СКАЧАТИ (презентація) Синтаксичний аналіз складного речення СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ 1 етап I.  Визначити тип речення за метою висловлювання (розповідне / питальне / спонукальне). II. За емоційно-експресивним забарвленням (окличне / неокличне). III. За характером відношення до дійсності   (стверджувальне / заперечне…

У монографії розглядаються особливості граматичного (морфологічного і син­таксичного) ладу української мови, встановлюється система морфологічних і син­таксичних одиниць, окреслюється комплекс їхніх диференційних ознак і встанов­люються параметри співвідношення і взаємодії морфологічного та синтаксичного слова, словосполучення і речення. При цьому наголошено, що морфологічні…

Абеляр П. 442 Августин 441 Авилова Н. 37, 60, 205, 207, 228 АгрелльС. 204, 213 АгриколаЗ. 213 Адам Л. 55 Адамец П. 463, 516, 619, 636, 638 Адмоні В. 6, 25, 36, 60, 62, 93, 107, 247, 295, 315, 332,…

Абзац 357, 744, 765, 823, 836-838, 842 Авторизація 729 Агенс (агентив) 72, 99, 118, 119, 251, 254, 255, 258, 365, 410, 420, 439, 445, 595-599, 606, 609, 612 Адвербіалізація 97 Ад’єкт 516 Ад’єктивація 119 Адресат 56, 115, 116, 118, 164,…

АД — аспект дії. ВЖ — Вільне життя (газета), м. Тернопіль. ВК — Вечірній Київ (газета), м. Київ. ВП — Вінницька правда (газета), м. Вінниця. ВХ — Вечірній Харків (газета), м. Харків. ГЗ — граматичне значення. ГК — граматична категорія,…

Лексикографічні праці Англо-український словник/Заред. Ю. О. Жлуктенка. — K.: Рад. шк., 1984. — 445 с. Бардовіч А. М., Шакун Л. М. Морфемньї слоунік беларускай мовьі. — 2-ге вид. — Мінск:ВЬІШЗЙШ. шк., 1989. – 718с. Ващенко В. С. Словник полтавських говорів….

Нечай 1999 — Нечай Ю. П. Семантико-синтаксические средства вира­ження змоционально-зкспрессивних значений частиц в немецком язы­ке. — Краснодар, 1999. — 239 с. Нечуй-Левицький 1913 — Нечуй-Левицький I. Грамматика україн­ського язика. — Ч. І: Етимологія. — К., 1913. — 166 с. Нечуй-Левицький…

Єрмоленко 1973 — Єрмоленко С. Я. Стилістичні функції синтаксич­них синонімів // Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред. І. К. Білодіда. — К.: Наук, думка, 1973. — С. 414-424. Єрмоленко 1975 — Єрмоленко Є. Я. Категорія предикативності. За­гальна і…

Авждан 1994 — Авждан Ф. В. Нормы согласования сказуемого с ко- личественно-именньїм подлежащим в современном русском литератур­ном языке. — Майкоп: Адигея, 1994. — 104 с. Авилова 1976 — Авилова Н. С. Вид глагола и семантика глагольного слова. — М.: Наука,…

Для створення теоретичної граматики української мови за основу була прийнята теорія про чотири функції мови — комунікативну, ког- нітивну, емоційну і метамовну, при цьому враховувалися шість кому­нікативних функцій, вирізнених Р. Якобсоном: емоційна, референтна, поетична, фатична, металінгвістична і конативна, що відповідно…

Початок XX століття можна схарактеризувати в українському мо­вознавстві як період нормалізації правил уживання розділових знаків та їх підведення під загальні теоретичні принципи. У пунктуації слід розрізняти два аспекти: те, що стосується читача, і те, що стосується пишучого. Пунктуація виступає засобом,…

Розділові знаки з’явилися у давніх греків і римлян. У писемних пам’ятках східних слов’ян аж до кінця XIV ст. вживалися крапка і різні поєднання крапок. Шість знаків розділовості було вже в грама­тиці Л. Зизанія (1596 р.).   Розаіл XXI. Основи української…

Під пунктуацією переважно мають на увазі «систему загальноприй­нятих правил уживання додаткових письмових знаків (розділових знаків), які служать для членування тексту відповідно до його син­таксичних, смислових або інтонаційних особливостей» [Кротевич, Родзевич 1957, с. 143], хоча інколи підкреслюється, що пунктуація « вказує…

Одним із активних процесів сучасного експресивного українського синтаксису виступає розвиток відносного підпорядкування на основі послаблення синтагматичних зв’язків частин складнопідрядного ре­чення з послідовним використовуванням відносного що (замість який): Це були останні слова, що їх цей день чула Марта (О. Слісаренко); Він…

Однією із розчленованих конструкцій виступає лексичний повтор. Повторами переважно називають різні явища, до яких відносять: 1)   рівнорядні словоформи з посилювальним значенням (тихо-тихо, довго-довго); 2) певного типу речення, побудовані на основі повтору з метою посилення певного модального плану (Спати так спати….