Зелена ряска на жовтавих лапах розважливих качок із калабані, що коноплями тхне, поміж дерев листопадом похмурим розколиханих — зелена ряска…

Три дороги довкруги, надовкола три дороги, а четверту, слава Богу, оступили за борги. Де подітися — нема, де податися —…

Спішу до тебе навмання — дасть Біг — і стріти вдасться, білоголове зайченя, цупкий клубочку щастя. Повз кучугури снігові, дроти…

Світанок стиг на сході, неначе мертвий птах, і очі зводив подив по вишкових горбах. Межею знакувалось тобі твоє життя, жилось,…

Я нині встав спередодня — допіру ледве дніло, новий рік вийшов навмання, стежки його зблудили. Під зірним небом він пройшов…

Ця калабаня, ця іржа і гниль, цей сморід болю, горя, спроневіри, наверненої мсти і легкодухих надій на справедливість, ця труха…

Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі. Дерева, авта, журавлі, яри і мрії…

Мій янголе, моя любове, моя незбутня туго, ти сполохані піднесла брови в мої потьмарені світи. Лети в німотному жаданні крізь…

Обрав ти для багаття темну ніч, щоб полум’я бухало тьмавим богом, і жодних свідків і за жодним рогом і жодного…

Іди — не помічаючи одмін. Є тільки двері — виходи і входи, дорога без покар і нагороди, один сухий суворий…

Затягнулося ряскою й мулом і туманним як сон забуттям обгорнуло тебе огорнуло, ані спогадів більше ні тям. Десь там сосни…

І оступила душу ніч безмежна. Борня із нею марна, а втекти у сон — несила. Тож рятує спогад, четвертувати прагнучи…

Так спогади значаться часом, допіру пам’яті туман скресає в забутті. Різьбиться в огранці пагорб, мов кришталь. Снується дим ріки. Зійшла…

Современные игровые автоматы прошли долгий путь эволюции, состоящий из нескольких этапов. И сегодня игроки имеют доступ к продукции самого высокого…

Ходім, допоки сонце ще за хмару не встигло заховатися, допоки ще з лиць твоїх не збігла тиха злагода моїх сумних…