Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Віктор Дворянкін — НОМІНАЦІЯ ЛЮДИНИ ЗА СТАВЛЕННЯМ ДО ІНШИХ ОСІБ В УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСТЕПОВИХ ГОВІРКАХ ПІВДЕННОЇ ДОНЕЧЧИНИ

Стаття продовжує цикл публікацій автора, присвячених особливостям номінації рис людини в
українському східностеповому мовному континуумі. Подано лексико-семантичний аналіз окремих назв людини
за ставленням до інших осіб на матеріалі новожитніх українських східностепових говірок Південної
Донеччини.
Ключові слова: лексико-семантична група, маніфестант, найменування рис людини, репрезентант,
сема, українські східностепові говірки.

Однією з тенденцій сучасного розвитку вітчизняної діалектології є дослідження словникового складу
новостворених українських східностепових говірок. Так, мовознавчими студіями охоплено флорономени
[Фроляк 1988; Фроляк 2003], лексику сімейних обрядів [Дроботенко 2001], одягу [Клименко 2001; Клименко
2010], географічну апелятивну лексику [Сіденко 2003], назви спорідненості [Тарасенкова 2000], їжі [Загнітко
2008; Загнітко 2010]. На сьогодні ґрунтовних системних описів потребують інші шари лексики в згаданому
діалектному обширі, зокрема найменування рис людини.
Метою статті є лексико-семантичний аналіз окремих назв людини за ставленням до інших осіб на базі
українських східностепових говірок Південної Донеччини.
Розглянемо специфіку реалізації деяких сем аналізованої лексико-семантичної групи.
© Дворянкін В.О., 2012 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24
176

Сема „чемний‟ представлена в більшості досліджуваних говірок єдиним маніфестантом – російським
запозиченням |в·ежл‘івиĭ (53 н. пп.: 3 – 7, 10 – 13, 15 – 18, 22, 23, 29, 31 – 34, 37, 38, 41 – 43, 45, 48, 49, 53 – 55,
57, 58, 61, 62, 65 – 68, 75 – 80, 82, 83, 85, 88, 90 – 93), яке характерне з таким самим значенням і для сусідніх
східнослобожанських говірок [ЛС: 13]. Лексема |в·:іч‘лиевиĭ є відносно частотною: поширена у 20 н. пп. (8, 14,
21, 25, 27, 36, 39, 47, 50, 51, 52, 56, 60, 63, 65, 69, 70, 71, 74, 94). Інші відповідники – спорадичні: номен |ч‘емниĭ
засвідчено в 7 н. пп. (2, 9, 40, 64, 86, 87, 89), ува|жит‘іел‘ниĭ – у 7 н. пп. (1, 9, 19, 28, 35, 46, 84), уч‘|тивиĭ – у
7 н. пп. (20, 24, 26, 44, 59, 73, 74), по|р‘адоч‘ниĭ – в 1 н. п. (81), по|важлиевиĭ – в 1 н. п. (72), поч‘|тивиĭ – в 1 н. п.
(30). Синоніми (по дві назви) властиві лише 3 говіркам.
Сема „відлюдник‟ реалізована корелятивною парою (субстантивованими прикметниками) неил‘у|димиĭ :
неил‘у|дима (63 н. пп.: 1, 6, 7, 10 – 29, 32 – 38, 41 – 45, 47 – 50, 52, 53, 55, 58, 61 – 66, 68 – 72, 75, 76, 78, 79, 81 –
84, 86) та іменниками, серед яких трапляється велика кількість дериватів, – беиз|л‘удник (11 н. пп.: 31, 40, 56, 57,
60, 74, 80, 85, 87, 89, 90), беиз|л‘уд‘ко (1 н. п.: 30), в·ід|л‘уд‘ник (7 н. пп.: 2, 9, 51, 67, 73, 88, 94), в·ід|л‘уд‘ко
(2 н. пп.: 8, 93), в·ід|л‘удок (2 н. пп.: 91, 92), неил‘у|димец‘ (3 н. пп.: 3 – 5), |нел‘уд (2 н. пп.: 46, 54), дие|кар‘
(2 н. пп.: 59, 77), от|шел‘ник (1 н. п.: 39). Останні два номени є вторинними.
Для семи „себелюбна людина‟ характерні такі лексеми: еиго|йіст (52 н. пп.: 2 – 7, 10 – 13, 15 – 19, 21, 23,
24, 29, 32 – 35, 37 – 40, 42, 46, 49 – 52, 54 – 57, 66, 68, 69, 72, 75, 79, 80, 82, 84 – 87, 89, 91, 93), само|л‘убп
(29 н. пп.: 1, 8, 9, 22, 27, 28, 30, 31, 41, 43, 45, 53, 58, 59, 61 – 65, 67, 70, 71, 73, 76, 78, 81, 83, 90, 92)
(словотвірний варіант само|л‘убец‘ – 2 н. пп.: 26, 47), сеибеи|л‘убп (10 н. пп.: 14, 20, 25, 36, 44, 48, 60, 77, 88, 94)
(дериват сеибеи|л‘убец‘ – 1 н. п.: 74).
