Стус Василь. Вибране. Час творчості.

загрузка...


СКАЧАТИ pdf doc

Збірка «Зимові дерева»
Василь Стус. «Двоє слів читачеві»
«Куріють вигаслі багаття…»
«Сиве небо обрієм пролилося…»
«О що то — єдність душ? О що то — щирість?..»
«Холоднозорий присмерк приуральський…»
«Безсонної ночі»
«Лісова ідилія »
«Осліпле листя відчувало яр…»
«Жовтий місяць, а ще вище — крик твій…»
«Увечері везли віолончель…»
Із циклу «Забуттям»
«На роботі дружина…»
«О, тим і дорога мені…»
«Вчися чекати, друж е…»
«Учора, як між сосон догоряв…»
«Мені здалося — я живу завжди…»
«З дитячих спогадів»
«Я знаю…»
«Раніш ти лаялась, а нині докоряєш…»
«А скажи — Модільяні був ідіот?..»
«Яка любов! Минула ціла вічність…»
«Присмеркові сутінки опали…»
«Отак живу: як мавпа серед мавп…»
«Справляю в лісі самоту…»
«Вже котрий це до тебе лист…»
«З гіркотою…»
«Даруйте радощі мої…»
«Накликання дощу»
«Коли я один-однісінький…»
«Під диким сонцем»
«Утекти б од себе геть світ за-очі…»
«Вершник»
«Вийду в ніч. Під соснами пройду…»
«Потоки»
«Костомаров у Саратові»
I «За роком рік росте твоя тюрма…»
II «Живі — у домовині. Мертві — ні…»
III «Світ — тільки свист мигтючий. І провалля…»
IV «Задумалася свічка…»
V.«Але хто поверне…»
VI «Не побиваюсь за минулим…»
VII «Незграбно ворон кружеля…»
«Минає час моїх дитячих вір…»
«Добрий день, мій рядок кароокий…»
«Спокій»
«Шлях грішного до раю»
«Ліс випустив мене з своїх обіймів…»
«Не відволодати душі…»
«Сто років, як сконала Січ…»
«Звіром вити, горілку пити — і не чаркою, поставцем…»
«Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра…»
«Останній лист Довженка»
«Порожні мчать автомобілі…»
«Не можу я без посмішки Івана…»
«Жебонить жабуринням пойнята вода…»
«Скільки в небі шамотіння снігопаду!..»
«Розмова»
«Дума Сковороди»
«Балухаті мистецтвознавці!..»
«Молодий Гете»
«Тонкостанна тополе!..»
«Біля гірського вогнища»
«Який це час?..»
«Цупких не роздереш обійм …»
«Йдуть три циганки розцяцьковані…»
«У Мар’їнці стоять кукурудзи…»
«Тисячолітньому Києву…»
«Море…»
«Варіація» («Незграбно ворон кружеля…»)
«Зимові дерева»
«Те, що було тобою, стало сном…»
«Утік з казарми, прослав шинельку відкинув ратиці…»
«Гайдамацьке»
«Глухо сосни скриплять на світанні…»
«Висамітнів день. Висмоктали сили…»
«Як нам порозумітись — душа в душу…»
«Я марно вчив граматику кохання…»
«Удруге кульбаба в долині пророста…»
«Хрещатиком вечірнім під неоновим…»
«З обличчям першокласниці-школярки…»
«Гарноброва, пожежностанна…»
«І не те, щоб жити — більше…»
«Пісенька для В.»
«Проводи»
«Не відповідаєш? Мовчиш? Заціпило?..»
«Скорбний хорал за стіною…»
«Вона заслухана у себе…»
«Самота самоти…»
«Бідне серце!..»
«Сьогодні — неділя…»
«Друзі на тебе чекають?..»
