АКМЕЇЗМ — (від грец. акте — виший ступінь чого-небудь, вершина) — течія в рос. поезії. Викристалізуванню А. передувала стаття М.Кузміна “Про прекрасну ясність” (ж. “Аполлон”, 1910, № 4), де було задекларовано засади т.зв. кларизму. Безпосередніми теоретиками та засновниками А. стали…

АКИН — у Казахстані та Киргизстані, а також у Хакасії — нар. синкретичний митець, поет- імпровізатор, композитор-мелодист, співець- виконавець речитативом власних тв. у супроводі домбри чи кобзи. Мист-во А. — типовий приклад поєднання традиції з імпровізацією. Саме імпровізаційністю А. різниться…

АКАФІСТ (букв. грец. акаЬИ&ов Иутпов — гімн, який співають не сидячи) — у богослужінні похвальний гімн на честь Богородиці та святих. Тяжіє до метр., синтаксичного та композиційного упорядкування. Зразком А. був пам’ятник візант. л-ри невідомого автора (приписується поетові VI ст….

АЙТИС (від казах, айту — розповідати) — трад. змагання, поет, турнір з елементами нар. драми казах, акинів. Учасник такого турніру зветься айтиг. У старовину А. відбувалися в урочистій обстановці, айтиги надягали пишнобарвне убрання. Тепер урочистість зменшилась, але А. зберігає видовищний…

АИРЕН — мал. жанр вірм. поезії: п’ятнадцятискладовий цезурований чотиривірш з моноримою (інколи складається з кількох чотиривіршів). Змістовно й формально А. закорінений у фольклорі, у творчості ашугів. В л- рі відомий з X ст. в Григора Нарекапі. Найвищим досягненням жанру є…

АЗІАНІЗМ (від грец. osianos, лат. asianus) — стильова течія в давн-грец. і лат. риториці та красному письменстві, шо виникла у III ст. до н.е. на теренах Мал. Азії (Карія. Лідія, Мізія, Фрігія) в рамках гедлеиізму на противагу клас, риториці. Засновником…

АЕД (від грец. aoidos — співець) — давн-грец. виконавець епіч. пісень на службі царів або громад. Бували також мандрівні А. Співали А. під власний муз. супровід на формінкз(с)і, лірі чи кіфарі. Крім епіч. співів. А. займалися віщуванням, Вони були виразниками…

АДЕКВАТНИЙ ПЕРЕКЛАД передбачає максимальний рівень еквівалентності, не припускає порушень літ. мови і худож. структури оригіналу, тобто відтворює єдність його змісту та форми засобами ін, мови. Леякі перекладознавиі пропонують використовувати замість терміна А.п терміни точний переклад, повноцінний переклад, вірний переклад, маючи…

АДАПТОВАНИЙ ТЕКСТ (адаптоване видання) — спрощений, пристосований для сприйняття малопідготовленим читачем текст літ. гв. Найчастіше адаптуються тексти класиків л-ри та нар. казки для тих, хто вивчає іноземну мову. Полегшення сприйняття досягається скороченням, спрощенням синтаксичних конструкцій, зменшенням лексичного запасу, заміною слів…

АДАПТАЦІЯ (від лат. асіаріеге — пристосувати — різновид переробки. 1. Пристосування тв. до потреб реципієнта, на якого він не був розрахований, зокрема на непідготованого читача, не знайомого з культ, традицією першотв. А. полягає в переповіданні складного за формою, проблематикою, стилем,…

АҐІТП’ЄСА — п’єса, в якій увага публіки приверталася ло певної сой. чи політ, ситуації, пропагувалися певні соц.. ілеологічні й політ. питання. Як жанр А, оформилась у 20-тих рр. XX ст. і тісно пов’язана з політ, театром, театром агітпропа. А. генетично…

АГАДА — (Гагада) — власне, частина Талмуду. За жанр, складом це зб. притч, байок та афоризмів, які виникли в раббіністському середовиші Сер-віччя з усних пояснень зб. рел. законів й приписів юдаїзму (Галаха, II ст, н.е.). А. — це, власне, поет,…

АГІОГРАФІЯ (від грец. agios — святий і gra/o — пишу) — жанр cep-віч. л-ри, який був присвячений опису життя численних св. церк. календаря й був масовою літературою Сер- віччя, адсорбувавши численні фольклор, моменти. Див. Житіє. Семен Абрамович

АВТОРСЬКІ ПРИМІТКИ — позахудож інформація, яку. Hд думку автора, погрібно дати читачеві для адекватного сприйняття тв., не включаючи в текст, але архітектонічно виділивши (словничок, примітки під текстом, в кінці тв.). М.Гоголь додав до “Вечорів на хуторі біля Дикапьки” від імені…

АВТОРСЬКЕ ПІДКРЕСЛЕННЯ — звернення читацької уваги на факт рецепції та характер змін, шо виникли в процесі твор. засвоєння першоджерела письменником- рєиипієнтом. Засобами А.п. бувають прямі авторські вказівки на першоджерело, заголовки, жанрові підзаголовки, епіграфи, присвяти, літ цитування та авторські примітки. Анатолій…