Сема „самовпевнений‟ представлена чотирма прикметниками-композитами – самоу|в·ер‘іен:иĭ (62 н. пп.:
7 – 13, 15, 16, 18 – 27, 30, 32 – 35, 38 – 48, 52 – 61, 72 – 74, 76 – 79, 81, 84, 85, 87 – 93), самоў|пеўнеиниĭ (7 н. пп.:
1, 2, 31, 36, 50, 83, 86), самона|д‘ійаниĭ (3 н. пп.: 70, 71, 94), самодо|вол‘ниĭ (1 н. п.: 49) та двома пропозитивними
номінаціями – л‘у|динавие|сокогом|н‘ен‘ійаос‘е|б·е (11 н. пп.: 6, 17, 28, 29, 37, 62, 66 – 69, 75),
л‘у|динавие|сокогом|н‘ен‘ійапро|себе (10 н. пп.: 3 – 5, 14, 51, 63 – 65, 80, 82).
Сема „зарозумілий‟ має чотири репрезентанти. Найбільшого поширення в досліджуваному обширі набув
прикметник |гордиĭ (83 н. пп.: 1 – 3, 5 – 29, 31 – 36, 38 – 40, 42 – 57, 60 – 70, 73, 75 – 77, 79 – 89, 91 – 94). Інші
номени є спорадичними: гордо|витиĭ (7 н. пп.: 30, 58, 59, 71, 72, 74, 90), пие|хатиĭ (3 н. пп.: 37, 41, 78), стійкий
вираз роз|даĭс‘а / |море / |жаба |л‘ізе (1 н. п.: 4).
Прикметники – маніфестанти розглянутої вище семи – мають властивість субстантивовуватись,
виступаючи при цьому реалізаторами опозиції „гордій‟ : „гордівниця‟: |гордиĭ : |горда (66 н. пп.: 1 – 20, 22 – 25,
28, 29, 32 – 35, 42 – 45, 48 – 56, 61, 63 – 70, 73, 75 – 77, 79 – 88), гордо|витиĭ : гордо|вита (7 н. пп.: 30, 58, 59, 71,
72, 74, 90), пие|хатиĭ : пие|хата (3 н. пп.: 37, 41, 78). Іменники – словотвірні опозити гор|д‘ак : гор|д‘ач‘ка –
спостережено лише у 18 говірках (н. пп. 21, 26, 27, 31, 36, 38 – 40, 46, 47, 57, 60, 62, 89, 91 – 94).
Сема „заздрісний‟ має одинадцять прикметників-репрезентантів, серед яких наявні акцентні й
словотвірні варіанти: за|висниĭ (50 н. пп.: 1 – 8, 10 – 12, 15, 16, 18, 22 – 25, 28 – 34, 36 – 39, 41 – 43, 48, 53, 55, 61,
66, 68, 71, 75, 78 – 82, 85, 87, 89, 90, 92) (акцентні варіанти |завиесниĭ – 2 н. пп.: 35, 69 і завиес|ниĭ – 1 н. п.: 83;
дериват за|вислиевиĭ – 11 н. пп.: 13, 44, 46, 49, 51, 52, 62, 67, 73, 84, 88 та акцентний варіант |завиеслиевиĭ – 3
н. пп.: 17, 45, 72), за|видлиевиĭ (11 н. пп.: 19, 21, 26, 47, 56, 60, 63 – 65, 77, 93) (деривати завие|д‘уш·ч‘іĭ – 10
н. пп.: 9, 14, 27, 54, 57, 58, 74, 76, 86, 91 і за|видниĭ – 2 н. пп.: 59, 70; акцентний варіант |завиедниĭ – 1 н. п.: 40),
|заздриĭ (2 н. пп.: 20, 94) (словотвірний варіант |заздр‘існиĭ – 1 н. п.: 50). Низка досліджуваних назв має
продовження в інших діалектних масивах. Так, лексеми за|висниĭ, |завиесниĭ, завиес|ниĭ, за|вислиевиĭ, |завиеслиевиĭ,
за|видлиевиĭ, завие|д′уш‘ч‘іĭ, за|видниĭ, |завиедниĭ, |заздр′існиĭ „тс‟ відзначено у східнослобожанських говірках
[ЛС: 23, 25], завъсливий, збвисний „тс‟ – у нижньонаддніпрянських [ЧНН ІІ: 13-14], завид‘эшчи „хворобливо
заздрісний‟, збздрий „заздрісний‟, „жадібний‟ [АЗП І: 162, 167], заздрусний „ненажерливий, який багато їсть‟
[ЄР: 64] – у західнополіських, збвидний, збвисний „заздрісний‟ – у буковинських [МСБГ ІІІ: 11].
Семам „заздрісник‟ і „заздрісниця‟ властиві словотвірні опозити за|висник : за|висниц‘а (87 н. пп.: 1 – 34,
36 – 39, 41 – 49, 51 – 58, 60 – 62, 64 – 68, 71 – 94) (акцентні варіанти |завиесник : |завиесниц‘а – 2 н. пп.: 35, 69),
за|видник : за|видниц‘а (2 н. пп.: 59, 70) (акцентні варіанти |завиедник : |завиедниц‘а – 1 н. п.: 40), |заздр‘існик :
|заздр‘існиц‘а (1 н. п.: 50), а також іменник спільного роду за|вида (1 н. п.: 63). Усі маніфестанти цієї семи
наявні з тим самим значенням у сусідніх східнослобожанських говірках [ЛС: 23, 24, 25]; ЄР містить лексеми
завъсник і завздрусник „тс‟ [ЄР: 63].
Сема „правдивий‟ має лише три репрезентанти, серед яких найбільшого поширення набула номінація
|ч‘есниĭ (74 н. пп.: 2 – 8, 10 – 20, 22 – 24, 26, 28 – 39, 41 – 46, 48, 49, 53 – 56, 58 – 60, 62 – 69, 71, 73 – 75, 78, 80,
81, 84 – 89, 91 – 94). Два інших номени є відносно частотними: лексему праў|дивиĭ спостережено у 12 н. пп. (21,
25, 27, 47, 51, 57, 70, 72, 77, 82, 83, 90), справеид|ливиĭ – у 8 н. пп. (1, 9, 40, 50, 52, 61, 76, 79).
