Парцелятом слід вважати частину простого або складного речення, утворену при його членуванні на декілька висловлень у зв’язку з пев- ною комунікативною ідеєю і винесену за межу синтаксичної структу­ри — речення. Між частинами розчленованого речення зберігаються відношення і форми зв’язку, характерні…

Єдність сегментованої конструкції ґрунтується на кореляції субстан­тивної форми вираження того чи іншого поняття, з одного боку, і його займенникового вираження, з другого боку. Варіації сегментації пов’язані з послідовністю субстантивної і займенникової частин. Най­поширеніша в сучасних текстах конструкція, яку прийнято визначати…

На початку 1960-х років з’явився термін «експресивний синтаксис», хоча саме поняття експресивного синтаксису й досі постає нечітко ви­значеним і окресленим (пор.: [Баранов 1993, с. 25-51,86-93, 102-134; Ско­вородников 1981, с. 35-44, 56 і далі; Скребнев 1985, с. 23-41, 56 ідалі; Харченко…

Для української мови характерним є генетичний паралелізм між частинами мови і членами речення. Зростаюча асиметрія в цьому ас­пекті (можливість передавати, наприклад, об’єктні або обставинні відношення у субстантивних словосполученнях) є порівняно новим явищем синтаксису. Пізнання нових відношень між явищами і пред­метами…

Суттєвим аспектом структурної організації речення виступає внут­рішня синтаксична компактність, цілісність і синтагматична злитість. Цілісність реченнєвої структури порушують компоненти-ускладнювачі. У ряді сучасних досліджень усе більшої ваги набуває погляд на речен­ня з неособовими дієслівними формами та девербативами, деад’єкти- вами як на семантично…

У сучасній лінгвістичній та літературознавчій науці не викликає ні­якого сумніву своєрідність синтаксичного рівня художнього твору, на якому реалізуються універсальні загальнонаціональні особливості мов­лення та власне-авторські (індивідуальні) риси мовленнєво-естетично- го освоєння навколишньої дійсності. Підтвердженням цього виступає постійне розширення аналізу синтаксичної структури твору…

Під елімінацією слід мати на увазі виключення (усунення) відомого і/або невідомого з граматично і/або стилістично значущою метою, унас­   794 Синтаксис лідок чого витворюється функціонально відмінна синтаксична одини­ця, маркована внутрішньотекстовою висхідною або спадною валент­ністю. Остання властива відцентрово поєднуваним елементам, пор….

Основною функцією актуалізації на текстовому рівні є висування на передній план, посилення текстової категорії. Висуванню різною мірою підпорядковуються всі текстові категорії.   792 Синтаксис Одним із найбільш насичених та актуалізаційно маркованих компо­нентів тексту є заголовок, який виконує різноманітні функції, висту­паючи…

Текст належить до синтаксичних утворень, статус яких постає у мо­вознавстві неоднаково витлумачуваний, що, очевидно, зумовлюється різними підходами до його розгляду й окреслення його місця у власне- лінгвістичному вимірі. Сучасне бачення комунікативної граматики з її ономасіологічним (погляд мовця (адресанта) й окреслення…

Сучасному українському реченню притаманний багатоаспектний розгляд, що охоплює і власне-синтаксичний, і семантико-синтаксич- ний, і власне-семантичний, і комунікативний рівні. Здебільшого така схема аналізу є усталеною, хоча вона зазнає суттєвої варіації, що зу­мовлюється концептуальним визначенням системи синтаксичних оди­ниць, прагненням синтезу тих чи…

Внутрішньореченнева актуалізація члена речення — це його відрив від основної структури речення, від внутрішньореченневих структуру- вальних і реченневотвірних зв’язків. Ці різновиди зв’язків належать до тих величин, що забезпечують творення речення і силу його доцентро­вих зв’язків, завдяки яким існує речення як…

Цілісність тексту пізнається через дві його взаємозв’язані катего­рії — категорію членованості і категорію зв’язності. Кожен компонент тексту характеризується відносною смисловою завершеністю. Саме в цьому виявляється окремішність кожної частини, оскільки в кожній із них реалізується той чи інший компонент загальної ідеї….

Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на вико­нання певного комунікативного завдання. Висловлюючи думки і по­чуття, людина ставить конкретну мету — щось повідомити, про щось дізнатися, спонукати когось до виконання тих чи інших дій, у чомусь переконати тощо. Це стосується…

Пунктуація — це система розділових знаків і правил їх застосування для відображення на письмі смислової й інтонаційно-граматичної чле- нованості мовлення. Основу пунктуації становлять три принципи: логічний, структур- но-синтаксичний (формально-граматичний), інтонаційний. Отже, пра­вила пунктуації передбачають необхідність відображення на письмі за допомогою…

Тлумачення безсполучникових складних речень в аспекті їх струк­турних особливостей основується на загальному визначенні складних речень закритої і відкритої структури. Безсполучниковим складним реченням відкритої структури властивим є співвідношення сполучни-   РОЗДІЛ XVIII. Безсполучникове складне речення 739 кового і безсполучникового типів зв’язку….