ЯМБИ (грец. /іт Ьої — насмішка) — ант. лір. жанр, сатир, тв., написаний ямбічним метром. Походить від лайливих пісень як обов’язкового ритуального складника свят на честь грец. богині родючості та землеробства Деметри та бога рослинності і покровителя виноградарства Діонісія, пізніше…

ЯЗИЧНИЦЬКА (ПОГАНСЬКА) МОЛИТВА — жанр (жанрова вставка), наявність якою чітко виявляється в складі ін. фольклор, жанрів як їх частина або виступає під назвою ін. жанру. Напр, зх-укр. пісні: Ой ти сонейко, яснейко світиш, Ясней ко світиш, далеко видиш, ии’СЬ не…

ЯЗИЧІЄ — тип писемно-літ. мови, якої вживали представники зх-укр, інтелігенції прибічників москвофільства, шо становила суміш різносистемних одиниць, узятих з книжної ст-укр. мови, церк-слов’ян., поль., нім., рос. та укр. нар. мови з пд.-зх. діалектним нашаруванням. Я. мало також низку ін., глузливих,…

ЮНАЦЬКІ ПІСНІ — героїчний епос пд. слов’ян, в якому оспівуються легендарні юнаки, нар. захисники від загарбників у часи сер-віччя. Ю.П.- важлива частина нар. пісень болгар, сербів, хорватів, чорногорців, макендонців. Виникають у 1Х-Х1У ст.. а дооформлюються вже за часів османського поневолення….

ЩОТИЖНЕВА ХРОНІКА — різновид фейлетону, друкований щотижнево в газ або ж тижневику, присвячений злободенним соц., політ., звичаєвим справам, здебільшого в сатир.-гумор, висвітленні. Щ.х. існувала в багатьох європ країнах. Особливої ваги набула в поль. публіцистиці останньої третини XIX ст. (період варшавського…

Щ ОДЕННИК або Ж УРНАЛ (франц. Journale)— 1. Хронологічні, здебільшого датовані, записи від першої особи подій з життя того, хто робить ці записи та роздуми з приводу цих подій. 2. Літ.-побутовий, мемуарно-автобіографічний жанр, що подібно до деяких ін. жанрів склався…

ЩЕДРІВКИ — обрядовий жанр, пов’язаний зі святом зимового сонцестояння, сонцевороту. Виник в далеких язичницьких часах. Дуже близький за змістом та функціонуванням до коляли (колядки). Свого часу 111. та коляду ототожнювали, не бачили в них обрядово-функціональної відмінності. Термін “Ш.” деякі вчені…

ШУМКА — вузькорегіональний нар-пісенний жанр, приспівка до танцю під час святкового обряду, шо виконується у супроводі музики. Існує як оригінальний жанр карпат. та прикарпат. фольклору поряд із співанкою та коломийкою. Складається з кількох строф, шо співаються стрімко та уривисто на…

ШУМЕРСЬКА ЛІТЕРАТУРА (л-ра давн. Шумеру. IV тис. до н.е,- XI-XVIII ст. до н.е.) — найдавніша , поруч з давн-єгип., л-ра світу, написана шумер, мовою клинописним письмом на глиняних табличках. Специфіка її функціонування полягає в тому, що більшість шумерських текстів було…

ШТУЧНІ  МОВИ — міжнар. мови, які створюються з первнів природних мов і призначені для використання як допоміжний засіб міжнац. спілкування. Лумки про створення таких Ш.м. виникають ше в чеха Я.А.Коменського (1592-1670) німця Г.В.Ляйбніца (1646-1716), англійця І.Ньютона (1642-1727) у зв’язку з послабленням…

ШПРУХ (нім. Spruch — сентенція, вислів, притча — від sprechen — говорити) — термін нім. літературознавця-медієвіста й поета 2-ої пол. XIX ст. К.Зімрока для означення двох різних жанрових форм сер.-вічної нім. поезії. Поряд з легендою, сагою, міфом, загадкою, казусом, меморабіле,…

ШКОЛА ЛІТЕРАТУРНА Цей термін закріпився в ужитку істориків та теоретиків л-ри, не воднораз було сформульоване його визначення, але спостерігається досить неоднозначний підхід до змістового навантаження поняття. В “Краткой литературной энциклопедии” (1962-1978) в окр. статтях зустрічаються десятки назв різноманітних літ. шкіл,…

ШКОЛА ВЕСЕЛОВСЬКОГО — умовна назва прибічників наук, методології акад. Олександра Веселовського (1838-1906) — засновника порівн. літ.-знавства в Росії. Прихильник наук, позитивізму, він прагнув збагнути літ. процес як похідне від ширших сусп процесів і тут шукати причини повторюваності літ. явиш, розумів…

ШКІЛЬНА ДРАМА — літ. жанр і водночас своєрідний вид театр, мист-ва, який зародився у – XV ст. в Зх. Європі. Первісне завдання Ш.д., котра виникла у стінах навчальних закладів,— популяризація та стимул вивчення латини як мови науки і культури. У…

ШВАНК (сер ,-верхньо-нім. swanc — витівка, жарт) — коротка оповідь анекдот, характеру з парадоксальним “пуантом” або новелістична історія про веселий, кумедний випадок у віршах чи прозі, нерідко з грубим, непристойним змістом та моралізаторськими тенденціями. Починаючи з ІХ-Х ст., з ’являються…