Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Марія Кушмет — ФОНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ЛЕКСИКИ ДОНЕЦЬКИХ ГОВІРОК

У статті розглядаються фонетичні особливості східностепових говірок південно-східного наріччя на
матеріалі лексики сільського господарства.
Ключові слова: східностепові говірки, сільськогосподарська лексика, фонетичний варіант, вокалізм.

Лексика сільського господарства в контексті ХХІ століття вбирає в себе найдавніші елементи лексичного
вияву з модифікаціями, зумовленими посиленим впливом літературної мови. Якщо ще в середині минулого
століття мовознавці відзначали тенденцію витіснення діалектної мови літературною [Жовтобрюх 1967: 53], то
останнім часом з посиленим входженням літературної української мови в усі сфери життя, з розвитком
сприятливих суспільно-економічних та культурних умов, з помітним впливом преси, художньої літератури,
радіо, телебачення, діалекти зазнають значної деформації, поступово наближаючись до літературної мови
[Матвіяс 2000: 6]. Сьогодні важливо зафіксувати діалектну мову будь-якої частини українського діалектного
континууму, попередивши процес нівеляції питомих діалектних рис, а значить актуальним залишається
з‟ясування особливостей різних шарів лексики новостворених говорів. Іншим важливим аргументом, що
засвідчує актуальність вивчення особливостей діалектної лексики сільського господарства, є те, що такі назви,
докладно проаналізовані в роботах П. Гриценка, М. Никончука, Й. Дзендзелівського, Г. Козачук, М. Тимченко,
К. Баценко, Т. Тищенко, Р. Сердеги, Ю. Абрамян та ін., ще не були предметом спеціального дослідження на
матеріалі східностепових українських говірок.
Беручи за вихідне положення, що діалектні особливості говірок, їх генеза найвиразніше виявляються на
фонетичному рівні [Матвіяс 1983; Фроляк 1999], метою нашої статті є встановлення фонетичних особливостей
сільськогосподарської лексики говірок Донеччини. Оскільки східностепові говірки утворилися переважно на
основі південно-східного діалектного типу, увібравши елементи південно-західного й північного
[Клименко 1998: 178-179], можна говорити про специфіку фонетичних явищ, відображених у говірках
Донеччини, наближену до інших новостворених українських говорів. Крім того, аналізуючи говірки,
розташовані на периферії українського діалектного континууму, не можна не відзначити й неабиякий вплив
російської мови, зумовлений територіальними та історичними чинниками.
Лексика сільського господарства, зібрана в населених пунктах Донецької області, належить до такої, що
постійно перебуває в активному словнику діалектоносіїв, адже пов‟язана з невід‟ємною сферою діяльності
селянина – обробкою землі й вирощуванням урожаю. Досліджувана лексика містить переважно ті фонетичні
відмінності, що характерні загалом для донецьких говірок і вже були відзначені дослідниками інших
тематичних груп лексики та інших південно-східних говорів.
Система вокалізму східностепових говірок складається, як і в літературній мові, з шести голосних фонем:
а, о, у, и, і, е, що в наголошеній позиції зберігають свою акустичну й артикуляційну виразність. По-різному
голосні фонеми реалізуються в ненаголошених позиціях. Найбільш частотною у східностепових говірках
діалектною фонетичною відмінністю є відсутність фонемного розрізнення е : и в ненаголошених складах (у
пост-, препозиціях). Порівняймо: пшеинъц‘а, зеирн‘бта, меит‘όлка (меитйлка), греичъха, зеирнов‘м, леижэха,
теиплъц‘а, циебэл‘а, огэдиен‘:а, йариенб та ін.
Відзначаючи тенденцію до послідовного чергування о, е з і в новозакритих складах, Л. Фроляк відносить
назване явище до домінантної ознаки новостворених говірок середньонаддніпрянського типу [Фроляк 1999].
Серед особливостей вокалізму, які спостерігаються на матеріалі сільськогосподарської лексики досліджуваних
говірок, привертає увагу явище непослідовного чергування о, е з і: хрон, хрен і хр‘ін; тмин і тм‘ін, сноп і сн‘іп,
йачмйн‘ і йачм‘мн‘, рож і р‘мж, що, на нашу думку, пояснюється впливом російської мови й можливими
процесами аналогії та акцентуації. У переважній більшості випадків зафіксоване паралельне вживання назв
сільськогосподарської лексики з реалізованим чергуванням о, е з і та без нього.
Зрідка в досліджуваних говірках простежуються випадки невмотивованого переходу о, е в і. Наприклад,
у с. Ясинівка Ясинуватського району Донецької області для позначення безостої пшениці вживаються
фонетичні варіанти безόста та б‘ізвόста, в одному з яких спостерігаємо перехід е в і в префіксі, що, на думку
Ф. Жилка, занесене в південно-східне наріччя з південно-західних говорів [Жилко 1966: 241].
У декількох обстежуваних говірках наявне явище так званого помірного (неповного або слабкого
[Бевзенко 1980: 55]) “акання” (оаз‘мма,оавйс, оачеиреит‘бнка,гоалоавн‘б, воалόт‘:а, коажушкъ), характерне для
північних українських говорів. Досліджуючи слобожанський говір південно-східного наріччя, К.Д. Глуховцева
аналогічне явище пояснює “збереженням генетичної основи говірок, підтриманого впливом російського
мовлення” [Глуховцева 2005: 67].
Разом з помірним “аканням” у східностепових говірках Донеччини виявляється й гіперичне “окання” –
перехід початкового а в о, свідченням чого в сільськогосподарській лексиці є функціонування лексеми орнόвка,
зафіксованої у декількох говірках Краснолиманського району Донецької області. Напр.: пшеинъц‘ас‘мйец‘:а
© Кушмет М.С., 2012 Розділ ХІ. УКРАЇНСЬКІ ДІАЛЕКТИ СЬОГОДНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

