мовців та набувають новіших значень в контексті комунікації. Яскравим прикладом такого явища є інтернетна
пошукова система Google (http://www.google.com), назва якої акцептувалася транслінґвально й міцно
закріпилася в мовних картинах світу комунікантів різних лінгвокультур.
Оскільки онім Google виник та набув активного поширення у комп‟ютерно-мережевому дискурсі, його,
очевидно, доцільно розглядати як конституент стратуму інтернетної лексики, дослідження якої сьогодні
відбувається в декількох напрямах, зокрема через:
– аналіз мовних інновацій у Мережі на лексико-семантичному рівні (Д. Кристал; Г. Трофимова;
Т. Радбіль; М. Голєв; О. Литвинова);
– розгляд інтернетного лексикону крізь призму міжмовних контактів (О. Максимова; І. Горбунова;
І. Шевцова);
– розробку лінгвістичних розвідок-глосаріїв, аналіз окремих груп лексем дискурсу Мережі
(Н. Мечковська; С. Чемеркін);
– з‟ясування перспектив розвитку інтернетної та комп‟ютерної лексики, її впливу на мовну систему
загалом (Є. Карпіловська; Н. Кузнецова, О. Вахромова; О. Русакова).
Як бачимо, лексика Мережі активно досліджується, однак освоєння названого оніма українськомовним
інтернетним дискурсом досі не було об‟єктом спеціального лінгвістичного аналізу, що і зумовило вибір теми та
її актуальність.
Мета статті – проаналізувати освоєння оніма Google українськомовними користувачами Мережі за
графічними та семантичними параметрами, розкрити прагматичні особливості його синтагматики.
Для повнішої лінгвістичної проспекції досліджуваного явища, на нашу думку, варто враховувати і
позамовні його чинники. Для цього звернімося до історії інтернетної пошукової системи Google.
Вона, як і однойменна компанія, була започаткована у 1998 році С. Бріном та Л. Пейджем. «Назва, –
знаходимо в Оксфордському словнику англійської мови, – очевидно, задумувалася як модифікація слова googol
(гугол, число 10 у степені 100), з алюзією на величезні обсяги інформації в Мережі (…)» [OED]. Вже у 2000 році
Google було визнано найбільшою у світі пошуковою системою за кількістю ресурсів, які вона проіндексувала
(тобто проаналізувала для потенційної презентації). У листопаді 2004 року кількість веб-сторінок, доступних
механізму, досягла 8 мільярдів, а в липні 2008 – 1 трильйона [Історія]. Сьогодні компанія Google є розробником
не лише цілої низки інтернетних сервісів та програмного забезпечення, а й операційної системи Android, яка
функціонує на мобільних платформах. Д. Вайс у біографічній розвідці «The Google Story» так описав компанію:
«Діючи в епіцентрі Інтернету, Google є гамірною спільнотою найкращих та найвидатніших спеціалістів
планети» [Vise 2005: 7]. Популярність продукції компанії, очевидно, посприяла засвоєнню номена Google
великою кількістю світових мов.
Структура комунікації автоматизованих пошукових систем є однаковою: основним елементом їх
інтерфейсу є поле для введення тексту, після підтвердження якого формується та виводиться певний список
(стосовно запитуваної інформації) джерел. Для інтернетних пошукових систем визначальним критерієм відбору
ресурсів є не лише їх релевантність, а й частота відвідування, рейтинг та тематичний індекс цитування, що
визначається кількістю покликань на сторінку.
© Голодюк Я.Б., 2012 Розділ IХ. ПРОБЛЕМИ ОНОМАСТИКИ

133
Тепер, визначивши загальні, «енциклопедичні» характеристики пошукової системи Google, можемо
перейти до власне мовознавчого аналізу її назви.
Лінгвістичний статус лексеми Google – двовекторний: з одного боку, це – прагматонім, тобто номен на
позначення сорту, марки, товарного знаку [Подольская 1978: 113]; з іншого – за рівнем поширення та
закріплення в різних лінгвокультурах – слово, на нашу думку, набуває статусу інтернаціоналізма.