«Бредуть берези, по коліна в небі…»
«Не співатиму. Казатиму. Отак…»
«Тут ніби зроду сонця не було…»
«Медитація» («Подвоєний, потроєний, посотий…»)
«Нехай горить трава по осені…»
«Натурщик»
«Вона хилиталася цілий день…»
«Небо. Кручі. Провалля. Вода…»
«Дні стали сторч. І рік — мов чорний бір…»
«Пісня Конфедератів»
«В бетонованих каналах міста…»
«Мовчазно…»
«Несамовито-синій вороновий…»
«Летять літа. Як голуби — летять…»
«Шаблюкою воронованою…»
«Без присвяти»
«Закосичила, заспівала…»
«Тепла утома спада…»
«На грані»
«Озеро Кисегач»
«Кольоровий образок»
«Голова невагома…»
«Дві дівчинки…»
«Отак і вікувати…»
«Верби навесні — немов човни…»
«Повернення Орфея»
«Гайворонське»
«З надвечір’я визирає ніч…»

Збірка «Веселий цвинтар»
«Над осіннім озером»
«Вертеп»
«Мені здається, що живу не я…»
«Порідшала земна тужава твердь…»
«Біля метро «Хрещатик»…»
«Посадити деревце…»
«їх було двоє — прибиральниця і двірник…»
«Тато молиться Богу…»
«На Лисій горі догоряє багаття нічне…»
«Відлюбилося…»
«Мумія»
І. «Голова його заполонена спогадами…»
II «Проминання — цілюще…»
III «Кинеш камінь…»
«Ось вам сонце, сказав чоловік з кокардою на кашкеті…»
«Я йшов за труною товариша й думав…»
«Попереду нарешті порожнеча…»
«Сповнений почуттям вдячності…»
«Я знав майже напевно…»
«Колеса глухо стукотять…»
«Так явно світ тобі належать став…»
«Ця п’єса почалася вже давно…»
«Змагай, знеможений життям…»
«Мов жертва щирості — життя…»
«У тридцять літ ти тільки народився…»
«Людина флюгер. Так. Людина флюгер…»
«Вертання»
«Рятуючись од сумнівів…»
«Як страшно відкриватися добру…»
«Напередодні свята…»
«Сьогодні свято…»
«Утрачені останні сподівання…»
«Цей корабель виготовили з людських тіл…»
«У Прохорівці — сни, мов ріки…»
«Чоловік підійшов до меморіуму…»
«Сидимо біля погаслого вогнища…»
«То все не так. Бо ти не ти…»
«Спочатку вони вбивали людину…»
«Вечірній сон. І спогади. І дощ…»
«Цей біль — як алкоголь агоній…»
«Тагіл. Зима. Шістдесят перший рік…»
«У цьому полі, синьому, як льон…»
«Громадяни, дотримуйтесь тиші…»
«Чого ти ждеш? Скажи — чого ти ждеш?..»
«Марко Безсмертний»
«Раз на тиждень…»
«Один лиш час і має совість…»
«Надворі дощ? — я запитав…»
«Ми сиділи за пляшкою шампанського…»
«Вперіодрозгорнутогобудівни-…»
«Вночі його мучили блохи…»
«День величався і пишався…»
«Досить крові, — продекламував кат…»
«Сто дзеркал спрямовано на мене…»
«Я блукав містом своєї юності…»
«Націлений у небо обеліск…»
«В мені уже народжується Бог…»
«Зазираю в завтра — тьма і тьмуща…»
«Напевне, так і треба…»
«Мені зоря сіяла нині вранці…»
«Яке блаженство — радісно себе…»
«Оце твоє народження нове…»
«Ну й сон — нападати не хоче…»
«Така хруска, така гучна…»
«Як добре те, що смерті не боюсь я…»
«Вже цілий тиждень обживаю хату…»
«Ще й до жнив не дожив…»
«Здається, кожен день до мене йдуть листи…»
«Бальзаку, заздри: ось вона, сутана…»
«За читанням Ясунарі Кавабати»
«Наснилися мені мої кохані…»
«Блажен, хто тратити уміє…»
«Моє перелицьоване пальто…»
«Господи, гніву пречистого…»
«Уже моє життя в інвентарі…»
«Скажи ім’я своє, поете…»
«О, скільки слів, неначе поторочі!..»
«Аж ось воно, блаженство самоти…»
«Чи витримаєш ти найтяжчий іспит…»
«Мов лебединя, розкрилила…»
«Як моторошні сни, ці дні і ночі…»
«Вимріяна і жива донині…»
«У затишку прожити не судилось…»
«Гаряча ложка юшки — як молитва…»
«Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…»
«Вік би не бачити й не чуть…»
«Сотні збавлених марне днів…»
«Ці яблука тримала у руках…»
«Навкруг обрізано жалі…»
«Невже ти народився, чоловіче…»
«Пригадуєш своє метро?..»
«Тут сни долають товщу забуття…»
«Будні тут тобі про свято…»
«Спогад» («Край золотого бережка…»)
«На однакові квадрати…»
«Б’ється серце, як пташа німе…»
«Оцей світанок — ніби рівний спалах…»
«Загородили білий світ…»
«Ця мить — як тріщина у камені…»
«Якими нападами рвусь до вас…»
«То як тобі пенати?..»
«Пірнаю в ночі, наче в сни…»

Збірка «Час творчості / Dichtenszeit»
«Вороння пролетіло в сусіднім вікні…»
«Ти, янголе, закинутий у пекло…»
«За шибами туркочуть голуби…»
«Щаблі життя: відслонення душі…»
«Наді мною синє віко неба…»
«Мене вже друзі одцурались…»
«Юрма жінок (мов поховальний хід)…»
«Здається, тільки раз у це обличчя…»
«П’ючи біду, неначе оковиту…»
«Цей спертий запах смерти, наче спирт…»
«Танцює зек у батькових чоботях…»
«Куди? Будь ласка, в білий світ…»
«Коріння струхлявіло і душа…»
«Так тонко-тонко сни мене вели…»
«І так здалось: отут я й народився…»
«Коли б ти знала, як ми є удвох!..»
