Загнітко А. П. Український синтаксис: навчально-практичний комплекс. Хрестоматія.

СИНТАКСИС СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

загрузка...

Варіант 1
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Летіли гуси рядом, рядом, вдарили дзвоном разом, разом (Нар. тв.); Ще не
вмерла Україна, і слава і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля
(П. Чубинський); Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води
(В. Сосюра); Коли край неба загориться, як каже пожежник, і сторожі на скверах
поставлять коло себе пилу стовпи, працюючи довгими мітлами, — місто прокидається
(Ю. Яновський).
Завдання II.
З поезії Володимира Сосюри виписати по 5 прикладів: І) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власие-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна). Подати
моделі виписаних словосполучень.
Завдання III.
З поезії Володимира Сосюри виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні: 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
^АфрьІпт^Кшти.^,,,; N,N2; УГ!М5
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв’язків у поданих реченнях.
Літа минають, нанизуючи нові події, вчинки, враження, роздуми (3 журн.).
Прости мені, Коханий, За те, Чого не буде У цім житті Між нами (О. Петрусяк). У
нас по селах палять печі, щоб зварити їжу і зігріти тіло, там, у Канаді, ми розкладали
вогонь, щоб гріти душу (В. Дідула). Вхопивши розхитану лавку, неначе сідло,
вишкварює дощ, мій добряга, гадавши, що плачу (Т. Зарівна). Зневірившись, чи
майже зневірившись, задаєшся питанням: що його, врешті, робити ? (З журн.).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
Чужинець. Далекий-далекий чужинець. Чужак… (І. Багряний). Словом, треба
було вести широку гру, бо й ставка була велика (Г. Хоткевич). Тільки їй (Гафійці)
волі, поки в мами та в тата (М. Коцюбинський). Найкрайніший край землі,
98
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
заповідність, чистота… (О. Гончар). Одинока чайка голосно квилила і падала до
води. Вільна безтурботна чайка (В. Кучер). І серцю солодко без краю (Олександр
Олесь).
Завдання VII.
Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх
вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з вставним
компонентом.
За волю кожен з нас поляже (Олександр Олесь). Яке то щастя — свій народ у
світлі бачити! (Д. Павличко). Вільні співи, гучні, голосні, в ріднім краю чути бажаю
(Леся Українка). Невже кров Ґонти в наших рабських жилах не має сили вдруге
закипіти? (П. Карманський). Люди, люди! Я ваш брат, я для вас рад жити, серця
свого кров’ю рад ваше горе змити (І. Франко). Чи, може, упав ти на груди століттям
У водах своїх освятити час? (М. Вінграновський).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти у художній літературі речення:
^Р\ 2 УГрі ї, Ргоп5І Сорг Аа»у; N3, з N,5 УГр, 3; Іпґ Іпґ; Ргопр, 3 СорГр, 3 N,1 т .
Варіант 2
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Тоді, як ніч розсипала на небі золоте просо й вітер куйовдив гриви коней, —
товариш гнав свою тінь аж до станції (Ю. Яновський); Од явора снується довга тінь, І
вечір ліг, як воїн на привалі (А. Малишко); Сіяло сонце, в небесах — ані хмариночки,
та тихо, Та любо, як у раї (Т. Шевченко); Харитя опинилася наче на дні в морі
(М. Коцюбинський);
Завдання II.
З поезії Максима Рильського виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягатія і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З поезії Максима Рильського виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий І необов’язковий,
передбачуваний І непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
Ут’Я^Щ; Шт^р,; ШАсЬгРагШз.
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв ‘язків у поданих реченнях.
99
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКПАДНИЙ АСПЕКТ
1. Оглядаючи з високих київських пагорбів далекі простори поза Дніпром,
дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти?
(Р. Радишевський). 2. Такі дні бувають лише серед літа, у перших числах липня, коли
природа сама не розуміє, що з нею робиться, бо всього в неї повно — і дня, і сили, і
тепла, і молодості… (С. Пушик). 3. їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі
свої скарби великі — така вона скупа була, що ніколи не розлучалася з тими скарбами
своїми ні вдень, ні вночі… (Марко Вовчок). 4. Не знаю, чи справді воно так, чи то
мені приснилось, чи, може, сни переплелись із спогадами і спогадами про спогади —
вже не пригадаю (О. Довженко). 5. Отже, вони вже живуть на нашій землі, ті жінки,
що не є вже ані рабинями, ані амазонками! (О. Теліга).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
Уже завечоріло. Широкі тіні простягайсь і мережили степ (О. Стороженко). 2.
Не забудь, не забудь юних днів, днів весни (І. Франко). 3. Як ошпарена вибігла Катря
із школи (А. Головко). 4. Все більше світало (О. Гончар). 5. Ані квітки, ані
пташиного співу (3 журн.). 6. Тісніше станьте, сильні духом, під прапором одним!
(П. Тичина).
Завдання VII.
Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх
вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з прикладкою.
Навряд чи хто з друзів дивився отак на місто (М. Олійник). 2. Бабуся Віра
Іванівна була черкешенкою по жіночій лінії, а по чоловічій — росіянка (В. Сосюра). 3.
Кожен з нас повинен дбати про мову, бо «мова — це спадщина, нагромаджена для нас
десятками поколінь» (П. Чураков). 4. Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих —
рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків… (М. Рильський). 5. Кругом хати снують
бджоли, бо кругом хати квіти (І. Багряний). 6. Кожен має право вільно збирати,
використовувати інформацію усно, письмово або в іншій спосіб — на свій вибір (З
Конституції України).
Завдання VIII.
Знайти у художній літературі речення за поданими схемами:
Щ і УгРі N2 ,ос; N,1 СорГ8 А^Гї 1/5; N„1 Сорг N,,/5; ІпГ Уг; Уьз/п.
Варіант З
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками
(О. Довженко); О незвичайна чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово,
Твій звук у мене в серці не затих (Д. Павличко); Гей ви далі солов’їні, дальні весни
сині, — одцвіли ви, облетіли цвітом на калині (І. Гончаренко); О Львове, батьку мій
камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада В бою, Коли напасницька орда
Топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко).
Завдання II.
100
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
З поезії Олександра Олеся виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З поезії Олександра Олеся виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
ЇМ,,,, А4]рі; УсN5; Ниптса^^і; ІпПЧ6; №§ ІпГN2.
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв ‘язківу поданих реченнях.
Крім того, потрібно мати на увазі, що основний ударний загін українських
політичних сил формувався із галичан та політичних емігрантів (3 журн.). 2. Ти
плачеш? Плач. А за сльозою трава, роса, дитячий слід, який байдужою стопою ще не
затоптаний, як світ (Л. Талалай). 3. Вибухай вогонь в надрах сфер, непідвладних
нікому. Де ти виписав крапку — Господь виправляє на кому (Т. Зарівна). 4. Хвилі
набігали, охолоджуючи приємно підошви (рятуючись од сонця, яке вчора так
познущалось над нами, ми були вдягнені), хвилі плескались ласкаво, перебираючи
різнокольорове каміння, що вслало весь берег… (О. Дімаров).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
Не хотілось рухати ні рукою, ні ногою. Не хотілось думати (І. Багряний).
Щоранку стоїш віч-на-віч із сонцем — ти по цей бік моря, воно — по той бік, — робиш
свою студентську фіззарядку… (О. Гончар). 3. Ні грач, ні помогач (Нар. тв.). 4. Кинь
ячмінь в болото — вбере тебе в золото (Нар. тв.). 5. Зрідка озираючись, бачили вдалині
полк (О. Гончар). 6. Ось вам моя Мадонна (О. Гончар).
Завдання VII.
Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх
вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з підметом, вираженим
інфінітивом.
1. Вміти творити — це не означає вміти лише добре малювати чи добре ліпити
(О. Довженко). 2. Яке то щастя — свій народ у світлі бачити! (Д. Павличко). Тільки
«так» чи «ні», «за» чи «проти» мало сьогодні сенс (П. Загребельний). Як мало кожен
з нас життю оддати встиг! (П. Карманський). 5. Коло млина, коло броду два голуби
пили воду (Нар. тв.). 6. Поезія не може жити на смітнику (М. Коцюбинський).
Завдання VIII.
Знайти у художній літературі речення за поданими схемами:
N51 Ум ; ІпГ СорГ5 М2рг / Ад) ; СоргН,,; УГ83/п ; Ир,, СоргКрі 1/5.
101
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
Варіант 4
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Орачу мій, господарю великий, Гостило в тебе сонце за столом (М. Стельмах);
Як передати такі хвилини, коли нічого не говориться? (Ю. Яновський); Немає ще
праці, в якій би було проаналізовано думку Сковороди на тлі всієї сучасної йому і
минулої філософії (І. Дзюба); Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче
(М. Приходько).
Завдання II.
З поезії Дмитра Павличка виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З поезії Дмитра Павличка виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: І) атрибутивні; 2) об’єктні: 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
V,-N5; ШтсагК|рі; Тпі» АА\; Рагї И5; Ргоп>4,.
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв ‘язків у поданих реченнях.
1. Отже, збереження та розвиток мови народу, який відшукав (чи шукає) дорогу
із рабства — це інтегральний показник його духовних, інтелектуальних, культурно-
освітніх, наукових, соціально-економічних та інших творчих потенцій здобути і
відстояти державну незалежність… (С. Вовканич). 2. Там, у відкритому морі, поміж
двома маяками, темніє острів Березань, на якому спалахує на мить і згасає надовго
блакитний вогник навігаційного маяка-блимавки (О. Сизоненко). 3. За хатами, на
загулинках, гамірно, старе й мале вийшло кожне на свою нивку і щось копає,
перекопує, садить, сіє, закриває, підгортає, скородить (В. Дідула). 4. Відомо, по-
справжньому цінять лише втрачене (В. Дідула).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
1. Річ у тім, що в селі Яструбичі почали чинитися дивні речі (В. Шевчук). 2. Літо
видалося того року красне, пахуче, тепле (О. Яворська). 3. Довго шукала святкову
одежу. Вбралася в вишневу шовкову сукню з червоними трояндами (О. Яворська). 4.
Людей багато з клунками ходило. Плакали, питали за рідними, та все даремно
(О. Яворська). 5. Кажуть, нас тільки й можна — жаліть (Г.Лютий). 6. Воістину —
«шукай жінку!» (М. Кодак).
Завдання VII.
102
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речення зі складеним дієслівним присудком.
А хіба ж ми з вами не в казці живемо? (Леся Українка). 2. Йшли та зупинились
три тополі в головах братів своїх (Б. Олійник). 3. Тільки людина може здійснити
неможливе (О. Довженко). 4. І був той ліс мені як рідна мати (І. Франко). 5. Хтось у
гаю за дзеркалом-ставком махнув, як птиця, білим рукавом (М. Рильський). 6.