Опозиція „обманщик‟ : „обманщиця‟ реалізована в більшості досліджуваних говірок тільки двома парами
загальновживаних словотвірних корелятів – об|манш·ч‘ік : об|манш·ч‘іц‘а і бреи|хун : бреи|хуха (н. пп. 1 – 94).
Синоніми виявлено в незначній кількості н. пп. Так, у 4 говірках (н. пп. 14, 26, 42, 53) у синонімічні відношення
вступають корелятивні пари ду|рис‘в·іт : ду|рис‘в·ітка, у 2 говірках (н. пп. 27, 76) – лексема ду|рис‘в·ітка
(іменник чоловічого роду в мовленні діалектоносіїв відсутній). Розділ ХІ. УКРАЇНСЬКІ ДІАЛЕКТИ СЬОГОДНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

177
Семи „брехун‟ : „брехуха‟ виражені лише однією парою загальновживаних словотвірних опозитів –
бреи|хун : бреи|хуха (н. пп. 1 – 94). Функцію синонімів до цих назв виконують іменники спільного роду бреих|ло
(6 н. пп.: 22, 27, 28, 30, 46, 58) і тр‘іп|ло (1 н. п.: 63), а також кореляти тр‘і|пач‘ : тр‘і|пач‘ка (2 н. пп.: 13, 60). У
н. п. 69 виявлено фразеологічний зворот там у |н‘ого неи|йіде / а б·і|жит‘ / то|го ĭ неи|майе / а в·ін на|каже зі
значенням „брехун‟. Окремі лексеми подають діалектні словники: бреи|хун „нечесний чоловік‟, „пліткар‟,
бреи|хуха „нечесна жінка‟, „пліткарка‟, бреих|ло „нечесний чоловік‟ (позначено ремаркою “зневажливе”), тр′іп|ло
„балакуча людина‟, „шахрай, нечесний чоловік‟, „пліткар‟, тр′і|пач‘ „балакучий чоловік‟, „шахрай, нечесний
чоловік‟, тр′і|пач‘ка „балакуча жінка‟, „нечесна жінка‟ [ЛС: 11, 57, 56]; бреихэха „заглибина в нижній частині
потилиці‟, бреихлу „брехун‟ (іменник спільного роду), тр′іпбч‘ка „тіпальниця‟ (позначено ремаркою “ткацтво”)
[ЧНН І: 104, 103; IV: 135]; бреихлу „той, хто говорить неправду; брехун‟, бриехэха „ямка на потилиці в людини‟
(супроводжується ремарками “переносне” й “жартівливе”), треиплу „той, хто багато говорить дурниць,
нісенітниць; базіка‟ (із позначкою “зневажливе”), тріплу „тс‟ [СП: 13, 85, 86]; брехэн „обманщик‟,
триплу„базіка‟, тр‘іпбчка „гра на вечорницях (переважно парубоча)‟ [АЗП І: 32; ІІ: 209, 210]; треплу „брехун‟
[ЄР: 123]; брехлу „брехун‟ (із ремаркою “зневажливе”) [ГГ: 29]; брехэн „брехун‟ [ОБГ І: 71].
Зазначимо, що питання стосовно реалізації сем „обманщик‟ : „обманщиця‟ та „брехун‟ : „брехуха‟ було
закладено у програму з метою перевірити, чи впливає конотативність семи на добір діалектоносіями
номінативних одиниць для її вираження. Як видно з попередніх прикладів, опозиція „обманщик‟ : „обманщиця‟
реалізована в досліджуваному обширі в більшості н. пп. тільки двома парами словотвірних корелятів –
об|манш·ч‘ік : об|манш·ч‘іц‘а і бреи|хун : бреи|хуха; опозиція „брехун‟ : „брехуха‟ (конотативні семи) має
репертуар маніфестантів, до якого входять одна пара емоційно-експресивних загальновживаних опозитів
бреи|хун : бреи|хуха та низка інших назв (корелятів об|манш·ч‘ік : об|манш·ч‘іц‘а не виявлено).
Сема „привітливий‟ представлена в більшості досліджуваних говірок єдиним репрезентантом –
прикметником |добриĭ (н. пп. 1 – 94), який у східнослобожанському просторі виявлено зі значеннями „той, який
охоче ділиться своїм майном‟, „щирий до когось‟, „той, який виявляє ласку, ніжність‟ [ЛС: 19-20], у
західнополіському континуумі (варіант дубри) – „доброзичливий‟, „смачний‟, „досвідчений‟, „великий‟ [АЗП І:
136]. Синоніми до згаданої назви засвідчено в 41 говірці. Так, у 18 н. пп. (2, 9, 17, 20, 21, 24, 25, 30, 35, 37, 41,
52, 61, 70, 71, 77, 83, 89) синонімом виступає лексема прие|в·ітлиевиĭ, у 6 н. пп. (58, 82, 88, 91 – 93) – прие|в·ітниĭ
(дериват), у 4 н. пп. (1, 3 – 5) – ха|рошиĭ, у 13 н. пп. – композити: добро|душниĭ (6 фіксацій: н. пп. 19, 42, 62, 76,
80, 84), добро|зич‘лиевиĭ (4 фіксації: н. пп. 40, 48, 72, 74), доброжеи|лат‘іел‘ниĭ (3 фіксації: н. пп. 63 – 65).
