Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

ХТО ПОЛЮ ГОДИТЬ – ТОМУ ЖИТО РОДИТЬ

Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!
Д. Білоус

Ідеальна форма, ювелірна точність, абсолютна
прозорість, чіткість дотримання законів відбивання та
заломлення світла… Приємно й радо споглядати світ
крізь таке вікно. Приємно бачити Україну такою
мовою, так чути свою країну й мати від цього
неймовірне задоволення. Але не повне. Насправді ж Україна звучить яскравіше, строкатіше, оригінальніше.
Ніколи не одноманітно, але завжди по-різному, по-своєму. Побачити все й усе почути, уловити нюанси звуку,
ухопити нюанси значення – розфарбувати скло, на користь порушити бездоганність – значить докласти значних
зусиль, до того щиро прагнути, направду цим жити.
1 квітня у стінах філологічного факультету Донецького національного університету організований
кафедрою української мови та прикладної лінгвістики на чолі із завідувачем д. філол. н., проф. А.П. Загнітком –
ініціатором заходу – у співпраці й за підтримки Інституту української мови НАН України відбувся перший
Всеукраїнський діалектологічний науковий семінар “Українські діалекти сьогодні: стан і перспективи
дослідження” (Голова – директор Інституту української мови НАН України д. філол. н., проф. П.Ю. Гриценко.
Секретар – к. філол. н., доц. кафедри українознавства Донецького юридичного інституту Луганського
державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка М.В. Балко), що зібрав науковців усієї України,
окрилених ідеєю осягнення глибин української діалектології, збереження й увічнення мовного різнобарв‟я.
Згідно з програмою семінару засідання розпочато вітальним словом проректором з наукової роботи
ДонНУ д. ф.-м. н., проф. С.В. Беспаловою. Заакцентовані потенційні можливості Донецького національного
університету – сьогодні потужного ядра науково-дослідної роботи – як академічного наукового центру
унаочнили невиправдану, суперечливу щодо сьогоденної актуальності, затребуваності українських
мовознавчих студій відсутність дванадцятого структурного елемента наукового-навчального закладу –
Інституту української мови. Потреба створення такого відгалуження також підтверджена високими визнаними
результатами роботи викладачів, аспірантів і студентів кафедри української мови та прикладної лінгвістики
ДонНУ.
До учасників, гостів і організаторів семінару звернувся декан філологічного факультету ДонНУ, академік
Петровської академії наук, д. філол. н., проф. Є.С. Отін, висловивши особисте захоплення діалектологією –
дивовижною, цікавою, але недостатньо ще дослідженою сферою знань, – закликавши до творчої праці,
наповненого смислом життя. У очікуванні на буйні наукові сходи створив сприятливу, доброзичливу
атмосферу для плідної співпраці, конструктивного обговорення оприлюднюваних діалектологічних
напрацювань.
Виголошування доповідей закономірно розпочав директор Інституту української мови, координатор
заходу, провідний діалектолог України д. філол. н., проф. П.Ю. Гриценко, попередньо висловивши слова
подяки керівництву ДонНУ – вогнища культури і науки – за підтримку програм із вивчення мови в регіоні,
зокрема ініціативи проведення Всеукраїнського діалектологічного наукового семінару “Українські діалекти
сьогодні: стан і перспективи дослідження”.
У доповіді окреслено найголовніші актуальні напрями вивчення територіальних варіантів української
мови. Наголошено на необхідності дослідження діалектів України – усієї палітри мов і різновидів національної
мови, які використовують люди, пов‟язані територіальною, соціальною або професійною спільністю. Адже
обійти увагою інші діалекти – старообрядні російські, румунські, наприклад, – значить уникнути вичерпного
вивчення українських, що не існують ізольовано, постійно взаємодіють, формуючи в результаті глибинної
інтерференції інтердіалектні утворення. Пропаговано просторове мислення, підхід до мовних явищ з погляду
їхнього функціонування, локальної варіантності. Принагідно висловлено пошану укладачам Атласу української
мови – роботи, що знаменувала якісно новий етап в українській діалектології, удоступнила унікальну
© Бардукова Г.О., 2012 Розділ ХІІІ. ХРОНІКИ

