Іван Дзюба - Спогади і роздуми на фінішній прямій

ПРИРОДА РЕВАНШУЄ

За два роки війни й окупації, коли завмерла людська
діяльність і все опустіло, буквально вибухнули пригні­
чені сили природи. Поля вкрилися розкішними
бур’янами, по садах бігали зайці, у кар’єрах завелися лисиці
й вовки, над селищем літали сичі. У степу, як ліс, звелися роз­
кішні буркуни — у два людських зрости. Таких могутніх і
красивих буркунів я ніде й ніколи більше не бачив. Одного
разу ми поїхали бричкою в степ — напівзарослою дорогою
повзла гусінь суцільною пеленою, кудись мігрувала з бур­
кунів; кінь гидував, фуркав; довелося повернутися…
Часом, згадуючи це, я собі жартома думаю: коли б яки­
мось чудом людство впало в анабіоз років на п’ять-десять, а
потім прокинулося — воно не пізнало б своєї планети… Як
би все ожило й забуяло, позбувшись гніту людини!

Категорія: Іван Дзюба - Спогади і роздуми на фінішній прямій

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.