Найвичерпнішими у цьому контексті нам видаються міркування О. Фоменко, яка відносить Google до
прагматонімів-глобалізмів, тобто власних назв на позначення марки товару чи виду пропонованих послуг,
поширених у транснаціональних масштабах, міцно закріплених у мовній свідомості представників різних
лінгвокультур; назв, яким притаманний значний асоціативний потенціал у вимірі мовних та екстралінґвальних
знань, мовних звичок та емоційно-оцінних переживань [Фоменко 2009]. Для визначення специфіки лексичної
одиниці такого, умовно кажучи, перехідного характеру в мережевому дискурсі, вважаємо, доцільно простежити
рівень її освоєння крізь призму графіки, семантики та прагматики.
Аналіз повідомлень доводить, що прагматонім Google в українськомовній інтернетній комунікації
найчастіше транскрибується (Щойно в Гуглі знайшов (Теревені: 10106)1), рідше – вводиться у висловлення без
змін (Печально усвідомлювати, те, що якщо б я розбив градусник, то перш за все відкрив би Google (Теревені:
14289)). Мовці здебільшого нехтують орфограмою – написанням великої літери, що свідчить про високий
рівень рецепції ними прагматоніма [ТМОИ 2007: 42-46]: Ну, як хто, але я консультуюсь в google, гигиги
(Теревені: 21074); Перш ніж рефлексувати на те що зачепили за живе, використайте пошук в гуглі…
(Теревені: 20478). Варто зазначити й те, що інколи продуценти повідомлень, транскрибуючи вказаний
прагматонім, передають G літерою ґ: Якщо Ви в тому ж Ґуґлі в стрічку пошуку впишете (…) (ФРМ: 2209),
хоча логіку транскрипції в окремих випадках неможливо простежити: (…) шукаю Ґуглом, переглядаю 2-4
сторінки результатів (ФРМ: 2420). Заміна фонеми <г> на <ґ> може мати прагматичну інтенцію (надання слову
графічних ознак української мови), однак, очевидно, не впливає ні на значення лексеми, ні на граматичні її
характеристики, тому Гугл, Ґуґл, Гуґл, Ґугл розглядаємо як еквіваленти.
Досліджуваний прагматонім, імплементуючись в українськомовний дискурс, може зазнавати й інших
графічних модифікацій, зумовлених фонетико-асоціативними пресупозиціями мовців. Так, наприклад, у
досліджуваних повідомленнях фіксуємо форми з епентетичними голосними -е, -о: Треба сказати — Гугел
найкраще україніізований (К1); Я знаходжу цей твір через Гугол (К2). Варіанти Гугел, Гугол, очевидно,
виникають унаслідок бажання мовців застосувати «легші» для вимовляння форми освоюваного слова.
Аналіз матеріалу засвідчує, що мовці нерідко м‟якшать кінцевий приголосний основи гугл-, інколи за
таких умов додаючи до неї закінчення -а: мій кумедний, чарівний, сонячний гугль (…) (ЛФ: 967); Ґуґля тільки
Затрати на Капітальний Ремонт і посилання на цю тему видає (ФРМ: 4878). Нарощення флексії, зазвичай
притаманної жіночому роду, наводить на думку, що у такий спосіб мовці змінюють конвенційні «ґендерні»
параметри слова, «фемінізують» його. Ця теза, однак, лише частково підтверджується досліджуваними
повідомленнями, оскільки в деяких з них знаходимо застосування іменника Гугля у чоловічому роді, а в інших –
у жіночому: Мій Гугля на запит «коробчатый змей» видав 3000 посилань (УЦ: 29280); Моя Гугля показує (…)
(ЛФ: 2271). З огляду на це, надалі, аналізуючи форми Гугль, Гугля, відштовхуватимемося не від граматичних
характеристик, а від їхніх фонетико-графічних форм.