215
інформацію (1200 карт, 2250 нас. пунктів). Озвучено важливу тезу про стійкість українських діалектів:
кодифіковані словником 1863 року діалектизми Чернігівщини й через 120 років точно семантизуються, більше
того збережено вже не використовувані в побуті старі реалії-об‟єкти номінації. Мова, отже, не поспішає
позбуватися неужиткового, через колективну пам‟ять зберігає все, що здається надлишковим. Наголошено на
на часі видозміненій дослідницькій парадигмі: не діалектне членування, а глибинний опис структур окремих
говірок, створення словників одного діалектоносія (пор.: Томська школа – чотиритомний словник ідіолекту
Віри Петрівни Вершиніної) сьогодні актуальні. Констатовано стан виформування історичної діалектології.
Акцентовано на органічній уписуваності української мови в загальноєвропейські моделі розвитку, представлені
Лінгвістичним атласом Європи. Утверджено необхідність уможливленого прийомом ізоглосування – оцінки
локальних явищ у широкі параметри – прочитування українськості через великий інформаційний простір.
Наголошено на необхідності створення великих фонотек населених пунктів (фонотека Інституту української
мови НАН України сьогодні налічує 1200 сіл), тобто оцифрування й удоступнення інформації.
Як у поле, Анцю в боці коле, як до танцю, вже не коле Анцю. Тим часом мовлення українців, росіян,
болгарів, румунів-старообрядців записують співробітники Бокунського університету (Німеччина). Тож
висловлено віру в силу науковців України, упевненість у довгоочікуваному зрушенні з місця.
Важливі соціолінгвістичні проблеми дістали свого висвітлення в доповіді завідувача кафедри української
мови та прикладної лінгвістики ДонНУ д. філол. н., проф. А.П. Загнітка “Мовна ситуація ↕↕
соціолінгвістичний портрет: типологійні вияви”. Доповідачем заакцентовано, що значення соціолінгвістики як
галузі мовознавства важко переоцінити. Визначено й установлено співвідношення між ключовими поняттями
мовна ситуація як комплекс змінних складових адресата, адресанта, відношень між ними, мети, способу й
засобу спілкування та соціолінгвістичний портрет як соціальні й лінгвальні вияви однієї особи / мікрогрупи /
макрогрупи. Схарактеризовано нерівнорядність сучасної мовної ситуації в Україні в горизонтальному й
вертикальному виявах, доведено необхідність її різнопараметрального вивчення методом соціолінгвістичного
портретування.
З‟ясуванню когнітивно-дискурсивної природи діалектизму присвячено доповідь завідувача кафедри
української філології та загального мовознавства Луганського національного університету
ім. Т. Шевченка д. філол. н., проф. К.Д. Глуховцевої1. Категорію оцінки (пейоратив і мейоратив), а також
словотвірні засоби її вираження (суфіксацію та основоскладання) на діалектному матеріалі проаналізовано
к. філол. н., доц. Луганського національного університету ім. Т. Шевченка В.В. Лєсновою (“Словотвірні засоби
вираження оцінки в діалектному мовленні”). Констатована очевидна контекстно підтримана нівеляція
негативної оцінки традиційно пейоративних суфіксів.
Найбільш продуктивні суфікси, ними утворювані словотвірні типи, а також явище словотвірної синонімії
й варіантності, критеріїв розрізнення яких ще не існує, дослідила на матеріалі східностепових говірок
к. філол. н., доц. ДонНУ З.Л. Омельченко (“Афіксальний словотвір у східностепових українських говірках”).
Розробки з проблеми семантичних зрушень у вокабулах назв зі сфери рибальства та їхнього
відображення в словниках української мови презентував завідувач кафедри української мови та літератури
Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля к. філол. н., доц. Р.В. Міняйло. Унікальну, за
П.Ю. Гриценком, нюансову інформацію, вилучену з невеликого за обсягом тексту, подано к. філол. н., доц.
Криворізького державного педагогічного університету М.В. Вербовим у доповіді “Із спостережень над
говіркою с. Лозоватка Криворізького району Дніпропетровської області”. Ґенезі бойківського обрядового
терміна інклюз присвячено дослідження к. філол. н., доц. Приазовського державного технічного університету
Т.В. Голі-Оглу.
Доповідь к. філол. н., доц. Луганського національного
університету ім. Т. Шевченка І.О. Ніколаєнко “Мовна практика
Петра Біливоди в олітературюванні мовлення, властивого носіям
діалектно-розмовної культури” покликана розв‟язати проблему
використання діалектизмів у мові художньої літератури,
дослідити мову побуту. Спробу вирішення питання про номінацію
зовнішніх (виділено 15 лексико-семантичних груп) та внутрішніх
(диференційовано 5 ЛСГ) рис людинив українських
східностепових говірках Південної Донеччини зробив к. філол. н.,
доц. Маріупольського державного університету В.О. Дворянкін.
Поняття анклавістики як “острівної діалектології” і ширше
як комплексу дисциплін (анклавної етнографії, анклавної історії,
анклавної соціології, анклавної фольклористики, анклавної
діалектології), що, повноаспектно вивчаючи етнічні групи поза
територією України, уможливлять створення “мапи українського
світу”, запропоновано до вживання в колах науковців,