«Чекання, безбереге, мов чуття…»
«І заступила геть мене робота…»
«Я знав, що світ ховається од мене…»
«Поглянув у німе вікно…»
«Я хліба поклав горобцям на вікно…»
«Як крига, падає навкруг…»
«Це горе — як дарунок долі…»
«І як віддячу я перу…»
«Ми радо полишаєм власні гнізда…»
«Смерть розлетілася на друзки…»
«Постигла кров у жилах, навіть сон…»
«Погорою, а потім пониззям…»
«Що не рядок — то день життя…»
«Між співами тюремних горобців…»
«І ось він, край: немов на шелепочку…»
«Церква святої Ірини…»
«І ось воно: відбитком на воді…»
«Така незбутня туга навкруги!..»
«Я разом зі смертю — пліч-о-пліч лечу…»
«І спогад усеможно завернув…»
«Зайду за край терпіння і ждання…»
«Із себе виклич лева і ярій…»
«Вода урвалася з криниці…»
«Я непомітно перейшов межу…»
«Мертвий сон галактик…»
«Уже життя моє прожите…»
«Хтось чорний-чорний бродить довкруги…»
«Миттєве й вічне — то одне і те ж…»
«Спить жона, золотими ножами…»
«Нарешті, слідчий ізоляторе…»
«Усі промацано рукописи…»
«Мені постав ти в доброті і гніві…»
«Летять на мене сто людських жалів…»
«Уже мене кудись поволокли…»
«Оце заповнювання порожнеч…»
«І враз він уривається — твій шлях…»
«Щось уступилося у мене: раптом…»
a) «Уже ви за шелом’янем, літа…»
b) «Яким єдвабом повен жайворон…»
c) «Вже цілий світ — на кінчику пера…»
d) «Десь пише сонце фантастичні кола…»
«По чорних водах човен мій поплив…»
«Ми, лялечки із алкоголем щасть…»
«Синочку мій, ти ж мами не гніви…»
«Здається, нас ніколи й не було…»
«Дороги серця — як дороги долі…»
«Спадного сонця гаснуть вечори…»
«Мов цілорічні весни — це життя…»
«І ось нарешті: сто чужих подоб…»
«І серце страх огорне…»
«Зима 1830 року»
«Не потурай жалям. Бо то дарма…»
«Уже опали всі старі ослони…»
«Усе — в народженні, усе — у плоті й крові…»
«Допіру починається твій світ…»
«Бажання жити — тільки-но на дні…»
«Нема кайданів, щоб твій дух здушили…»
«І ось він, сон — вістун лихої правди…»
«І ось: росте гора і всі надгір’я …»
«Тебе пойнято дрожем світовим…»
«Десь я спинився в самовижиданні…»
«Недоля вже нитку сурову снує…»
«Твоя господа — камера ясна…»
«Вже обрій — наче крига молода…»
«Перед тобою незбагненний світ…»
«Горить гора. Горить і ліс, і небо…»
«Планета серця, трагедійний зал…»
«Зринув дощ — і серце захмеліло…»
«Росте гора, і доли утікають…»
«Шевченко. Дорога до Орська»
«Скалком світла і кристалом болю…»
«Нас порозсовано по цих краях…»
«Ясні тонкоголосять крони…»
«Ми з теміні виходимо на світ…»
«Іду за край. Оце долання кола…»
«Старого пня непроминальний спомин…»
«Вертають журавлі на ветхі гнізда…»
«Плач, небо, плач і плач. Пролий невтримне море!..»
«Збігають літа самотою…»
«Заплющу очі — темінь. Навмання…»
«Люблю цю тишу гробову…»
«Отож, звикай до таємниці…»
«Не знаю — спав чи думав чи ввижала…»
«Ідуть дощі. І непроглядна…»
«Утік з казарми — і подався…»
«Безмежне, чорне, вигоріле поле…»
«Ізбоку ставши, тільки споглядай…»
«Кохана, щойно я дістав од тебе…»
«І гамори, і гуркоти — нестерпно…»
«Обшукано усі кутки спасінь…»
«Стримить, мов цвяшок… Пам’яте, це ти?..»
«Оступить туга ненажерна…»
«Пісня» («Дорога дороги стримить, ніби меч…»)
«Пісня» («На трояндах бринять бруньки…»)
«Сосна із ночі випливе, мов згадка…»
«Деперсоналізація душі…»
«Між ґратами — незаймані горби…»
«Дорога самовтечі, непідвладна…»
«Між клятих паливод, іуд і христів…»
«Тюремних вечорів смертельні алкоголі…»
«Розспіваний сніг, розлінований лижами, ранній…»
«Я бачу тільки тінь твою — і вже…»
«І джерело, напругле і круте…»
«І вимінилось небо і земля…»
«Це просто втома. Втома і смертельна…»
«О Боже, тиші дай! О Боже, тиші!..»
