Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

3.4. Активізація та актуалізація займенника ЩО

загрузка...
Одним із активних процесів сучасного експресивного українського синтаксису виступає розвиток відносного підпорядкування на основі послаблення синтагматичних зв’язків частин складнопідрядного ре­чення з послідовним використовуванням відносного що (замість який): Це були останні слова, що їх цей день чула Марта (О. Слісаренко); Він [Артем] проводить рукою по чолу, немов роздираючи завісу, що спала на його мозок… (О. Слісаренко) і т. ін. Вживання що замість слів який, котрий свідчить про вплив усно-розмовної практики на літера­

 

832


Синтаксис


турну норму. У свій час за використання слова что замість которий

загрузка...

О. П. Сумароков гостро критикував М. В. Ломоносова, вважаючи на­явність таких конструкцій шкідливим впливом народно-розмовної стихії [Сумароков 1787, с. 22,75-77, 84 і далі]. В останні роки спостері­гається активізація вживання що замість займенникових сполучних елементів який, котрий, хоча цю тенденцію не слід вважати загально- поширеною. Так, наприклад, жодного прикладу з такою заміною не зафіксовано утворах Євгена Гуцала, який надає перевагу загальноприй­нятому варіанту творення складнопідрядних речень. Водночас у творах Олекси Слісаренка, Натана Рибака, Андрія Головка та інших спостері­гається очевидна перевага компонента що над словами який, котрий. Активізація підрядних із займенником що зумовлена впливом розмов­ного мовлення на писемне і супроводжується істотною зміною в струк­турі самого речення. Підрядні присубстантивні із займенником що пе­реважно співвідносились з іменниками — назвами неістот. Тепер вони часто корелюють з іменниками — назвами істот, пор.: Там нікого не було, окрім чорнявого чоловіка, що перший переїхав сюди після Гайду- ченків (О. Слісаренко); Марко слухав Фоку так уважно, як тільки може слухати людина, що довгий час не чула справжньої людської мови (О. Слісаренко) і т. ін. Конструкції з що у староукраїнській мові харак­теризувались переважно виділювальним значенням. У мовленні Олек­си Слісаренка, Валер’яна Підмогильного та інших письменників по­ширилося вживання поширювально-розповідних підрядних частин з займенниковим компонентом що: Гострий зір таке саме лихо, що й сліпота, й найнещасніші люди — астрономи, що на ясному сонці ба­чать прикрі плямки (В. Шдмогильний); Проходячи садком, старий згадує своїх вихованців, що, немало і зараз його відвідують, бо був він не чиновник-викладач певної дисципліни, а й довірений друг своїх учнів (О. Слісаренко). Новим для вживання присубстантивних підрядних речень із займенником що виступає розширення семантики предиката. У 20-30-ті роки XX ст. у таких структурах предикати характеризува­лись статичним значенням і виражались дієсловами фізичного стану, перебування, значно рідше — руху, пасивними дієсловами, дієприк­метниками (лежить, знаходиться, виставлений, подарований і т. ін.). Був можливий й еліпсис дієслова буття (…у парку, що на околиці міста). У сучасній практиці зустрічаються і дієслова конкретної дії, що збли­жує підрядні з що і з який, котрий. Це зумовлюється значною частот­ністю сполучуваності з іменниками — назвами істот: Порожняву слів гостя перериває новий прибулий, що рвучко одчиняє хвіртку і вска­кує в дворик, немов за ним хтось гнався (О. Слісаренко); Прибулий здоровкається з гостями, але ніхто його не знає, проте вдають, що знають, боячись образити свого колишнього товариша по школі, що нічим не визначився в житті… (О. Слісаренко). Суттєвими також по­стають зміни, пов’язані з вживанням співвідносних слів. Виступаючи часто виділювальними, присубстантивні підрядні частини з що вико­ристовують співвідносні слова, вміщуючи їх після означуваного сло­ва, на межі головної і підрядної частин складнопідрядного речення.

 

РОЗДІЛ XXI. Основи української пунктуації

 

833

 

Це зближує підрядні частини з який і з що. При вживанні співвіднос­них слів типу той, та, те знижується розмовний характер таких кон­струкцій і посилюється їх нормативний статус. Роз’єднанню означу­ваного іменника і займенника що сприяє або зворот із вибірковим зна­ченням (один з тих, що), або вживання однорідних означуваних імен­ників: Ця картина є одним з тих видатних явищ у світовому мис­тецтві і належить до категорії тих, що не відразу помітні, а сприй­маються у всьому своєму обсязі з часом (3 газ.); Грім гримів по всьому виднокраї, захоплюючи все більші і більші ділянки, це був один з тих дощів, що раптово починаються, одне з тих грозових явищ, що не­суть із собою багато нового, і розпочинаючись, не відразу вщухають, а розігруються у надзвичайні стихії… (З журн.). Особливу групу станов­лять підрядні частини, що характеризують субстантив або його ана­лог у пояснювально-уточнювальній частині: Тепер все стало незначу­щим і непотрібниим, все забулося, і навіть те. що завжди теплілося десь на глибині душі (О. Слісаренко). Найбільше поширений повтор означувального іменника, до якого відноситься підрядна частина із що: А море співало і грало всіма барвами, те море, що кожному па­м’ятне і входить частиною до нього самого (Ю. Яновський).

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.