Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Євгенія Гопштер — АДСТРАТНІ ЯВИЩА У ГОВІРКАХ ЕТНІЧНИХ УКРАЇНЦІВ ПОВОЛЖЯ

У статті подається лінгвістичний аналіз говірок етнічних українців сіл Мачуха і Семенівка
Волгоградської області Російської Федерації. Записи живого мовлення ідіоносіїв фіксують інтерференційний
вплив російської мови на діалектну мову – основу діаспорян. Наводяться яскраві приклади адстратних явищ на
лексичному, граматичному, словотвірному рівнях мовної системи колоніальної говірки.
Ключові слова: адстратні явища, адстрат, інтерференція, лексичний, граматичний, словотвірний,
фонетичний рівні мовної системи.

Постановка проблеми. У період тісної взаємодії культур посилюється інтерес дослідників до життя і
побуту діаспори. Переселенські общини – цікавий об‟єкт вивчення лінгвістів, етнографів, фольклористів,
істориків, соціологів та фахівців інших наукових дисциплін. Зважаючи на те, що мова відіграє провідну роль в
ідентифікації кожного етносу, особливого значення набуває мовознавчий аналіз анклавних говірок.
Колоніальні українські говірки існують чи не на всіх континентах. Але найпотужніші вони у сусідніх
державах – Польщі, Словаччині, Румунії, Молдові, Білорусі, Росії. Історичні, соціальні, політичні, економічні
умови спричинили до виникнення більших чи менших поселень наших співвітчизників у різних регіонах
Російської Федерації. На Кубані і в Сибіру, на Далекому Сході і Поволжі нині компактно мешкають українців, а
значить, жива українська мова, культура, звичаї, обряди, традиції – все те, що формує і живить націю.
Аналіз літератури. На сьогодні колоніальні масиви української мови ще не достатньо вивчені, хоч відомі
окремі розвідки у цій царині. Наприклад, Л.Белей, Й.Дзендзелівський, Т.Токар зверталися до історичних умов
виникнення еміграційних поселень українців у Боснії, Герцеговині, Хорватії та Югославії; вони ж здійснили
лінгвістичну характеристику мовлення карпатських русинів, що тут проживають [Белей 2008; Дзендзелівський
1996; Токар 1972]. Л.Москаленко приділила увагу особливостям говірок українців на Кубані [Москаленко
2008]. В. Cинельникова здійснила спробу дослідження історичних умов появи українських колоній у
Волгоградській області Росії.
Актуальність дослідження. Незважаючи на безперечну цінність цих та інших наукових робіт, слід
констатувати, що дослідження колоніальних говірок української мови не є системним і всебічним.
Результати емпіричного вивчення і лінгвістичного аналізу говіркових рис етнічних українців сіл Мачуха
і Семенівка Кіквідзинського району Волгоградської області Росії можуть стати етапом для більш ґрунтовного
дослідження українського діалектного мовлення на території Російської Федерації.
Мета дослідження. На основі записів живого мовлення діалектоносіїв ми зробимо спробу з‟ясувати
наслідки інтерференційного впливу російської мови на мову-основу українців Поволжя.
Виклад матеріалу. Ареали української мови на Поволжі є наслідком складних міграційних процесів, що
тривали впродовж ХVІ – ХХ ст. Історичні та етнографічні дослідження доводять, що українські поселення на
території Волгоградської області Росії засновані вихідцями переважно з Лівобережної України [Синельникова
2005].
Аналіз мовлення мешканців обстежуваних населених пунктів Кіквідзінського району Волгоградської
області Росії засвідчив його південно-східну діалектну основу української мови [Гопштер 2009]. Говіркові
особливості пізньозаселених територій, до яких відноситься і південно-східне наріччя, (складний шлях
формування колоніальних утворень, дозаселеня у пізніші часи представниками різних етносів), а також
постійне перебування в оточенні чужої мови і її діалектів пояснюють мовленнєві особливості діалектоносіїв. У
результаті постійного перебування у чужомовному середовищі говірка етнічних українців Поволжя набуває
© Гопштер Є.А., 2012 Розділ ХІ. УКРАЇНСЬКІ ДІАЛЕКТИ СЬОГОДНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

