І. К. Кучеренко РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА ПРИСУДКАМИ

Синтаксичні дослідження останніх років розкрили виразні ознаки наукової недостатності поширеної зараз теорії однорідних членів речення – неспроможність її в тлумаченні речень з однорідними присудками. У сучасних нормативних граматиках і в наукових працях (навіть спеціально присвячених цьому питанню) прийнято вважати правильним,…

І.І. Слинько РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Запровадження вчення про словосполучення як самостійну синтаксичну одиницю, уточнення деяких понять про речення в якійсь мірі позначилося і на трактуванні питань про ускладнення простого речення однорідними членами, вставними словами, відокремленими членами, уточнюючими відокремленими членами тощо. Звернімо увагу на назви відповідних…

В. В. Орєхов АКТУАЛЬНЕ ЧЛЕНУВАННЯ З’ЯСУВАЛЬНИХ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ З ПОСТПОЗИТИВНОЮ ПІДРЯДНОЮ ЧАСТИНОЮ

Функціональна перспектива складнопідрядного речення є багатоплановою. Наявність цілої низки значень, закладених у частинах складнопідрядної конструкції, не виключає бінарності її актуального членування, але передбачає ярусність її комунікативної організації. Про можливість виділення кількох ярусів актуального членування речення зазначається у працях О. А….

Н. В. Лешкова МОДУСНО-ДИКТУМНА СТРУКТУРА ДЕТЕРМІНАНТНИХ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ Й ОСОБЛИВОСТІ її СПІВВІДНОШЕННЯ ІЗ ЗАКОНОМІРНОСТЯМИ АКТУАЛЬНОГО ЧЛЕНУВАННЯ ЦИХ КОНСТРУКЦІЙ

Для різного ступеня експліцитності модусу і диктуму в українській мові існують різні синтаксичні структури, ідо кваліфікуються лінгвістами як модусно-диктумна структура [Шмелев 1976, с. 125-128]. Вихідною структурою, або, за Ш. Баллі, експліцитним реченням, постає з’ясувальне складнопідрядне речення зі сполучником що (див….

М.О. Вінтонів ВИДІЛЬНІ ЧАСТКИ В КОМУНІКАТИВНОМУ АСПЕКТІ РЕЧЕННЯ

Проблема співвідношення комунікативного аспекту речення з формально- граматичним і на сьогодні залишається актуальною, оскільки пов’язана з особливостями реалізації інформаційної структури речення в мові. У зв’язку з цим важливим також постає питання опису базових категорій комунікативного синтаксису, встановлення їх ієрархії в…

М. О. Вінтонів РЕЧЕННЯ-ВИСЛОВЛЕННЯ З ФОКУСОМ КОНТРАСТУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Уперше про явище фокалізації почали вести мову такі вчені, як Дж. Фьорс, У. Чейф та ін., де під поняттям інформаційного фокуса найчастіше мають на увазі найбільш важливий елемент речення. Проте посилена увага лінгвістів до проблематики фокуса спричинила різноаспектне трактування цього…

А. П. Загнітко ВИСЛОВЛЕННЯ: З ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЧЕННЯ У КОМУНІКАТИВНОМУ АСПЕКТІ

Речення, що розглядається в динамічному аспекті щодо його комунікативної функції, називають висловленням. Цей термін на позначення особливого функціонального статусу реченнєвої структури належить В. Матезіусу [Матезиус 1967, с. 8; Скаличка 1967, с. 118-127; Скаличка 1978, с. 69-79; Горалек 1978, с. 30-35]….

Н. В. Гуйванюк ФУНКЦІОНАЛЬНА ТРАНСПОЗИЦІЯ В СИНТАКСИСІ

Термін «транспозиція» у вузькому розумінні означає «повідомлення знаку мови певної синтаксичної функції; вживання мовного знака в даній синтаксичній функції» [Ахманова 1966, с. 480]. Однак у мовознавчій літературі цей термін вживається значно ширше. Зокрема, він означає перехід слова з однієї частини…

М. О. Вінтонів ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ МОВОЗНАВЧОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

Залишається дискусійним серед лінгвістів питання про принципи репрезентації структурної схеми простого речення. Аналіз структурної організації речення дозволив вченим виявити компоненти речення. У синтаксисі такий мінімум речення одержав різні назви: “модель речення” (Н. В. Алісова; Г. 0. Золотова; 0. І. Москальська);…

А. П. Загнітко ПОНЯТТЯ ПАРАДИГМИ РЕЧЕННЯ: ДВА ПІДХОДИ ДО її АНАЛІЗУ

Сучасний синтаксичний аналіз тієї чи іншої структурної схеми передбачає не тільки опис її компонентів, але й розгляд того, як ця абстрагована структура співвідноситься з іншими, яке місце займає в системі. Звідси речення тлумачиться не як застиглий конструкт, а як така…

Г. Я. Довженко НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ І ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ, ВИРАЖЕНІ ПОРІВНЯЛЬНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ

Порівняння – часто вживана форма вислову думки. Воно широко використовуються як в усній мові, так і в художніх творах. У порівняннях відбивається навколишнє середовище, історичні умови розвитку народу, особливості його культури. Ними часто користуються при характеристиці пізнаваного предмета як готовим…

В. І. Голоюх ЕЛІПТИЧНІ РЕЧЕННЯ З НЕВЕРБАЛІЗОВАНИМИ ГОЛОВНИМИ ЧЛЕНАМИ

Еліптичні конструкції в дослідженнях вітчизняних синтаксистів посідають значне місце, проте не мають однозначної кваліфікації. Одні лінгвісти зовсім не виділяють їх серед неповних (О, М. Пєшковський, О. О. Шахматов, О. М. Гвоздєв, І. Г. Чередниченко), інші вважають ці структури різновидом неповних…

М. О. Вінтонів ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕРОЗЧЛЕНОВАНИХ РЕЧЕНЬ-ВИСЛОВЛЕНЬ З НУЛЬОВОЮ ТЕМОЮ В ПОЕЗІЇ В. СТУСА

Формальна структура речення є засобом вираження комунікативних настанов мовця. Проблема співвідношення формального й актуального членування речення уже тривалий час перебуває у полі зору лінгвістів. Актуальним і сьогодні залишається питання щодо засобів та способів вираження теми в сучасній українській мові, статусу…

Л. В. Зайко БЕЗОСОБОВІ РЕЧЕННЯ В КОНТЕКСТІ МОВНОГО РОЗВИТКУ

Терміни «безособовість» і «безособове речення» традиційно викликають чималі суперечності, аж до повного заперечення існування категорії безособовості і безособових речень. Ця проблема пов’язується зі структурними та семантичними особливостями цього типу речень, адже синтаксична особа – складна категорія, що охоплює різні рівні…

А. П. Загнітко ПРОБЛЕМА ОДНОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

Аналіз речення у формально-граматичному, семантико-синтаксичному, власне- семантичному і комунікативному аспектах уточнює поняття односкладності тим і забезпечує кваліфіковане його визначення. Представники логіко-граматичного напряму (елементно-таксонімічна наукова парадигма) вважали, що неповні речення угворюються внаслідок пропуску головних членів речення – підмета, присудка або зв’язки…