Безпосередньо з проблемою виду пов’язаний статус граматичної ча­стиномовної семантики дієслова, що репрезентує граничну/неграничну дію. Уже Дж. Грубор диференціював слова на еволютивні і стативні [Вопросм 1962, с. 68-76], розмежування яких послідовно відбиває суб’єк­тивну інтерпретацію мовцем зображуваних подій. Об’єктивний перебіг подій виражається…

Змішаний характер виду дієслова відбитий в особливостях видо- творення. При перфективації (творення форм док. в.) відбувається зміна або 1) поняттєвого (статус самої дії, чим вона відрізняється від інших) й акціонального (загальні умови перебігу дії у внутрішньому часі) зна­чень і витворюється…

У лінгвістичній літературі вид дієслова тлумачиться то як сло­вотвірна категорія [Русская 1990/1, с. 584], то як словозмінна [Разму- сен 1891, с. 1-56;Маслов 1963; Шапиро 1941, с. 54], або підкреслюється її суперечливий характер [Исаченко 1954, с. 2; Гловинская 1982, с. 115]….

Будучичастиномовнимидієслівнимидетермінаторами, МКвиду, часу, способу, особи, числа, роду не однаковою мірою співвідносяться з фор- мально-граматичним, семантико-синтаксичним, власне-семантичнимі комунікативним рівнями речення [Вихованець, Городенська, Русанів- ський 1983, с. 59-62]. З власне-семантичним корелює семантико-син- таксико-морфологічна шестикомпонентна категорія валентності, реа­лізація якої на формально-граматичному рівні є…

Підсистема категоріальних ознак дієслова детермінує його час­тиномовний статус і синтаксичну спеціалізованість. Синкатегорема- тична природа дієслова зумовлює нерівнорядність і неодноплогцинність власних лексичних і ГЗ. З одного боку, дієслову властивий 1) власне- лексичний (номінативний) і 2) пропозитивний концепти, з другого — воно…

За семантико-граматичними властивостями дієслова поділяються на два найбільш узагальнених класи: слова абсолютивного (автосе-   178 Морфологія мантичного) значення (закритої семантики) із самодостатнім смислом (рости, світити, розвиватися, синіти, зеленіти, цвісти і т. д.) і ре­лятивного значення (синсемантичні дієслова) з семантичним і…

Іменник як одна з найбільш чисельних частин мови посідає доміну­ючу позицію у словниковому фонді сучасної української літературної мови (більше половини слів академічного Словника української мо: Я є іменниками). Підклас невідмінюваних іменників сьогодні охоплює різні угрупування слів, до цих пір залишається…

ГК відмінка займає центральне місце в характеристиці граматичної системи таких класів слів, як іменники, прикметники, числівники, займенники. В основі відмінкових відношень знаходяться відношення між предметами і явищами об’єктивної дійсності. Наприклад, кількість, міра речовини може бути виражена родовим відмінком: склянка моло­ка,…

Категорія числа, як і категорія роду, — невід’ємна ознака імен­ників, і має з родом спільні форми. Це дало можливість деяким вченим, зокрема Л. Єльмслеву, вважати, що категорія роду і числа об’єдна­лись: «Це одна й та сама морфологічна категорія не тільки…

Категорія роду як категорія «переважно відображувального типу» [Бондарко 1976, с. 47] у структурі ГЗ не механічно відображає дійсність, а представляє її у вигляді класифікації, реалізуючи семантичну напов­   158 Морфологія неність деяких ГФ. Серед семантично наповнених ГФ роду іменників виділяється…

Відштовхуючись від екстралінгвістичної мотивованості ГЗ роду імен­ників, ряд лінгвістів віднесли слова типу хірург, отоляринголог, інже­нер, педагог, академік, доцент, професор до лексем з омонімією форм роду [Миртов 1946, с. 18; Мучник 1971, с. 173]. Таке твердження перед­часне і не зовсім обґрунтоване,…

Окремо слід розглянути слова типу сирота, трудяга, роботяга. Ге­нетично ці слова жіночого роду [Аксаков 1880, с. 52; Вольтер 1882, с. 13]. Через виконувані ними функції вони набувають ГЗ чоловічого роду, не втрачаючи попереднього. Необхідно зазначити, що категорі­альний зміст пов’язаний не…

У родовій диференціації іменників на м’який приголосний просте­жується така закономірність: основна кількість іменників — назв істот належить до чоловічого роду, їх налічується 1151, наприклад: вусань, горбань, дідунь, татусь, коваль, менестрель (співак), троль, конетабль (головнокомандуючий армією), уздень (селянин) та ін. До…

Категорія роду іменників — явище надзвичайно складне. Причи­ною цього є не тільки складність визначення значення родової класи­фікації, але й різні морфологічні способи вияву роду іменників. Так, в однієї групи іменників відмінності родових показників виявляються у формі називного відмінка. Наприклад: гай,…

Граматичний рід, на думку А. Єльмслева, «одна з найменш логіч­них і найбільш непередбачених категорій у мові» [Ельмслев 1972, с. 115]. Усі погляди на генезис ГК роду, незважаючи на їх велику розмаїтість, можна звести до двох діаметрально протилежних точок зору. Одні…