Розумник Гонорський От издателей. Вперше надруковано: «Украинский всстннк», 1816. Кн. 1. Подається за першодруком. Живописная проза. Вперше надруковано: «Украинский всстннк», 1916. Кн. 1. Подається за першодруком. Нечто о нашей «Жнвописной прозе» и о ньшешнем состоянии рус* ской словесности вообще. Вперше…

[…] Настиг час і для нас, славні галичане, великого по-рання і єднання народного; настиг час, і це остатній. Не так-то я розумію остатній, щоб ми, залишивши тепер ті громадські роботи, про котрі я толкую, мусіли конечне і загибати,— бо справді,…

По словесному завданю нашому припадає нам обов’я¬зок, бачнім оком доглядати усі повороти, а невгомонною щирою та праведною, критикою розібрати усі об’яви нашої молодої народної сцени. Не без певного душевного вдовольства приступаєм ми до тієї роботи. Поглядаючи на ту святиню рідного…

Сього вівторка, 16 (28) марта, відограло товариство руських акторів у саді «народного дому» мелодраму під заголовком «М атернньское благословеніє». Сим переводом розпочалися у нас представління на рік 1865…— Що до вартості сеї п’ятьактової мелодрами, то складається вона справді з неконче…

(…) Сказали ми дещо про Тараса і його твори; тепер треба нам все те коротко зобрати і запитатися: Що ж от¬же для вас той Тарас? Яку заслугу положив он для нашої літератури? Коротко сказавши ось що. Тарас довершив святе діло,…

Коли основується новий політичний орган, то звичайно відразу заповідається народно-політична тенденція сього органа в виразній програмі; так діється всюди, так повин¬ні були зробити і ми, заявляючи об основанню нового русь¬кого органа, т.є. об основанню «Мети». Між тим ми не зро¬били…

Подивишся на сю велику просторов землі, що заняв наш малоруській народ, то нехотя приходить тобі на гадку, що отсей народ, як не мале займає місце, так і не мала, відай, його є задача в великій Словянщині. Отже мабуть і сло¬весність…

[…] Істини все будуть істинами, і не один ірчик з них не пропаде, покіль стане людиной; но втілення істини в са¬му жизнь є справдешнім, званням всякої робочої душі людської. Сей-то рух заставе молодих людей отгрібатн — що затерялось, повторяти —…

…………….. Вірно те, що без естетичного розвою можна огрубіти* але ще вірнійше, що самою чистою естетикою не можна ро¬зігнать тих темних хмар, котрі повисли над нашою грома¬дою, як взагалі, так особливо над тією часткою громади, котра зветься інтелігентною, котра повинна…

Ніхто не споритиме против того, ЩО українська драма-тична література не може хвалитися, що вона має багаиько творів, але вона має своє минувши, свою історію: д< які українські драматичні твори не одну сотню разів гралися на сцені; а вже через се…

Українському письменству ні на що так не пощастило, як на Істориків і критиків посеред російського письменст¬ва. Коли б звести до купи всіх істориків і критиків, що пи¬сали в Росії про українське письменство, то певно їх бу¬ло б більше, ніж українських…

[…] Давно уже я посвятил свою жизнь на изученне Ваших творений, вьітканньїх из горя и печали н подбитьіх гневом — труд, на которьій мало человеческой жизни, над ним должньї трудиться века и потомства. Несколько лет я собираю Ваіщі сочинения, нщу…

Великоноважпнй і дуже добрий пане, батьку наш 1а- рас Григорович. Закохались Ви в простому та щирому пи¬санню дружини моєї, та вже таку іій ласку показуєте, що не треба й батька рідного. Да хто ного іі знає — який лучче цікавіш…

[…) Визволяйся, друже, та приїзди на нашу козацьку Україну… […] Не кидайся діла, сіреч, не оставляй писати, баа*. сам здоров: погасило кляте лихо огнище твого талану, але добрий вітерок повіяв, позносив золу, найшов іскорку, що не погасла, та й почав…

Спасибі вам, мій щирий, мій єдиний земляче, за ваш шаиобний лист, котрий я читаю, дивуюсь і не надивуюсь’, чого б то мені, скажіть, будьте ласкаві, з своїми віршами плисти по суші, яко по морю під тим парусом! Хіба я Олег,…