Виходячи з міркувань О. Фоменко про те, що прагматонім-глобалізм може актуалізувати у свідомості
мовців фоносемантичний образ, пов‟язаний зі сприйняттям звукової його форми [Фоменко 2009: 7], вважаємо,
що варіанти Гугль, Гугля могли сформуватися внаслідок апроксимації фонетико-графічної форми лексеми Гугл
до вже закріплених у мовній свідомості українців слів Гоголь, ґоґель (-моґель), кегель, бугель, флігель; гиля, ґуля,
маля, перепеля, діал. ґуґля / гугля. З іншого боку, враховуючи високу частотність використання прагматоніма,
можемо припустити, що ці варіанти утворилися за аналогією до гіпокористичних форм деяких антропонімів
(пор. Гугля – розм. Оля, Валя, Вася; Гугль – рос. розм. зверт. (укр. сурж.) Оль, Валь, Вась). Так чи інакше, на
нашу думку, за допомогою описаних форм мовці маркують власне ставлення до пошукової системи на шкалі
«своє – чуже»: своєрідне «приписування» нормативній мовній одиниці графічних ознак вже відомих слів (у
першому випадку) або ж модифікація її за аналогією до скорочених, побутових, розмовних варіантів власних
імен людей (у другому) наділяє вербалізоване поняття конотаціями «близьке», «зрозуміле», «доступне»,
«окреслюване», а отже, наближає його до екстремуму «своє». Графічними засобами, що в українськомовному
інтернетному дискурсі маніфестують ставлення мовця до Google як до «чужого», є нетранскрибування слова
(використання його в конвенційній англійській формі Google / google), а також еративне його переведення в
українську буквено-звукову систему, що в досліджуваному матеріалі репрезентується формою Гугле (←
Google): наразі гугле видає (…) (УЦ: 30620). Морфолого-синтаксичним засобом вираження сприймання Google
як «чужого» є транспозиція слова у середній рід: Це вам не гугль, що набрав — і воно тобі пару сотень посилань
викидає (УЦ: 33036). У таких випадках, очевидно, пошукова система сприймається як «віддалене», «невідоме»,
«складне».

1Тут і далі орфографію та пунктуацію прикладів збережено. Маркування чіткішим текстом – автора статті. Після
прикладів, взятих із форумів, паспортизовано номер теми, де було використане повідомлення за зразком (Назва форуму:
№ теми). ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24

134
Отже, графічні форми Гугл та Ґуґл можемо вважати стилістично нейтральними, а Гугль, Гугля, Гугел,
Гугол, Гугле тощо – конотативно маркованими їх варіантами.
Освоєння іншомовного слова цільовим дискурсом (яким у цій статті є Інтернет) маніфестується рядом
факторів. О. Бондарець, наприклад, виокремлює декілька ознак, за якими можна визначити ступінь рецепції
запозичення мовою: відтворюваність, сприйняття слова як іншомовного чи «свого», семантичне освоєння
[Бондарец 2008: 39-40]. Відтворюваність лексеми Гугл підтверджується частотним її використанням різними
продуцентами; вона сприймається як «своя», про що свідчить модифікація комунікантами її зовнішньої форми
за закріпленими в українській мовній свідомості фонетико-графічними моделями. Ступінь же семантичного
освоєння слова такогнітивно-прагматичні особливості, що випливають із його синтагматики, спробуємо
розглянути далі.
Семантика власної назви, як відомо, великою мірою залежить від значення об‟єкта, який вона позначає
[Суперанская 1973: 263]. Аналіз досліджуваного матеріалу дає підстави стверджувати, що лексема Гугл може
виступати у таких значеннях, зумовлених референтами прагматоніма:
1) інтернетна пошукова система (Взагалі, інтернет — це не лише можливість на форумах
пліткувати, там ще є пошукові системи. Гугль, наприклад (УЦ: 32951));
2) компанія-розробник веб-сервісів та програмного забезпечення (Якщо ви хоча б один раз
користувались будь-яким із сервісів гугла, ви побачите на своєму робочому столі збережені настройки (…)
(ФРМ: 7746)).
Для позначення компанії слово використовується рідше, тому надалі розглядатимемо його в першому,
найбільш поширеному, значенні.
Виходячи з міркувань Н. Таценко, за допомогою слова Google комуніканти репрезентують когнітивний
процес ПОШУК, який, у свою чергу, є важливим складником концептополя ІНФОРМАЦІЇ [Таценко 2009: 14].