«Піти б у ліс, де стовбури шорсткі…»
«В вікні тюремнім ранок забринів…»
«Возвелич мене, мамо. А я ж бо тебе возвеличу…»
«Мов кінокадри — буйне це життя…»
«Це час покар. Останнє — хто єси?..» [А]
«Це час покар. Кажи ж — хто ти єси?..» [ Б ]
«Ти власну плоть утратив і життя…»
«Вервечка заборонених бажань…»
«Є дві надії. Перша: білий світ…»
«Ледь очі стулиш — дерево росте…»
«Я там сидів, де трьох річок вода…»
«Нас обкрадає здатність до звикання…»
«Холоне тіло на руках синівських…»
«З дощів, туману, забуття і туги…»
«Синочку, чуєш, я тебе забув…»
«Цвіте акація за муром…»
«Ми, пустоцвіти Божих існувань…»
«Кажи — ти сам? Ти — сам як є? Ти сам?..»
«Ти, наче Богородиця, мені…»
«Рясним букетом білого бузку…»
«Рушай убік, де справжній край душі…»
«А ти, як гілочка бузку…»
«Така пустеля моря і пісків…»
«І обпоїла нас цілюща смерть…»
«На незабудь — дружині»
«О, зрадь мене, земне тяжіння!..»
«Синочок спить, порозметавши ручки…»
«Наснився син, і море, і лагуни…»
«Коли посне твоє здревіле тіло…»
«Калатала Десна — і на воду вода набігала…»
«І вже нема ні смерти, ні життя…»
«Куди тобі прибитися, людино…»
«Криваві бутони душі обпікаються, ніби золою…»
«У безберегім морі — кораблі…»
«Жаль»
«Нехай сьогодні буде дощ …»
«І світ існує мій по той бік мене…»
«Я там стояв на кручі…»
«Стань збоку, подивляючи вертеп…»
«Коли тобі обридне власне тіло…»
«Весь у минулому, пливу бозна-де…»
«Будинок, що навпроти, обтікають…»
«Немов жар-птиця предковічних вір…»
«Був віщий сон: немов на катафалку…»
«І прочуваю таїнство життя…»
«Скит Манявський»
«Те море, що ворушиться на споді…»
«Так м’яко місяць висів у пітьмі…»
«І я сягнув нарешті порожнечі…»
«Ти ще зовеш мене — а я вже рушив…»
«Мене гойдає хвиля почуттів…»
«О не зови мене, не клич мене…»
«Неначе жмуток птаства — вибухає…»
«І вирветься із мене птах…»
«Благословенна днино, ти скінчилась…»
«Цілую в сні сумне твоє обличчя…»
«Живи — і мучся. Але все то гра…»
«Блискучі рури власним сяйвом сліпнуть…»
«Запахло сонцем, воском і зелом…»
«Вона і я поділені навпіл…»
«Отож, мені наснилася вода…»
«Корися, сину мій. Корися, сину…»
«Від самоти і довгого чекання…»
«Болото, луки, річка, очерет…»
«Отут, край зеленого моря, де стелиться дим пелехатий…»
«Усі шляхи — від себе. Повертай…»
«Сосна із ноча випливла, як щогла…»
«Коли ти за шелом’янем, коли ти…»
«Душа ласкава, наче озеро…»
«Налетіли голуби червоні…»
«Напростувався мій останній шлях…»
«Неначе гуси, відлітають роки…»
«Гей, яром-долиною…»
«Кому жити, а кому не жити…»
«Одна — червона скеля…»
«Життя так тяжко пише мною…»
«Не прагни, сину мій, а бережись…»
«А ти все мовчиш, і мовчиш, і мовчиш…»
«Звільнися од чекання. Задарма…»
«Свічадо ночі вабить лячний погляд…»
«І ось вона, утрата всіх жалів…»
«Щось треба зрозуміти — не збагну…»
«Усе — як треба. Все — отак, як треба…»
«Де ти — збагнув? Ти ж на самому споді…»
«Трать, трать і трать, аби вернути жаль…»
«Живи у душах інших, як вампір…»
«Десь музика лунає. Мов з-під криги…»
«їм для конання мало і століть…»
«Десь цвіте Софія, мов бузок…»
«Отака мені рахуба…»
«Усе росте довкола мене світ…»
«Гориш? — Гори! Хай полум’я, мов птаство…»
«Моє життя, мій Києве, прощай!..»
«Перед фотокарткою сина»
«Ну, що ж, брахіцефале…»
«Куди мене ти, слово, завело?..»
«І сто подоб нуртується. Душа…»
«Я горілиць до неба ліг…»
«Сховались голубі гаї…»
«На мене нісся паровоз…»
«Яке жорстоке ти, пізнання…»
«Моє ім’я, зникай. А тіло — чезни…»
«Не квиль, нічна душе! Даремні зойки…»
«Моя кохана! Ластівко! Жоно!..»
«Ти ще живий, але на самім споді…»
«Кажи, акторе, де твої лаштунки?..»