1К.Д. Глуховцева відома як започатківець методу біхронного картографування. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24

216
діалектологів зокрема, проректором із наукової роботи Горлівського державного педагогічного інституту
іноземних мов д. філол. н., проф. В.І. Теркуловим у доповіді “Анклавістика: про вивчення український
діалектів зарубіжжя”.
У доповіді “Лексичні особливості північного мікроареалу східностепових говірок” аспіранткою ДонНУ
Н.Г. Загнітко з‟ясовано, що північ Донецької області є буферною зоною між слобожанськими й
східностеповими українськими діалектними мікросистемами (див. картосхему № 97).
Дослідженню мовної ситуації на Донеччині методом соціолінгвістичного портретування міст
Амвросіївки та Єнакієвого присвячено доповідь аспірантки ДонНУ І.О. Кудрейко “Соціолінгвістичний
портрет сучасного міста Донеччини: порівняльно-контрастивний аналіз”. На підставі статистичних даних
проілюстровано українсько-російську двомовність Амвросіївки та російсько-українську двомовність
Єнакієвого.
Фонетичні особливості сільськогосподарської лексики східностепових говірок дослідила аспірантка
ДонНУ М.С. Кушмет. Проаналізувала динамічні тенденції (неологізацію, архаїзацію тощо) в лексиці на
позначення технічних та кормових культур у східнослобожанських говірках, визначила мовні та позамовні
чинники таких процесів аспірантка Луганського національного університету ім. Т. Шевченка Ю.В. Абрамян.
Наукові розробки з проблеми прислів‟їв та приказок як джерела антиприслів‟їв презентувала аспірантка
Луганського національного університету ім. Т. Шевченка І.Я. Глуховцева.
Зустрічі на кшталт тієї, що відбулася, необхідні. Адже мають на меті розроблення як
загальнотеоретичних питань діалектології та соціолінгвістики, так і аналіз конкретних територіальних варіантів
української мови. Активізують науково-дослідницький потенціал країни, згуртовують, сприяють
поінформованості, налагодженню контактів. Акцентують на вповні ще не осмисленому матеріалі, на необхідній
систематизації сьогодні наявних фрагментарних досліджень із діалектології – створенні словників, атласів,
зокрема Донецької області.

У зв‟язку з посилюваними в Україні тенденціями підтримки, толерування діалектного й створеного на
цій основі Всеукраїнський діалектологічний науковий семінар “Українські діалекти сьогодні: стан і
перспективи дослідження” планується проводити в Донецьку регулярно кожні два роки, розширюючи вже
представлену географію учасників (Донецьк, Горлівка, Маріуполь, Слов‟янськ, Краматорськ, Макіївка,
Бердянськ; Київ, Черкаси, Луганськ, Кривий Ріг, Умань). Того вимагає живе, пульсуюче кольорове українське
слово.

Ганна Бардукова (Донецьк, Україна)

Надійшла до редакції 20 жовтня 2011 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.