Когнітивна лінгвГстика (англ. со£піііоп — знання, пізнання; пізнавальна здатність) — мовознавчий напрям, в якому функціонування мови розглядається як різновид когнітивної (пізнавальної) діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджуються через мовні явища. Когнітивна модель — 1) концепція мови як…

Абсолютні універсали — універсали, які не мають винятків. Аглютинативні мови (пат.£ІиІеп — клей, а££Іиііпо — приклеюю) — мови, в яких граматичні значення виражаються стандартними афіксами (приклейками), що механічно приєднуються до слова-основи. Аглютинація (лат. а££Іиііпаіїо — склеювання) — спосіб слово- і…

Аветян 3. Г. Природа лингвистического знака. — Ереван, 1968. Аврорин В. А. Проблему изучения функциональной стороньї язьїка. — Л., 1975. АдамарЖ. Исследования психологии процесса изобретения в облас- ти математики. — М., 1970. Адамец П. К вопросу о синтаксической парадигматике //Сєзкозіоуєпз-…

Застосування математичного (точніше, кількісного) критерію в мовознавчих дослідженнях відоме з давніх часів. Такі лінгвістичні поняття, як фонетичний закон, продуктивність морфем, критерій спорідненості мов тощо ґрунтувалися певною мірою на кількісних характеристиках. Звукові відповідники, що часто фіксуються в мові чи декількох споріднених…

Методи соціолінгвістики — синтез лінгвістичних і соціологічних процедур. Серед них виділяють методи польового дослідження (методика збирання матеріалу) і методи соціолінгвістичного аналізу зібраного матеріалу (обробка інформації). До перших належать різні форми опитування (анкетування, інтерв’ювання), а також безпосереднє спостереження, експериментування, вивчення документальних…

Для дослідження змістового аспекту значеннєвих одиниць мови найефективнішим є компонентний аналіз. Компонентний аналіз — система прийомів лінгвістичного вивчення значень слів, суть якої полягає в розщепленні значення слова на складові компоненти, які називають семами, семантичними множниками і, зрідка, маркерами. За цими…

Пошуки подолання недоліку методики БС зумовили появу трансформаційного аналізу. Трансформаційний аналіз — експериментальний прийом визначення синтаксичних і семантичних подібностей і відмінностей між мовними об’єктами через подібності й відмінності в наборах їх трансформацій. Методику трансформаційного аналізу опрацювали і ввели в наукову…

Дистрибутивний аналіз перебуває в тісному зв’язку з методикою безпосередніх складників. Методика безпосередніх складників (БС) — прийом подання словотвірної структури слова і синтаксичної структури словосполучення та речення у вигляді ієрархії складових елементів. Основні принципи методики БС, як і дистрибутивного аналізу, були…

Основні принципи дистрибутивної методики розробив у 20-х роках XX ст. Л. Блумфільд, а в ЗО—50-х роках їх розвинув 3. Харріс, якого вважають творцем цієї методики. Дистрибуція (від лат. дізігіЬиііо «розподіл») — сукупність усіх оточень, у яких перебуває досліджуваний елемент на…

Для встановлення структури мови і систематизації її одиниць використовують структурний метод. Структурний метод — метод синхронного аналізу мовних явищ лише на основі зв’язків і відношень між мовними елементами. Цей метод виник у 20-х роках XX ст. як антитеза порівняльно-історичного. Поштовхом…

Будь-який лінгвістичний опис, пов’язаний із виходом за межі однієї мови, передбачає встановлення їх подібностей і відмінностей. Для цього використовують зіставний метод. Зіставний метод (контрастивний, типологічний) — сукупність прийомів дослідження й опису мови через її системне порівняння з іншою мовою з…

Просторове розміщення мовних явищ вивчають й інтерпретують за допомогою методу лінгвістичної географії. Метод лінгвістично! географії (ареальний) — сукупність прийомів^ які полягають у картографуванні елементів мови, що розрізняють її діалекти. Зв’язок методу лінгвогеографії з порівняльно-історичним полягає у тому, що він також…

На думку американського мовознавця Леонарда Блумфільда, відкриття порівняльно-історичного методу є одним із тріумфіальних досягнень науки XIX ст. Порівняльно-історичний метод (компаративний, лінгвогенетич- ний) — сукупність прийомів і процедур історико-генетичного дослідження мовних сімей і груп, а також окремих мов для встановлення закономірностей…

Найдавнішим і найпоширенішим основним мовознавчим методом є описовий. Описовий метод — планомірна інвентаризація одиниць мови і пояснення особливостей їх будови та функціонування на певному (даному) етапі розвитку мови, тобто в синхронії. В описовому методі розрізняють такі послідовні етапи: 1) виділення…

У дослідженні мовних фактів використовують за- гальнонаукові методики дослідження — індукцію і дедукцію, аналіз і синтез. Індукція (від лат. іпбисііо «наведення, збудження») — прийом дослідження, за якого на підставі вивчення окремих явищ робиться загальний висновок про весь клас цих явищ;…