Прийшла моя пора тебе зустріти, Ступить на твій клекочучий поріг!
(М. Вінграновський).
Завдання VIII.
Знайти у художній літературі речення за поданими схемами:
Ргопй СоргМ8,/5; N,1 СорсАсу8І/5; УГріз; ІпГ СоргН,,^ ; 1Чр1, Угі^к» •
Варіант 5
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Можу ярмом її звати, Можу її проклинать, Але й прокляту народність Не
перестану кохать (А. Кримський); Несказане, невимовне Кобза промовляє І святими
почуттями Серце надихає (П. Куліш); Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну
(Леся Українка); Але, вважаючи на далеку майбутність цієї системи, ми мусимо до
того часу пристати на пропозицію товариша Мокія (М. Куліш).
Завдання II.
З поезії Ліни Костенко виписати по 5 прикладів: І) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З поезії Ліни Костенко виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
N^1 Афр,; Мит^ТЧірі; НУГ АЙУ; ІпПЧ6; Ао\< N4. Завдання V. Визначити всі види синтаксичних зв 'язків у поданих реченнях. Притишено плине осінній Донець, мазками на синє лягає багрець, від берега тінь, як висока стіна, пірнувши, її не пробить головою, а там за стіною така глибина... (Л. Талалай). 2. Певно, на голівці русокосій Ще немає сніжних порошин: До мужчин раніш приходить осінь, Як сніги в Карпатах до вершин. (С. Антонишин). 3. Здавалося б, мені, громадянину, сам Бог велів покладатись на добру волю речників національної ідеї: жити у вільній і квітучій державі, в злагоді з сусідами (3 журн.). 4. На думку одних, історію творять народні маси; на думку інших - суспільні верстви, нарешті, на думку третіх, ціла світова історія - це лише історія великих одиниць 103 УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ЛРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ (О. Теліга). 5. Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок). Завдання VI. Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за наявністю / відсутністю необхідних членів речення. 1. І все минає. Спека. Холоди (С. Антонишин). 2. До самих же Миколки й Петрика не можна було протиснутися (О. Дмитренко). 3. Навкруг - ні душі (В. Ілляшенко). 4. Смутно було дивитись (полковникові) Шрамові на тії признаки пожежі (П. Куліш). 5. Нетрі. Несходимі, незміряні (І. Багряний). 6. Цілу добу пливли без відпочинку (В. Малик). Завдання VII. Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з неузгодженим означенням. 1. У розмові виявляється передусім бажання цікаво про щось розповісти і розважити присутніх (І. Томан). 2. Ти будь співцем, ти будь пророком минулих і майбутніх днів! (Д. Загул). 3. Чубенко там за старшого (Ю. Яновський). 4. А який дивний степ уночі! (Г. Косинка). 5. Чи, може, упав ти на груди століттям У водах своїх освятити час? (М. Вінграновський). 6. Ми серцями і любов'ю вірні (А. Малишко). Завдання VIII. Знайти у художній літературі речення за подібними схемами: N5,+ Н, УГрі; Іпґ СоргНн/5; Ас1)рі, ї^р1, Сорп ^, 1/5; ЇЧрі, УГр, Іпґ; №§ \и. Варіант 6 Завдання І. Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх. повний синтаксичний розбір. Наприклад, коли кум писатиме, що там у них мануфактури хоч завались, то значить, що я маю йому вислати на пару костюмів чи з десяток квітчастих хусток (Д. Гуменна); Обговорення, яке тут проводимо в друкованій формі, відбулось після відкриття виставки славнозвісної картини Леонарда да Вінчі (І. Керницький); Довідався оце я, що виконком не в силах заборонити кумові нашому тікати (М. Куліш). Завдання II. З поезії Павла Тичини виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне- прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна). Завдання III. З поезії Павла Тичини виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових відношень: 1) атрибутивні: 2) об'єктні; 3) суб'єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні. Також: вказати тип синтаксичного зв'язку: обов'язковий / необов'язковий, передбачуваний / непередбачуваний. 104 Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи Завдання IV. Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний розбір. У(К5; ІПГА<ІУ; Рагі N5; ІпШ6; АОУ АСІУ Завдання V. Визначити всі види синтаксичних зв 'язківу поданих реченнях. 1. І кожен рік звучав на інший тон, На кожнім дні своя печать лежала, І доля, бачилось, така тривала, Не знатиме кінця і перепон (М. Зеров). 2. Але закордон ще приїде до Вас, мамо Маріє, приїде подивитися на вашу піч під небом, на сухенькі од пристріту гвоздики в печурці, на ваш пам'ятник, і, якщо є на світі хоч краплина сумління, він поклониться вашій красі... (О.Довженко). 3. Давно колись, грозового літа, грім ударив у біле серце тополі, але не розбив її, а лише відчахнув величезну гілляку (І. Цюпа). 4. Набравши повен поставець ключової живиці, він (Твердохліб) жадібно пив, і була та вода солодшою за мєдовицю (І. Цюпа). 5. Було, ляжу спати, плачу та думаю про свою матір, то мені сниться моя мати такою, як собі її пригадувала (І. Нечуй-Левицький). Завдання VI. Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за наявністю / відсутністю необхідних членів речення. 1. Вчи жінку без дітей, а дітей - без людей (Нар. тв.). 2. Летим. Дивлюся, аж світає... (Т.Шевченко). 3. Біль. І радість. І натхнення. (Д.Білоус). 4. Перед хатою плай (І. Багряний). 5. Із-за дальніх одрогів виринає місяць. Потім плив по тихих голубих потоках, одкидаючи лимонні бризки (М. Хвильовий). 6. Про що Вам написать? Про дальній шум акацій, про білі пелюстки, розвіяні кругом?.. (В. Сосюра). Завдання VII. Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з одним головним членом речення. 1. Моє життя для тебе незбагненне (В. Стус). 2. Одвечоріло. Тиша ніби скло (Б. Олійник). 3. Сонце і море навперейми намагались розгорнути перед ним всі свої дива (М.Коцюбинський). 4. З журбою радість обнялась... (Олександр Олесь). 5. Мама наказала йому не виходити до вуличних хлопців (В. Винниченко). 6. Для мене ви були немов святиня (Леся Українка). Завдання VIII. Знайти у художній літературі речення за поданими схемами: Ч, і УГрі3; Мр1, УГрі, РГОПЙ Уиі; Соргй/„ Ргаесі _„„/.„,; N.. УГї - N,1 УГ5; Ргоп5І Іпґ V,. Варіант 7 Завдання І. Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх повний синтаксичний розбір. 105 УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ Вони кокетливо посміхаються до сонця, а вітер схоплюється у мене над головою (Г. Косинка); Вона йшла поруч, оддихаючи, і не вгавала мені дякувати (В. Підмогильний); Черниш уже не бачив нічого, окрім протилежного берега, завихреного вогнями (О. Гончар); Туди мене хтось ненастанно кличе, Вистелює блакитом щемну путь, Так, ніби прагне в сяйво таємниче Душі моєї подих обернуть (Д. Павличко). Завдання II. З поезії Миколи Вінграновського виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягаиня і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна). Завдання III. З поезії Миколи Вінграновського виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових відношень: 1) атрибутивні; 2) об'єктні: 3) суб'єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні. Також: вказати тип синтаксичного зв'язку: обов'язковий / необов язковий, передбачуваний / непередбачуваний. Завдання IV. Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний розбір. \<Х\ АА\; ІпїЩ; Шт^р,; N,14;,; Рагі N5. Завдання V. Визначити всі види синтаксичних зв 'язків у поданих реченнях. 1. Крізь далекі дівочі співи, що тихо бринять десь у сріблястому сяйві, здається, ніби чути, як росте трава, огірки, як десь у таємничій паркій тьмі довшає огудина гарбузів, чіпляючись вусами за тин... (О.Довженко). 2. Праворуч голі скелі, вони інколи нависають над доріжкою так, що закривають небо, інколи десь там, угорі, з'явиться світле пасмочко (3 журн.). 3. Не з словників люблю я мову. Плинку, як пісня у маю, її, чарівну і казкову, я із джерел народних п'ю (Ю. Петренко). 4. Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій, теж дуже старий, але через відсутність бороди позбавлений божественних рис чоловік (О. Довженко). 5. Униз, до великого ставу, спускаються три алеї, обсаджені кущами калини (3 журн). Завдання VI. З'ясувати типи поданих речень за характером предикативної основи та за наявністю / відсутністю необхідних членів речення. І.Хотіла розбудити, але й жаль було будити (А. Головко). 2. Швидко темніло (З журн.). 3. Три явори посадила сестра при долині... А дівчина заручена - червону калину (Т. Шевченко). 4. Будьте ж самобутні, будьте незалежні! Волею залізні, духом м'ятежні! (П. Тичина). 5. Та ось і село (М. Коцюбинський). 6. Пташкою хочу линуть в даль голубу, безкраю (Л. Забашта). Завдання VII. 106 Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення із звертанням. 1. О земле вічна, ти - одна на світі! (Є. Маланюк). 2. Люди - прекрасні. Земля - мов казка (В. Симоненко). 3. Кожний день був для мене щаблем до нових, до невідомих тайн (Б.-І. Антонич). 4. Лети мріями - думами, куди несуть крила людських надій (М. Сингаївський). 5. Далі став помалу й дощик накрапати... (Леся Українка). 6. В цих грудях серце ще не перестало битись! (Олександр Олесь). Завдання VIII. Знайти у художній літературі речення за поданими схемами: ШтИр,2 Соре Н,;№§ N,2, №§ ТЧ82;УГр1; Кр1, СорГр,з Аау-о Асі)р1 ,/5; М5ІСорг Раіг5І/5. Варіант 8 Завдання І. Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх повний синтаксичний розбір. Квіти, які вони так плекали, прив'яли, деякі схилили пуп'янки й голівки, хоч їм би ще цвісти та цвісти (І. Цюпа); Сьогодні - навпаки, мені було приємно думати, що я цим розкішним лісом іду до життя, що я спочиваю в цій гостині у природи, щоб з новими силами вернутися до життєвої праці (М. Грушевський); Після дев'ятої вечора місто завмирало, і ніхто, опріч німців, не мав права з'являтися на вулицях (О. Гончар). Завдання II. З творів Івана Драча виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне- прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна). Завдання III. З творів Івана Драча виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових відношень: 1) атрибутивні; 2) об'єктні; 3) суб'єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні. Також вказати тип синтаксичного зв'язку: обов'язковий / необов'язковий, передбачуваний / непередбачуваний. Завдання IV. Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний розбір. М,рі Ааірі; МАау; Рагі N5; ІпШ6; Сор ІпГ. Завдання V. Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях. А потім сонце почало вочевидь червоніти, набрякати, ніби котилось-котилось по небу та й наштиркнулось на скабку, запахло димом, назустріч плотові по річищу Шилки повзла сіра, їдка мла (В. Дрозд). 2. Бігла, поспішала до океану, обдираючи об гостре прибережне каміння своє гнучке тіло, вода, бігли назустріч воді зелені сопки, покриті лісом, небо, високе, яскравих, чистих кольорів, велично кружляло, ніби снилось... (В. Дрозд). 3. Линь, моя пісне, як чайка прудкая, - вона не боїться, що в 107 УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ морі загине (Леся Українка). 4. Я, було, дивлюсь, як дядина голубить своїх дітей, та все думаю про свою матір: якби була жива моя мати, вона б мене пожалувала... (І. Нечуй-Левицький). 5. Серед нас знайдуться ще, на жаль, варвари, які злочинно ставляться до землі (І. Цюпа). Завдання VI. З'ясувати типи поданих речень за характером предикативної основи та за наявністю / відсутністю необхідних членів речення. Такій учительці, як наша, низько вклонитися треба (Остап Вишня). 2. Цілу добу пливли без відпочинку (В. Малик). 3. Навіть на віддалі було чути, як смачно пахне риба (В. Малик). 4. За одного битого двох небитих дають (Нар. тв.). 5. Світове горе велике. Він надивився на нього. І вдома, і по світах (М. Коцюбинський). 6. Жити я хочу. Радості, боротьби, любові, взаємності, роботи! (Олександр Олесь). Завдання VII. Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Викопати повний синтаксичний аналіз речення з однорідними членами речення. Одвічне прагнення пізнати навколишній світ, найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення дали поштовх для зародження й розвитку роздумів про сенс житгя, роль і місце в ньому людини (М. Стельмахович). 2. Була ця подорож моя мандрівкою в казку (М. Рильський). 3. Кожна пісня моя - віку мого день (І. Франко). 4. Пісні мої гіркі, мережані тоскою, напоєні слізьми незмірної любові! (П. Карманський). 5. Ви - ночі тьма, ми - сонця люди (В. Сосюра). Завдання VIII. Знайти у художній літературі речення за поданими схемами: Угз і Уг5, де Сор и ІпГ N5, ; Кит Мр|2 №§ УГр13; Ргоп №§ Рге(і тГ ;>},,,
Сорг N51 ; ІпГ Сор ІпГ.