Сема „доброзичливець‟ репрезентована в більшості н. пп. тільки корелятивною парою
(субстантивованими прикметниками) |добриĭ : |добра (94 фіксації). Синоніми-іменники виявлено у 20 говірках:
у 12 н. пп. (21, 40, 46, 49, 63, 69, 71, 73, 74, 85, 88, 94) – доб|р‘ак, у 8 н. пп. (14, 20, 24, 51, 60, 64, 65, 84) –
доб|род‘іĭ.
Серед маніфестантів семи „гостинний‟ найбільшого поширення в досліджуваних говірках набуло
російське запозичення. Так, композит гос‘т‘іеприе|йімниĭ виявлено в 75 н. пп. (1, 3 – 18, 20 – 26, 28 – 30, 32 – 34,
36 – 39, 42 – 48, 52 – 56, 58, 59, 61 – 69, 73 – 76, 78 – 82, 84 – 89, 91 – 93), його фонетичний варіант
гос‘т‘іеприе|йемниĭ – в 1 н. п. (60). Репрезентант гос|тин:иĭ є відносно частотним – 16 фіксацій (н. пп. 2, 27, 31,
36, 44, 49 – 51, 57, 61, 72, 74, 83, 87, 90, 94). Інші номени не відзначаються високою активністю: лексему
прие|в·ітлиевиĭ засвідчено в 7 н. пп. (30, 35, 37, 41, 70, 71, 77), прие|йомниĭ – у 2 н. пп. (19, 72), композит
добро|зич‘лиевиĭ – у 2 н. пп. (40, 74), хл‘ібо|сол‘ниĭ – у 2 н. пп. (58, 90). Синоніми зафіксовано в 10 говірках: у
9 н. пп. – їх два, в 1 н. п. – три.
Сема „злісний, сповнений зла, недоброзичливості‟ маніфестована загальновживаною номінацією –
прикметником злиĭ (н. пп. 1 – 94), його словотвірними варіантами з|л‘уч‘іĭ (3 н. пп.: 8, 50, 85), з|л‘уш·ч‘іĭ (1 н. п.:
83), з|л‘існиĭ (1 н. п.: 60), з|лобниĭ (4 н. пп.: 30, 71, 92, 93), а також прикметниками к|л‘атиĭ (7 н. пп.: 14, 35, 62,
74, 76, 80, 87), лие|хиĭ (6 н. пп.: 19, 25, 27, 31, 67, 88), неи|навиесниĭ (2 н. пп.: 4, 84), ска|жениĭ (1 н. п.: 17).
Опозиція „дуже злий, сердитий чоловік‟ : „дуже зла, сердита жінка‟ реалізована загальновживаними
іменником спільного роду з|л‘ука та корелятивною парою (субстантивованими прикметниками) злиĭ : зла (н. пп.
1 – 94). У н. п. 3 для характеристики дуже злої людини використовують компаратив злиĭ йак со|бака; при цьому
інформант подає коментар: в·ід со|баки о|д‘ібйес‘:а / а од л‘у|дини н‘і! Зазначене стійке порівняння зафіксовано
й у поліському континуумі [ДПП: 36]. У досліджуваному обширі, крім згаданих, відомі ще лексеми на
позначення дуже злої жінки: іменник з|л‘уч‘ка (19 н. пп.: 8, 22, 26, 30, 31, 56, 60, 61, 64, 70, 71, 74, 80, 81, 85, 89,
91 – 93) та найменування |в·ід‘ма (н. п. 94) і |кобра (н. п. 19), що постали внаслідок вторинної номінації (моделі
найменування: „назва міфічної істоти‟ > „назва людини за рисою характеру‟, „назва тварини‟ > „назва людини за
рисою характеру‟). Ці номени часто виступають як компоненти у фразеологізмах, записаних на території
Донбасу [див.: УФД: 48, 125]; лексему |в‘ід′ма зафіксовано у східнослобожанському просторі зі значенням
„жінка з розтріпаним волоссям‟ (подано з ремарками “переносне” й “лайливе”) [ЛС: 14] (із такою ж семантикою
лексему виявлено в н. п. 25).
Сема „насмішник‟ представлена іменником нас|м·ішник (78 н. пп.: 1, 2, 6 – 8, 10 – 13, 15 – 18, 20 – 26, 28 –
39, 41 – 48, 50 – 59, 61 – 66, 68 – 70, 72, 73, 75, 77 – 82, 84 – 93) і його чотирма словотвірними варіантами –
насм·і|хач‘ (5 н. пп.: 27, 40, 49, 67, 71), нас|м·іхувач‘ (1 н. п.: 94), насм·і|хат‘іел‘ (1 н. п.: 19), п·ідс|м·ійувач‘
(1 н. п.: 60), двома парами корелятів (субстантивованих прикметників) насм·ішку|ватиĭ :насм·ішку|вата ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24
178

(3 н. пп.: 14, 74, 76) і нас|м·ішлиевиĭ : нас|м·ішлиева (1 н. п.: 9), словосполученням глуз|лива л‘у|дина (1 н. п.: 83)
та пропозитивним номеном |л‘убе насм·і|хац‘:а (3 н. пп.: 3 – 5).
Сема „улесливий‟ репрезентована вісьмома номінаціями. Найвищий ступінь поширення на обстежуваній
території притаманний прикметнику п·ід|лизлиевиĭ (70 н. пп.: 1, 3 – 13, 15 – 21, 23 – 25, 27 – 30, 32 – 35, 37, 38,
40 – 50, 52, 54 – 56, 59, 61 – 68, 70, 73, 75 – 82, 85 – 87, 89), який відомий із такою ж семантикою
східнослобожанським [ЛС: 44] і нижньонаддніпрянським [ЧНН ІІІ: 117] говіркам (щоправда, в останніх він є
поодиноким). Інші маніфестанти мають незначну кількість фіксацій: лексему у|леслиевиĭ виявлено в 11 н. пп.
