ШАХРАЙСЬКИЙ (ПІКАРЕСКНИЙ) РОМАН

ШАХРАЙСЬКИЙ (ПІКАРЕСКНИЙ) РОМАН — один з найбільш ранніх різновидів європ. роману, іст. зумовлений етап його розвитку. В основі Ш.р. лежить оповідь про мандри пікаро — шахрая, пройдисвіта, бродяги, авантурника, вихідця з соц. низів або декласованої шляхти, який протягом свого життєвого…

ШАНСОНЬЕ

ШАНСОНЬЕ (від франц. chansonier, від chanson — пісня) — франц. співці та поети, які виконують власні лір. чи сатир, пісні або використовують вже існуючі мотиви чи мелодії для своїх віршів. Традиція співаної поезії з’явилася в сер. віки в творчості трубадурів…

ШАЇР

ШАЇР (араб.) — 1. Назва поета в народів араб.-мусульман, зони; у туркменів, каракалпаків, узбеків — шагір; у татар, казахів, уйгурів — шагійр. 2. У тюрк, народів Сер. Азії — виконавець дастанів. На відміну від багші Ш. імпровізують, варіюючи або доповнюючи виконуваний…

ЧЖУЄН

ЧЖ УЄН (кит. чжуснь — оповідь) — клас, жанр в’єтнамської л-ри, оповідна поема. Розповсюдже­ ний у XVII-XVIII ст. Для Ч. характерна тематична різноманітність, до найтиповіших зразків жанру належать ті, в основі яких — сюжетний конфлікт між прагненням героїв до особистого…

ЧЕТЬЇ МІНЕЇ

ЧЕТЬЇ МІНЕЇ (від грец. тіпаіов — місячний давн-рус. четьї — читання) — зб., шо були кодексом щоденних церк. читань (житія, легенди, повчання, “слова”). Перш виникли служебні Мінеї для свят та повсякденності; в ІХ-Х ст. у Візантії створюється тип Ч.м. —…

ЧАС МІФІЧНИЙ

ЧАС МІФІЧНИЙ — “перший”, ранній”, ”прачас’\ початковий час, який передує іст. (емпіричному, профанному) часові. В цей час світ твориться таким, яким він є в суч. стані. Його творять першопредки (племенні, тотемні), культ, герої. Небесні світила, рельєф, рослинний та тваринний світ…

ЧАРІВНА (ФАНТАСТИЧНА) КАЗКА

ЧАРІВНА (ФАНТАСТИЧНА) КАЗКА — найрозвиненіший і найтиповіший жанр нар. казки. Це, як часом мовиться, власне казка. Основною її ознакою є наявність, домішка, навіть перевага фант, первня над реальним. Передумовою складання Ч.к. є віра в чарівне. Започаткована Ч.к. ше в первіснообщинному…

ЦИКЛ

ЦИКЛ (грец. кікіоз — “к оло”) — худож. єдність КІЛЬКОХ вірш. тв. Ц. ЯК один з родових типів циклізації в л-рі (поряд з епіч. та драм.), шо типол. споріднена з циклізацією в різних видах мист-ва, є безпосереднім , структурно вираженим…

ЦЕНТОН

ЦЕНТОН (від лат. cento — лахміття, одяг або ковдра з клаптиків): 1. Вірш. тв., складений з різних віршів одного чи кількох поетів. Як різновид літ. гри Ц. передбачає дотримання певних правил: “клаптики” повинні бути відомими гіпотетичному читачеві; в результаті складання…

ХУТОРЯНСТВО

ХУТОРЯНСТВО — ідеологічний напрямок в межах тестаментарно-рустикального-дискурсу, адепти якого вважають село (хутір) єдиним генератором правдивої і життєзможної нац. культури: “Але ж лишились люди, шо мають той хутір у душі як останній прихисток соборної укр. душі, де немає межі між мертвими…

ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД

ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД — вид міжліт. рецепції — відтворення худож. тв.. який написаний однією мовою, за допомогою засобів ін, мови. На відміну від ін. видів міжнац. взаємин (переробка. запозичення тощо) Х.п. існує лише в л-рі, бо це єдине мист-во. що його…

ХРОНОГРАФ

ХРОНОГРАФ (греп. — часопис) — зведений огляд всесвітньої історії на відміну від літописів та хронік, об’єктом яких є історія конкретних держав чи земель. (Разом з тим чимало літописів і хронік розпочиналося саме короткими переказами всесвітньої історії), Вперше X. з’являється у…

ХРОНІКА

ХРОНІКА (грец. — літопис) — 1) Істо­ ріографічний жанр. Іст. події, сучасником яких був хроніст, відтворювалися в X. у часовій послідовності. На відміну віл багатожанр. та — як наслідок — багатофункціональних літописів, де архітектонічний поділ здійснювався за роками (“В літо…..

ХРІЯ

ХРІЯ (греи. — звістую) — один з афористичних жанрів, дотепний вислів у контексті породжуючого його анекдоту. На відміну від споріднених жанрів, насамперед. сентенції та гноми, самодостатніх у своєму суто вербальному існуванні, словесне висловлювання в X. назавжди пов’язано з конкретною ситуацією…

ХЕТТСЬКО-ХУРРИТСЬКА ЛІТЕРАТУРА

ХЕТТСЬКО-ХУРРИТСЬКА ЛІТЕРАТУРА — надзвичайно цікаве з погляду компаративістики явише, бо тут наочно спостерігається міграція сюжетів та певних худож. форм зі Сх. на Зх. Можна навіть сказати, шо тут виразно вимальовується тип л-ри-посередника. Йдеться про л-ру хеттів (бібл. філістимляни), народу, який…