187
вс‘а вруд‘і би йак дл‘а йідъ / а орнувка / це вону вже крупэ рубл‘ат‘ // от мбнку неи з ус‘ійййі пшеинъц‘і
рубл‘ат‘ / бо там сбме твеирдб трйба / орнувка / харуша пшеинъц‘а // хл‘іб ти спеичеш із л‘убуйі / дбже із
кормовуйі / то в‘ін на вкус йакъй бэде / і плутност‘ хл‘мба самуго / і вкуснотб йакб / оцй залйжит‘ // (Ямп Кр).
У системі вокалізму на матеріалі сільськогосподарської лексики привертає увагу неоднакова реалізація
фонеми і в ненаголошеній і в наголошеній позиціях, де вона знижує свою артикуляцію, реалізуючись у голосній
фонемі и: в‘ін‘ігрйт – винигр‘йт; в‘мко –въко, ог‘іркъ – огиркъ, г‘іркъй – гиркъй. Фонема и в таких же позиціях
заступається фонемою і, пом‟якшуючи попередній приголосний (бадъл‘:б – бад‘мл:а, озъма – оз‘мма, пр‘бдиво –
пр‘ад‘іво).
Унаслідок асимілятивної зміни лексема сочеивъц‘а в говірках Донеччини реалізується у фонетичних
варіантах ш‘еичовъц‘а, ш‘очовъц‘а, шочеивъц‘б, чеичеивъц‘а, у яких відображені різні вияви фонем о та е після
шиплячих. Можна припустити, що таке явище непослідовної реалізації голосних може бути пов‟язане з не
зовсім усталеною в діалектному мовленні традицією депалаталізації шиплячих. Варіант сочеивъц‘а в донецьких
говірках є спорадичним ізасвідчений лише в мовленні діалектоносіїв говірки с. Іванопіль Костянтинівського
району Донецької області. Подібне явище спостерігається й у лексемах на позначення цибулі-сіянки (чернэшка,
чорнэшка).
Серед найтиповіших і найпослідовніших фонетичних явищ у системі консонантизму східностепових
говірок на матеріалі сільськогосподарської лексики слід назвати послідовну заміну африкати дз на
фрикативний з: кукурузън‘:а (в усіх обстежуваних говірках). Рідше спостерігається вживання фонетичного
варіанта кукурудзън‘:а – порівняймо: кукурудзън‘:а це з кукурэзи / це ми качанъ виелбмуйем / а оцй шо з них /
шчо з кукурэзи / кукурузън‘:а те / ми руббйем і корόвам наз‘мму заготовл‘бйем / так ус‘м в нбшому сеил‘м
рόбл‘ат‘ // (У М).
У системі консонантизму досліджуваних говірок наявна кореляція за дзвінкістю : глухістю. Дзвінкість
приголосного зберігається перед глухими, у середині та кінці слів, а також у префіксах (рож, сбжка, р‘іжкъ,
подсулнух, корзъна, горόд).
Задньоязикові приголосні г, к, опиняючись перед голосним переднього ряду і, виступають у
досліджуваних говірках напівпом‟якшеними. Це засвідчують лексеми зі сполуками г‘і, к‘і: ог‘ірόк, г‘іркъй
(пйрец‘), г‘ірчбк; ост‘ук‘мв (Р.в. мн.), к‘мпта, що позначає волоть, колосок проса,полісемічна лексема к‘мсточка,
зафіксована у с. Єгорівка Волноваського району, уживана на позначенняобтеребленого качана кукурудзи. На
матеріалі сільськогосподарської лексики не було виявлено номена зі сполукою х‘і, однак контекст, що фіксує
мовлення діалектоносіїв, відображає вживання зазначеної сполуки, наприклад, при описі грибкового паразита у
вигляді чорних пухирчатих наростів на кукурудзі та інших рослинах – порівняймо: пух‘ірчбт‘і нбрости