(14, 31, 39, 51, 57, 60, 71, 83, 84, 90, 94), її словотвірні варіанти п·ід|леслиевиĭ та об|леслиевиĭ – у 7 н. пп. (2, 36, 74,
88, 91, 92, 93) і 2 н. пп. (26, 53), йе|хидниĭ – в 1 н. п. (69), лиецеи|м·ірниĭ – в 1 н. п. (22), компаратив у|леслиевиĭ йак
лие|сич‘ка – в 1 н. п. (72), прикметник лие|савиĭ, який, за твердженням діалектоносіїв, утворений від іменника лис
або ли|са, – в 1 н. п. (58); останній номен (прикметник) із тією самою семантикою відзначений і в поліському
обширі [ЛПГ: 115].
Семи „підступник‟ і „підступниця‟ представлені в більшості н. пп. тільки субстантивованими
прикметниками-корелятами лу|кавиĭ : лу|кава (н. пп. 1 – 94). Інші номінативні одиниці трапляються спорадично:
словотвірні опозити лу|кавец‘ : лу|кавиц‘а – у 3 н. пп. (27, 37, 83), лу|кавец‘ : лу|каўниц‘а – у 4 н. пп. (40, 60, 67,
94), п·ідс|тупник : п·ідс|тупниц‘а – у 3 н. пп. (50, 59, 74), злоў|мисник : злоў|мисниц‘а – в 1 н. п. (39), стійке
порівняння лу|кавиĭ йак і|уда – в 1 н. п. (58), пропозитивний номен ў|кусе і |меду дас‘т‘ – в 1 н. п. (22).
Сема „підла людина‟ також у більшості говірок репрезентована лише загальновживаними
субстантивованими прикметниками-опозитами |п·ідлиĭ : |п·ідла (н. пп. 1 – 94); у 3 н. пп. ще виявлено й
фонетичні варіанти |подлиĭ : |подла. У ролі синонімів виступають іменники з різко негативним значенням
пад|л‘ука (40 н. пп.: 1, 3 – 5, 9, 10, 13, 15, 17, 18, 22, 25, 27 – 29, 32, 33, 35, 39, 40, 42, 45, 48, 50, 53, 55, 57 – 59,
61, 69, 70, 72, 76, 77, 82, 83, 88, 90, 92) і пас|куда (10 н. пп.: 19, 21, 26, 47, 63, 60, 67, 71, 74, 87), а також іменники
меир|зотник (7 н. пп.: 37, 41, 56, 73, 74, 80, 94) і по|ганец‘ (3 н. пп.: 19, 74, 78) та одна корелятивна пара
неи|добриĭ : неи|добра (2 н. пп.: 50, 52).
Семи „кривдник‟ і „кривдниця‟ виражені переважно словотвірними опозитами, серед яких найбільша
фіксація притаманна корелятам о|б·іч‘:ік : о|б·іч‘:іц‘а (70 н. пп.: 1, 6 – 8, 10 – 13, 15 – 24, 26 – 30, 32 – 34, 36 –
39, 41 – 50, 52, 53, 55 – 57, 60, 62, 66 – 70, 72 – 82, 84, 86 – 91), які побутують із тією самою семантикою також у
східнослобожанському [ЛС: 42] та нижньонаддніпрянському [ЧНН ІІІ: 9] континуумах. Інші опозити мають
невелике поширення: на|пасник : на|пасниц‘а – 9 н. пп. (9, 31, 54, 59, 61, 71, 83, 92, 93), к|риўдник : к|риўдниц‘а –
2 н. пп. (25, 94) (деривати ск|риўдник : ск|риўдниц‘а – 1 н. п.: 85), беиз|божник : беиз|божниц‘а – 1 н. п. (2).
Пропозитивну номінацію от на|паў (на|пала) на |мене! відзначено тільки в 11 говірках (н. пп. 3 – 5, 14, 35, 40,
51, 58, 63 – 65).
Семі „мстивий‟ у більшості говірок властиві два репрезентанти – загальновживані прикметники
мс‘|т‘іт‘іел‘ниĭ і зло|памйатниĭ (н. пп. 1 – 94). Синонімічні утворення (по одному номену) виявлено в
42 говірках: у 5 н. пп. (2, 17, 90, 92, 93) функціонує фонетичний варіант лексеми мс‘|т‘іт‘іел‘ниĭ – прикметник
мс|титеил‘ниĭ, у 36н. пп. (3 – 5, 8, 19 – 21, 25 – 27, 30, 31, 37, 39, 40 – 42, 47, 50 – 54, 57, 60, 70, 71, 73, 74, 77, 80,
83, 85, 86, 91, 94) – дериват мс|тивиĭ, в 1 н. п. (9) – дериват до лексеми зло|памйатниĭ: прикметник
зло|памйатлиевиĭ.
Специфікою семи „злопам‟ятний‟ є те, що вона має такі самі репрезентанти, як і сема „мстивий‟.
