Вернися, прошу, вдруге нагодись, і дай надію — геть імлу ропаву із себе зняти. Бо не стане стерпу себе лишати…

Душа колюча, мов їжак, де не торкнися — жалить лежить нужденний неборак і сам себе печалить. Не сподівайсь нізвідкіля, не…

Та тьмяна келія моя, де нудно пахло начуванням, старою прілістю, коханням, де жебоніла течія моїх старих передчувань, що Божі образи…

Ми порозходились де хто. І ані чутки ані гадки, ані різдвяної колядки, ані купальських грищ. Мето моєї звомпленої долі, ти…

Я з ними був. Летів за ними вслід. Ачи вони за мною — острах ока все ріс як прірва і…

Задивляйся в пітьму, задивляйся в пітьму перед тебе нікого й нічого нема тільки безвість сама — тільки пустка німа, тож…

У Святошині весна води задзюрчали, грає річка голосна ніби на цимбали. Скоро, скоро стане сніг, запарують ниви, жде — не…

Поет — мов дзвін, акумулятор тиші, він гомоном виповнюється плавно, як крапля меду, гук його державний спадає благодатно з-під узвиш….

Вологі зорі дивляться згори, загорнені у морок опівночі, нашіптують про щось уста пророчі довкола стільки злої поторочі, що краще і…

Забудься. Стань. І зачекай мене на самоті в такому велелюдді, де спогади стовбичать, наче судді, і пам’ять чвалом праліта жене….

Стовбури сосон — як стогони білі в стрілку пустились — з коріння увись. О безголосі, майтесь на силі крони ж…

Розцвів тюльпан і душу втішив, брунатний і цупкий пиляк, всі шість пелюсток порозпростав одлегло і розлого так. Розцвів тюльпан —…

Земля — хитлива і плавка — вседорога і всепрощальна — здоліла стати, щоб благальна помічена була рука. Хустина — голуба…

Мій навіжений Боже, та ж змилуйся над нами молюся нині й присно, бо западеться світ, де жити стало тісно із…