Варіант 9
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
В тій хвилі Бантромій нараз мов сполошився з місця і полетів кудись, так
полетів, що Іван не думав навіть, щоби в його старих ногах було ще стільки сили
(І. Франко); І якщо зараз з-поміж молодих, які зібрались на палубі, теж є такі, що
вміють кроїти й шити і озброювати паруси, то це тому, що з ними був Ягнич-
майстер: він їх цього діла навчив! (О. Гончар); Іди ж, знов міряй шлях далекий свій І
знов марнуй життя своє злиденне… (М. Вороний).
Завдання II.
З творів Любові Забашти виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Любові Забашти виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні: 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
108
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
Уг^; КитсагН1рі; РаП^; шГМ6; Иев Іпга2.
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв ‘язків у поданих реченнях.
Та шлях до правди торний і крутий, і я, напевно, також пам’ятаю, що білий світ
не тільки з доброти, що руки і руйнують, і стріляють (Г. Чубач). 2. Поки батько
(Хмельницький) там зводить торги з ляхами, дай, думаю, вискочу подихати волею
козацькою (Я. Качура). 3. Парубок спершу, мабуть-таки, чи й не прийняв її за ту
польову царівну, бо стояв як укопаний…(Панас Мирний). 4. Новорічне свято
вважалося чарівним часом, коли присутні душі померлих родичів, небо відчинено і
до Бога можна звертатися з будь-яким проханням (Т. Зеленченко). 5. Магічна сила
лісу силувала їх клубитися над його понурим верхом, а, між тим, їх тягнуло в
далечінь (О. Кобилянська).
Завдання VI.
З’ясувати типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
М’яким силуетом проступає із неба собор. Стоїть на далекому небосхилі,
повитий прозоро-синьою млою відстані (О. Гончар). 2. Я п’ю за життя. За його
радощі і муки! За вічно нову його казку! (Олександр Олесь). 3. Блакитний вечір. Шум
акацій (В. Сосюра). 4. Роботящим рукам перелоги орать (Т. Шевченко). 5. Немає
мудріших, ніж народ учителів (М. Рильський). 6. Чесне діло роби сміло (Нар. тв.).
Завдання VII.
Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх
вираження. Виконати синтаксичний аналіз речення з соціативним підметом.
1. Три дні Лукія була сама не своя…(О. Довженко). 2. Вийду на помостя
вижидати гостя (О.Лятуринська). 3. Був і я щаслив і юн колись (Б. Олійник). 4. Ми з
тобою йдемо стежкою в саду (М. Рильський). 5. Найчистіша душа незрадлива
(В. Симоненко). 6. Ніч — мов криниця без дна (М. Рильський).
Завдання VIII.
Знайти у художній літературі речення за поданими схемами:
І.!*,, ї^р,, Н,,;2. Мит,, Н,, СорГя3 Щ,и$; 3. шЈ И^ Сор1гі АІУ-О ;4.N,1
Сорг ІпГ N,2 ;5.МрП УГрІ юЈ.
Варіант 10
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Крім вищого начальства, маршруту полку ніхто не знав (О. Гончар); Щоб ви
знали, ні на яку іншу птицю, крім качок, у Тихона не піднімалася рука
109
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
(О. Довженко); Проводжає мати сина захищати рідний край (В. Сосюра); Розвивайся
й далі, мово наша рідна, і про нас нащадкам вістку донеси (О. Підсуха); Назриваю в
гаю запашного листя, запашного зілля, вибуялих трав; з ясена та кленів нарубаю
гілля; лепехи нарвати побіжу на став (В. Чумак).
Завдання II.
З творів Володимира Забаштонського виписати по 5 прикладів: І)
узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і
опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4)
кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Володимира Забаштонського виписати по 5 прикладів на кожен тип
смислових відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5)
апозитивні. Також вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий /
необов язковий, передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
У {‘НІ, Шігіса^рі; Іпі АОУ; Рагі N5; Іш^.
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв ‘язків у поданих реченнях.
Колись він, як світанок, входив у її життя, а тепер перед нею стояв надламаний
вечір людини (М. Стельмах). 2. Велике покликання матері народити дитину, але
найвеличніше — народити й виховати не вовка, а друга, не хижака, а брата
(О. Довженко). 3. Зараз вона ішла з весілля, каючись, що ізгаяла собі день, який
могла побути із соняшниками та із ним… (М. Яворівський). 4. Ан, було, її діти
пустують, вона на їх сердиться, а на мені згонить злість (І. Нечуй-Левицький). 5. На
стіні книгарні, знадвору, прикріплювався список найважливіших творів, які можна
було тут придбати (3 журн.).
Завдання VI.
З’ясувати типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю /відсутністю необхідних членів речення.
Од ставка запахло осокою (М. Хвильовий). 2. Не забувайте незабутнє
(Л. Костенко). 3. Хвались собою, а не батьком (Нар.тв.). 4. Мовчи! Почують — будеш
битий! (Є. Гребінка). 5. Праворуч — комора з омшаником, повітка для коней,
корівник, стіжок сіна, обгороджений латами (І. Багряний). 6. Вечір. А потім — ніч
(М. Хвильовий).
Завдання VII.
Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх
вираження. Виконати синтаксичний аналіз речення з простим підметом.
Але любити ворогів, Пробач мені, я не навчуся… (Н. Лівицька-Холодна). 2. В
краю придніпровськім ми стрілись з тобою, веселко моя золота (А. Малишко). 3.
Мислити і творити, творити і мислити — це для письменника його фах, його
ПО
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
повсякденність (О. Гончар). 4. Чимало бур так прогуло (Б.-І. Антонич). 5. Біліють
храми беріз (Л. Костенко). 6. Ми з матір’ю вертаємо в село… (Б. Олійник).
Завдання VIII.
Знайти у художній літературі речення за поданими схемами:
І.Ргоп УГ83;Мрц N,2 ; Сорг8з АсУрі 1/5; >1ит N,,,2 Уг;Ргопрц зН5 УГ83; Кр1,
Сорг Іпї\
Варіант 11
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
І все то те, вся країна, повита красою, зеленіє, вмивається дрібною росою,
споконвіку вмивається, сонце зустрічає (Т. Шевченко); По-весняному перегукувались
в гаю пташки, струмок, збігаючи в долину з кручі видзвонював золотом, земля пахла
зерном і перетлілим листям…(Ю. Збанацький); Вона раз у раз заюшувалася
червоними блискавицями, а трохи перегодом над стернями прокочувався грім —
глухий далекий і нестрашний (Гр. Тютюнник).
Завдання II.
З творів Івана Франка виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Івана Франка виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: І) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
N,„1 АсЦрі; ІпШ4; Кищ^рі; N,N2; ІПҐАСІУ.
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв ‘язків у поданих реченнях.
І марили айстри в розкішнім півсні про трави шовкові, про сонячні дні, — і в
мріях ввижалась їм казка ясна, де квіти не в’януть, де вічна весна… (Олександр
Олесь). 2. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину
(В. Симоненко). 3. Ріка мов пояс; лісу смуга; мов повінь, трави обнялись (Б.-
I. Антонич). 4. Як ватра, сонце догоріло, пожаром очі обпекло (Б.-І. Антонич). 5.
Віддалена від мене на сімсот тридцять чотири дні, на сімсот тридцять чотири
«здрастуй», скажи, що ти мене любиш (В. Стус). 6. Ось він, Дніпро, величний і
древній, народна українська ріка! (Ю. Яновський).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної особи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
111
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКПАДНИЙ АСПЕКТ
1. Ліси й ліси… Ні поглядом осягнути, ні пройти (М. Олійник). 2. А сталося так,
що, крім школи, довелося допомагати разом із Федором матерям (М. Міщенко). 3.
Жодного пострілу. Жодного вибуху (О. Гончар). 4. Там — зелений рай. Там її дім, її
отчина! (Р. Іванченко). 5. На вістрі шаблі сховано Всі вольності й права (І. Драч). 6.
Нічого там нема. То тобі здалося (О. Довженко).
Завдання VII.
З’ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речення з додатком, вираженим інфінітивом.
1. Свіжий перший сніг укрив гори й долини ніби тонким дорогим полотном
(І. Нечуй-Левицький). 2. Білим, несказанно чистим цвітком урочисто квітують
вишневі садки (В. Козаченко). 3. Я вас благаю вислухать мене (Леся Українка). 4.