Сема „жорстокий‟ реалізована дев‟ятьома прикметниками, однією корелятивною парою, одним
іменником-композитом та одним стійким порівнянням. Найчастотнішим серед маніфестантів є номен
беиз|душниĭ (69 н. пп.: 1, 2, 5 – 8, 10 – 13, 15 – 18, 20 – 26, 29, 30, 32 – 35, 37, 38, 40, 42, 43, 45, 47, 48, 52 – 61,
63 – 68, 70, 71, 73 – 78, 80, 81, 83, 85, 86, 89, 90 – 93). Іншим номінативним одиницям притаманне незначне
поширення: прикметник жорс|токиĭ зафіксовано в 10 н. пп. (1, 2, 22, 36, 41, 42, 50, 54, 72, 82), жорст|киĭ – в
1 н. п. (44), жеис|токиĭ – у 5 н. пп. (28, 45, 46, 49, 88), г|рубиĭ – у 4 н. пп. (19, 62, 72, 94), неимиело|сердниĭ – у
4 н. пп. (2, 27, 31, 51), злиĭ – у 3 н. пп. (17, 67, 84), беис:еир|деч‘ниĭ – у 2 н. пп. (39, 88), беи|ж:ал‘існиĭ – в 1 н. п.
(87), словотвірні опозити груб·і|йан : груб·і|йанка – у 2 н. пп. (9, 69), композит душо|губп – в 1 н. п. (74),
компаратив йак зв·іе|р‘ука – у 2 н. пп. (3, 4).
Сема „щедрий‟ виражена прикметниками ш·|ч‘едриĭ (79 н. пп.: 1 – 16, 18, 20 – 34, 36 – 41, 43 – 50, 52 – 55,
57 – 59, 61, 63 – 68, 71 – 76, 79, 81, 83 – 86, 88 – 94), |добрий (15 н. пп.: 17, 30, 35, 37, 56, 60, 62, 69, 70, 73, 74, 76,
80, 87, 88), по|д‘іл‘ч‘іевиĭ (6 н. пп.: 4, 19, 42, 69, 76, 82), ш·|ч‘іриĭ (1 н. п.: 51) та іменником спільного роду
роздаĭ|да (3 н. пп.: 70, 77, 78).
Сема „жадібний, користолюбний‟ маніфестована в більшості говірок досліджуваного обширу єдиним
репрезентантом – загальновживаним прикметником |жадниĭ (н. пп. 1 – 94). У 7 н. пп. (14, 19, 40, 60, 64, 72, 94)
до нього виявлено синонім неина|жерлиевиĭ, у 5 н. пп. (28, 42, 48, 58, 59) – ску|пиĭ, у 2 н. пп. (83, 87) –
загреи|буш·ч‘іĭ, в 1 н. п. (74) – неина|ситниĭ, у 2 н. пп. (63, 65) – синоніми неина|жерлиевиĭ і неина|ситниĭ.
Один репрезентант (загальновживаний відприкметниковий іменник жа|д‘уга) має в більшості н. пп. сема
„скупа людина‟. Як синонім до нього в 10 н. пп. (20, 22, 24, 31, 40, 54, 56, 72, 84, 91) засвідчено лексему
скупеир|д‘ага, у 8 н. пп. (19, 25, 27, 44, 51, 60, 62, 87) – скупеир|д‘аĭ (словотвірний варіант), у 4 н. пп. (4, 28, 46,
71) – скупеир|д‘а (дериват), у 4 н. пп. (49, 73, 85, 90) – жмот, у 2 н. пп. (59, 78) – жлобп, у 2 н. пп. (14, 93) –
ск|р‘ага, в 1 н. п. (88) – ску|пар‘, в 1 н. п. (67) – жа|доба; у н. п. 63 спостережено два синоніми – скупеир|д‘ага і Розділ ХІ. УКРАЇНСЬКІ ДІАЛЕКТИ СЬОГОДНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

179
жмот, у н. п. 76 – скупеир|д‘а і ск|р‘ага, у н. п. 94 – скупеир|д‘аĭ і жлобп, у н. п. 65 – три синоніми: скупеир|д‘ага,
жмот і пара субстантивованих прикметників-опозитів, ужитих у переносному значенні, – ш·|ч‘едриĭ : ш·|ч‘едра
(явище емоційно-оцінної енантіосемії). Деякі аналізовані лексеми (або їх варіанти) засвідчено і в інших
говірках української мови: жа|д′уга, скупеир|д′ага, скупеир|д′аĭ, скупеир|д′а, жмот, ск|р′ага, ску|пар′, жа|доба
„тс‟, ш‘|ч‘едриĭ „той, який охоче ділиться своїм майном‟ – у східнослобожанських [ЛС: 22, 23, 52, 62], жадуба
„жаднюга‟ (подано з ремаркою “зневажливе”), акцентний варіант жбд′уга „тс‟ (також із ремаркою
“зневажливе”), жадюга „жадібна людина‟, фонетичний варіант скуп‘ір′д′бй „скупердяй‟ – у
нижньонаддніпрянських [ЧНН І: 309; IV: 78], жад‘эга „скупа людина‟ (із позначкою “згрубіле”), фонетичний
варіант скупердб „жадібна людина‟ (із ремаркою “зневажливе”) [АЗП І: 152; ІІ: 153], скряга „скупа людина‟ [ЄР:
115] – у західнополіських, жадюга „жадібна, скупа людина; жаднюга‟ (із позначкою “несхвальне”), жмот
„(про людину) дуже скупий, скнара‟, жлоб „багата, скупа, зловредна людина‟ (із ремаркою “зневажливе”) – у
полтавських говірках [СП: 30, 31].
