ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН — Іскри гніву – стор. 7

* у # Приземкуваті, неоковирні печі працювали натужно, з невмовкаючим тремтливим гудінням. Солевари підкидали в печі цурпалля, чорну масну вугільну жорству і весь час помішували копистками густу киплячу рідину. Ропа на ско­ вородах бралася пухирцями, булькотіла, зривалася, з си­ чанням…

ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН — Іскри гніву – стор. 6

Осінній запізнілий ранок. Застояна вогкувата теплінь. Пахне терпкою цвіллю зіпрілого дерева, прив’яленим ли­ стям. Над звивистою течією Дінця стелеться волохатий серпанок туману. Він виходить з берегів, розповзається, здіймається вище і вище, оповиває дерева, крутогори і по­ вільно тече кудись —…

ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН — стор. 5

Минали літа. Однієї ранньої осени, коли ще не зовсім побуріла степова трава, а в гаях-байраках, ніби тільки на вибір, дерева проймались молодим багрянцем, з явився Гордій Головатий. Він увійшов на те ж обнесене муром подвір’я, зупинив­ ся, озирнувся навколо, ніби…

ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН — стор. 4

Н а своє обійстя Савка в’їжджав двома своїми і двома Даниловими возами. Відкинувши налигача, батіг і шапку, чумак упав на коліна серед двору, вклонився до землі, йому уявлялось, що поряд нього, теж на колінах, схилила голову Оксана. Вони удвох ждуть…

ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН — стор. 3

Недосипаючи ночей, піднімались на світанку і рухались на схід сонця до полудня, потім за сонцем, а вже підвечір — від нього, поспішали, доки дорога суха, не тванлива. А степ не спохмурнів, проглядається. Так було багато днів. І того, передостаннього, на…

ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН – стор. 2

Того ж дня, по приїзді, по заході сонця, до корчми за­ вітав Гордій Головатий — поголений, переодягнений в чис­ те, він виглядав помолоділим, бадьорим та й, як завше, був з усіма товариський. Його радо привітали підпилі й тверезі: — Козаче-чумаче,…

ВОГОНЬ ЗЕМЛІ. РОМАН – стор. 1

| | ема кінця-краю хвилястому7″\ з горбами-перекатами, буй­ но розлогому степу. Просторо. Яруги, низини, продовгасті гористі гребені. Розкинулись байраки, широкі тернові за­ рості, бовваніють оповиті прозоро-сивою млою щовби, мо­ гили. Стоять на них, вгрузаючи в землю, мовчазні, таєм­ ничі кам’яні…

Двічі ювілейний

1981 рік для нього двічі ювілейний. 55-річним стажем гідного пе­ ребування в лавах рідної ленінської партії і новими творчими здо­ бутками зустріз наш побратим X X V I з ’їзд К П РС , а 1 березня йому, до того…