ФРАЗЕОЛОГІЗМИ (ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ) – нерозкладні, цілісні словосполучення, стійкі звороти мови, що виражають одне поняття. Напр.: ні пари з уст (мовчати), встати з лівої ноги (мати поганий настрій), як кіт наплакав (мало), клювати носом (дрімати), як п’яте колесо до воза (зайвий)….

ТЕРМІНИ -спеціальне слово або словосполучення, що вживаєть¬ся для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання – на¬уки, техніки, суспільно-політичного життя, мистецтва тощо. Напр.: молекула, синус, електрон, аорта, меридіан, акорд, готика, дуалізм, палеоліт, займенник, графіка, фабула. Як правило, терміни – слова…

СЛОВО – це найважливіша номінативна одиниця мови. Слово – найменша самостійна одиниця мови, що складається із граматично оформленого звукового комплексу фонем, за яким суспільною прак¬тикою закріплене певне звучання і якому властива відтворюваність у процесі мовлення. Ознаки слова: 1. Кожне слово…

СИНОНІМИ (від гр. эупопутов – однойменний) – слова, які нази¬вають одне й те ж явище дійсності, але відрізняються звучанням: горизонт, обрій, небосхил, небозвід, крайнебо; проживати, меш¬кати; голубий, блакитний, лазуровий. Хоча синоніми і називають одне поняття, все ж вони відрізняються один…

РОЗМОВНА ЛЕКСИКА – слова, які вживаються звичайно в усно¬му літературному мовленні, напр.: мастак, розбишака, лупцювати, пристаркуватий, хуткий, навсидячки. У лексичному складі української мови здебільшого існують до них стилістично нейтральні відповідни¬ки, а саме: мастак- митець, хуткий – швидкий, лахміття – ган¬чір’я,…

ПРОСТОРІЧНА ЛЕКСИКА – слова, що знаходяться за межами літературної мови. Вони експресивно забарвлені, але, на відміну від звичайних розмовних слів, мають відтінок спрощеності, зниженості, грубості, напр.: верзти, варнякати, пертися, дурепа, морда, пика, пузо, хамло. Просторічна лексика вживається в розмовному мовленні….

ПЕРИФРАЗ (ПАРАФРАЗ) – описовий зворот мови, з допомогою якого передається зміст іншого слова. Напр., цар звірів -лев, чорне золото – вугілля, легені планети – ліси, очі небес – зірки, брат сон¬ця – соняшник, дочка Прометея – Леся Українка. Перифрази несуть…

ПАРОНІМИ (від гр. para – біля, коло, поруч і опута – слово, ім’я) – слова, близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значен¬ням. Напр., адресат – адресант, талан-талант, суворий – суро¬вий, висвітлювати -освітлювати, людський – людяний, веліти –…

ОМОНІМИ (від гр. homos – однаковий і onyma – ім’я) – слова, що звучать однаково, але мають різні значення. Напр., луг1 (угіддя для сінокосу) і луг2 (розчин, що утворюється при сполученні солі з кисло¬тою); стигнути1 (дозрівати) і стигнути2 (охолоджувати). Омоні¬ми…

НЕОЛОГІЗМИ (від гр. neos – новий, logos – слово) – нові слова, що недавно увійшли в мову. Особливістю цих слів е виразний відтінок новизни, свіжості, який відчувається носіями мови. Неологізми з’яв¬ляються у мові для того, щоб назвати нові предмети і…

ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА-закріплення суспільною практи¬кою за словом уявлення про певний предмет, явище, стан, дію, якість. Більшість слів називають предмети (бандура – український народний музичний інструмент; млин- споруда, де розмелюють зерно на бо¬рошно), їх ознаки (дерев’яний – зроблений з дерева; синій…

ЛЕКСИКОЛОГІЯ – це розділ мовознавства, який вивчає словнико¬вий склад мови, або лексику (від гр. lexis – слово). Предметом роз¬гляду лексикології є слово. Вона вивчає лексичні значення слів і їх типи (однозначність і багатозначність, пряме і переносне, конкретне і абстрактне значення),…

ЛЕКСИКОГРАФІЯ (від гр. lexikos – словник і grapho – пишу) – розділ мовознавства, що займається теоретичними проблемами укладання словників, збиранням, упорядкуванням і описом словникового мате¬ріалу. 9 Залежно від лексичного матеріалу, способу його опрацювання і призначення розрізняють енциклопедичні словники і словники…

КРИЛАТІ СЛОВА – стійкі, афористичні, звичайно образні вирази, які увійшли у загальний вжиток з певного джерела – літературного, публіцистичного, наукового, фольклорного. Індивідуально-авторське походження крилатих слів (виразів) чітко усвідомлюється: “Нове життя нового прагне слова” (М. Рильський); “Я не можу розминутись з…

ІСТОРИЗМИ – різновид застарілих слів, що вийшли з активного словника у зв’язку із зникненням понять, предметів, явищ, які вони позначали. Серед історизмів багато назв колишніх урядових і військо¬вих чинів, адміністративних посад (війт, капрал), установ і органі¬зацій (віче, ратуша), професій (дігтяр),…