1. Які словосполучення називаються стійкими? Яка їх роль у мовленні? 2. Що таке фразеологізми? Наведіть приклади. 3. Що вивчає фразеологія? 4. Які синоніми називаються фразеологічними? Наведіть приклади. 5. Назвіть запозичення із слов’янських і неслов’янських мов. 6. Чи є запозичення у…

Фразеологізми мають чітко виражене стильове призначення. Кожен стиль мов­ лення послуговується значним запасом фразеологізмів. Стильове використання фразеологізму залежить насамперед від наявності чи відсутності емоційного за­ барвлення. Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються у всіх стилях мов­ лення. Наприклад: вогнище культури, посіяти…

1. Спостереження людьми навколишньої дійсності. Наприклад: орати перелоги, варити воду – трудові процеси; на живу нитку, розмотати клубок, брати в лещата; зняти полуду з очей – виробництво; увіходити в роль, коронний номер – мистецтво; схрещувати мечі, не нюхати пороху, брати…

Як і слова, фразеологізми можуть бути багатозначними, вступати в синонімічні відношення з іншими фразеологізмами і словами. Так, багатозначний фразеологізм роззявити рота може означати: кричати спересердя« почати говорити, здивуватися перед кимось. Синонімія фразеологізмів – явище досить поширене. Наприклад: обібрати до нитки,…

Фразеологізми це стійкі словосполучення, за допомогою яких можна точніше ■мфетянне і виразніше, ніж одним словом, назвати чи охарактеризувати предмет, ято чи ознак} Вони роблять нашу мову образною, емоційною і виразною. Наприклад: кщрщі яш в де клюнуть, курям насміх, вродися та…

За походженням фразеологізми визначаються: 1) спільнослов’янські: мати зуб (на когось), водити за носа, з голови до п ‘ят, як на долоні;) спільносхіднослов *янські: під гарячу руку попасти; 3) українські: облизня піймати, до іимиги, на руку ковінька; 4) засвоєні з інших…

Сталі словесні формули, які часто повторюються у мовленні, а також влучні вислови видатних і відомих осіб — письменників, учених, політичних діячів – нази­ ваються крилатими висловами. Вони можуть мати форму слів із символічним значенням: Парнас – символ світу поезії; Голгофа…

Прислів’я – це народний вислів повчального змісту. У цьому вислові передається певна закономірність або правило, сформульоване на основі багатовікового досвіду народу. Прислів’я відносяться до фразеологізмів, які переважно співвідносяться з реченням: Згаяного часу і конем не доженеш; Не купити ума, як…

Слова української (як і будь-якої іншої) мови мають різну природу лексичних значень: 1) виконують роль називну (прямо називають предмети і явища об’єктивного світу: книжка, відвага, природа); 2) виконують вторинну роль називання, набуваючи в контексті переносного значення: Ой вигострю товариша, засуну…

Фразеологія (від грецьких phrasis – вираз, зворот і logos – слово, вчення) – сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ мовознавства, у якому вивчаються фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення, походження.

1. Що таке лексика? Яке походження цього слова? 2. Що вивчає лексикологія? З Що називають лексичним значенням слова? Наведіть приклади. 4. Які слова називаються однозначними? Наведіть приклади. 5. Які слова називаються багатозначними? Наведіть приклади. 6. Що таке пряме й переносне…

За сферами вживання словниковий склад української мови поділяється на за­ гальновживану і спеціальну лексику, або лексику обмеженого вживання. Загальновживану лексику називають ще загальнонародною. До її складу нале­ жать слова, використовувані всіма носіями літературної мови. Це назви предметів побуту (двері, човен,…

Іншомовні слова, що ввійшли до активного словника міжнаціонального спілку­ вання, широко використовуються і в ділових стосунках, і в побуті. Наприклад, лексика поштово-телеграфного зв’язку: телефон, телеграф, бандероль, бланк, шифр, номер, серія, адреса тощо. Слід бути уважними та обережними з використанням іншомовних…

Збагачуючись за рахунок іншомовної лексики, українська мова також є джерелом оновлення словника мов тих народів, з якими український має тривалі стосунки і зв’язки. Українські слова в різні часи засвоєні російською мовою. Деякі з них – у XIX ст. і ще…

У різні історичні епохи, взаємодіючи, мови взаємозбагачувалися. В українській мові 15 відсотків слів, запозичених з інших мов. Мовознавці поділяють їх на дві групи: 1) запозичення із слов’янських мов; 2) запозичення з неслов’янських мов. У першій групі виділяють старослов’янські, польські, чеські…