БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Станіслав Віталійович Жуковський народився 18 липня 1938 року в м. Севастополі. Середню освіту здобув на Кіровоградщині в селі Рівному. Після школи втупив до Єнакіївського технічного училища, здобув спеціальність помічника машиніста паровоза. Служив на Балтійському і Північному флотах. По закінченні служби…

З М. Вукович МОЛИТВА

Тягнусь долонями і диханням в чистоту небесну. І наближається ніч, наче корабель під парусом королівським. Знову щити виблискують, продовжуються війни криваві. Молитва вже заніміла, хоча рухається з кров’ю по венах, проростає із тріщин хорватських дзвонів..

З Д. Сречко ТЕ

Те, що ти присвоїв, те, що хочеш присвоїти, не належить тобі – оливкове дерево, жменя пшениці, миска овочів, море і земля хорватська….

З М.С. Маджера ПОВЕРТАЙСЯ, МІСТО

Повертайся до життя, місто на Босуті, в русло старе, в старовинну Цібалію… Ніхто не зможе пісень твоїх присвоїти, дукатів краси твоєї. Ти сильніш від війни, від варварів всіх – сильніше! Ти все ще на Єрваніці, Пркосе, Крняше, вірне полям, яблуням,…

З хорватської З С. Зупичича ВУКОВАР

Завтра більше нікого буде любити тільки буду тіла оплакувать зариті в землю котру мені поливати своїми сльозами. Завтра не буде у мене сліз для ридань і зів’януть стебла трави. Для поцілунків залишаться тільки хрести з однаковим написом: Син Хорватії.

ХВОРА

-Чи видужала мати твоя, Стасе? – Пита в хрещеника привітно Дора. -Атож, – відповідає, – піднялась, Так ще вона наполовину хвора. – Це себто як? У неї щось болить? – Тривога жінку пройняла, мов криця. – Та ні! Мене побила…

СКАЗАЛА

– Ти на весіллі, кумонько, була, Скажи, чи роздивилась наречену? У тебе око гостре, бачить все, – Яка ж вона? Красива і учена? _ Щоб симпатична – ні! Така собі… Вона як я, молодша трохи віком, А може, й гірша,…

ЧОЛОВІКІВ РЕПЕРТУАР

– Йди скоріш, твій чоловік вже п’яний, Впав біля чайної і співа. – Що співа? – питає з двору Маня. – «Ой мороз…» – безпутна голова. – Це не він, – спокійно каже Маня, А в очах темніє, мов од…

ВИЛІКУВАЛА

– З дружиною ти клопіт мав, – Спитали в Сави, – Як засікла, що цілував Сусідку Клаву? – Та ні! Дивилась у вікно, Стиснувши губи… А я собі хотів давно Ті вирвать зуби..

СПІРИН КОМП’ЮТЕР

Раз до сільмагу Спіра завітав. – Чи є у вас комп’ютери? – спитав. – Ось, – продавщиця подала один, – Беріть, найкращий і найлегший він. – І Спіра взяв, на щось там надавив: – Де батько мій, не скажеш, диво…

З Д. Патричг РОЗУМНА МАТИ

– За мною бігають три хлопці Скажу відверто – не салаги. Ну що мені робити, мамо, Кому віддати перевагу? Іван – багатий, в нього гроші. У Спіри потяг до освіти. Степан уміє танцювати, З ним забуваєш все на світі… –…

День відгорів. Знов вечір голубий

*** День відгорів. Знов вечір голубий Укрив всю землю молодим серпанком. А в небі місяць зорі розгубив І виглядає їх безперестанку. Ген-ген дорога в’ється польова. Вона за день втомилась і притихла. Від пахощів хмеліє голова – У місті ми давно…

Дитинство загубилося в степах

Дитинство загубилося в степах, Кудись пішло по травах – не вернулось А я чекав і степом весь пропах, Та все ж воно мені не відгукнулось. Отак і молодість моя уже пройшла, Ледь тільки осінь вітерцем війнула, Знялась, як птиця. Пружні…

Летять роки, неначе коні

Летять роки, неначе коні, А в серці спокою нема, Хоча мої біліють скроні, Хоча і ближчає зима. Січеться, рідшає чуприна – Нічого час вже не хова. На сонці, наче та хмарина, Моя сріблиться голова. На лобі зморшки… Наодинці Своїм не…

Сховалося сонце за лісосмугою

*** Сховалося сонце за лісосмугою, В лице мені гірко війнуло тугою, Це осінь, мабуть. Це тільки вона Підносить сум, наче келих вина. А час рікою спливає незримою Над зоряним світом і над людиною. Учора він знав і знає тепер: Хто…