Тому основним когнітивним параметром для застосування Гугл (1) у висловленні, на нашу думку, є актуалізація
мовцем фрейму пошуку з його елементами-слотами: Шукач, Об‟єкт, Засіб, Результат. Гугл, очевидно, типово
заповнює слот Засіб, а тому структурується за прототипом «інструмент», що реалізується колокаціями слова у
глибинному інструменталі з одиницями таких семантичних полів:
– «пошук» (Знайти такі домашні тренажери Гуглею не вдалось (УЦ: 32607); шукаю Ґуглом,
переглядаю 2-4 сторінки результатів (ФРМ: 2420); якщо можна, підкажіть, як мені шукати друзів. Мені
дуже, дуже сумно… – гуглем, сонечко, гуглем… (…) можна спробувати і серцем…(ЛФ: 1219));
– «користування»(ви довели, що вмієте користуватисяГуглею)))) (Теревені: 15174); (…) то
звичайніське слово кубіта — дівчина, жінка! юзайте (використовуйте – Я. Г.) ґуґль) (Теревені: 2808)).
Таке структурування зумовило застосування лексеми Гугл у семантичній ролі інструмента в окремих
фраземах(а взагалі — гугля (…) вам в руки (ФРМ: 1164); Аби щось шукати самому, взагалі не потрібно ніде
реєструватися: гуглю в зуби і – вперед (ФРМ: 6869)) та в метафоричних сполуках (Я тут хвилин 15 мучилася,
(…) а тут Темпіка гуглем крила мені й підтяла (ФРМ: 4414)).
Як було згадано вище, первинно лексема Гугл функціонувала в межах комп‟ютерного дискурсу.
Розглядаючи структуру аналізованого поняття крізь призму інформатики, можемо означити Google як
пошуковий механізм, що складається із засобів введення, обробки та виведення даних. Він приводиться в дію
односпрямовано: користувач передає запит (Google виступає логічним об‟єктом) → система імпліцитно
обробляє дані та виводить результат (Google – суб‟єкт). Унаслідок цього Гугл нерідко виступає у висловленнях
і суб‟єктом, й глибинним об‟єктом. Порівняймо: Гуглвидає шедеври по запиту [―]працелюбність українського
народу[‖] ))) (Теревені: 15891) – користувач передає запит “працелюбність українського народу” Гуглу (O) →
Гугл (S) «видає шедеври»; не знаю про що нік але гугл викидує фотку Крихітки на запит)) (Теревені: 17401)–
користувач передає певний запит Гуглу (О) → Гугл (S) «викидує фотку». Як бачимо, досліджуване слово в
ролі суб‟єкта потребує предикатів, які є синонімами виводити, а отже, сприймається комунікантами передусім
як засіб виведення інформації. Для прикладу, у повідомленні Який справжній розмір «Формат паперу – А5
(книжковий)», бо гугл шось дає цілком різні параметри (УЦ: 30794) експлікація прецеденту введення запиту
відсутня – його імплікуємо з контексту.
Аналіз матеріалу також засвідчує, що лексема Гугл може позначати і поле для введення запиту, що
передається пошуковому механізму. В такому випадку, з граматичного погляду, Гугл виступає об‟єктом, а
назване значення актуалізується колокаціями лексеми з предикатом ввести (Доречі можеш провести
експеримент: введи в гуглі слово «пиво» (…) (Теревені: 11510)) та його синонімами (загальномовними та
контекстуальними), як-от: написати (напишітьу гуглі: «как развлекаются эмо», дуже цікаві розваги (…)
(Теревені: 2581)), набрати (зараз набрав в гугл «собачий грип» (…) (Теревені: 20844)), забити (якщо і це не
відкриє — забий в гугл — «плоский узел» (Теревені: 18286)), кинути (Кинула в Гуглі «аудіонаркотики» і направду,є
така штука (Теревені: 17106)).
