(Перший лист до літературної молоді) І В одній із своїх брошур Шпенґлер5 так сказав: — «Баха й Моцарта я ставлю на недосяжну височінь, але відціля нема ще конечної потреби називати художника­ ми й мислителями тисячі писак та філософів обивателів наших…

Єсть дві літературно-революційні організації: Гарт2 — спілка пролетарських письменників і Плуг3 — спілка селянських письменників. Останніми часами між цими угрупованнями виникло багато суперечок. Плуг, бу­ дучи спілкою з слабішою кваліфікацією (це він сам не раз прилюдно визнавав), певніш — просто…

Уже для першого опонента перших памфлетів Хвильо­ вого Яковенка писання ці були «хаос» («Вісті», 21. 5. 1925). С. Щупак у статті «Псевдомарксизм Хвильового» («Життя й революція», 1925, ч. 12) обурювався «демагогічною лай­ кою…, зневажливим відношенням до своїх супротивників і… безвідповідальністю»…

Не можна не погодитися з Ганом, коли він підкреслює: «Політиком-реалістом (чи загалом політиком) Хвильовий ніколи не був» (ст. 34). І памфлети Хвильового — твори не тільки політичної думки, а й художні. Це виявляється і в тому, як вони написані: у…

Повелося розглядати перші памлети Хвильового, що склалися в цикли «Камо грядеши [?]», «Думки проти течії» і «Апологети писаризму» (а до цього слід додати й статтю «Вас. Еллан»), як частину так званої «літературної дискусії» 1925-1928 рр. На це можна пристати, якщо…

Якби можна було ставити епіграфом до книжки музич­ ні твори, я поставив би «Жалобний марш» Белі Бартока (з його «Чотирьох уривків для оркестри», опус 12), викінче­ ний композитором 1921 року. Техніка цього не дійшла. Читачу, перше, ніж читати цей том,…