«Світанням явлена діброва…»
«Мені наснився тихий сад…»
«Поснули люди — щедра тьма…»
«Тріпонуться троянди, мов ж иві…»
«Обсіли душу що напасті…»
«Упізнавай, самотносте, мене!..»
«Ти сам? Напризволяще? Тож існуй…»
«Коли я роки перебуду…»
«Клади сліпий свій крок межи проваль…»
«Золотіла осінь лісова…»
«Літня спека. Порох. І пісок…»
«Це, припізніла молодосте, ти…»
«Літа блукань, надій і спроневіри…»
«Ну й каторга, прождати вік життя…»
«Ми втрьох сідали на човна…»
«Світ повен милих таємниць…»
«Вивищуються пагорби терпінь…»
«Упасти Господові в ноги…»
«Пахло весною і прілою глицею…»
«Де свінула Софія світанкова…»

Збірка «Палімпсести»
«Гойдається вечора зламана віть…»
«Я так і не збагнув…»
«Здається, чую: лопають каштани…»
«Пливуть видіння, пагорбами криті…»
«Аби лиш подолати гнів…»
«Прикрийся мідною горою …»
«Геть спогади — сперед очей….»
«Звелася длань Господня…»
«Лискучі рури власним сяйвом сліпнуть…»
«Яка нестерпна рідна чужина…»
«У німій, ніби смерть, порожнечі свічад…»
«Зажурених двоє віч…»
«Стань і вдивляйся: скільки тих облич…»
«І стіл, і череп, і свіча…»
«Світання — мов яйця пташині…»
«У порожній кімнаті…»
«Як тихо на землі! Як тихо!..»
«Цей білий грім снігів грудневих…»
«Ти тут. Ти тут. Вся біла, як свіча…»
«Схились до мушлі спогадів — і слухай…»
«Сколок місяця висне…»
«Зима. Паркан. І чорний дріт…»
«Хлющить вода. І сутінь за вікном…»
«Посоловів од співу сад…»
«Іди в кубельце спогаду — зогрійся!..»
«Верни до мене, пам’яте моя!..»
«Ти десь уже за пам’яттю. В пітьмі…»
«Тільки тобою білий святиться світ…»
«Сумні і сині, наче птиці…»
«Нерозпізнане місто дороге…»
«Недовідомі закипають грози…»
«Неначе стріли, випущені в безліт…»
«Як добре те, що смерти не боюсь я …»
«За літописом Самовидця»
«Вже цілий місяць обживаю хату…»
«Ще й до жнив не дожив, зелен-жита не жав…»
«Алея — довга і порожня…»
«Ти десь живеш на призабутім березі…»
«Довкруг — обрізано ж алі…»
«Немов нурець, що цілив просто в смерть…»
«Той образ, що в відслонах мерехтить…»
«Ти підійшла — а я тебе не ждав…»
«І віщий голос подали вітри…»
«Ще кілька літ — і увірветься в’язь…»
«У темінь сну занурюється шлях…»
«Замерехтіло межи двох світів…»
«Там тиша. Тиша там. Суха і чорна…»
«Схилившись до багаття давніх спогадів…»
«Уже тоді, коли, пірнувши в ліс…»
«Немов крізь шиби, кроплені дощами…»
«Коли тебе здолає тлум смертей…»
«Потрібен янгол помсти. Мій захисник…»
«Трени М.Г.Чернишевського»
1 «Народе мій, коли тобі проститься…»
2 «Виснажуються надра: по світах…»
3 «Чотири вітри — полощуть душу….»
4 «Боже, не літості — лютості…»
5 «Зрадлива, зваджена Вітчизна в серці дзвонить…»
«Невже оце ти й є, бідо…»
«Цей берег зустрічей — і не збагнеш…»
«О, там були правдиві антрацити…»
«Як вікна в позапростір, позачас…»
«М’яко вистелив іній…»
«Кривокрилий птах: коротке…»
«На схід, на схід, на схід, на схід…»
«Цей біль — як алкоголь агоній…»
«Син — ще малий — вигулькував, як птах…»
«Послухай вересня — і він повість…»
«Як лев, що причаївся в хащах присмерку…»
«Земля гойдається під нами…»
«Як хочеться — вмерти!..»
«Немає Господа на цій землі…»
«Те, що було за смертю, я пізнав…»
«Коли найперші сполохи світання…»
«Такий близький ти, краю м ій…»
«І стало тихо, і святочно, й вічно…»
«Прощайте ви, чотири мури…»
«Ще вруняться горді Славутові кручі…»
«Калюжа, мов розчавлений павук…»
«І жайворони дзвонять угорі…»
«Заходить чорне сонце дня…»
«Блідава зелень молодих суріп…»
«Наснилося, з розпуки наверзлося…»
«Прийшло — по зустрічі прощання…»
«Сповільнено твій час прозрінь…»
«Вглядаюсь в осінні стерні…»
«Коли б не ти — оця зима…»
«Ці сосни, вбрані в синій-синій іній…»
«Бриніли по обранених ярах…»
«Вона лежить, як зібгана вода…»
«Збудився врано синій-синій птах…»
«Коли б, коли б ви мали, голуби…»
«Весь обшир мій — чотири на чотири…»
«Самого спогаду на дні, як зірка у криниці…»
«Ми вже твої коханці, смерте…»
«Сховатися од долі — не судилось…»
«Ущухло серце джерела…»
«На золоту солому…»
«І пензель голосу сягає сфер…»
«Дякую, Господи, — чверть перейшла…»
«На вітрі палає осика…»
«Ярій, душе! Ярій, а не ридай…»
«Який бездонний цей горішній сон!..»