173
адстартних ознак. Адстрат – сукупність рис мовної системи як результат впливу однієї мови на іншу в умовах
тривалого співіснування і контактів народів, що розмовляють цими мовами [Сучасний 2006: 27].
Проведені наукові спостереження над мовленням діалектоносіїв свідчить про вплив російської мови на
всі його рівні, від чого сама мовна система говірки зазнає характерних змін. Щоправда, адстратні ознаки не в
однаковій мірі виявляються на кожному із мовних рівнів: найбільше вони помітні у лексиці і граматиці,
менше – у словотворі і фонетиці.
Лексичний фонд мешканців обстежуваних нами населених пунктів відображає їхній активний білінгвізм.
―Я змолоду усталості не знала; а покійний дядько Грішка вговорював і тьотка Галька; плохо було; а
одежі, щитай, не було; ботінки зшиють; мати вмерла в тридцять чотири годи, а нас семеро осталось; жизня
тяжолая була‖ (Олександра Чумакова, 83 р., с. Мачуха).
―і счас держу овець, парасьонка, утята; в нього була нєвєста, она його бросіла – замуж вийшла; я
тоже була замужем; а тоді приглашают на вечорини‖ (Катерина Астаф‟єва, 76 р., с. Семенівка).
―транспорт єсть і общественний і частний; у мене жєна умєрла у дєвяносто первом году; я всю жізнь
проработал механізатором; в воєнні годи домікі камишом крили; у каждого були овци; в огородах росте
картошка, гарбуз, свєкла, лук‖ (Іван Повстовалов, 69 р., с. Мачуха).
―я роділа сь двадцять второго года, двадцять сєдьмого марта; у сорок восьмом году; у нього жінка
заболіла; їхня бригада работала там недалеко і познайомились; на конях пахали; стали у колхоз собірац:а‖
(Дарія Гусакові, 87 р., с. Мачуха).
Велика кількість лексичних паралелізмів – одна із ознак переселенських, у т.ч. і колоніальних, говірок.
Разом із росіянізмами селяни використовують загальнонародні українські слова, етнографізми або
лексеми, модифіковані чужорідними елементами:
―мій батько з матір‘ю тутечки родились і їхні родителі; остались матерки, батьки померли; сажаєм
картошку і тикву, і гарбузи, і лук, і часнок, і помідори, і огірки, і се сажаєм‖ (Анна Астаф‟єва, 70 р.,
с. Мачуха).
―раз батько вирив погріб; коняка в їх була‖ (Дарія Гусакова, 87 р., с. Мачуха).
―мамка тут жила с папанєй‖ (Катерина Астаф‟єва, 71 р., с. Семенівка).
―на конях коталися; їли що з горо да було: то буряк, то арбуз‖ (Олександра Чумакова, 83 р., с. Мачуха).
―була у нас лошадь‖ (Анна Демидова, 88 р., с. Мачуха).
Активне функціонування російсько-українських лексичних дублетів спостерігається не лише на рівні
говірки, а й у мовленні однієї особи:
―пішов дєд у бригаду козла гулять; а я у діда крала; свєклу оце, буряк солодкий з гарбузом перемішаєм і в
пічку‖ (Ол. Чумакова, 83 р., с. Мачуха)
―а потом, шоб воно не поднємалось, клали гньот, груз‖ (І. Повстовалов, 69 р., с. Мачуха)
―а галушки я і счас роблю сама; яйце, соди, соли і дєлаю яку хочеш‖ (Д. Гусакова, 83р., с. Мачуха)
―ми балакаєм по-українському. Вдома з доцею так разговариваєм” (Анастасія Астаф‟єва, 44 р.,
с. Семенівка).
Граматичні особливості колоніальних говірок можна аналізувати, як і народнорозмовну материкову
мову, у словотвірному і словозмінному аспекті: “Діалектні особливості на рівні словотвору виявляються в зміні
фонемної структури морфем, виникненні нових морфем, зміні їх значення. На рівні словозміни відбуваються
зміни фонемної структури закінчень, здебільшого на основі цього і зміни діяння аналогій, перебудова окремих
ланок парадигм, виникнення нових елементів у парадигмах і в їх побудові” [Жилко 1966: 73].
Адстратні явища, виявлені нами у мовленні етнічних українців Волгоградщини, підтверджують
вищенаведене наукове положення. Низка слів, що активно побутує у мовленні діалектоносіїв, має специфічну
структуру, що пояснюється впливом російської мови:
―тут його ранили; батько Іван Матвієвич, а мати Наталія Яковлєвна; а груші достають і закусують
(Д. Гусакові, 83 р., с. Мачуха)
―так то мені досталось; тут же всі родились; уїздила в Волгоград; Верблюдова де найшла (Анастасія
Сахнова, 67 р., с. Мачуха)
―оцей фартук одкидує, ладунку достає; появились примуси; на довгому шнуркє мєшочєк (Валентина
Юріна, 59 р., с. Мачуха)
―кума у нас жила на Запорожьє‖ (Катерина Астаф‟єва, 76 р., с. Семенівка)
―я вже в колхозі робила; чистим ту картошку чи в супьожку чи що; а літом рівняємось з багатими
(Ол. Чумакова, 83 р., с. Мачуха)
Щодо словозміни, то емпіричні дослідження засвідчили найсуттєвіший вплив російської мови на
іменник, прикметник і числівник.
Наприклад, у дав. і місц. відм. одн. іменники І відміни мають закінчення, аналогічні з російською мовою,
з відповідними фонетичними явищами – відсутністю чергування приголосних у суфіксах:
―викохала (корову) Надькє, Валькє і Нінкє і Колькє корову; а в тій діркє вставлена тряпочка (Дар‟я
Гусакова, с. Мачуха).
―і він тут в Семеновкє родився; там женився і там в Михайловкє так і живе (Анастасія Астаф‟єва,
с. Семенівка) ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24
174