пол‘мл‘ного цв‘йта / це дънка / кукурэзу з дънкойу одрбзу викорчόвуйем з кόрнем / викиедбйем // (Бл Амв)
Губний приголосний п у позиції перед і теж має властивість пом‟якшуватися, що фіксує назва шп‘іл‘пан
(Н С), вживана на позначення капусти, яка не склалася в головку.
У досліджуваних говірках виявлене паралельне вживання р та р‘, однак, як у всіх говорах південно-
східного наріччя, перевага надається м‟якому р‘. Порівняймо: п‘мр‘ц‘а, р‘мпа (р‘йпа), р‘йд‘ка, хр‘бпка, бур‘бчник,
р‘абб квасόл‘а, в‘і‘н‘ігр‘йтний бур‘ак, пр‘ад‘.
Подекуди в лексиці сільського господарства східностепових говірок на початку слова перед голосними
зустрічається вживання протетичних приголосних в (вуст‘эк, вост‘эк) та г (гарнόвка, гόрновка), характерних
для південно-західного наріччя. У назвіневеликого заглиблення з брунькою на картоплині в декількох говірках
Волноваського району, розташованого в центрі Донецької області, спостерігається вживання протетичного г
перед приголосним – гв‘мчка картόпл‘і. Однак тенденція до вживання протетичних приголосних не є
домінуючою в обстежуваних говірках. Це засвідчують лексеми, зафіксовані в мовленні носіїв усіх
східностепових говірок, а саме: овес „яра злакова культура з суцвіттям і вкритим лускою зерном‘; орнόвка,
арнόвка „тверда пшениця‟; ост‘эк, уст‘эк „довгий щетинистий вусик на колосковій лусці пшениці, жита,
ячменю‟, іржб ‗грибковий паразит у колосках жита у вигляді чорно-фіолетового ріжка‟.
У мовлені старшого покоління зрідка зафіксовано вживання альвеолярного л˙, наприклад: гол˙овн‘б,
вол˙отόк, кл˙йв‘ер. Ця особливість притаманна говіркам, в основі творення яких лежать материнські говірки
середньонаддніпрянського типу [Фроляк 1999]. Наприклад: л˙опэц‘ок / це самб отб кочеиръжка качанб /
мужно сказбт‘ і кочеиръжка / можно і л˙опэц‘ок // (Н М) картушку у нас дэже ймст‘ кол˙орбдс‘кий жук//
(Н М)
Серед сільськогосподарської лексики, уживаної в донецьких говірках, була зафіксована лексема
мн‘бкот‘ зі значенням „середина розрізаного кавуна‟, у якій відбита характерна для всього південно-східного
наріччя риса асимілятивної зміни: вживання епентетичного н‘ замість й у двофонемній структурі мй.
Наприклад: оту ж мн‘бкот‘ кавунб / отό і йе барбн // (Ол В) сеирйдина в кавун‘м / сеирцеивъна / сеирдйчко /
душб // розр‘мзали і д‘ітворб малйн‘ка л‘убе ц‘у дэшу ухватът‘ / бо там неимб н‘і к‘істочук / н‘ічуго такуго /
однб мн‘бкот‘ // (Олекс В). Разом з тим заміна звукосполуки мй на мн‘ у говірках Донеччини є непослідовною,
досить поширеною є й звукосполука мй. Порівняймо: колъ голувка капэсти дубра такб / то тугб кажут‘ на
нййі / а колъ мйакб / то тод‘м пустб // (Н М).
Поряд з рисами, виявленими на різних етапах дослідження діалектної лексики південно-східного наріччя,
підтвердженими багатьма діалектологічними розвідками, привертає увагу той факт, що деякі питомі діалектні ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24
188

