Ніколи не думав, що побачу Параджанова у цьому розкішному авто, — хоча чому б і ні, адже він умів дивувати світ! Параджанов минає мене, який стоїть на узбіччі, у своєму розкішному авто із сидінням для водія з правого боку, тому…

Чуже село — символ за ознакою: бути місцем, ніби й населеним людьми, але чужими, символ за ознакою: бути місцем, де я зрідка буваю у різних справах, символ за ознакою: бути населеним пунктом, через який я неодмінно проїду, вирушаючи у далеке…

старий чоловік малим хлопчиком зазирав до дупла старого дерева із цікавості до таємниць світу тепер обличчя старого чоловіка є старим деревом із дупла якого визирає малий хлопчик у очах якого замість цікавості страх

У сільській школі мого рідного села замість фотосвітлин випускників за минулі роки висять їхні черепи на тину навколо школи. Коли я іноді проходжу повз школу, бачу, як нинішні школярі на великій перерві грають у футбол моїм черепом, бо напівм’ячі тепер…

Рухомий храм нечуваного віросповідання: білі стіни, червона баня, на бані сім чорних споруд, які нагадують дзвіниці, на тих спорудах іще менші споруди, чорного ж кольору, які в свою чергу вивершуються іще меншими спорудами, архітектурою подібними до попередніх, але розмірами уже…

Батьківський город. Город — символ за ознаками: бути тим, що з дитинства знайоме, бути тим, де все тобі до дрібниць відоме, бути тим, що кілька разів на рік перекопується. Серед батьківського городу викопано яму. Яма — символ за ознакою: бути…

Цей автобус, цей автобус видовжений так, що всередині містить лише один ряд сидінь: попереду сидять ті, що вже доїхали, — за ними навічно закріплені передні місця, ніби як у звичайному автобусі місця для інвалідів, місця для матері з дитиною. Цей…

Відбувається весілля. Весілля — символ за ознакою: бути подією, у якій бере участь багато людей. Відбувається весілля. Весілля — символ за ознакою: бути нагодою, у якій можна брати участь, а можна від того і відмовитися. Відбувається весілля. Весілля — символ…

Вхід до помешкання — це символ на підставі ознаки: бути тим, що здавна звичне, вхід до помешкання тепер знаходиться не при самій поверхні ґрунту, де лежала пласка плаха з піщанику, а дещо вище, тому, щоб підійти до дверей, треба сходити…

Ми розходимося: але спершу ти мене вітаєш — підіймаєш догори свої обидві долоні, звернені до мене, — ніби ми не розходимося, а зустрічаємося, — махаєш долонями у повітрі, від чого тих долонь, розкритих у помахах привітання, стає у повітрі між…

У вечірніх квартирах світиться болотяне світло. Усе помітне при такому освітленні: на лівій нозі не правий черевик, а лівий, на тарілці не шніцель, а котлета, на дивані не коханка, а дружина. Але не видно при болотяному світлі, до якого кута…

«Ти не з’явився минулого разу на зустріч, бо не схотів мене бачити, не схотів зі мною говорити», — дорікаєш мені під час зустрічі. «Щоб виправдатися перед тобою, я цього разу двічі на тебе дивитимусь: ось я на тебе дивлюся вперше,…

Той чоловік — яке я маю до нього відношення? які між нами взаємини? що нас об’єднує? Той чоловік — віку невизначено старшого, але чому він у мене викликає відразу — чи не своїм парадоксальним обличчям: коли той чоловік з якоїсь…

В березі купаються дівчатка: на одному місці не встоять, грають у воді — сміються, лунко плешуть долонями по воді — сміються, бризкають одна на одну — сміються і на мене не звертають уваги, ніби то не я сиджу на моріжку…

Здавна у цьому селі голосно звучали наші імена: кликала мати сина — Грицю! Кликала мати сина — Миколко! Кликала мати сина — Васильку! І трав’яні грицики, і трав’яні миколайчики, і трав’яні васильки першими чули ім’я сина, першими чули своє ім’я,…