У цій же групі іменників в орудному відм. одн. поширене закінчення -ой, поряд з українським -ою (-ею):
―Долівку водой побризкаєм; вареники з картошкой із сиром‖ (Д. Гусакова, с. Мачуха)

―Язик наломила, назвала мамою; а вона голочкою ковиряла; я рабинею була (ОлександраЧумакова,
с. Мачуха)
Іменники зазнали впливу російськомовного оточення і в категорії роду:
―Закипить вода, трошки пар зійде; пригорщ муки і яйце‖ (Дар‟я Гусакова, с. Мачуха)
“Яка там посуда?; тяжолая жизня була (Олександра Чумакова, с. Мачуха)
―От і вся мебель була (Анна Сахнова, с. Мачуха)
Адстратні риси у прикметниках виявляються здебільшого у способі творення ступенів порівняння:
―вибираєм саму маленьку (рибу)‖ (Д. Гусакова, с. Мачуха)
―Лєнка сама меньша (Ол. Чумакова, с. Мачуха)
―Він менший мене (К. Астаф‟єва, с. Семенівка)
У мовленні обстежуваних діалектоносіїв є інтерфереційовані числівники, які функціонують як у
словосполученнях, так і самостійно:
―Я з тридцять восьмого года (В. Бражніков, с. Семенівка)
―Мати вмерла в тридцять четирє годи; сімдесят рублей подарили (Олександра Чумакова, с. Мачуха)
―Він остався в півтора года‖ (Дар‟я Гусакова, с. Мачуха)
―Ванька з тридцять восьмого года, а я з тридцять пятого (К.Астаф‟єва, с.Семенівка)
Як і на рівні лексичному, так і на граматичному, мовлення колоніальних говірок характеризується
значною кількістю міжмовних паралелізмів:
―Дітей у мене п‘ятеро; вкрала суслічек постного масла; кусочок сальця (Ол. Чумакова, с. Мачуха)
“приглашає з калачем на вечорини з подружкою; дітей шестеро було; чотири хати; сємь класов кончила
(К. Астаф‟єва, с. Семенівка).
Фонетична система народнорозмовної мови справедливо вважається найбільш стабільною і стійкою до
впливу як літературної материкової, так і чужої мови з її діалектами. Це підтверджується нашими
дослідженнями. Артикуляційні риси мешканців сіл Семенівки і Мачухи Волгоградської області відображають,
в основному, відповідні явища південно-східної діалектної основи: пом‟якшені шиплячі, спорадичний
препалатальний [л·], розрізнення [г] і [ґ] (нами не виявлено у мовленні діалектоносіїв випадків вживання ґ –
правомірного чи ненормативного), відсутність “акання” (за винятком слів хоахлячий, хоахол, по-хоахлячи і
под.).
Сила впливу панівної російської мови на колоніальні українські говірки має ще й соціально-
психологічний чинник: чим вищий соціальний статус мовця (освіта, посада), тим слабшою є рідномовна основа,
тим потужніша інтерференція. Для підтвердження цього простежимо риси двох ідіолектів. Обидва мовці –
місцеві жителі приблизно одного віку, однієї статі, але різного статусу. Перший Касьянов Іван Миколайович:
―Восємьдесят первый год мне. Роділся тут рядом в Сємьоновкє. Собствєнно, у нас разніцы нєт мєжду
Мачухой і Сємьоновкой в рєчі. Сєло хахлаче. Образованіє висшєє у мєня, начальноє і срєднє тєхнічєскоє. Я
агроном. Єлановській технікум кончіл, а потом я сразу поступіл в сєльськохозяйствєнний інститут‖. Другий
мовець Бражников Василь Михайлович: ―З тридцять восьмого года я. Щитай скільки. Мати сама українка з
Дніпропетровської області, батько русскій, а ми хоахли, по-хоахлачи балакаєм. Як роз‘їхались, каждий по-
своєму. У батька перва жінка померла, дітей від первої жінки було троє. Школу бросив рано, бо голод був,
травичку їли. Шчас на пєнсії‖.
Як бачимо, мовлення першого інтерв‟юера майже повністю російське. Мова-основа зберігалася ще на
фонетичному рівні. Тоді як другий ідіолект досить добре репрезентує українську мову на всіх рівнях –
лексичному, граматичному, фонетичному.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, інтерференційні риси, помічені нами в
колоніальних говірках етнічних українців російського Поволжя, мають системний характер і проявляються
найбільше на лексичному і граматичному рівнях. Основу рідної мови зберігає ще фонетичний ярус
досліджуваних говірок. Але існує реальна небезпека, що байдужість до життя наших земляків за кордоном з
боку їх материкової вітчизни може сприяти повній асиміляції українців і перетворення їхнього мовлення в
адстрат – окрему лінгвістичну систему. Про цю загрозу свідчить той факт, що переважна більшість
діалектоносіїв відділяє себе і від росіян, і від українців:
―Балакаєм по-хоахлачи, а пишемось руські, українській совсєм не такій говор, і слова не такі там,
совсєм не такі слова (К. Астаф‟єва, с. Семенівка).
―Я з рус‘кими балакаю по своєму, а вони по своєму. Наш язик трудний, не каждий по ньому зможе‖
(А. Астаф‟єва, с. Семенівка).
―Я не русская, а така, як я єсть. Український совсєм не такий єсть‖ (А. Домородова, 87 р.
с. Семенівка).
У майбутньому видається перспективним подальший лінгвістичний аналіз говірок етнічних українців –
представників діаспори.
Розділ ХІ. УКРАЇНСЬКІ ДІАЛЕКТИ СЬОГОДНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

