АНАХРОНІЗМ (від греи. ana — вгору й chronos — час) — явише “перекручення” худож. та іст. часу в красному письменстві або риторичних жанрах. А. може свідчити або про помилку в зображенні подій даного часу чи епохи, або про свідому артистичну…

АНАКРЕОНТИКА (АНАКРЕОНТИЧНА ПОЕЗІЯ) — грец. anakreontia. лат. anacreontea — вид лір. поезії, шо пронизана епікурейськими мотивами і оспівує молодість, кохання, чуттєві насолоди, вино, жінок, радощі життя. Назва походить від імені давн-грец. лірика Анакреон(т)а з Теосу (VI ст. до н.е.). Тв….

АНАБАЗИС (АНАБАСИС) — (від грец. anabasis — сходження) — назва кн. Ксенофонта про похід загону грец. воїнів під керівництвом Кіра Молодшого вглиб Перського царства (“вверх”) та їх повернення (“вниз”) до Чорного моря в 400-399 pp. до н.е. “Анабазисом Александра” назвав…

АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА порівн. літ- знавсгва — наук, напрям, шо склався в США в 2-ій пол. XIX ст. Передісторією А.ш. є 1920-30 p.p., коли стала відчутною обмеженість клас, компа­ ративістики, шо була репрезентована т.зв французькою школою. Виникало крит. ставлення до її…

АЛЬБА (прованс. alba — світанок, ранкова зоря) — жанр cep-віч. л ицарської лірики. Вранішня пісня, яка змальовує ніжно-болісне розставання закоханих на світанні, після таємного любовного побачення. Виникла й сформувалася в Провансі, на пд. Франції, в 1-й пол. XII ст. в…

АЛЮЗІЯ (від лат. alludere — гратися з ким- небудь, жартувати, посилатися) — різновид запозичення: відображення чогось без автор, посилання чи ін. засобів авт орськ ого підкреслення — звичайно короткий, ніби випадковий, але насправді потрібний натяк на певну обставину, ситуацію, подробицю,…

АЛХІМІЧНИЙ МІФ — термін культуролога В.Рабиновича, шо розглядає алхімічний феномен як репрезентативний образ культури Сер-віччя, центральне поняття алхімії — поняття “філософський камінь”, котрий мислиться як матеріальне втілення ідеї можливості перетворення природи речей. Основний комплекс ідей А.м. в Європі йде від…

АЛОХРОНІЗМ — слово, яке не належить до основного словникового фонду мови даного часу через застарілість (архаїзм , історизм) або новоутвореність (неологізм). Анатолій Волков

АЛОНІМ — (rpeu. alios — інший і о пута — ім’я) або гетеронім — різновид псевдоніма, підписання тв. неавтор. ім’ям, але чиїмось чужим справжнім ім’ям. Причини використання А. бувають дуже різні. 1-А. — засіб містифікації. 2. А. спосіб боротьби проти…

АЛКМАНОВА або АРХІЛОХОВА СТРОФА названа за іменами грец. поетів Алкмана і Архілоха (VII ст. до н.е.), чотирядкова строфа з чергуванням гекзаметра і т.зв. Алкманового вірша — одинадшпискладника, усіченого чотиристопового дактиля. В рим. л-рі до неї звертались Горацій, Сенека; Звів з…

АЛКЕЄВА СТРОФА — ант. строфа, названа за іменем давн-грец. поета Алкея (бл. 600 р. до н.е.). Найпоширеніший її варіант містить т.зв. Алкеєві вірші, а саме: два одинадцятискладнки (одну каталектичну ямбічну і одну каталектичну дактилічно-трохеїчну триподію), один дев’ятискладник (гіперкаталектичний ямбічний диметр)…

АЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ВІРШ — у силабо- тоніиі — 6-стоповий цезурований (після 3 стопи) ямб з суміжною римою. Назва походить від ст-франц. поеми про Александра Македонського (XII ст.), яка спричинила появу А.в. у франц. силабіці, в якій він визначався як 12-складовик з…

АЛЕКСАНДРІЙСЬКА КУЛЬТУРА — культура, яка складається за Птолемеїв в епоху геллінізму на терені Александр» Єгипетської (IV- I ст. до н.е.), але була відома всій території, шо її колись обійняла імперія Александра Македонського. На тлі руйнування споконвічних цінностей як грец., так…

АЛЕГОРІЯ (від грец. allegoria від alios — інакший, agoreo — говорю) — один з видів іномовлення, вираження абстрактного об’єкта (поняття) через конкретний образ. А. часто залічуються до групи метафоричних тропів, оскільки вона заснована по суті на внутр. порівнянні, коли одне…

АЛАНКАРА — категорія давн-інд. поетики, якою обіймається система “прикрашеного” слова, точніше слова, котре вже саме по собі є “прикрасою”. Давн-інд. вчені нараховували від 4- х до 112 типів словесних прикрас (трактати “Натьяшастра” та “Кав’яланкара”). Семен Абрамович