Одним із часто реалізовуваних способів вираження думки є речення з відокремленим членом (членами) речення, серед них і з уточнюючим відокремленим членом. Відокремлення в реченні — це своєрідне смислове та інтонаційне виділення в ньому одиничного або поширеного (дво- чи кількаслівного) члена…

Члени речення, які виконують однакову синтаксич­ну функцію (певного головного або другорядного члена речення), перебувають у тих самих синтаксичних відно­шеннях з якимсь іншим членом речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком, називають однорід­ними членами речення . Вони (нерідко в поєднан­ні з…

Прості односкладні речення різнотипні за власти­вою їм семантикою, синтаксичною структурою і стиліс­тичними функціями. Прості ускладнені речення не бувають однослівни­ми. їх прийнято розглядати в таких вимірах: —  на членореченнєвому рівні, тобто на рівні членів речення (тоді, коли в простому реченні наявна…

Семантично, структурно й стилістично номіна­тивні (називні) речення суттєво відрізняються від дієслівних односкладних конструкцій: у номінатив­них односкладних реченнях йдеться про буття предме­та, особи чи явища. Головний член речення у них вира­жається іменником, іменниковим займенником або субстантивованим словом у називному відмінку: Висо­кі…

В усіх стилях і в обох формах мови — усній і писем­ній — за багатьох мовленнєвих ситуацій використовуй ються речення інфінітивні, по-своєрідному близькі до речень безособових. Інфінітивними називають односкладні речення, які мають синтаксично незалежний інфінітив у ролі го­ловного члена: Тільки…

У всіх стилях мови з неоднаковою активністю вико­ристовуються безособові односкладні речення. Безособовими називаються такі речення, голов­ний член яких означає стихійну дію чи стан природи або ж таку дію чи стан особи, які трапляються з нею не­залежно від її волі: І…

Односкладні узагальнено-особові речення найчасті­ше вживають у розмовно-побутовому, художньому і, менш часто, в публіцистичному стилях мови. Майже зовсім не характерні вони для офіційно-ділового стилю мови в його писемному вияві (формі). Узагальнено-особові речення — це такі од­носкладні конструкції, в яких дія (стан)…

Серед односкладних речень виокремлюють неоз­начено-особові — речення, у яких виконувач дії мислиться неозначено, а головний член речення вира­жений формою 3-ї особи множини теперішнього, май­бутнього часу або ж формою множини минулого часу чи множинною формою умовного способу: читають; будуть читати; читатимуть;…

Своєрідну синтаксичну і стилістичну сутність мають означено-особові речення — такі комунікативні структури, в яких виконувач дії мислиться означено, а головний член речення виражається дієсловом у формі 1-         ї або 2-ї особи — однини чи множини теперішнього, майбутнього часу або наказового,…

Односкладні речення порівняно з двоскладними в більшості випадків структурно значно менші за обся­гом, проте вживаються в усіх стилях мови. їм властива стилістична своєрідність, яка не може бути зовсім адек­ватно виражена синтаксичною будовою двоскладного речення. Односкладні речення — речення з одним…

Важливу стилістичну функцію виконує член ре­чення — мінімальна і найпоширеніша синтаксична одиниця, яка виражає в реченні певне поняття, нази­ває особу (особи), предмет, дію, стан людини або яви­ща, ознаку, ознаку ознаки (прислівники) або кількість. Своєрідної комунікативної функції, самостійності й особливої вагомості…

Основною, майже всеохоплюючою комунікативною мовною одиницею, синтаксичною домінантою спілку­вання є речення . До категоріальних, визначальних ознак речення належать: предикативність, модаль­ність, відносна закінченість змісту речення, його логіч­на сутність, структурно-синтаксична організованість, інтонаційна оформленість і комунікативність, стиліс­тична своєрідність. Комунікативною одиницею є і сло-…

Для культури мовлення важливим є стилістичне ви­користання всієї різноманітності словосполучень у структурі речення. Словосполучення — лексико- семантична й граматична цілість щонайменше двох повнозначних слів, поєднаних підрядним або сурядним зв’язком. Словосполучення становить речення або його части­ну: Розвинена мова; Любов і ненависть;…

Стилістика як окрема й особлива галузь знань про мову, про найдоцільніше використання всіх мовних одиниць з властивою їм функцією (функціями) найпов­ніше виявляється на синтаксичному рівні, в елементах синтаксичної будови кожної мови, котра сформувалась із таких складових мовних одиниць, як словосполучен­ня,…

Вигуки не належать ні до повнозначних слів, ні до службових, бо відрізняються від них суттєво — і своїм особливим значенням, і граматично, передусім синтак­сично, а отже, і стилістично. Своєрідність вигуків як­найбільше полягає в тому, що ними, на відміну від пов­нозначних…