175
Література
Белей 2008: Белей, Л. Українці та українська мова на Балканах (Сербія, Хорватія, Боснія і Герцеговина)
[Текст] / Л. Белей // Дивослово. – 2008. – № 8. – С. 42-48.
Гопштер 2009: Гопштер, Є.А. Українські говірки на Волгоградщині : до питання дослідження [Текст] /
Є. А. Гопштер // Анклавна діалектологія : матеріали міжнар. наук.-практ. семніру, 1 грудня 2009р., Горлівка /
М-во освіти і науки, Горл держ. пед. ін-т іноземн. мов. – Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2009. – С. 11-14.
Дзендзелівський 1996: Дзендзелівський, Й. Мова бачванців як засіб датування явищ лемківського
діалекту [Текст] // Руснаци. Русини 1745-1995 : Приселєнє й живот Рунацох у Бакчі Сриму и Славонії 1745-
1995. – Нови Сад, 1996.
Жилко 1966: Жилко, Ф.Т. Нариси з діалектології української мови : навч.посібник для студентів філолог.
ф-тів пед. ін-тів. – 2-е вид., перероб. [Текст] / Ф. Т. Жилко. – К. : Рад. шк., 1966. – 307 с.
Москаленко 2008: Москаленко, Л. Українці й українська мова на Кубані [Текст] / Л. Москаленко //
Дивослово. – 2008. – № 2. – С. 47-53.
Токар 1972: Токар, Т.Я. Українські поселення в Югославії і вивчення їх говорів [Текст] / Т. Я. Токар //
Питання української діалектології і міжмовних (міждіалектних) контактів. – Дніпропетровськ, 1972. – С. 86-89.
Синельникова 2005: Синельникова, В. Політичні та економічна передумови появи українських поселень
у поволзьких степах у ХVІ-ХІХ століттях [Текст] / В. Синельникова // Народна творчість та етнографія. –
2005. – № 3. – С. 100-104.
Сучасний 2006: Сучасний словник іншомовних слів [Текст]. – К. : Довіра, 2006. – 789 с.

В статье представлен лингвистический анализ говора этнических украинцев сел Махеха и Семеновка
Волгоградской области Российской Федерации. Записи живой речи идионосителей фиксируют
интерференционное влияние русского языка на диалектный язык-основу диаспорян. Приводятся яркие примеры
адстартных явлений на лексическом, грамматическом, словообразовательном уровнях языковой системы
колониального говора.
Ключевые слова: адстратные явления, адстрат, интерференция, лексический, грамматический,
словообразовательный, фонетический уровень языковой системы.

In the article the linguistic analysis of the subdialects of ethnic Ukrainians in villages Machukha and Semenivka
of Volgograd region of the Russian Federation has been highlighted. The notices of the speech of the dialect speakers
reflect an interferential influence of Russian language on the dialectical language – the basis of the language of the
diasporers. It is also given many striking examples of the adstrat phenomena on the lexical, grammatical, derivative
levels of the language system of the colonial dialect.
Keywords: adstrat, adstrat phenomenon, interference, lexical level, grammatical level, derivative level, phonetic
level in the system of language.
Надійшла до редакції 28 жовтня 2011 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.