Будь вічним, вічним, прагнення майстрів, — За мить життя зуміти все пізнати
(М. Нагнибіда). 5. І тільки зорі — сторожі нас в полі вартували (А. Малишко). 6. Він
нас учив найглибше поважати святиню роботящої руки (М. Рильський).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
1.Ргоп8і N,1 Сор, Іпґ;2. N,1 Уг Асі),,,,; 3. ІігГ СорГї3 ІЧГ5,/5 ; 4. Т\ГР,, УГр,3;5.
N,1 СорГЙ АСІУ.
Варіант 12
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
На тихім озері, де мріють верболози, давно приборкані, і влітку, й восени то
плюскоталися, то плавали вони, і шиї гнулися у них, як буйні лози (М. Драй-Хмара);
Я понесу в серці звуки народних пісень, що віками не змовкали над землею, зберігаючи в
безіменних творіннях пульс безсмертя, що протидіяли всім спробам темряви задушити
прагнення до світла й поступу розуму (О. Бердник).
Завдання II.
З творів Євгена Гуцала виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Євгена Гуцала виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: І) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий І необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
ІпГАау; ГпПЧ6; №§ ГпШ2; Агіу]*,; Ргеа Іпґ.
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв ‘язківу поданих реченнях.
112
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
1. Як рожеві птахи, зашуміли, заспівали примороззю підкучерявлені очерети, і
їхній пух полетів у святешну далечінь, де злегка поскрипував мороз чи земля…
(М. Стельмах). 2. Семен заплющив очі, заколисаний тою чудовою тишею, що буває
виповнена новими звуками… (М. Коцюбинський). 3. Правда, колись він бачив далекі
краї, де сонце і море навперейми намагались розгорнуть перед ним свої дива, але то
було давно… (М. Коцюбинський). 4. Хто ж забуде край свій рідний, так про нього і
пиши: то такий, як старець бідний, і нема в його душі (Г. Чупринка). 5. По гарячому
небові повзли довгі й білі, як павутиння, хмарки; на заході вставало щось грізне, і
росло, і сварилось (М. Коцюбинський). 6. Спати, по суті, багато не приходилось:
роботи було сила, і він ледве встигав виконувати (М. Хвильовий).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
1. Нічого не знайдено, крім спустошення і загибелі цвіту людського
(О. Довженко). 2. Стріляли з гармати — Ніде й ночувати (О. Довженко). 3. Київ. Літня
ніч 1185 року. Дерев’яний боярський дім (В. Малик). 4. Як же далеко я від’їхав! І що
далі, тим цікавіше (3 журн.). 5. Вольський — хороший чоловік, і головне —
витриманий (М. Хвильовий). 6. З лісу шепче гілка, 3 жита — перепілка, З-за широкого
лиману Журиться сопілка (А. Малишко).
Завдання VII.
З’ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речення з обставиною, вираженою
інфінітивом.
1. Красивим доля не поспішає важити щастя (М. Стельмах). 2. 1 слово правда
стало ділом, і стала дійсністю краса (М. Рильський). 3. Сто друзів — це мало, один
ворог — це багато (М. Стельмах). 4. Я любив зустрічати вечірні перельоти на цьому
озері (М. Хвильовий). 5. Ой піду я степом-лугом та розважу свою тугу
(Т. Шевченко). 6. Вийшли в поле косарі косить ранком на зорі (Нар. тв.).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
Сорг Іпі» N55; N5, V,- Аді,і/5, Аді,і/5; Н, і N,1 Соргй №іт Мй ; Ргопр, 3 УгРіз
; ІпГ N^3 Сорьз N,1/5 .
Варіант 13
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
І якщо зараз з-поміж молодих, які зібрались на палубі, теж є такі, що вміють
кроїти й шити і озброювати паруси, то це тому, що з ними був Ягнич-майстер: він їх
цього діла навчив! (О. Гончар); Бо пам’ятайте, що на цій планеті, відколи сотворив її
Пан-Бог, ще не було епохи для поетів, але були поети для епох (Л. Костенко); Він
розповідав їм, що бачать у снах квіти, як вони перешіптуються з сивими зорями,
вигадував казки про дивовижні краї, де квіти не тільки пахнуть, але й розмовляють
(В. Симоненко).
Завдання II.
113
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
З творів Василя Симоненка виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє й опосередковане), 3)
прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і
неповна).
Завдання III.
З творів Василя Симоненка виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
V, N5; Мит^ірі; Рагі N5; Ргоп N1; Сор ІпГ.
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв’язків у поданих реченнях.
1. Щасливий, хто малим задовольняється, нещасний, хто не знає меж!
(М. Зеров). 2. Поглянь, як сонце світить над безлистим гаєм, от-от наче вискочать
бруньки (І. Франко). 3. Ранні іречки біліють, як клапті снігу, пізні — тільки вилазять, і
на листочках в них мокра земля, яку вони ледве пробили (М. Коцюбинський). 4. О,
бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети… (М. Рильський). 5.
Падало жовте листя, а здавалось, що то золото капає на землю з дорогих шат
(М Коцюбинський). 6. В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився
бурштиновий мед (М. Рильський).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю /відсутністю необхідних членів речення.
1. Тихо. Зорі потопають в океані хмар і ночі (П. Карманський). 2. Треба жити
повно! Треба любити радісно! (Олександр Олесь). 3. Провалля і кручі. Горби і горби
(В. Стус). 4. А кругом широколистії тополі, а там і ліс, і ліс, і поле, і сині гори за
Дніпром (Т. Шевченко). 5. Ясно та тепло було надворі (І. Нечуй-Левицький). 6. По
селах святкують обжинки (П. Воронько).
Завдання VII.
З ‘ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речення з підметом, вираженим інфінітивом.
1. Щасливий той, чиї труди Лягли в родючу землю зерном і урожаєм не
мізерним, А у сто крат дали плоди (Г. Гордасевич). 2. Сумна помилка — прийняти за
людину її словесний автопортрет (В. Брюгген). 3. Вулиці були змиті, але з дерев уже
встигло нападати листя (В. Шевчук). 5. І допоки житгя горітиме в нас, доти
звучатиме «Ой зійди, зійди, ясен місяцю»… (М. Сингаївський). 6. Уранці світ
здається ширшим і доступнішим (М. Іщенко).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
114
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
N5,-це Сорг Н,, N„2; N5, Ке§СорГї3 птГ;Ргоп31 СорГ53 Іпґ і птГ;Нрі СорГ53
па N56 ;
Ргоп із Аоїріг УГї3 .
Варіант 14
Завдання 1.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Коли б не вчитель, що бере кожного з нас за руку і веде, переборюючи нашу
полохливість, невіру у власні сили, а часом упертість і лінощі, вперед до знань,
ніхто з нас не став би тим, ким він став (Д. Ікрамі); Флегматично зима тротуаром
поскрипує, Фантастичні плете казки, Позіхне десь під білою липою, На шибки
покладе мазки (В. Симоненко).
Завдання II.
З творів Василя Стуса виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Василя Стуса виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
Иірі А4ір|; Сор ІпГ; АСІУ к&\; Ртей ІпГ; ША&ч.
{надання V.
визначити всі види синтаксичних зв ‘язків у поданих реченнях:
І. Він заграв — і з перших звуків усі збагнули, що він був майстром своєї справи
(Марко Вовчок). 2. Григорій Косинка ніби напився з потоку Стефаника суворої,
і іркої і терпкої правди життя, і відкрилося йому, як треба цінити слово (3 газ). 3.
Дерева стоять похнюпившись, і чути, як падають їхні сльози на землю
(В. Підмогильний).4. Він зупинився: перед його очима, на заході, бризнуло востаннє
•Огненним серпом сонце (Г. Косинка). 5. Та скажи мені, друже, нащо все в житті
приходить тільки тоді, коли ми перестаємо бажати цього? (Ю. Яновський). 6. Ідуть
старі гайдамаки, ідучи співають (Т. Шевченко).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення:
І. Той монастир недавно збудували (Л. Костенко). 2. В ріднім краї панувати не
дамо нікому (П. Чубинський). 3. Як повійнуло свіжістю надворі! (М. Зеров). 4. Високі
•ЙСТрИ, небо синє, твій погляд, милий і ясний… (М. Рильський). 5. Шторм шаленіє.
Викручує, трясе, шматує дамбу (О. Гончар). 6. Навкруги була пустка, самотній ліс і
пс нидію було живої душі (М. Коцюбинський).
115
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
Завдання VII.
З’ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речення з означенням, вираженим
інфінітивом.
1. Кожен згук, навіть найзвичайнісінький, був такий любий, і все зробилось
таким близьким і дорогим (М. Горюн). 2. Першим ступив на берег Макарій
(П. Утевська). 3. Не було б перемоги без віри у безсмертя людського добра
(Т. Масенко). 4. Команда шикуватись вивела Маковея з важкого забуття (О. Гончар).
5. Червоніло ціле море колосків пшениці (М. Коцюбинський). 6. Я безмежно
щасливий в цю мить (Ю. Збанацький).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
Сорйі ГпГ;АаІ8ІШ СорШ姹1; СорПпг; №§ УгрІЗ Кр11;№1 Сорт Аф1/5.
Варіант 15
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
По лісах дрімучих, темних, 3 луком пращур наш ішов, 3 рисем, лосем і
ведмедем Він боровся і боров (Олександр Олесь); Академіки кажуть, що, очевидно,
чухраїнці накривали глечики з молоком поезією — настільки в них була розвинена
вже тоді культура (Остап Вишня);
Завдання II.
З творів Володимира Винниченка виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне
і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднс і опосередковане), 3)
прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і
неповна).
Завдання III.
З творів Володимира Винниченка виписати по 5 прикладів на кожен тип
смислових відношень: І) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5)
апозитивні. Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий І
необов язковий, передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
\(Щ; ІпГ Аау; Іпі 1М6; АаЧ- N4; N. N6.
116
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв’язків у поданих реченнях
1 .Сплітаючись гіллям, стоять дуби зелені, свіжолисті (М. Рильський). 2. Гори,
снігами сповиті, бори, морозом побиті, вбрала ти, весно, в зеленії, пишнії шати, як
маги (В. Щурат). 3. Є в житті людини, і в житті цілих народів така межа, за яку їм не
можна відступати, не втративши гідності (В. Козаченко). 4. Коли виїхали за село,
потяглися степи аж до самого неба, рівні, довгі та широкі (Г. Григоренко). 5. Високі
ідеали людини, що живуть в Шевченковій поезії, близькі нам, людям двадцятого віку
(О. Гончар). 6. Вітер вив, мов дикий звір, і, змітаючи цілі кучугури снігу, підіймав їх
догори, до білих хмар, що низько повисли над землею (М. Коцюбинський).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
1. У вечірній тиші степу далеко чути перестук кінських копит (Р. Іванченко). 2.