Таким чином, лексема Гугл може позначати різні компоненти структури пошукової системи, що,
очевидно, зумовлено лінґвальною економією та прагматичною налаштованістю мовців. Унаслідок подібної
синекдохічної трансформації слово Гугл почало позначати і множину інтернетних ресурсів, які пропонує
система після підтвердження запиту. В такому випадку (це засвідчує аналіз матеріалу) Google виступає не
засобом пошуку, а узагальненим джерелом інформації, а тому імплементується у висловленняза аналогією до Розділ IХ. ПРОБЛЕМИ ОНОМАСТИКИ

135
інших писемних медіумів: [її] цікавило не те, що вона давно прочиталав гуглі, а те, чого там немає (УЦ:
31953) (пор.: прочитала у книзі, повідомленні, газеті…) ; А ось, до речі, і стаття з Гугла (…) (Теревені: 11510)
(пор.: стаття з журналу, довідника, словника…). У вказаному значенні Гугл виступає аргументом предикатів,
що характеризуються семантикою отримування інформації: прочитати, знайти (Щойно в Гуглі знайшов (…)
(Теревені: 10106)), поглянути (Поглянь в гуглі на Sziget(Угорщина, Будапешт) (ЛФ: 1105)), розкопати (хтось
розкопав цю інфу (інформацію – Я. Г.) з гугла і вирішив подразнити своїх співгромадян))) (Теревені: 17066))
тощо. Розглядаючи слово у наведених висловленнях крізь призму фрейму пошуку, бачимо, що Гугл заповнює
вже не слот Засіб, а, ймовірніше, – Результат.
Імплементація вербалізованого досліджуваного поняття у формально локативні сполуки та
структурування його як інтеріорної зони у деяких із останніх розглянутих прикладів, очевидно, здійснюється
мовцями на переносно-значеннєвому рівні, за аналогією до писемних джерел інформації. Однак, на відміну від
немережевих ресурсів, Google сприймається ще і як частина віртуального веб-простору, а тому виходить на
вищий рівень локативної метафоризації. Для користувачів Інтернету мисленнєва категорія простору, як
доводить О. Русакова, є важливим засобом структурування, про що свідчить різноманітність лексичних засобів
репрезентації спаціальних значень у комп‟ютерно-мережевому дискурсі [Русакова 2010: 53]. Застосовуючи цю
тезу до аналізованого матеріалу, зазначимо, що гугл може сприйматися комунікантами як поверхня
(суперіорно) (А взагалі шукай на Гуглі (…) (ФРМ: 4302)) або як контейнер (інтеріорно) (в гуглі цього добра
повно (ВВФ: 4161)).
Структурування досліджуваного явища за просторово-семантичними моделями зумовлене і тим, що
родовим поняттям для Google є сайт (сторінка з унікальною адресою в Інтернеті), а тому воно може до певної
міри наслідувати синтагматику гіпероніма. Так, у мережевому дискурсі вже закріпилися фрази «зайти на сайт»
(Взагалі тільки що зайшов на офіційний сайт гри (ЛФ: 624)), «зайти в сайт (що потребує введення
користувачем інформації)» (зайшла в facebook (назва соціальної мережі – Я. Г.), а тут і нотатака в тему…
(УЦ: 33246)). Як доводить аналіз повідомлень, застосування цих фраз до досліджуваної пошукової системи
реалізується в колокаціях лексеми Гугл із синонімами дієслова зайти та похідними від них: лізти (Залізе ламер
вгугл, прочитає 2 абзаци і вважає себе спеціалістом високого рівня в галузі, в якій поняття немає… (Теревені:
17400); Слово мені невідоме як і пересічним українцям, поліз в гугль і знайшов (Теревені: 10954)), ходити (очі
такі не роби, в гугл сходи (ВВФ: 5908)), бігти ((…) і пабєжалі всі на гугл (Теревені: 19980)), кинутися (Вітаю
всіх фанатів цого класного гурту з виходом нового альбому (…) Всі кинулись в гугл, і гайда його шукати (ВВФ:
4866)). Різний ступінь інтенсивності описуваних дій, очевидно, корелює з такою категорією процесу пошуку, як
нагальність (невідкладність), рівень якої визначається самим продуцентом повідомлення. Мовці здатні
семантизувати Google як відносно конкретне місце і за допомогою введення слова у контекст з однорідним
локативним елементом: Також може хто має літературу, статті інформацію (бажано не тільки те що
можна знайти в гуглі і поблизу) (ВВФ: 5428). Наведені міркування дають підстави стверджувати, що Google
фіксується в мовній свідомості крізь призму концептосфери простору як «одиниця напівабстрактного рівня
пальпабельності», яка, за визначенням Л. Талмі, «асоціюється з іншими одиницями, що перебувають на
повністю конкретному рівні, але сама по собі є (…) неясною чи невизначеною і відносно невиразною» [Talmy
1996: 251].