Спостереження над лексикою для характеристики людини за ставленням до інших осіб показали, що
найчастіше проаналізовані назви є однослівними субстантивними й ад‟єктивними номенами, рідше –
словосполученнями й реченнями. Ця лексика постійно відкрита длянових емоційно-експресивних одиниць. До
її складу входить чимало фонетичних (у т. ч. акцентних) і словотворчих варіантів; деякі з них властиві не тільки
східностеповим, а й іншим українським говіркам.
Подальше вивчення розглянутих номінацій має широкі перспективи не лише в синхронному, а й
діахронному та ареальному аспектах.

Скорочення
н. п. – населений пункт
н. пп. – населені пункти
„тс‟ – те саме значення
Список обстежених населених пунктів
(усі населені пункти розташовані в Донецькій обл.)
1) с. Іскра Великоновосілківського району; 2) с. Червона Зірка Великоновосілківського району;
3) с. Новоукраїнка Великоновосілківського району; 4) с. Олексіївка Великоновосілківського району;
5) с. Андріївка Великоновосілківського району; 6) м. Курахове Мар‟їнського району; 7) cмт. Старомихайлівка
Мар‟їнського району; 8) с. Комар Великоновосілківського району; 9) с. Федорівка Великоновосілківського
району; 10) с. Успенівка Мар‟їнського району; 11) с-ще Грабське Амвросіївського району; 12) с. Благодатне
Амвросіївського району; 13) с. Катеринівка Мар‟їнського району; 14) с-ще Новомиколаївка Волноваського
району; 15) с. Обільне Старобешівського району; 16) с-ще Родники Амвросіївського району; 17) cмт. Велика
Новосілка; 18) с-ще Новоукраїнка Мар‟їнського району; 19) cмт. Оленівка Волноваського району;
20) с. Времівка Великоновосілківського району; 21) с. Микільське Волноваського району; 22) смт.
Старобешеве; 23) смт. Войковський Амвросіївського району; 24) с-ще Урожайне Великоновосілківського
району; 25) с. Новомайорське Великоновосілківського району; 26) смт. Новотроїцьке Волноваського району;
27) с. Старомлинівка Великоновосілківського району; 28) м. Комсомольське Старобешівського району;
29) с. Василівка Амвросіївського району; 30) с. Новопетриківка Великоновосілківського району; 31) с-ще
Степне Волноваського району; 32) с. Кирилівка Волноваського району; 33) с. Петрівське Старобешівського
району; 34) с. Кумачове Старобешівського району; 35) с. Рибинське Волноваського району; 36) с. Красна
Поляна Великоновосілківського району; 37) с. Старогнатівка Тельманівського району; 38) с. Вершинівка
Тельманівського району; 39) с-ще Хлібодарівка Волноваського району; 40) с. Калініне Волноваського району;
41) смт Андріївка Тельманівського району; 42) с. Гранітне Тельманівського району; 43) с. Мічуріне
Тельманівського району; 44) с. Черевківське Тельманівського району; 45) с. Кузнецово-Михайлівка
Тельманівського району; 46) с. Котлярівське Тельманівського району; 47) с. Краснівка Волноваського району;
48) с. Старомар‟ївка Тельманівського району; 49) с. Нова Мар‟ївка Тельманівського району; 50) с-ще Труженка
Володарського району; 51) с-ще Привільне Волноваського району; 52) с. Кальчинівка Володарського району;
53) с. Малоянисоль Володарського району; 54) с. Назарівка Володарського району; 55) с. Кирилівка
Володарського району; 56) с. Чермалик Тельманівського району; 57) с. Приморське Новоазовського району;
58) с. Свободне Тельманівського району; 59) с. Конькове Тельманівського району; 60) с. Новокраснівка
Володарського району; 61) с. Новоянисоль Володарського району; 62) с. Старченкове Володарського району;
63) с. Ксенівка Володарського району; 64) с. Сергіївка Володарського району; 65) с. Республіка Володарського
району; 66) с. Октябр Новоазовського району; 67) с. Красноармійське Новоазовського району; 68) с. Козацьке
Новоазовського району; 69) с. Лугове Володарського району; 70) с. Паннівка Володарського району;
71) с. Новогригорівка Володарського району; 72) смт. Володарське; 73) с. Гнутове м. Маріуполя; 74) с. Заїченко
Новоазовського району; 75) с. Митьково-Качкарі Новоазовського району; 76) с. Захарівка Першотравневого
району; 77) с. Суженка Володарського району; 78) с. Бойове Володарського району; 79) смт. Старий Крим
м. Маріуполя; 80) с. Стародубівка Першотравневого району; 81) с. Бердянське Першотравневого району; 82) с-
ще Агробаза Першотравневого району; 83) с. Широкине Новоазовського району; 84) с. Безіменне
Новоазовського району; 85) м. Новоазовськ; 86) с. Комишувате Першотравневого району; 87) с-ще Дем‟янівка ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24
180
Першотравневого району; 88) смт. Мангуш (Першотравневе); 89) с. Іллічівське Першотравневого
району; 90) смт. Сєдове Новоазовського району; 91) с-ще Бабах-Тарама Першотравневого району; 92) с. Урзуф
Першотравневого району; 93) смт. Ялта Першотравневого району; 94) с. Мелекине Першотравневого району.

Література
Дроботенко 2001: Дроботенко, В.Ю. Лексика сімейних обрядів у говірках Донеччини [Текст] : автореф.
дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / В. Ю. Дроботенко. – Донецький нац. ун-т. – Донецьк, 2001. – 23 с.
Загнітко 2008: Загнітко, Н. Загальні назви їжі в східностепових говірках [Текст] / Надія Загнітко //
Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т ; наук. ред. А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ,
2008. – Вип. 17. – С. 247-252. – Бібліогр. : с. 251-252.