риси східностепових говірок під посиленим впливом літературної мови на сьогодні вже зазнали повної
нівеляції. Наприклад, фонема ф все частіше реалізується в мовленні інформантів різного віку та рівня освіти
більшості обстежуваних говірок: на зернό / то йе лахвйт / і без тбри грэз‘ат‘ тудб і йбблуки / і капэсту / і
гарбузъ / і кабакъ / все в лафйт грэз‘ат‘ // (Олекс В)конйй в кон‘эшн‘е триембйут‘ / конефйрма бол‘шбйа //
(Зл В).
Таким чином, аналіз фонетичних особливостей лексики сільського господарства східностепових говірок
дозволяє стверджувати, що більшість зафіксованих діалектних фонетичних рис відображають явища, властиві
всім говорам південно-східного наріччя, а також деякі фонетичні ознаки, характерні для інших українських
діалектів, що зумовлене особливостями формування новостворених говірок Донеччини. Помітним залишається
вплив на фонетичну систему досліджуваної групи лексики російської мови, зумовлений тривалими
територіальними контактами. Перспективним видається подальший розгляд лексики сільського господарства з
метою з‟ясування особливостей діалектного мовлення Донеччини на синхронному та діахронному зрізах.

Індекс обстежених населених пунктів Донецької області
Бл Амв – с. Благодатне Амвросіївського району; Вт Я – с. Верхньоторецьке Ясинуватського району;
Є В – с. Єгорівка Волноваського району; Є М – с. Єлизаветівка Мар‟їнського району; Зл В – с. Златоустівка
Волноваського району; І К – с. Іванопіль Костянтинівського району; І В – с. Іскра Великоновосілківського
району; К К–Л – с. Кіровське Краснолиманського району; Міч Т – с. Мічуріне Тельманівського району; М К –
с. Маринівка Красноармійського району; Н С – с. Новоєкатеринівка Старобешівського району; Н М –
с. Новоукраїнка Мар‟їнського району; НА В – с. Новоандріївка Волноваського району; Н-петр ВН –
с. Новопетриківка Великоновосілківського району; Н-тр В – с. Новотроїцьке Волноваського району; О Д –
с. Октябрьське Добропільського району; Олекс В – с. Олексіївка Великоновосілківського району; Ол В –
с. Оленівка Волноваського району; С – м. Селидове; С П – с. Стародубівка Першотравневого району; Ст-
мих М – с. Старомихайлівка Мар‟їнського району; Степ М – с. Степанівка Шахтарського району; Ст М –
с. Степне Мар‟їнського району; У М – с. Успенівка Мар‟їнського району; Ямп Кр– с. Ямпіль
Краснолиманського району; Яс Яс – с. Ясинівка Ясинуватського району.

