Самостійність категорій роду і числа в іменників і несамостійність (відображувальний, синтагматично зумовлений статус) цих категорій у прикметників та особових дієслів не викликає заперечень, це зумов­люється номінативним характером іменникових лексем. Ці категорі­альні особливості частин мови визначають обов’язковість не «взаємно­го», а однобічного…

Структурні особливості іменних категорій визначаються типами їх формотворення та семантичною мотивованістю/немотивованістю гра­мем48. Семантичний компонент МК організовує її структуру, членую­чись на окремі елементарні складники — семи, репрезентантами яких виступають протиставлені ряди МФ. Елементарна сема інколи харак­теризується рядом формальних виразників, які перебувають…

Специфіка іменника як частини мови визначається МК роду, числа і відмінка, міжрівневими перехідного типу категоріями істоти/неісто­ти, особи/неособи. Іменники характеризуються системою грамем, яку   Розліл II. Ієоаохія іменних категорій 93 Т. В. Булигіна пропонує термінологічно окреслити граматемою [Бульї- гина 1977, с….

Систему морфологічних категорій утворюють підсистеми іменних (визначальними є іменникові, оскільки рід, число, відмінок прикмет­ника, рід і число дієслова виступають відображувальними) і дієслівних категорій як носії частиномовного значення двох фундаментальних взаємоспрямованих і взаємопротиставлених мовних понять — субстан­ціональності і процесуальності. У системних…

У працях багатьох провідних лінгвістів зустрічаємо міркування про напрями еволюції МК, тенденції їх зміни, місце в цих процесах поза­мовних та власне-мовних факторів [Булаховський 1927, с. 46-52; Ес- персен 1958,с. 15ідалі;Мельничук 1966, с. 64-116; Мегцанинов 1945, с. 17; Потебня 1958, с….

Кількість протиставлених рядів МФ з однорідним значенням кон­ституює структуру категорії, особливості її парадигми. В українській мові граничним виявом структури МКє дві грамеми (МК числа іменни­ка, виду дієслова), максимальним — сім грамем (МК відмінка іменни­ка). Між двома кінцевими структурами перебувають МК,…

Міжрівневими є ГК, що характеризуються регулярністю вираження семантики спеціальними засобами на різних ярусах мови. Необхідність їх аналізу в системі МК мотивується значущістю МФ у реалізації такої семантики і взаємодією міжрівневих ГК із частковими МК. Міжрівневими в українській мові виступають ГК…

Взаємодія МК роду іменників з ГК істоти/неістоти, особи/ неособи, семантикою «недорослості», статі є складним явищем. Наявні три шля­хи його розв’язання: 1) семантика «істоти» розглядається як компо­нент категорії роду (А. Мейє, Й. П. Мучник), ці поняття синтезуються, і визначається розгалужена система…

Визначальною у розмежуванні МК і ЛГР6є регулярність/нере­гулярність формальної фіксованості певної семантики і витворення/ невитворення на цій основі цілісної структури. Поза системою МК пе­ребувають значні угруповання слів, що співвідносяться з граматич­ними стосунками, впливають на статус МК і яким властива відносна регулярність…

Граматичні відношення характеризуються системністю, що зумов­люється специфікою самої мови як організованої системи з ієрархіч­ною спеціалізацією та її завданнями як комунікативно підпорядкованої величини. Системність граматичних відношень в українській мові зу­мовлює типологічну нерівнорядність МФ, кваліфікацію яких можна здійснювати у плані: 1) синтетичності/…

Граматичний зміст реалізується у структурі української мови пере­важно формальними показниками, що мотивується її флективністю. Співвідносячись на основі певної ознаки, форми утворюють елементарне протиставлення, кваліфікація якого визначається засобами відображен­ня позамовного змісту. Реалізація узагальненої семантики афіксами свідчить про морфологічний статус форми (вираження…

В останні роки в мовознавстві предметом пильної уваги є питання, пов’язані із загальною теорією граматичного ладу мови, із системно- і-труктурним і системно-семантичним підходами до опису мовних явищ, що можуть бути здійснені з ономасіологічних і семасіологічних по­ні цій та їхнього органічного…

Пропонована праця складається з двох цілком автономних і водно­час об’єднаних за змістом і структурною частин — морфології та син­таксису, що в класичному вузькому розумінні охоплюють увесь спектр граматики. Широкий підхід до граматичних проблем цілком логічно репрезентує, крім морфології і синтаксису,…