Соціальний аспект діяльності індивідів зумовлює перенесення антропологічних ознак та функцій на
об‟єкти дійсності, з якими людина часто вступає в інтеракцію. Так, Дж. Лакофф та М. Джонсон виявили
антропоморфну спрямованість метафоризації, пов‟язаної з поняттям інструмент: люди «поводяться з
важливими для них інструментами, наприклад, машинами чи зброєю, як з товаришами, даючи їм імена,
розмовляючи з ними і т. п.» [Лакофф, Джонсон 2004: 164]. Вище нами уже було висловлено припущення, що
форми Гугль, Гугля могли утворитися за гіпокористичними моделями імен людей (пор. «пестливий» варіант
прагматоніма Chevrolet, наведений Лакоффом та Джонсоном, – Chevy [ibid.], що утворився за такою ж моделлю
демінутивізації, як і Willy від антропоніма William).
Виходячи з цієї тези та наведених міркувань дослідників, вважаємо, що і референту Гугл – інструментові
пошуку – мовна свідомість може надавати ознак, притаманних людині. Доказом вірогідності такого твердження
є й аналізовані повідомлення, у яких бачимо, що предикати, які денотують іманентні характеристики системи
чи інтеракцію користувача з нею, замінюються близькими за семантикою лексемами, що вербалізують
конвенційні дії з антропологічної концептосфери.
Оскільки процес взаємодії з Google сприймається як акт міжособистісної комунікації, ядро
синтагматичного арсеналу персоніфікованого засобу пошуку становлять слова на позначення введення та
виведення інформації. Так, передача запиту та сам процес пошуку даних за допомогою Google репрезентується
предикатом питати та похідними від нього (окремі деривати належать до одного з ним словотвірного
ланцюжка): Питай у Гугла! :) (Гуртом: 954); А на рахунок даної теми — спитай в гугла (ВВФ: 5205);
Спробуйте питати гугля (УЦ: 33794); Спитаюся в (…) Гугла, задаючи якомога більше ключових слів (ФРМ:
2420); Запитуйте в Гугла на моє П.І.П. (ЛФ: 2803). Виведені системою результати, очевидно, сприймаються
мовцями як відповідь, тобто як акт говоріння, тому цей процес може передаватися лексемами з інваріантним
значенням говорити, наприклад, казати. Порівняймо: Google каже, що (…) тризуб зазнавав змін включно з ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24

136
переходом до двозуба (УЦ: 38465); Ґуґл каже шо то Лорді (УЦ: 29225); Гугль каже, що робить його [марку
пива – Я. Г.] Перша Приватна (ФРМ: 5397).
Як доводить аналіз повідомлень, наявних в українськомовному інтернетному дискурсі, презентація
системою результатів пошуку може сприйматися і як акт підтверджування (але ось тут досвідчені товариші
підказують, а гуголь підтверджує (ЛФ: 1232)) чи підказування (Може «гугля» підкаже ? (ФРМ: 4081)).
Зазначимо й те, що за допомогою слова знати, яке належить до предикатів антропоцентричної
концептосфери, мовці передають імовірність виведення системою потрібних результатів пошуку, наприклад:
уві сні дуже часто бачу себе в дзеркалі…ніхто не знає, що це значить? – можливо гугл знає (Теревені: 477);
Що спільного між європеоїдами і негроїдами та чим від них відрізняються монголоїди? – гугл знає :) (Теревені:
11960). Відповідно, відсутність потрібної інформації у виведених ресурсах передається антонімами
(конвенційними чи фразеологічними) слів казати, знати: Справді, пане Андрію, Гугликмовчить, коли
запитати про білі баклажани (ФРМ: 5635); Хто знає, де можна знайти слова до «PHANTOM OF THE
OPERA»? Бо Гугл не в курсі (ЛФ: 1088).