До жодного народу в світі зла не маю (М. Вінграновський). 3. Дівчина одбігла трохи і
собі стала. Озирнулась, глянула на хлопця веселими очима, усміхнулась свіжим,
молодим личком (Панас Мирний). 4. Мабуть, ніде в світі немає таких долин, як на
Вкраїні (Ю. Мушкетик). 5. Легкий пил під ногами. Роса на траві (О. Довженко). 6. Як
тут чудово! (О. Олійник).
Завдання VII.
З’ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати новий синтаксичний аналіз речення з підметом, вираженим інфінітивом.
1. Пливе овець отара в білім молоці своєї вовни (Б.-І. Антонич). 2. Тяжко —
важко умирати у чужому краю! (Т. Шевченко). 3. Одягати зелену одежу. І шуміти
моє призначення (Г. Гордасевич). 4. Шевченкова поезія стала синтезом всього
найкращого, століттями набутою демократичною українською культурою
(О. Гончар). 5. Згубне прагнення ставити останні крапки (В. Брюллен). 6. Низькі
двері хатини були розчинені (В. Малик).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
N.. з N,5 УГрІ; Шшр|2 Ир|2 УГрІ; Мит5І N.. УШ55; Ргоп5І УГ,; Ргоп52 СорПпС
Варіант 16
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
П’яніючи отруйним чадом ночей сріблистих і гірких, дивлюся в місяця свічадо
крізь шибку, повну світляних, холодних, синіх і тремких далеких відблисків світів,
що, кинуті у тьму, горять самітні, горді, золоті, немов знаків санскритських ряд, які
прадавнім сном дзвенять і перешіптуються із дна, загубленого в морок дня, слова
Старої ворожби в ім’я землі, в ім’я вогню (Б.-І. Антонич).
Завдання II.
З творів Григорія Тютюнника виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднс і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
117
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКПАДНИЙ АСПЕКТ
Завдання НІ.
З творів Григорія Тютюнника виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
ІпґК4; 1ЧитсагМІрі; N,N2; Рагі И5; Ргоп N..
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв ‘язків у поданих реченнях.
1. Чи ж у собі те слово я б знайшла, щоб так, як блискавка з неба, впало і нас,
людей, умить би поєднало, немов єдиним помахом крила? (М. Чумарна). 2. В небі
мла, а сонце гляне, — мла розтане вмить (Олександр Олесь). 3. Хор цвіркунів м’яко
сюрчав в сухій траві, а один, з них, покриваючи все дзвінко, тягнув свою ноту, наче
між землею і небом… (М. Коцюбинський). 4. Ми, як могли, боролися з крилами, але
вони нас погнали туди, де вже й море, і небо, і темінь… (М. Стельмах). 5. Остапові
здавалося, що вони мусять держатися правої руки; Соломія ж, навпаки, доводила, що
їм слід йти ліворуч… (М. Коцюбинський). 6. Біліє лілея, ваблячи своєю дивовижною
чистотою (О. Гончар).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
1. Пахло охолодженою за ніч землею (О. Коцюба). 2. Треба вам ставати на
велику прю, багато ворогів понищити довкола себе (Ф. Іванченко). 3. Ось і сонце
(Ю. Збанацький). 4. Минуле не вернуть, не витравить минуле (В. Симоненко). 5.
Розкажу тобі думу таємну (Л. Костенко). 6. І зійшлися тоді дві сили: одна сила
юнакова, а друга — вовча (М. Хвильовий).
Завдання VII.
З’ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речення з обставиною способу дії.
1. Чи можем побачити в полі Великого вітру обрис. Відчути жагу тополі, Яка
поспішає за обрій? (Г. Гайдасевич). 2. Я смутна стою (А. Кримський). 3. Цупкі
покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі (М. Коцюбинський).
4 минуло ще кілька сонцеворотів (Р. Іванченко). 5. Океан, зачерпнутий в склянку, —
Просто солона вода (Г. Гордасевич). 6. Українські Карпати становлять частину
Східних Карпат (Н. Яришева).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
Ргоп5І Сор8і ІітГ; N5, №§ Сор83 Н^; N„,1 №§ УГР,3; N3, СорГ53 А^5і/5; МрМ УГР,.
Варіант 17
Завдання І.
118
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Явори в левадах сріблились листям, поміж якого вже траплялося і приблякле, — явори в
левадах стояли вічними богатирями, здається, і справді чекали на молодше покоління
нсселотернівчан, щоб здиралось догори, ближче до синіх високостей, щоб намагалося
зазирнути за обрій — а чи не наближаються звідти жар-птиці мрій? (Є. Гуцало); Лісовик веде
чоловіка вночі по лісі так, що той чоловік ніяк не знайде дороги і не вибереться з лісу, аж поки
іреті півні заспівають (В. Гнатюк).
Завдання II.
З творів Юрія Федьковича виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), і) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Юрія Федьковича виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
КшПсаДірі; АСІУ АаУ; ІпГИ6; Ие§ піП^; АА\ 1Ч4.
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв ‘язків у поданих реченнях.
1. Тебе люди поважають, — Добрий голос маєм; Співай же їм, мій голубе…
(Т. Шевченко). 2. Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю (Панас
Мирний). 3. У лісі сумно, але я люблю цей смак, бо він близький душі моїй
(В. Гжицький). 4. Прекрасний ліс навесні, коли вкриваються салатно-зеленими,
ніжними листочками; казково-чарівний взимку, закутаний в сніжні завої,
незрівнянний восени (В. Гжицький). 5. Вітер, гострий, мов наточена бартка, бив йому
в груди, його дихання в одно зливалось із диханням гір, і гордість обняла Іванову
душу (М. Коцюбинський). 6. Лежав при відчиненім вікні, і зорі заглядали йому в
душу (Б. Лепкий).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
1. І все на світі треба пережити (Л. Костенко). 2. Усе бракує мені одваги йти в
широкий світ (Леся Українка). 3. З ставка повіяло холодом (І. Нечуй-Левицький). 4. В
своїй хаті своя правда, і сила, і воля (Т. Шевченко). 5. У перспективі — дорога.
Праворуч, ліворуч — акварелі. Далеко — ліс (М. Хвильовий). 6. Пахне грибами й
медом (М. Рильський).
119
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТСОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
Завдання VII.
З’ясувати типи головних та другорядних членів речення та способи їх
вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з підметом, вираженим
займенником у 2 особі однини.
1. Батьківщина — це, можливо, передовсім мова (О. Гончар). 2. Дівчатка
переймали науку від матері, баби — училися прясти, вишивати, ткати, розписувати
писанки (Л. Орел). 3. В життю мене ти знать не знаєш. Ідеш по вулиці — минаєш
(І. Франко). 4. Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки
Батьківщину (В. Симоненко). 5. Вона прийшла непрохана й неждана, А я її зустріти
не зумів (В. Симоненко). 6. Людей мільярди, і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити
вперше! (Л. Костенко).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
N„6 Сорґй N,1; N^1 Ке§ УґрВ; Ишті,! N5, УГї3; Ргоп8, СорґАа^; УГЗІ і Уґ8і.
Варіант 18
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Михайло сидів, угрузнувши в кріслі, і йому здавалося, що він потрапив у
гротескову залу, де все настільки нормальне, що перестає бути нормальним
(В. Шевчук); Щоправда, коли б сьогодні хтось нагадав про це Петрові, він з
обуренням рішуче заявив би, що він завжди з огидою ставився до приязної посмішки
Юди, і якщо їх і бачили разом, коли вони вдвох пили вино, то це він робив для того,
щоб не спускати ока з Юди (В. Петров).
Завдання II.
З творів Ліни Костенко виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Ліни Костенко виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивпі.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
N,„1 Аа\ірі; Сор Іпґ; Рагі N5; Ргесі Іпґ; N,^N6,
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв ‘язківу поданих реченнях.
1. «Мій лицарю любий пане, хай впаде на зраду ганьба, слави ж маєте доволі: ви
обранець королівни» (Леся Українка). 2. Не знаю, скільки пройде весен, але тебе несу
я в серці (Олександр Олесь). 3. Я зірвав для тебе золоті майори, в них осіння барва,
тепла і густа… (Т. Масенко). 4. Ті сині далекі гори, та синя далеч чогось тягне до
120
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
себе душу, як щось невідоме, невидане, як мрія (І. Нечуй-Левицький). 5. Тихо на
річкою, ніченька темная, спить зачарований ліс (С. Черкасенко). 6. Україні, її люду
хочу вірно я служити (П. Тичина).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
1. На гірському схилі посаджено молодий яловий ліс (3 газ). 2. Як же його у
неволі жити без надії? (Т. Шевченко). 3. Славута! Назвемо слівце так (В. Малик). 4.
Усім планетам, всім сонцям свобода, рівність і братерство (П. Тичина). 5. Софія
Київська… Чудове творіння народного генія, свідок високої культури і героїчного
минулого (С. Висоцький). 6. Хотілось лежати й лежати. Вічність лежати так
(І. Багряний).
Завдання VII.
З’ясувати типи головних та другорядних членів речення та способи їх
вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення із звертанням.
1. Щодня дивитися на труд обнови, Та материнської не чути мови — Ото була б
загибель — смерть моя (Д. Павличко). 2. На Аскольдовій могилі Поховали їх —
Тридцять учнів українців, Славних, молодих… (П. Тичина). 3. Бажав би я, мій рідний
краю, щоб ти на волю здобувавсь (П. Грабовський). 4. Мистецтво виготовлення
рушників досить давнє на Україні (В. Скуратівський). 5. Могутність всю свою
захотіла показати природа і заставила кожний крок столітніми смерками
(Г. Хоткевич). 6. Поле жовте, аж очам боляче (3 журн.).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
Іпґ Іпґ; УҐ83/п; Кп УҐ5І; СорШ„; УґрВ.
Варіант 19
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Але людина шукає правди, яка може бути підпорядкована реальності, що її
людина розуміє (Ю. Тарнавський); І тим часом як удень здається, що не маєм
минулого, ввечері певний, що майбутнє не існує (В. Підмогильний); Боже, коли ти
єси на небі, коли твій могутній й всесильний дух витає над землею і бачить все, що
твориться тут, коли тільки від твого погляду летять громи і двигтить земля і трепече
все живе і мертве створіння — зглянься надо мною (І. Сенченко).
Завдання II.
З творів М. Сингаївського виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів М. Сингаївського виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивпі.
121
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИИ АСПЕКТ
Також вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
У^І, Шт^р,; ІпґАЙУ; ІпШ6; РГОП Л,.
Завдання V.
Визначити всі види синтаксичних зв ‘язків у поданих реченнях.