Загнітко 2010: Загнітко, Н. Назви страв з вареного тіста в донецьких говірках [Текст] / Надія Загнітко //
Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т ; наук. ред. А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ,
2010. – Вип. 21. – С. 222-226. – Бібліогр. : с. 225.
Клименко 2001: Клименко, Н.Б. Назви одягу в східностепових говірках Донеччини [Текст] : автореф.
дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Донецький нац. ун-т. – Донецьк, 2001. – 19 с.
Клименко 2010: Клименко, Н. Назви одягу для ніг у східностепових українських говірках [Текст] /
Наталія Клименко // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т ; наук. ред. А. П. Загнітко. –
Донецьк : ДонНУ, 2010. – Вип. 21. – С. 226-233. – Бібліогр. : с. 230.
Сіденко 2003: Сіденко, Н.П. Географічна апелятивна лексика східностепових говірок Центральної
Донеччини [Текст] : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Донецький нац. ун-т. – Донецьк, 2003. – 22 с.
Тарасенкова 2000: Тарасенкова, С. Назви осіб за спорідненістю в донецьких східностепових говірках
[Текст] / Світлана Тарасенкова // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / Донецький держ. ун-т ; наук. ред.
А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2000. – Вип. 6. – С. 268-271. – Бібліогр. : с. 271.
Фроляк 1988: Фроляк, Л.Д. Ботаническая лексика украинских говоров Северного Приазовья [Текст] :
автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.02 / Ин-т языковедения имени А.А. Потебни АН УССР. – К., 1988. –
17 с.
Фроляк 2003: Фроляк, Л.Д. До питання про лексичну типологію і диференціацію східностепових говірок
Донеччини [Текст] / Л. Д. Фроляк // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : філологічні
науки / гол. ред. С. Я. Харченко. – 2003. – № 3. – С. 226-234. – Бібліогр. : с. 233-234.

Джерела
АЗП: Аркушин, Г.Л. Словник західнополіських говірок [Текст] : у 2 т. / Г.Л. Аркушин. – Луцьк : Вежа,
2000. – Т. 1. – 354 с. ; Т. 2. – 458 с. – 300 пр. – ISBN 966-600-007-5.
ГГ: Гуцульські говірки : короткий словник [Текст] / відп. ред. Я. Закревська. – Львів, 1997. – 232 с. –
ISBN 966-02-0496-5.
ДПП: Доброльожа, Г. Красне слово – як золотий ключ : постійні народні порівняння в говірках
Середнього Полісся та суміжних територій [Текст] / Галина Доброльожа. – Житомир : Волинь, 2003. – 160 с. –
750 пр. – ISBN 966-690-038-6.
ЄР: Євтушок, О.М. Короткий словник говірок Рівненщини [Текст] // Вивчення лексики говірок
Рівненщини : навч. посіб. / О.М. Євтушок. – Рівне, 1997. – С. 38-138. – 2500 пр. – ISBN 966-7135-04-7.
ЛПГ: Лисенко, П.С. Словник поліських говорів [Текст] / П. С. Лисенко. – К. : Наук. думка, 1974. – 260 с.
ЛС: Лєснова, В.В. Матеріали до словника говірок Східної Слобожанщини : Людина та її риси [Текст] /
В. В. Лєснова. – Луганськ : Шлях, 1999. – 76 с. – 600 пр. – ISBN 966-7525-09-9.
МСБГ: Матеріали до словника буковинських говірок [Текст] / відп. ред. В. А. Прокопенко. – Чернівці,
1971-1979. – Вип. 1-6.
ОБГ: Онишкевич, М.Й. Словник бойківських говірок [Текст]: у 2 ч. / М. Й. Онишкевич. – К. : Наук.
думка, 1984. – Ч. 1. – 495 с.
СП: Сизько, А.Т. Словник діалектної лексики говірок сіл південно-східної Полтавщини [Текст] :
навч.посіб. / А. Т. Сизько. – Дніпропетровськ : ДДУ, 1990. – 99 с.
УФД: Ужченко, В.Д., Ужченко, Д.В. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок
Донбасу [Текст] / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. – Луганськ : Альма-матер, 2002. – 263 с. – 200 пр. – ISBN 966-
617-104-Х.
ЧНН: Чабаненко, В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини [Текст]: у 4 т. / В. А. Чабаненко. –
Запоріжжя, 1992. – Т. 1. – 324 с. ; Т. 2. – 371 с. ; Т. 3. – 303 с. ; Т. 4. – 261 с. – 1500 пр.

Статья продолжает цикл публикаций автора, посвященных особенностям номинации черт человека в
украинском восточностепном языковом континууме. Представлен лексико-семантический анализ отдельных
названий человека по отношению к другим людям на материале новожильческих украинских восточностепных
говоров Южной Донетчины.
Ключевые слова: украинские восточностепные говоры, лексико-семантическая группа, сема,
репрезентант, манифестант, наименования черт человека.
Розділ ХІ. УКРАЇНСЬКІ ДІАЛЕКТИ СЬОГОДНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

181
The article above presents a set of publications related to peculiarities for character‘s recognition in Ukrainian
Eastern-steppe language continuum. The author gives lexical-semantic analysis of person‘s names in relation to other
people based on newly formed Ukrainian Eastern-steppe subdialects of Southern Donetsk region.
Keywords: Ukrainian Eastern-steppe subdialects, lexical-semantic group, seme, representant, manifestant,
names of person‘s character.
Надійшла до редакції 25 жовтня 2011 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.