«Дозволь мені сьогодні близько шостої…»
«Уже тебе шукають сновидіння…»
«Гармонійоване страждання…»
«Цей спалах снігу, тьмяно-синя тінь…»
«Зворохобилися айстри…»
«Наснилося, що я на тім дворі…»
«Спогад»
«І як ти озовешся — з такої німоти?..»
«Горить сосна — од низу до гори…»
«Значи себе спадною хвилею…»
«Всі райдуги відмайоріли…»
«Місячне сяйво ллє…»
«І дім наліг на дім …»
«Сьогодні прощальна пора настигає…»
«Сни складено у стоси…»
«Пощо мені життя…»
«Хоч покоти м’ячем по цій дорозі…»
«І що кигиче в мертвій цій пустелі?..»
«І все то — за: дарунок сили…»
«За мною Київ тягнеться у снах…»
«Так хороше і моторошно так…»
«Світу — півдня і півночі…»
«Нарешті — ось ви, присмерки душі…»
«Ще трохи краще край Господніх брам…»
«Так ми відходимо, як тіні…»
«Ждання — витратне. Ти — пунктир смертей…»
«Ту келію, котра над морем…»
«Вже вечір тіні склав у стоси …»
«Знову друзів додому веду…»
«Жовтава більше, ніж зелена…»
«Горобчик цвіркнув на бантині…»
«Ніч — хай буде тьмяніша за темну…»
«Зачервоніє горобина…»
«Ці виски, ці скрики під вітром злітають угору…»
«Сузір’я знов лаштуються в танець…»
«Оце збавляння довгих літ життя…»
«Немов рубін у чорнім адамашку…»
«Велосипедисти, як метелики…»
«Про що тобі я зможу повісти…»
«Недуга, несила — ховати цей жаль…»
«Це тільки втома. Втома. І шалена…»
«І то вже — так. І то вже — зразу…»
«З зазубреними берегами озеро…»
«Ти хоре, слово. Тяжко хоре т и …»
«Пахтять кульбаби золоті меди…»
«Як добре сіятись під небом…»
«Полуднє. Спека. Тиша. Спокій…»
«І навалились дні…»
«Щось сталося мені — геть облягло знесилля…»
«Самотньо сновигає голос…»
«Наслання — от і вже!..»
«Між загород відшукуємо рай…»
«Той бідний виквіт рідної землі…»
«Вельможний сон мене опав…»
«І край чужинецький тебе оточив…»
«На віковому бездоріжжі…»
«Із вечора — одразу в ранок…»
«Гемонське непорозуміння!..»
«О передсмертні шепоти снігів…»
«Одна гора — зима, а друга — літо…»
«Колимське сонце стало сторч…»
«Стара людина, сопки давні…»
«Гора за горою…»
«Ти тінь. Ти притінь. Смерк і довгий гуд…»
«Москва. Столиця. В сотні лиць…»
«Червневий сніг — на безоглядній сопці…»
«Обколоте, в намерзі, стогне вікно…»
«Вся в жужелиці, поросі, вугіллі…»
«Мов мертві дерева, неначе мамути…»
«Не надбудись. А спи, а спи…»
«Усе, мов сон, пробігло — й знебуло…»
«Цей шлях — до себе. Втрачена земля…»
«Колимські конвалії — будьте для Валі…»
«Зими убогий маскарад…»
«Чотири вітри полощуть душу….»
«Припнуто човен, а вода струмує…»
«Упали роси на зелені вруна…»
«Оця стежина, що збігає в діл…»
«Ця світлота — до різі ув очах…»
«Задзюркотіла вічна мерзлота…»
«Навпроти графіка гори…»
«Терпи, терпи — терпець тебе шліфує…»
«Впаду — і знову підведусь…»
«І сяло сонце крізь вікно…»
«Ви наче нічні криниці…»
«І не розмерз. І не відтерпнув. Н і…»
«Отак і жив: любив — як пив…»
«Це туга. Так. Моя далека туга…»
«Вбери-но білу сукню…»
«Страшна ковбаня — чорна і масна…»
«На тихі води і на ясні зорі…»
«Уже Софія відстуменіла…»
«У небі зорі, в грудях місяць…»
«Автопортрет зі свічкою »
«Ми робим смерть. Лякливі тіні…»
«Небо — як попіл, як сніг — дерева…»
«Отак би й я: розклав багаття б десь…»
«По голубих лугах, мов голуб…»
«Втечу од світу й дамся самоті…»
«Ти відійшла — і я тебе збагнув….»
