Іван Дзюба - Спогади і роздуми на фінішній прямій

МАМА: РОЗПОВІДІ ПРО ГНЇТЬКІВ І ДЗЮБІВ у 20-ТІ РОКИ

Хутір… «Ухватились — трохи хазяйствечко завели… Хто
на силі — а кому не під силу…» Хліб возили у Волноваху,
в Юзівку (Сталіно). Одного разу снігом так замело, що сугроби як до неба стояли, нічого за сугробами не видно бу¬ло. Старий дід Гнітько (вже років 90, один із мужиків дома залишився) виходив за хутір і слухав — на третій день почув рип санок, а під вечір на обрії з’явилася валка… «Тоді дуже важко було копійку вторгувати… Та хіба ж тоді стільки людей було (в містах)…»
Неврожай 1922-го. І великий урожай 1925: «Всю зиму у Волноваху возили…»
Миколаївські бідняки орендували землі в греків. А потім їм відрізали землі (хутори — Комишуваха, Вікторівка, Богданівна та ін.).
Переїхали в Ново-Троїцьке. «Пройти ніде… Жили в одній кімнатці: дід Кисіль, баба Наталя Кузьмінішна, батько і мати зі мною… (А я пам’ятаю тільки, як сідали у маленькому дворику їсти — низенький круглий стіл, низенькі табуреточки, глиняні миски, дерев’яні ложки, і мені все здавалося таким гарним, чарівним, єдине погано — батько не дозволяв за столом гово¬рити, вимагав повної тиші під час обіду або вечері… Ні житло¬вої, ні харчової сутуги я не сприймав, «не доходило»…).
Взимку було холодно, палива не мали. Збирали дубці, хмиз у балках… «Дубці чадять, вугілля мокре…» Одного дня батько довго не вертався з роботи. Вже хвилювалися… Коли приходить — увесь мокрий, змерз. Ніс два відра вугілля з
МАМА: РОЗПОВІДІ ПРО ГНЇТЬКІВ І ДЗЮБІВ у 20-1ГІ РОКИ

338
ІВАН ДЗЮБА
Оленівських Кар’єрів. «Через балку — в резинових чоботях» (у балці — вода).
«Мишка (батько) робив на камені… Били камінь, качали ва-гонетки, вручну.. Це вже пізніше приспособили коней… Робота важка, а їжа: суп, та й то пісний… Один кілограм хліба давали».
Про діда Дзюбу: «Чого його розкуркулили? В нього й землі не було. Тільки ото — вітряк… Прийшов з війни — нема за що зачепиться: голо в хаті… Тільки почав спинатися на хазяйство… Ленін дав народу землю, тільки розохотилися, а тут — на тобі! Це вже третє поколєніє неугодних. Перші — вчені — повтікали, других — вивезли, а це вже — треті…»

Категорія: Іван Дзюба - Спогади і роздуми на фінішній прямій

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.