1. Сьогодні все навкруги було іншим, неповторним, фантастично прекрасним
(О. Гончар). 2. За правду, за волю все можу знести (Б. Грінченко). 3. Немов шалені то
припадали до хвиль, то шугали вгору прудкі буревісники (Ю. Збанацький). 4.1 срібна
ніч, серпанками прикрита, дріма і слуха солов’я (Олександр Олесь). 5. Правду
кажучи, йому і самому кортіло довантажити підводи ще бодай сотнею мін
(О. Гончар). 6. День кінчався, уступаючи дорогу вечорові, що вже ховався у довгих
тінях дубів, серед кущів ліщини, наче соромлячись сонця (В. Гжицький).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
1. Весело й тяжко згадувати нам тебе, старий наш діду Києве! (П. Куліш). 2. Над
пам’яттю простягнуло мости… (М. Рильський). 3. Ніколи не збудуєш словом, коли те
саме руйнуватимеш ділом (Нар. тв.). 4. Час правді дати дорогу, слову — звук
(В. Уляненко). 5. Бо тут треба було певної вже кваліфікації, а найголовніше —
поважності (Остап Вишня). 6. Сержант випустив повід цяцькованої вуздечки і
неохоче сплигнув з коня. — Сідай, младшой! — гукнув козакові Чернишеві. — А я собі
зараз добуду! (О. Гончар).
Завдання VII.
З’ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речення зі складеним дієслівним присудком.
1. Як хороше мандрувати літом по Україні! (І. Цюпа). 2. Кожна нація і народ
створили десятки тисяч слів (В. Симоненко). 3. Мабуть, людині не можна
відриватися від рідного берега (Ю. Мушкетик). 4. Справді, я кріпшаю, почувши
голос музики (О. Кобилянська). 5. Сумління людське, виявляється, схоже на вулик,
його теж можна розтривожити (О. Гончар). 6. Бережімо честь народу —
найкоштовнішу перлину (П. Тичина).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
Ргогщ СоРга5І/5; ІпГСорШ5І/5; Ке8 Уґ,; ЇМ,,,, \Ј&; Ч, СорГРагі5І/5.
Варіант 20
Завдання І.
Із запропонованих речень вичлеиувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
122
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Шипшини кущ у мене під вікном цвіте блідо-рожевим скромним цвітом
(М. Рильський); На леваді вже темніли й зростали дерева, під ногами перехитувалась
роса й туман, а над усім світом стояла така тиша, що було чути, як плакала надламана
гілка (М. Стельмах); Тут, у відкритім південнім степу, збиралася восени сила-
силенна птахів (О. Гончар); Високо вгорі дзвінким передзвоном курличуть
трикутники журавлів (О. Копиленко).
Завдання II.
З творів Андрія Малишка виписати по 5 прикладів: І) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Андрія Малишка виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: І) атрибутивні: 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний І непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
АСІУ АСІУ; Сор Іпґ; М^; АСІУ N4; Іпґ АСІУ.
Завдання V.
Визначити всі види зв’язків у поданих реченнях.
1. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча (І. Котляревський).
2. Чом не співа душа про сонце, квіти і про Дністр, що води каламутні аж з-під
Карпат несе? (М. Драй-Хмара). 3. Не говори печальними очима те, що бояться
вимовить слова (Л. Костенко). 4. Почало смеркатись, коли з-за пагорба повільно
виповзла важка, чорна хмара (О. Довженко). 5. Кожне дерево, зрубане на землі,
показує, що щось природне піднято вже і в людській душі (В. Підмогильний). 6. У
сміх, і плач — се рідні два брати, аж від болю серце рветься (М. Вороний).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
1. Ах! — і руку до грудей, а другу — до бинди голубої на голові (А. Головко). 2.
Тиша у військах. Жайворонки над військами. І ось нарешті 6.00 (О. Гончар). 3. З
нудьгою себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович). 4. Ідеш отак
у доброму косарськім товаристві і бачиш, ідучи, й вечірнє небо, і ясну зорю
(О. Довженко). 5. Доведеться мені їхати (3 жури.). 6. Все можна виправдати високою
метою — та тільки не порожнечу душі (П. Тичина).
Завдання VII.
З ‘ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речення з обставиною, вираженою
інфінітивом.
1. Викладання мови — це майстерність творення людської душі
(В. Сухомлинський). 2. Не гідна ти дочкою лісу зватись, бо в тебе дух не вільний,
123
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
лісовий, а хатній, рабський (Леся Українка). 3. Вечір — зорі — трави — срібні роси
(Леся Українка). 4. Мені здається, що жила я завжди (Леся Українка). 5. Знай, що в
світі найтяжче — це серце носити студене! (М. Рильський). 6. І виходить русалочка в
поле виглядати, чи не вийде її милий на лан жито жати (Леся Українка).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
МСорПпГ; N11111 N„,2 №§ Уґр13; ІпТ^ СорГ83 АСІУ-О; N.. Мі Щмі; РгопрІЗ УГрІ3.
Варіант 21
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Гола земля, бита кригами вітру, безнадійно сіріла під олов’яним небом
(М. Коцюбинський); Тихий він із себе: височенький, сухорлявий (М. Коцюбинський);
Кущі, вмиті вранішньою росою, ніжно посміхалися і здавались казковими
(О. Слісаренко); Ген килим, витканий із птиць, летить над полем (Л. Костенко); В
хаті світилось маленьке, сіре, заплакане віконце (М. Коцюбинський).
Завдання II.
З творів Семена Скляренка виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Семена Скляренка виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: І) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваиий.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
^р, АсЦрь Іпґ АСІУ; Рагі N5; Іпґ^; №§ ІпШ2.
Завдання V.
Визначити всі види зв ‘язківу поданих реченнях.
1. Відомо, що поганий той школяр, який учителя не переважить (Леся Українка).
2. Людям потрібне лише те слово художника, яке чарує, яке бентежить, яке здатне
сколихнути і серце, і розум (О. Гончар). 3. Дорога круто завертала вбік, у долину, де
тьмяно блищало озеро (М. Трублаїні). 4. Гей, степе мій, підперти ріками моря, щоб
не схитнулися вони на ниви хлібороба (Т. Осьмачка). 5. Ось послухай: десь за гаєм
соловей заплакав враз (Олександр Олесь). 6. День згаса за обрієм, ліг туман долиною,
і зоря в небі скоро спалахне (Д. Луценко).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
124
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
1. Якби знову на світ народитися знав би, як не старитися (Нар. тв.). 2. У
тернівку прибуло військо. Зігнали людей, кого постріляли, інших забрали в город
(М Коцюбинський). 3. Гірко заробиш, солодко з’їси (Нар. тв.). 4. Провесна
(І. Вільде).
Завдання VII.
З ‘ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речень.
1. Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками в хаті (А. Малишко). 2. Знаю, як
мало людей треба (Є. Плужник). 3. О, не дивуйсь, що ніч така блакитна (Олександр
Олесь). 4. Він певний був, що йде боротись за щось світле й справедливе
(М. Хвильовий). 5. Це був тільки сон, що ледь торкнувся пам’яті вустами
(Л. Костенко). 6. І буде дума вічно простувати до мрії, що мені життя дала
(Т. Осьмачка).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
Ргоп із Афрі УГ83; СорПпґ; N„1, з N,5 Уїр,; N Уі^ Іос; УЈ53/п
Варіант 22
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Він підкинув праву руку й пробив кулею хоробре комротівське серце, як
картоплю (Ю. Яновський); Сонна, напівпритомна Маланка розкладає в печі вогонь і
приставляє окріп, щоб зготувати Андрієві вечерю (М. Коцюбинський); За галузки
смереки виглядали зажурені гори, напоєні сумом тіней од хмар, що вже стирали
бліду усмішку царинок (М. Коцюбинський).
Завдання II.
З творів Олеся Гончара виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Олеся Гончара виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: І) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваиий.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
Ьн^4; Нипт-а^ірь Ай\ АСІУ; NN2; ІПГАСІУ.
Завдання V.
Визначити всі види зв’язків у поданих реченнях.
1. Сльози радості від зустрічі з незабутнім застилають очі, але зір душі — чистий,
всевидющий — помічає всі зміни, що сталися за час розлуки з усім, чим вони снили
125
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
(В. Речмедін). 2. У весняному сумі ночей Я чекаю тебе, моя мила, щоби полум’ям
синіх очей Ти тривогу мою погасила (В. Симоненко). 3. До речі, випадок у моєму
житті завжди грав велику роль (Г. Косинка). 4. Батько хотів ще щось промовити, та в
хаті, коли почули, що я прийшов, заголосили жінки — материні сестри (Г. Косинка). 5.
Усе створено природною для її власного самовдоволення, вона — велика егоїстка —
сама себе і народжує, і любить, і нищить… (Р. Іваничук).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речешія.
1. Він подивився і глянув на річку: води не побільшало (Б. Грінченко). 2.
Дивишся й не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим та пахучим
повітрям (І. Нечуй-Левицький). 3. Не судилось Мотрі щастя (Панас Мирний). 4.
Продавав Сверид не все, що мав приробленого (Г. Тютюнник). 5. Ми з кумом на
зарані підготовані позиції — в погрібник (Остап Вишня). 6. Облизався неборака та
меншого в пузо — аж загуло (Т. Шевченко).
Завдання VII.
З ‘ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Викопати повний синтаксичний аналіз речень.
1. Гостя треба добре приймати, бо честь по світу славу розносить… (С. Пушик).
2. Вийшли ми орати перемоги і снопи в’язати золоті (А. М’ястківський). 3. Хлопчик
Юрчик разом з дідом та бабусею приїхав з міста на дачу відпочивати (Н. Забіла). 4.
Зірваної квітки вода не лікує, а проваджує її муки (І. Вільде). 5. Хотіла б я піснею
стати у цюю хвилинку ясну (Леся Українка). 6. Ти зрікся мови рідної. Тобі твоя земля
родити перестане (Д. Павличко).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
УГрВ; ІпГСорШ2рг /Асі); ІпГ УГ; РгопрМ з Ргоп82/5 Сорр, >ірц/5; N,1 УГ„і.
Варіант 23
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Худий і тонкий, він ходив по селу і щось бурмотів про смерть і пожари
(В. Сосюра); Поміщик, низенький, гостроносий і тихий, іноді сходив з гори своєї
величі і розмовляв з нами (В. Сосюра); Червоні й бородаті обличчя стоять переді
мною з розтуленим і дзвенячим обличчям від пісень ротами, а повні жінки, рум’яні і
пишнощокі, підперли підборіддя руками, тонко й журливо врізували свої глоси в
гримливі баси довговусих чоловіків (В. Сосюра).
Завдання II.
З творів Івана Багряного виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-приляганпя і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
126
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
З творів Івана Багряного виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
ІПТАЙУ; ІпГ1Ч6; N,„,N6; ІПГАСІУ; АСІУ^.