«Це-— травень. Отже, літа пошукай…»
«Сувора арифметика неволі…»
«Так тонко-тонко веде музика…»
«Крайкіл! — скрикнуло ізліва…»
«Срібліє березневий ліс …»
«Пройди крізь сто дверей, устяж прочинених…»
«Заблизько другий, що мені в рідню…»
«Пожухле листя опадає з віт…»
«Поранок був схожий на вишню досвітню…»
«І душу облягло знесилля…»
«Облітають пісні…»
«Кампанелла»
«Біда так тяжко пише м ною …»
«Крізь шиби, тьмаві і заплакані…»
«Задосить. Приостань. І жди кінця…»
«Весняний вечір. Молоді тумани…»
«Не поспішай. Хай осінь і не ж де…»
«І то була мені досада!..»
«Ніч осідала і влягалась падолом…»
«О земле втрачена, явися…»
«Був дощ. Була пора смеркань…»
«Уламки вір. Уламки сподівань…»
«Десь там, на споді пам’яті, ворушишся…»
«Як спогади значаться часом …»
«В степу глухому тупу-тупу…»
«Я ще не знав, що є двійня…»
«Сяє срібне серце землі…»
«Ріка життя уже тече повз мене…»
«Від неба — тільки стягнутий гузир…»
«Вся сцена полетіла шкереберть…»
«Таке незрушне все — куди не глянь…»
«Прощайте — ви, чотири мури…»
«Мете надворі снігова пороша…»
«Той спогад: вечір, вітер і печаль…»
«Осики лист карозелений…»
«Ой ти, горе голодне…»
«Ти тінь. Ти притінь. Образ — на воді…»
«Розсотане павіття лісу…»
«Сто плах перейди, серцеокий…»
«Сто чорних псів прогавкало. Сто псів…»
«Ну й долечка! Прождати на життя…»

Вірші періоду 1973—1979 рр.,
що не ввійшли до збірки «Палімпсести»
«В Сибір летимо. Я і пару Кирил…»
«Весни колимська парость мов ридання…»
«І паростків душа не попустила…»
«Непевні подими, циклони…»
«Обридла діалектика душі…»
«Ласкавий снився сон. Струміли в сто потоків…»
«Так трембітало — синню, садом, тугою…»
«Дерева посліпли од сяйва калюж…»
«І ніч ночей, і стогін паровозів…» [ А ]
«І ніч ночей, і стогін паровозів…» [ Б ]
«Дніпра жовтозелена грива…»
«Ти загубився в горі — не знайтись…»
«На тій сліпучій висоті…»
«Все вужчає благенька смужка літ…»
«Коли ти нишком в мій скрадешся сон…»
«Коли життя струміння нешвидке…»
«У день твого народження дивам…»
«Зашепотів весняний сніг…»
«І пам’яті розмиті береги…»
«Були мої моління всує…»
«Лиш спомини лишилися од мене…»
«Нарешті розвидняється, світає…»
«Мій соколе, на кого ти мене полишив…»
«Вже сніг пускається в вікні…»
«Ти чуєш стогін плоті? Чуєш крик?..»
«Тихо тихо далеч даленіє…»
«Водно кохана і її прамати…»
«І довго достигало власне око…»
«Як розіллялася вода — ні броду переброду…»
«І сніг запах калиною, калиною червоною…»
«Я ще був там. Біда ходила слідом…»
«Був вечір. Втома. І досада літ…»
«Сиджу надвечір — при багатті…»
«Наснилась, мов сонце — жовтава і біла…»
«Нам відпустила доля зл а…»
«І знову те ж: дешева сухозлоть…»
«І сниться сто твоїх подоб…»
«Цей тлум надій і молодих смертей…»
«І жодної надії довкруги…»
«Мені твій голос пролунав…»
«Відслона за відслоною — площин…»
«Спи. І не думай. Склепи свої очі. І спи…»
«Яблука стиглі так порожньо б’ються об землю…»
«Те безбереге небо степове…»
«Довкола зайченяти — дрібен-світ…»
«Дні щирі, нелукаві, озер ясна габа…»
«Ти десь там сниш. І бачиш милі сни…»
«Не утекти і не наблизитись, ні собі місця не знайти…»
«Заспокоїлось минуле…»
«І герметичну виснив я труну…»
«Душа переболіла — ні жалю, ні страху…»
«Ліг горілиць — і подивляю зорі…»
«Лежу під сонцем вересня, укрившись…»
«Як світлячки, що миготять із ночі…»
«Сорочка тріпоче — із білого болю-вогню…»
699 «За сном не чув я, що мороз надворі пересівся…»
«Отак собі й живу, позбулий часоплину…»
«Той ранок, мов софіїне крило…»
«Свята бо є, свята єси, скорбото…»
«Білу-білу льолю подимає жар…»
«О ти як білий білий спалах…»
«Тож не дивуй мені. Тож не дивуй-бо, не…»
«Усе, що думалось, минеться…»
«І не син і не муж і не батько ні брат…»
«Уже — я рідний паділ розпрокляв!..»
