Ти чуєш стогін плоті? Чуєш крик? Волання — чуєш? Прагне суходолу (коли довкола пусто все і голо) душа твоя. Прорватись…

Вже сніг пускається в вікні понад дроти і огорожу. Німіє серце, повне дрожу, невже повік не переможу цей вік, цей…

Мій соколе, на кого ти мене полишив проти ранку німого, проти жальних вогнів, проти злої притуги при дрібних діточках ані…

Нарешті розвидняється, світає, вогненного солопить язика настурція, що всі намови знає на всі намови — в кого де яка. Там…

Лиш спомини лишилися од мене і шерехи обжурених листів і дещиця трудів моїх і днів і скрики тягучких осінніх кленів….

Були мої моління всує — Бог не почув і не простив і вже її душа прямує в наднеба синь. І…

І пам’яті розмиті береги і ти вертаєш в себе — надовкола нічого не впізнати: дивний просвіт тягкий, як протяг, ув…

Зашепотів весняний сніг, забелькотав, задзюрив, навергав геть забутих снів до дна всю душу збурив. ГІронозисто чалап-талап ясними калюжами на кладці…

У день твого народження дивам дозволено являтись. Отже слухай: в саду я зріжу кращу із троянд на гілочці, де два…

Коли життя струміння нешвидке пойме колючі тіні вечорові, і ти збагнеш: чекання полохке ось-ось пойметься ярим гудом крові, коли вільготне…

Коли ти нишком в мій скрадешся сон і станеш коло мого узголов’я, не жур мене, що більше вже з тобою…

Все вужчає благенька смужка літ і білогруді хвилі наповзають на простір сподівання. Почезають шляхи прийдешнього. І білий світ подаленів, як…

На тій сліпучій висоті, де тільки сніг і сніг і сяйво небес осліплих. Там, де небо не попускається на діл,…