Завдання V.
Визначити всі види зв ‘язків у поданих реченнях.
1. Я охоплюю обома руками березку, притуляючись вухом до неї, але вона
мовчить, бо ще не розмерзся під корою сік, ще мертво в лісі (М. Стельмах).
2. Я знаю: мова мамина — свята, в ній вічний, незнищенний дух свободи
(М. Адаменко). 3. Пильно, пильно подивились — сльози покотились (Т. Шевченко). 4.
Воздвиженський почав дуже часто записуватися в лавру, в печери, щоб показать
ректорові свою силу у віру (І. Нечуй-Левицький). 5. Без кореня, як риба без води,
слово не може існувати (І. Вихованець). 6. Там, у царині, стрівали їх люди, і кожне
своїх овець залучало додому (Панас Мирний).
Завдання VI.
Визначити типи пода)іих речень за характером предикативної основи та за
наявністю /відсутністю необхідних членів речення.
1. Поважай чужі смаки, чужий погляд, навіть, якщо з ним і не згоден (3 журн.).
2. Чи не краще сісти тихенько й заплющити очі? (М. Коцюбинський). 3. Чим більше
слухаєш, тим більше хочеться чути (М. Коцюбинський). 4. Вночі прокидаюсь, сідаю
на ліжку і напружено слухаю, як щось свердлить мій мозок (М. Коцюбинський). 5.
Потім йдемо до хати (В. Скуратівський). 6. Було стемніло, знову видніє
(С. Васильченко).
Завдання VII.
З ‘ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речень.
1. Днина така тиха, спокійна! (О. Кобилянська). 2. Освіта, наука, мистецтво,
театр… пов’язані з мовним вихованням (3 журн.). 3. Одного вечора Кармелиха
прилягла у своїй хаточці спочивать (Марко Вовчок). 4. Стає реальністю мрія багатьох
віків (3 газ). 5. Ряд засобів художнього вираження допомагає виявити благородні
риси козацької вдачі (3 журн.). 6. Усе довкола живе неньчиною присутністю
(В. Скуратівський).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
Сорт,,; ТпГСор ІпГ; Ргоп N„,2 Уґр1; И8І Сорґ Ай){1/5; СорГрІЗ Ай)Гр1.
Варіант 24
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
127
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
Яка ж красива ти — уквітчана весною, Провіщана ключами журавлів,
Розбуджена бурхливою грозою І пориванням річок до морів (М. Нагнибіда); 3 путі
далекої вернувся машиніст, Укритий порохом, увесь пропахлий димом, — До
виноградинка! (М. Рильський); Лисніє липовий, липневий линець, липучий і
лискучий в білім збанку (Б.-І. Антонич); Сумно в хаті було (П. Грабовський).
Завдання II.
З творів Михайла Коцюбинського виписати по 5 прикладів: 1) узгодження
(повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3)
прилягання (власне-прилягаїшя і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і
неповна).
Завдання III.
З творів Михайла Коцюбинського виписати по 5 прикладів на кожен тип
смислових відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5)
апозитивпі. Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий /
необов язковий, передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
І^рі Афр,; РагШ5; АСІУ АСІУ; №§ Іпі N2; Сор ІпГ.
Завдання V.
Визначити всі види зв ‘язківу поданих реченнях.
1. Вересень був сльотливим, похмурим, як сьогодні, наче б то був не початок
осені, а її кінець (О. Жовна). 2. Дівчина, як перепілка, знялася — і помчалась вподовж
ниви (Панас Мирний). 3. …Раптом чує: недалеко, з-за жита, хтось співає (Панас
Мирний). 4. Парубок стояв, мов зачарований (Панас Мирний). 5. Вони, ці будівничі,
малювали на стінах святих (О. Слісаренко). 6. Коли шторм почав вщухати і вітер
перемінився, підняли клівер і помалу допливли до свого острова (М. Трублаїні).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю І відсутністю необхідних членів речення.
1. А як поводитися, щоб не бути безтактним? (З журн.). 2. Бійся в собі душевної
глухоти (3 журн.). 3. Се вони (жайворонки), невидимі, кидають з неба на поле свою
свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну (М. Коцюбинський). 4. Тяжко було
сеї весни (О. Кобилянська). 5. Пісенні, мальовничі й чарівні Карпати (С. Пушик). 6.
Ледь-ледь збиралось на досвіт, і мати, вмившись зодягали чисту сорочку…
(В. Скуратівський).
Завдання VII.
З ‘ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речень.
1. Ну що ж — кожному своє… (Ю. Збанацький). 2. Парубок плівся повагам,
позакладавши руки поза себе (Панас Мирний). 3. Василині давно вже хотілося
танцювати, та вона сама якось не сміла виступати перед паничами (І. Нечуй-
Левицький). 4. До нашого часу дійшло небагато творів давнього українського
128
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
малярства (3 журн.). 5. Всі тут були по-своєму надзвичайні, й про кожного з них
можна багато… сказати (І. Багряним). 6. Другого дня зійшло сонце, а Микола з
батьком та матір’ю вже й пообідали (І. Нечуй-Левицький).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
N,1 УГ8; N,1 Сорі53 як К8і; Уірі; СорШр„; ІпґСорГ>}2рг /Ай).
Варіант 25
Завдання 1.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Сонечко світить у небі, скошене різнотрав’я під променями в’яне, і пахощі його
міняться — стають журливо-гіркуваті; бджоли та джмелі над квітами з пониклими
головками провозять свою гуркотливу музику так, наче везуть її на запряжених кіньми
возах; а дядько Щерба стоїть собі й стоїть біля тину, до хати не йде, й на дядьковому чолі
голубим маком переблискує дрібний піт (Є. Гуцало).
Завдання II.
З творів Василя Стефаника виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Василя Стефаника виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивпі.
Також вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий І необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
ШтсагК1рі; Іпґ АСІУ; АСІУ N4; Ьі1рі 1Ч6; У0іі N 4.
Завдання V.
Визначити всі види зв’язків у поданих реченнях.
1. Вода ж тут, самі бачите, яка: в ній сила земна і сила сонця (І. Цюпа). 2.
Здавалося, швидка, поспіхом, двохлична розмова тривала довго-довго і почалась — не
пригадати коли (Ю. Смолич). 3. Був зорепад і зелен сад, і ми були у парі
(В. Кудрявцев). 4. Чи дорогу тобі, може хтось перебіг, чи тебе забарили вітри
норовисті (М. Ткач). 5. Я піду дорогою тією, на якій страждав Ісус від крові, і нехай
глумляться фарисеї! (Ю. Дмитренко). 6. Так мокре горить, як нині тягнеться день,
туркочуть горлиці, розморені спекою (Є. Гуцало).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю /відсутністю необхідних членів речення.
129
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
1. Не пишеться… А сон до віч не йде… (Є. Летюк). 2. Хотів тих піль, тих нив,
тих лісів набрати якнайбільше в свої очі (Б. Лепкий). 3. Тиша. Тиша. Вітер жито
колише (В. Швець). 4. Поклич мене. Я по тонкім льоду до тебе знов дорогу віднайду
(С. Пушик). 5. Діалогу не відбулося, і печалі ніхто не втишив (Т. Севернюк). 6. Не
хоче півень на чуже весілля, та несуть (Нар. тв.).
Завдання VII.
З ‘ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речень.
1. Той чумак дививсь-дививсь, далі як ухопить спис (Нар. тв.). 2. Лише на добро
земля обізветься добром (М. Сингаївський). 3. Хто ви, звідки і як зоветесь
(Б. Олійник). 4. Сашко був один у матері та батька (М. Чабанівський). 5. Ніколи я
співати не покину про землю, повну щастя і краси (В. Сосюра). 6. Як гарно вернутись
по довгій дорозі додому (Т. Севернюк).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
ІпГ СорГ53 ^ ІпГ; М,,,, УГрВ; СорГр1 1М2…рг /Аоург; N3, N,2 Сорґ ІпГ; N,1, Н2, N,3,
УГр13.
Варіант 26
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
В тій хвилі Бантромій нараз мов сполошився з місця і полетів кудись, так
полетів, що Іван не думав навіть, щоби в його старих ногах було ще стільки сили
(І. Франко); На тихім озері, де мріють верболози, давно приборкані, і влітку, й восени
то плюскоталися, то плавали вони, і шиї гнулися у них, як буйні лози (М. Драй-
Хмара); Здобути волю — то мій рай (П. Грабовський).
Завдання II.
З творів Бориса Олійника виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Бориса Олійника виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні: 2) об’єктні; 3) суб’єктні: 4) обставинні; 5) апозитивиі.
Також вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
УГК5; Ра« N5; ІпШ6; Ргоп N,5 N1И6.
Завдання V.
130
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Визначити всі види зв’язків у поданих реченнях.
1. З одного місця переходили люде на друге, шукаючи волі (Панас Мирний). 2. І
радуга стоїть, повірте, на півсвіта, В семицвітах, ярких, як молоде дівча
(А. Малишко). 3. Можливо, вся у тому її суть, Що люди в даль гуртом ідуть, Та
кожен має власну пугь здобутків і нестям (С. Голованівський). 4. То мати гукає, то
мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу (П. Воронько). 5. Оце все разом і є
для мене любов. І кращого я навіть не хочу (М. Стельмах). 6. Сьогодні день
прекрасний: я — в Карпатах (С. Галябарда).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
1. Хто ж є на світі, щоб був без гріха? (І. Котляревський). 2. Від совісті не
втечеш (Нар. тв.). 3. Така мальована хата. Ще й дві яблуні поруч. На правій — цвіт
красивий, На лівій — черлений овоч (В. Свідзинський). 4. А чи радість буває гіркою?
Буває. Як приходить запізно (О. Підсуха). 5. Як у світі і нелегко, і непросто. Кожну
мить по-справжньому прожить (В. Кушнір). 6. Я без тебе всі дні у полоні печалі
(В. Івасюк).
Завдання VII.
З ‘ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речень.
1. Сава біжить до майстерні взяти потрібні запасні частини для потерпілого
трактора (О. Гончар). 2. Нам треба вчити людину дожити життям — дорожити
людиною, берегти людину, оберігати життя (В. Сухомлинський). 3. Але в мене не
було часу роздумувати (Ю. Збанацький). 4. Карлос вибрав шлях направо, Гвідо
вибрав шлях наліво (Леся Українка). 5. Посмертного життя не хочу я собі (Леся
Українка). 6. Може, хто з ваших знайомих теж причиниться до доброго діла
(М. Коцюбинський).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
М8, СорШрй /АоЧ; г4р„ УГрІЗ; ГпГСоргІпГ; УГ3/п; Л„ Уі.