Література
Бевзенко 1980: Бевзенко, С.П. Діалектологія [Текст] / С. П. Бевзенко. – К. : Вища школа, 1980. – С. 37-87.
Глуховцева 2005: Глуховцева, К.Д. Динаміка українських східнослобожанських говірок : монографія
[Текст] / К. Д. Глуховцева. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – С. 30-76.
Жилко 1966: Жилко, Ф.Т. Нариси з діалектології української мови [Текст] / Ф. Т. Жилко. – К. : Рад. шк.,
1966. – С. 138-265.
Жовтобрюх 1967: Жовтобрюх, М.А. Про один теоретичний аспект культури української мови [Текст] /
М. А. Жовтобрюх // Мовознавство. – 1967. – № 3. – С. 53-60.
Клименко 1998: Клименко, Н.Б. Фонетичні особливості лексики одягу українських східностепових
говірок [Текст] / Н. Б. Клименко // Актуальные исследования языка и речи : Материалы межд. науч.
конф. мол. ученых. – Минск : Изд-во Белорус. ун-та, 1998. – Ч. 3. – С. 178-181.
Матвіяс 2000: Матвіяс, І.Г. Засади української діалектології [Текст] / І. Г. Матвіяс // Мовознавство. –
2000. – № 1. – С. 3-9.
Матвіяс 1983: Матвіяс, І.Г. Формування південно-східного наріччя української мови [Текст] /
І. Г. Матвіяс // Мовознавство. – 1983. – № 1. – С. 52-59.
Східностепові 1998: Східностепові українські говірки : Науково-навчальний посібник [Текст] / За заг.
ред. А. Загнітка. – Донецьк: Вид-во ДонДУ, 1998. – 114 с.
Шевченко 1974: Шевченко, Т.Г.К характеристике фонетических особенностей ананьевских говоров
[Текст] / Т. Г. Шевченко // Совещание по общеславянскому лингвистическому атласу (Воронеж, 11-16 сентября
1974 г.). Тезиси докладов. – Воронеж, 1974. – С. 81-84.
Тараненко 1972: Тараненко, О.О. Деякі фонетичні особливості говірки села Олефірівки на
Павлоградщині [Текст] / О. О. Тараненко // Питання української діалектології і міжмовних (міждіалектних)
контактів : Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ, 1972. – С. 62-64.
Фроляк 1999: Фроляк, Л.Д. Типологія українських говірок території пізнього заселення (на матеріалі
говірок Донеччини) [Текст] / Л. Д. Фроляк // Вісник Луганського державного педагогічного
університету ім. Т. Шевченка : Філологічні науки. – Луганськ, 1999. – № 10. – С. 99-104.

В статье рассматриваются фонетические особенности восточностепових говоров юго-восточного
наречия на материале лексики сельского хозяйства.
Ключевые слова: восточностеповые говоры, сельскохозяйственная лексика, фонетический вариант,
вокализм.

The article is devoted to the observing of phonetic peculiarities of east-steppe subdialects within the south-
eastern dialect based on the agricultural vocabulary.

Keywords: Eastern-steppe subdialects, agricultural vocabulary, phonetic variant, vocalism.
Надійшла до редакції 27 жовтня 2011 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.