—   … тільки, на мою думку, ви все ж таки надто опти­містично дивитесь на цю справу, — каже один, високий, ху­дорлявий, у капелюсі, з кийком у руках.   Вертеп 301 _ Чи не хочете ви цим, з доброї волі, сказати,…

Ой, снігу, снігу довкола, куди тільки глянеш. Біло, біло довкола, аж очі мружаться, поки звикнуть.   292 Аркадій Любченко. ВИБРАНІ ТВОРИ А ще й сонце гойдається в голубих високостях, сміється маленьке пустотливе сонце, і сміються долі то тут, то там…

Воно невтомне, як одвічна радість життя. Воно суворе, як невблаганна смерть. Воно завжди сповнене тих загадкових, приглушено-клекітних, переможних і переможених шумів, що родяться тільки в самому вирі зустрічних сил. на перехрестях гострих почувань та домислів і в боротьбі творять прийдешнє….

Іноді надвечір, поглянувши в праве вікно, ви бачите пе­чальну постать, печально похилу жінку в темному вбранні, що стоїть над могилою. Так! Вона найчастіше приходить, коли починає вечоріти. Приходить з портфелем або якимись паперами (очевидно, просто з роботи). Вона майже раз…

Ваше місце, де сидите, ваша кімната, що нагадує маленьку гостинну станцію десь у степах, цього разу вже сповнена світанкового трепету, плинної сутіні. Ви розчиняєте праве вікно й одгортаєте віти яблунь. Спробуйте цього запашного трунку! Ви нахиляєтесь і ловите устами незрівнянні…

Щойно прийшли з роботи. Ви трохи стомлені — така душна випала днина. Ви лягли в своїй віддаленій від місь­кого центру кімнаті, що міститься на другому поверсі невеличкого будинку. Заплющили очі, і одразу почала вас огортати приємна похолодь затінку, почала заспокоювати…

Шалено-швидко пролітають наші дні, мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці, пропливають, як гордовито задумані кораблі, наші роки… Все це, як знаєте, дуже непомітно й дуже просто. Уявіть собі: просто був такий день, коли ви лишились на самоті. Вас…

Перш за все треба сказати, що сьогоднішнє дійство не має ■ * анічогісінько спільного з тим своєрідним розумінням, якого надавали й надають слову «вертеп» не тільки наші північні сусіди, але й чимало наших байдужих земляків. Це значить: будьте певні, що,…

Чому так забарилася Ю? Адже їй ще дві години тому вручено повідомлення, що екстрене засідання комітету знову почнеться об одинадцятій годині вечора. Чому ж досі нема Ю, такої завжди точної, несхибної, енер­гійної, рішучої, цілком відданої справі визволення свого на­роду? —…

ворик вугластий, закапелковий, оточений звідусіль ста- рими флігельками з кривобокими східцями, ганками й гале- рейками, — одне слово, на тих вулицях, що дуже близько до пе- редмістя. Схилялось навечір’я, і чоловічок, що сидів у дворику на клишоногих приступцях, трошки замріяно…

Кость підвівся, захвилювався. Більше й більше обурю­ючись, він почав викривати прогріхи й самого Степана   Образа 225 Марковича. За його словами, Степан Маркович також був Причетний до цієї неприємної справи. Ще недавно станови­ще Степана Марковича майже дорівнювало становищу Ко­стя. Та…

Цей другий розділ, поза всім, міг би бути й трохи ко­ротший, якщо ставитись до героїв з меншою увагою, якщо, III     204 Аркадій Любченко. ВИБРАНІ ТВОРИ прикладом, викреслити деякі пояснення деяких вчинків. Та в лабораторії, досліджуючи зірвану квіточку, вирішено…

Безнадійно одмахувався, одвертався, — мовляв, продов­жувати розмову недоцільно.Недоцільність справді була очевидна. Розмова часто ви­ходила плутаною, ше більше утруднюючи можливість зро­зуміти Костя. Не вперше чувала Ніна од нього подібні напади. Вона знала, що його діймає якийсь своєрідний біль, але в той…

I V великому оновленому місті, де ширяють могутні думки, де палають прекрасні серця, у великому південному місті зірвано цю квіточку.- Ви знаєте сутінь кварталів? Ви знаєте той особливий, нудкуватий запах? Там її знайдено серед інших подібних, а тому нудкуватий момент,…

І от, кинувши роботу, Анна підходить до печі, спирається на примурок, тихо питає: —   А скажіть, хто ви? Ага! Тут мені багато відкрилось. За одну мить промайну­ло в свідомості: і польська шинель, і «руснацька мова», і спо­гад про Євгена. Так,…