«І два світи постали обіруч…»
«І ось вона, оця глуха душ а…»
«Ти чуєш голоси? Не спи — кричить усе єство…»
«Ходім, допоки сонце ще за хмару…»
«Так спогади значаться часом…»
«І оступила душу ніч безмежна…»
«Затягнулося ряскою й мулом…»
«Іди — не помічаючи одмін…»
«Обрав ти для багаття темну ніч…»
«Мій янголе, моя любове…»
«Трамваї, гроші і серця…»
«Ця калабаня, ця іржа і гниль…»
«Я нині встав спередодня — допіру ледве дніло…»
«Світанок стиг на сході, неначе мертвий птах…»
«Спішу до тебе навмання…»
«Три дороги довкруги…»
«Зелена ряска на жовтавих лапах…»
«Дорого дороги, дорого мети…»
«Між галичі й сорок калини кущ поник…»
«О як він прагнув, як він прагнув, неначе болю, білоти…»
«Ця вицілувана зем ля…»
«Будуй корабель, бо усохла ріка…»
«Мій навіжений Боже…»
«Земля — хитлива і плавка — вседорога і всепрощальна…»
«Розцвів тюльпан і душу втішив…»
«Стовбури сосон — як стогони білі…»
«Забудься. Стань. І зачекай мене…»
«Вологі зорі дивляться згори…»
«Поет — мов дзвін, акумулятор тиші…»
«У Святошині весна…»
«Задивляйся в пітьму, задивляйся в пітьму…»
«Я з ними був. Летів за ними вслід…»
«Ми порозходились де хто…»
«Та тьмяна келія моя, де нудно пахло начуванням…»
«Душа колюча, мов їжак, де не торкнися жалить…»
«Вернися, прошу, вдруге нагодись…»
700 «О не цурайся, о вертай мені…»
«Змий з себе скверну проминулих літ…»
«Прозоре дерево осіннє…»
«Ти творишся, синочку мій, у світ…»
«Як гостро сколотий уламок…»
«О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця…» [А ]
«О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця…» [Б ]
«Будь мудра, музо. Не кажи, що хрест…»
«Була шипшина — росяна, осіння…»
«Усе тотеж: відколи час спинився…»
«І мури рушили — й заговорили…»
«Нагідка, обережена подвійно…»
«Як шипшини листок…»
«Просторить крила падолист…»
«Остерігаю — рідний гаю мій…»
«Якась лежить на нас печаль…»
«Ступи на цей поріг високий…»
«Тут, скраю всіх країв, посеред дня…»
«Ти десь за край світу, як птаха моя білогруда…»
«Отам гора піщана і море і байрак…»
«Січе — не хуга, а вітри…»
«Співає плоть і тужить плоть. Сніги…»
«Спішить, смертельна буде…»
«Я вже як мертвий — пам’яттю проріс…»
«Кричіть, волайте, галасуйте…»
«І чебрецевий степ …»
«Колимське зілля в мене на столі…»
«І під ногами колючки…»
«На третій поверх — наче в вічність!..»
«Набігає минуле, обминає майбутнє…»
Вірші 1980—1983 рр.
«Довкола стовбура кружляємо…»
«Ковчег твій — це похмурий саркофаг…»
«І знов Господь мене не остеріг…»
«Золотокоса красуня…»
«Зникоме розцвітання»
Публіцистика
Лист до А.С.Малишка від 12.12.1962 р.
«Пояснювальна записка» Василя Стуса щодо подій
4 вересня 1965 р.
Лист «До Президії Спілки письменників України»
«Місце в бою чи в розправі?»
701 «Пам’ятка для українського борця за волю»
Лист до П.Ю.Шелеста від 1968 р.
Коментар Василя Стуса на вирок суду 1972 р.
«Я обвинувачую»
«В Президиум Верховного Совета СССР»
Лист до друзів від ЗО липня 1978 р.
До Прокуратури У Р С Р
«Деколонізація СРСР — єдиний гарант миру в усьому світі»
«З таборового зошита»
За літописом Василя Стуса. Дмитро Стус

 

 

Стус В.
Час творчості/ Післямова Стуса Д. В,—
К.: Дніпро, 2005.— 704 с.: порт. (Сер. «Бібліотека Шев­
ченківського комітету»).

Сьогодні вже важко уявити українську поезію другої
половини минулого століття без постаті Василя Стуса — по­
ета, критика, літературознавця, мислителя, правозахисни­
ка… Нова книга вибраного — амбітна спроба представити
не лише різні етапи творчих шукань, а й вершинні здобут­
ки письменника в різних жанрах.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.