Література

Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. (За редакцією М. Зубрицької). — Львів, 1996. Білецький Л. Основи української літературно-наукової критики: спроба літературно-наукової методології. — Т. 1. — Прага, 1925. (Перевидання за редакцією М. Ільницького. — К., 1998). Білецький О. 25 років…

9. Дискурс модерного літературознавства в 90-х роках – 2

Збої, яких припускається сучасне «модерне» літера­турознавство в оцінках явищ української літератури, знову змушують наголосити на головному для науковця: методології. Науковою вона (методологія) є лише тоді, коли не захаращена ніякими кон’юнктурами. Згадаймо ще раз Ф. Бекона: свідомість мислителя повинна бути очищена…

9. Дискурс модерного літературознавства в 90-х роках

Пошуки літературознавчих методологій тривають • Уроки минулого і сучасні «канонізації» • Літературознавство наукове і навчальне • Фрагменти літературознавчого «хобі» Ю. Шереха Літературна освіта як вияв «нормативного літературо­знавства» «Історія української літературної критики» Р. Гром’яка, «Критики і критерії» М. Ільницького Спроби постмодерного…

8. «Потепління» в 60-х роках і спроба чергового відродження науки про літературу наприкінці 80-х років – 3

Найсуттєвішу роль відігравала поступова зміна уяв­лень про сам феномен художньої творчості, що наміти­лась після 1985 р. Для цілковитого відходу від ідеологіч­них догм, якими регламентувалося літературознавче ми­слення, час іще, звичайно, не настав, але певне значення (в оцінках переважно явищ класичної літератури)…

8. «Потепління» в 60-х роках і спроба чергового відродження науки про літературу наприкінці 80-х років – 2

Після таких критичних «проробок» розпочиналася, як правило, кампанія репресивних заходів: і «Собор», і «Мальви», і «Катастрофу», і «Мертву зону» й інші твори було вилучено з літературного обігу майже на двадцять років. Деяким письменникам (як автору «Набережної, 12» В. Шевчуку) на…

8. «Потепління» в 60-х роках і спроба чергового відродження науки про літературу наприкінці 80-х років

• Занепад і зовнішня «пристойність» науки про літературу наприкінці 50-х років • Рух шістдесятництва в літературній критиці «Історія української радянської літератури» (1964) і вибір­кова реабілітація письменників • Демагогічні дискусії з приводу «предмета» літератури і «застійні» явища в дослідженні літпроцесу XIX…

7. Літературознавство 40—50-х років: за ґратами соцреалізму і у вигнанні – 3

Спочатку ця «Історія…» мислилась як «Короткий курс історії української літератури» (за аналогією до «Короткого курсу історії ВКП(б)»); був підготовлений навіть макет йо­го (обсягом понад 60 друкованих аркушів), але деякі зміни в політичній кон’юнктурі, викликані насамперед смертю Сталіна в 1953 р.,…

7. Літературознавство 40—50-х років: за ґратами соцреалізму і у вигнанні – 2

Протягом тривалого часу серед заборонених у науці про літературу в материковій Україні перебували два ви­значних явища, що належали до початку 40-х років, але ніяким чином не були пов’язані ні з одіозністю імен, ні з    перипетіями воєнного часу. Радянських літературо­знавців не…

7. Літературознавство 40—50-х років: за ґратами соцреалізму і у вигнанні

• Цензурні послаблення в критичній думці періоду війни Активізація соцреалістичного офіціозу в публікаціях Ю. Кобилецького, оглядах прози Л. Новиченка, ювілей­них доповідях П. Тичини та О. Білецького Класові переоцінки творчості Т. Шевченка (Д. Тамарчен- ко), П. Куліша й І. Франка (Є….

6. Становлення і нищення шкіл та напрямів у літературознавстві 20—30-х років XX ст. – 3

Треба сказати, що бацилою вульгарного соціологізму в дусі вимог соціалістичного реалізму (ці вимоги в пись­менницькому статуті формулювалися так: соціалістично усвідомлене, правдиве, історично-конкретне зображення дійсності в її революційному розвитку) в другій половині 30-х років було вже вражене все літературознавство ра­дянської України….

6. Становлення і нищення шкіл та напрямів у літературознавстві 20—30-х років XX ст. – 2

Помітним у тогочасному літературознавстві був схо­дознавчий, орієнталістський напрям дослідження, яким ще з дореволюційних часів постійно опікувався один із засновників ВУАН академік Агатангел Кримський   Становлення і нищення шкіл та напрямів.. 177 (1871 —1942). Активно працюючи на розбудову всієї української науки…

6. Становлення і нищення шкіл та напрямів у літературознавстві 20—30-х років XX ст.

Ситуація в літературознавстві у зв’язку з революційними переворотами 1917-го і наступних років Зарубіжне та материкове літературознавство України 20-х років XX ст. • Теоретичні та історико-літературні праці узагальнюючого характеру (Л. Білецький, М. Грушевський, М. Вознякта ін.) Дослідницька робота в системі ВУАН…

5. Філологічна школа і модерні її розгалуження в період новітньої літератури – 2

У чому переваги цього методу? Насамперед у тому, що він виводив літературу з невластивого їй циклу суспіль­них дисциплін і ставив її на відповідне місце в системі мистецтвознавства. Неповнота цього методу в трактуван­ні В. Перетца виявлялася в штучному «відсіканні» від нього…

5. Філологічна школа і модерні її розгалуження в період новітньої літератури

Зміст поняття «філологічна школа» і місце її в історії літе­ратурознавства •Ситуація в українській науці про літературу на початку XX ст. • Леся Українка і тлумачення нею неоромантизму •Дискусія І. Франка і М. Вороного про нові шляхи літератури • Статті С….

4. Психологічний напрям в історичній школі

• Місце психологічного напряму серед інших методологій «Харківський період» психологічного напряму: теоретичні праці О. Потебні і Д. Овсянико-Куликовського • Іван Франко і його концепції історії літератури «Із секретів поетичної творчості» , «Нарис історії україн­сько-руської літератури до 1890 року» та інші…