Отже, як показує семантика дієслів, за допомогою яких мовці персоніфікують пошукову систему,
досліджуване поняття може структуруватися за концептуальною метафорою, яку умовно означимо як
GOOGLE – ЦЕ ПОРАДНИК. Таке структурування, очевидно, зумовлене високим рівнем популярності
пошукової системи, великою вірогідністю знайти за її допомогою потрібну інформацію, а також прагматичною
довірою до неї користувачів.
Аналіз матеріалу засвідчує, що персоніфікований Google може застосовуватися і в контекстах, що
репрезентують його не як людину, а, скоріше, як надприродну істоту. Так, в окремих досліджуваних
повідомленнях мовці приписують Google такі властивості: все знає (Це довго й нудно розповідати. Гугл усе
знає (ЛФ: 2829)), все бачить ((…) Все одно, в принципі, окрім нас ніхто у цю тему не заглядає –
Гуголзаглядає… (Гуртом: 1253)), все пам’ятає ((…) не багато людей «мають сміливість» висловлювати свої
думки відкрито, гугл все запам»ятовує (ФРМ: 1214)). На перший погляд, наведені характеристики видаються
гіперболізованими, однак, за умов декодування метафоричного значення, раціонально описують можливості
глобальної пошукової системи: як було вказано, вона індексує мільярди ресурсів (тобто «знає» велику кількість
інформації), аналізуючи при цьому («переглядаючи») кожну сторінку та зберігаючи дані в кеш2
(«запам‟ятовує» їх).
Названі властивості системи («знати», «бачити», «пам‟ятати» все) зумовили зближення, на перший
погляд, непорівнюваних, семантично віддалених площин з домінантами Google – і Надприродна сила.
Унаслідок цього, слово Гугл почало субститувати компонент Бог у таких фраземах: Бог (його) знає / зна (Та
Google його знає (К3), гугл зна) (К4)), Бог (тобі) в поміч (гугл вам в поміч(Теревені: 13897), мей гугль хелп ю! ))
(ЛФ: 84) (транскрипція англ. May Google help you ← May God help you – «Бог тобі (вам) в поміч»)); пор. ще в
російськомовному інтернетному дискурсі: не дай Бог (Пожалуй, когда у вас такое совершенно случится (не
дай гугл конечно) (…) (К5)). Зазначимо, що за умов такого заміщення наведені мовні одиниці
дефразеологізуються, висловлення набувають відносно дослівної семантики.
Таким чином, наділяючи систему ознаками надприродної істоти та імплементуючи її у фраземи замість
компонента Бог, комуніканти, на нашу думку, імітують міфологічне, архетипне сприйняття Google як явища.
Підсумовуючи сказане, зазначимо, що різноманітність графічних втілень прагматоніма Google,
коливання його семантики та активне використання мовцями в середовищі Інтернету дають підстави
стверджувати про високий ступінь його освоєння українськомовним мережевим дискурсом. Аналізоване
поняття структурується за допомогою вже закріплених у мовній свідомості українців концептуальних
прототипів: інструмент, джерело інформації, місце, порадник, надприродна істота, – а це свідчить про
реалізацію його синтагматичного потенціалу та варіативність семантико-прагматичних виявів у контекстах
досліджуваної комунікації.
У перспективі дослідження – аналіз словотвірно-морфологічного аспекту освоєння названого оніма
українськомовними користувачами Мережі, висвітлення прагматичних характеристик інших лексичних
одиниць, поширених в інтернетному дискурсі.

Література
Бондарец 2008: Бондарец, О. Иноязычные заимствования в речи и в языке : лингвосоциологический
аспект [под ред. Г. Инфантовой] [Текст] / Ольга Бондарец. – Таганрог : Изд-во Таганрог. гос. пед. Ин-та, 2008. –
144 с.
Історія: Історія компанії «Google» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.google.com/intl/uk/about/corporate/company/history.html. – Назва з екрана.
Карпіловська 2003: Карпіловська, Є. Вплив інновацій на стабільність мовної системи: регулятори
системної рівноваги [Текст] / Євгенія Карпіловська // Мовознавство. – 2003. – № 2/3. – С. 148-158.