Варіант 27
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках зіньківський
бандуристочка сліпенький, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять
вони Сибір неісходиму, а чи впадуть від морозу (Г. Тютюнник); Обсіли мороки-
химери, Снується сутінь спроквола… Тужавіє драглиста мла (І. Світличний); Ми ж —
вищим розумом озброєні створіння (М. Рильський).
Завдання II.
131
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
З творів Євгена Гребінки виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Євгена Гребінки виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні: 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний І пепередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
ІпГ АСІУ; N,„1 Асур1; УГК5; Сор ІпГ; Ргесі ІпГ.
Завдання V.
Визначити всі види зв ‘язків у поданих реченнях.
1. Ось тут і виріс він, Василь Голобородько, найсхідніший поет України
(Г. Гайворонська). 2.1 хороше, і дивно, і радісно стає мені, молодому, в цім світі де є
зорі, і добрі люди, і тихі вогники, і щедрі вечори (М. Стельмах). 3. Любімо світ цей
щохвилинний він неповторний, як і ми (А. Демиденко). 4. Як був я богат, всяк був
мені рад (М. Чернявський). 5. Люби, як світ і світло, Україну, допоки твій світильник
не погас (Б. Чепурко). 6. Гей, юнаки, гей, молодь світу, доля планети у ваших руках
(І. Нехода).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
1. Людині властиво помилятися (3 часопису). 2. Благословіть мене на щастя, хай
часто зустрічається, благословіть мене на горе, хай швидко забувається (Л. Талалай).
3. Коли цінуєш кожну мить, то й час тоді тебе цінує (М. Сингаївський). 4. Знань за
плечима не носити (Нар. тв.). 5. Піски та піски. Ані деревця, ані зеленого кущика
(О. Іваненко). 6. Заболю, затужу, заридаю…, в собі закурличу (Б. Олійник).
Завдання VII.
З’ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речень.
1. Ой мамо моя! Станьте ж хоч ви їм за рідну матір (І. Нечуй-Левицький). 2. І я
не я, і ти мені не ти (Л. Костенко). 3. Трактором орати не лопатою копати (Нар. тв.).
4. Мотря та Софія місили тісто, порались коло печі (М. Коцюбинський). 5. Веснянка-
дівчина зі степом вінчена. Віночок — райдуга, музика — грім (В. Василенко). 6. А
люди — володарі степу, задумали виростить сад (В. Терен).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
СоРгар„; ІпГУГ; N.. СорГй Н,, А4і„; УГ83; N.. СорГМ2рг /АСІУ.
Варіант 28
Завдання І.
132
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Ярослав Мудрий в ім’я честі, культури народу не тільки зводив міста, творив
закони, будував незрівнянну Софію Київську, а й збирав книжників, створював
бібліотеки, сприяв розвиткові писемності (П. Кононенко); Втрата ця не є тільки
втратою «літературною», але й втратою соціально-політичного порядку (Ю. Смолич);
Не тільки злива лила в ту ніч, а й блискавки шмагали потріскані від спеки поля (З
газети).
Завдання II.
З творів Миколи Вороного виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Миколи Вороного виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: 1) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий І необов’язковий,
передбачуваний І пепередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
гпШ4; Митарі; N,N2; ІпГ АСІУ; АСІУ АСІУ.
Завдання V.
Визначити всі види зв ‘язків у поданих реченнях.
1. Стану я, гляну я — скрізь весна запашна, квітами, перлинами закосичена
(П. Тичина). 2. Усі матері чимось схожі, як і їхні долі, вічні турботи про дітей своїх,
якими б вони не були — дорослими чи малими, героями чи звичайними людьми (З
часопису). 3. Я печу раків і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов
сюди (М. Стельмах). 4. Різні бувають сприйняття — раптові, запізнілі (Є. Божик). 5.
Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? — озовися (І. Котляревський). 6. Кажуть, що
перше кохання завжди нещасливе (М. Чабанівський).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
1. Мало прожити життя — треба життя зрозуміти (Є. Плужник). 2. Нічого
кращого за траву і наїві веселі кульбабки (Г. Тарасюк). 3. Полиняло, оджовтіло,
зголубіло. Всі печалі мої встигли на експрес (Б. Олійник). 4. Духовне майбутнє
України — в руках жінок у першу чергу (3 часопису). 5. — Ти, кажуть, філософ. У чому
суть твого вчення? — У безкінечному вдосконаленні душі й серця (І. Сенченко). 6.
Забудь себе — хай щастя мають люди (Л. Забашта).
Завдання VII.
З’ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речень.
133
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
1. Морозною, сніговою була зима сорок першого року (3 часопису). 2. Боярине,
прошу зажити з нами хліба-солі (Леся Українка). 3. Та ми ж з тобою колись були
товариші (Леся Українка). 4. Безбережне наше поле, світла наша доля (Б. Лагода). 5.
Я знову думаю про право підводити сонця з імли (В. Коротич). 6. В першу мить його
охопило бажання хутко причинити двері і піти назад (А. Хорунжий).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
Сорі; З/п Ргаеа.^./.,,; ІпґСорПпґ; 1ч[р11 УірІЗ; N.. СорґАаіґ5І/5; Уі,ш ,УГ53/п , Уі53/п.
Варіант 29
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Можна було дивуватися тільки, як не позривалися із місця гармати!
(Ю. Яновський); А Мотря все дивилась на його і теж прислухалась, як щось давило-
щеміло на серці (В. Винниченко); Та прийде час, і ти огнистим видом Засяєш у
народів вольних колі (І. Франко); Леся Українка і багато інших — поети не тільки
свого народу, а вони поети всіх народів, всього людства (Остап Вишня).
Завдання II.
З творів Миколи Хвильового виписати по 5 прикладів: І) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Миколи Хвильового виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: І) атрибутивні: 2) об’єктні: 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також: вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
МитсагМ,рі; ІпШ6; №§ ІпШ2; Сор Іпґ; Агіу N4.
Завдання V.
Визначити всі види зв ‘язків у поданих реченнях.
1. Душа, як день, також розвидняється, бо ми зіткані із сонця (Р. Дідула). 2. Так
для сонечка осінь убралася у свято врочисте (Леся Українка). 3. Як іноді просте,
звичайне слово, сказане доречно, уміє людину зробити щасливою (Є. Божик). 4.
Ніхто не годен віщі барви вбити, даровані мені святим чуттям (Т. Севернюк). 5. Вечір
лагідний, свіжий (Є. Гуцало). 6. Стежка стелеться бита поміж трав, серед жита
(Л. Первомайський).
Завдання VI.
134
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
1. Він рибу варить. Лина, що спіймав уранці! Такого ситого!
(М. Коцюбинський). 2. У хірурга є скальпель, у маляра — кельма, у художника —
пензель (3 часопису). 3. Нам вічно треба небом жить… (М. Вінграновський). 4. Не
обіцяй в біді згадати друга, А просто другом будь йому завжди (М. Карпенко). 5.
Нахмарило, мабуть, дощ буде (І. Карпенко-Карий). 6. Поживемо — побачимо (Нар.
тв.).
Завдання VII.
З’ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речень.
1. Полетіла звістка із Карпат в Полтаву (Т. Севернюк). 2. Ти їдеш по землі
(Т. Севернюк). 3. По забутих стежках ти приходиш до мене (В. Івасюк). 4. День мій
буде сповнений до краю (В. Губарець). 5. Але що то були за люди! (Ю. Смолич). 6.
Скільки літ пролетіло (М. Сингаївський).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
СорШ8І; ГпГСорг’№!рг/А(1і; Щ З/п; Ргоп^Ут^; МшпКрІ2Ке8 УтТгоп2.
Варіант ЗО
Завдання І.
Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити їх
повний синтаксичний розбір.
Коли він казав про мечі, які треба освятити, та про кров, якою треба принести
жертву, в очах йому запалювався вогонь дикий, кулаки стискувались і кийок високо
піднімався над землею (В. Підмогильний); Іван Франко цікавився не тільки
французькими класиками і романтиками, але й символістами (М. Рильський); Не
позичай вогню у сусідів, а вмій запалити своє вогнище (В. Земляк).
Завдання II.
З творів Миколи Куліша виписати по 5 прикладів: І) узгодження (повне і
неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання
(власне-прилягання і відмінкове прилягання), 4) кореляція (повна і неповна).
Завдання III.
З творів Миколи Куліша виписати по 5 прикладів на кожен тип смислових
відношень: І) атрибутивні; 2) об’єктні; 3) суб’єктні; 4) обставинні; 5) апозитивні.
Також вказати тип синтаксичного зв’язку: обов’язковий / необов’язковий,
передбачуваний / непередбачуваний.
Завдання IV.
Скласти словосполучення за поданою моделлю, зробити повний синтаксичний
розбір.
И.р, А6іРь УгМ5; Штса^ір,; ІпГ АСІУ; Рагі N5.
Завдання V.
Визначити всі види зв ‘язків у поданих реченнях.
135
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
1. А вдома десь — сім’я, хатина і клаптик поля край села (Д. Фальківський). 2. Я
казками снити захотів, небо найнялось, напевне, плакать… (М. Хвильовий). 3.
Сучасний учень той, хто не копіює, а продовжує свого вчителя (3 часопису). 4. І
передчуваючи велику користь, Сафар радісно всміхався (3. Тулуб). 5. В полі, мамо, з
пісні проросло жито (М. Ткач). 6. Рано, разом з сонцем, прокинулась і Харитя
(М. Коцюбинський).
Завдання VI.
Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за
наявністю / відсутністю необхідних членів речення.
1. Соломчина хата — через вузеньку трав’янисту вуличку (М. Кравчук). 2. Сліди
розпушеного сіна у яблуневому садку (І. Муратов). 3. Хотів би тоті чічки позбирати,
вітрові не дати, в садочку посадити (М. Черемшина). 4. Поганий посуд не б’ється
(Нар. тв.). 5. Тільки щастя нам дано багато… (А.Малишко). 6. Навколо було
надзвичайно тихо (С. Скляренко).
Завдання VII.
З’ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.
Виконати повний синтаксичний аналіз речень.
1. Люди, в радості, в горі ми так потрібні одне одному… (М. Томенко). 2.
Озвався співом день грядущий (Т. Севернюк). 3. Смерекова хата — батьківський
поріг. Смерекова хата на крутій горі (М. Бакай). 4. Але в мене не було часу
роздумувати (Ю. Збанацький). 5. Петро з старостами сидів на лаві
(М. Коцюбинський). 6. А Іван Ігнатович візьми та й покажи улов на свою голову (З
часопису).
Завдання VIII.
За поданими схемами знайти речення у художній літературі:
Ргопй УЈй Сорґр1 N2. рг / Ааург; Іпі Уігі; УГрІЗ; 1Ч8І СорШ^.
.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.