Зустріч

Коли старому Охріму Івановичу говорили, що на шахті встановлено такі прилади, за допомогою яких можна бачити все, що робиться під землею, він вірив і не вірив. — Це, мабуть,— відказував він,— якесь перебільшення. Де ж бо з поверхні бачити, що…

Помста

Він знав твердо лише одне: треба мстити. Рішуче мсти­ ти жорстокому, підлому ворогові. І, дивлячись на свої по­ цятковані вугіллям руки, Йона Савович бідкався, що вже не доведеться йому орудувати гвинтівкою, та й ноги не по­ несуть слідами товаришів-шахтарів, що…

Подарунок

Удари обушка в його досвідчених руках розмірні, чіткі. Він то робив підбойку знизу — пускав гранчасте лезо по­ ковзом, то відривав навалом крихке, сипуче вугілля. І масні великі брили падали донизу, обсипали руки й лице бриз­ ками скалок. Пласт поступово…

Рахунок Ілліча

Расчетная книжка № 1 * Фамилия Ленин (Ульянов) Имя, отчество Владимир Ильич Наименование предприятия ш-та № 5 им. Ленина Адрес предприятия г. Горловка Дата поступления 8 июня 1923 г. Цех, отдел Должность I почетный Специальность / забойщик (Розрахункова книжка на…

Тепло його руки

Після похорон товариша Олексюка вони, не гаючись, зібрались до гурту. Перед ними стояло те ж саме невирі- шене питання: як бути? що робити?.. Першим узяв слово Омелян Гарматюк. 322 <— До всіх злигоднів, що зазнали ми досі,— почав він Глухо,…

Важливе доручення

Учням стало відомо: відбувається зустріч з почесним шахтарем, колишнім американцем. Повідомлення зацікави­ ло. Зустрічі з почесними шахтарями — вибійниками, про­ хідниками — відбувалися часто і в школі, і в нарядній шах­ ти, але щоб до почесного доточувалось «американець» — уперше….

Були у Леніна (Шахтарські посланці)

Холодного березневого ранку посланці прибули до Моск­ ви. У другій половині дня вони були в Кремлі, і тоді ж їх приймав Ленін. — Ви у якому саме питанні? — довідувався товариш, що супроводжував шахтарів до кабінету голови Раднаркому. — У…

Портрет

У двері постукали. Стукіт був легенький, дрібний. Зігну­ тий палець, напевне, ледь торкався шальованих дощок. Вацлав Ліскевич, учувши дотик, дуже зрадів невідомому гостеві. «Напевне, замовець»,— майнула надійна думка. Серце забилося прискорено, лунко. Господар підвівся з ка­ напи, наспіх поправив на…

ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН — Фортеця – стор. 14

Човни і вози, крім одного з розтрощеним на цурпалля дишлом та розбитими в маточинах колесами, прибули до рибальського селища. Але не всі робітні повернули до фор­ теці, до своїх хаток. Ще в дорозі до Головатого підійшло кілька чоловік. Розмову першим…

ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН — Фортеця – стор. 13

Головатий вдивлявся в закаламучену далину моря, кро­ кував вибоїстим, розмитим дощами берегом..З прибережної шелюги запнута рядниною з’явилася постать. Коли вона наблизилась, пізнав— татарчук Гасан. «Куди його несе в таку негоду?» — майнуло в думці. 269 Гасан зупинився. Скинув запинало. Озирнувся…

ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН — Фортеця – стор. 12

* * * Коли надворі зовсім стемніло, в’язнів почали виводити з підземних кам яних темниць на подвір’я. Тут сторожа- наглядачі в язали їх попарно сирицею, єднали пару до пари. Набирався десяток, тоді з’єднували шкіряною линвою і ви­ водили з фортеці…

ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН — Фортеця – стор. 11

* * Ґ Битий шлях тягнувся степом на захід і на захід. Гордій Головатий їхав попереду не відомої йому чумацької валки. Щ об не віддалятись далеко від неї, стримував ходу коня, навіть часто зупиняв його і, постоявши хвилину-другу, ру­ шав…

ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН — Фортеця – стор. 10

Христя зупинила коня і довго проводжала поглядом кремезну постать у киреї і смушевій, з заломленим верхом шапці. Здавалось, вершник не їде, а відпливає. І перед ним розсувається не пухнасте сиве волоття тирси та жовтаво- цвітні грона гінкого буркуну, а набігають…

ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН — Іскри гніву – стор. 9

* * * Христя з ранку до вечора запопадливо поралася в го­ роді — допомагала сестрі копати буряки, погожої днини 177 молотити жито, стинати пожовклу коноплю-матірку та разом з давно вже вибраною плоскінню мочити в луговій копанці. Та що б…

ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН — Іскри гніву – стор. 8

Гроза насувалась із-за Дінця. Чорні кучугури хмар від­ разу поглинули надщерблений місяць. Війнув холодний рвучкий вітер, заграв у діброві басовитим гудінням. Десь за Дінцем розкраяла півнеба блискавка. Ніби неохоче, спроквола, ліниво прокотилося туге гримотіння. Блискавки частішали, рвали чорну низьку запону,…