2
Відділ пам’яті комп‟ютеризованої системи, що служить для зберігання проміжних результатів, а також даних і
команд, які часто використовуються (визначення зі словника ABBYYLingvo). Розділ IХ. ПРОБЛЕМИ ОНОМАСТИКИ

137
Лакофф, Джонсон 2004: Лакофф, Дж., Джонсон, М. Метафоры, которыми мы живем [пер. с англ.; под
ред. А. Баранова] [Текст] / Джордж Лакофф, Марк Джонсон. – Москва : Едиториал УРСС, 2004. – 256 с.
Подольская 1978: Подольская, Н. Словарь русской ономастической терминологии [Текст] /
Н. В. Подольская. – Москва : Наука, 1978. – 198 с.
Русакова 2010: Русакова, Е. Языковое осмысление феномена виртуального пространства [Текст] /
Е. Б. Русакова. – Вестник Российского государственного университета им. И. Канта. – 2010. – Вып. 8. – С. 50-
54.
Суперанская 1973: Суперанская, А. Общая теория имени собственного [Текст] / А. В. Суперанская. –
Москва : Наука, 1973. – 364 с.
ТМОИ 2007: Теория и методика ономастических исследований [Текст] / [А. В. Суперанская,
В. Э. Сталтмане, Н. В. Подольская, А. Х. Султанов; изд. 2-е; отв. ред. О. В. Неподкупный]. – Москва : Изд-во
ЛКИ, 2007. – 256 с.
Таценко 2009: Таценко, Н. Засоби реалізації мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ в сучасній
англійській мові (на матеріалі інновацій віртуальної реальності) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» [Текст] / Наталія Віталіївна Таценко. – Харків, 2009. – 22 с.
Фоменко 2009: Фоменко, О. Прагматонимы-глобализмы: лингвистический статус и функциональная
специфика : автореф. дис. … канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» [Текст] / Ольга Сергеевна
Фоменко. – Волгоград, 2009. – 20 с.
OED: Oxford English Dictionary Second Edition on CD-ROM (v. 4.0) [Електронний ресурс]. – Oxford
University Press, 2009. – Title on the screen.
Talmy 1996: Talmy, L. Fictive Motion in Language and «Ception» [Text] / Leonard Talmy // Language and
Space / [Bloom P., Mary A.P., Lynn N., Garret M. (eds.)]. – Cambridge : MIT Press, 1996. – Pp. 211-276.
Vise 2005: Vise, D. The Google Story [Text] / David A. Vise. – London : Macmillan, 2005. – 336 pp.

Джерела
ВВФ: Володимир-Волинський Форум [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://forum.volodymyr.com.ua. – Назва з екрана.
Гуртом: Форум «Гуртом» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.hurtom.com. – Назва з
екрана.
К1: Український тиждень [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ut.net.ua/Poll/21242. –
Назва з екрана.
К2: До приїзду патріарха Всія Русі… [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://h.ua/story/215861. –
Назва з екрана.
К3: Українська онлайн-спільнота (Архів) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://webcommunity.org.ua/2009/12/06. – Назва з екрана.
К4: Промо-альбом группы На Відміну Від (…) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://extrakiss.ru/2865/1/a. – Назва з екрана.
К5: Как поднять PR[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://seo4you.ru/kak-podnyat-pr.html. –
Назва з екрана.
ЛФ: ЛітФорум [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://litforum.net.ua. – Назва з екрана.
Теревені: Форум «Теревені» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.tereveni.org.ua. – Назва
з екрана.
УЦ: Форум «УкрЦентр» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrcenter.com. – Назва з
екрана.
ФРМ: Львів. Форум Рідного Міста [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.misto.ridne.net. –
Назва з екрана.

В статье раскрыты особенности графического выражения прагматонима Google в украинскоязычной
Интернет-коммуникации, проанализировано контекстуальную семантико-прагматическую специфику
использования его говорящими.
Ключевые слова: Интернет-комуникация, Google, фрейм поиска.

The author of the article reveals the peculiarities of graphic manifestation of pragmatonym Google in
Ukrainian-language Internet communication, analyzes the contextual semantic and pragmatic specificity of its usage by
the speakers.
Keywords: Internet communication, Google, search frame.
Надійшла до редакції 20 жовтня 2011 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.